Ухвала суду № 127435140, 19.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 травня 2025 року Справа № 160/13727/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Морозова Вадима Юрійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.2025 року (09.05.2025 року направлено засобами поштового зв`язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Морозова Вадима Юрійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), яка виразилась у не вирішенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про відстрочку від 04.04.2025 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) прийняти у передбаченому законодавством порядку рішення за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про відстрочку від 04.04.2025 року, яким заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити та надати ОСОБА_1 відстрочку від призову під час мобілізації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) утриматися від вчинення дій по призову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на військову службу під час мобілізації на весь період існування щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), обставин, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оновив свої військово-облікові дані на вимогу ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», саме ч. 3 ст. 22 пункту 6 (копія Витягу із мобільного застосунку «РЕЗЕРВ +). Так, ОСОБА_1 , згідно рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 243/1522/24 від 15.05.2024 року самостійно виховує свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується даним рішенням про позбавлення його колишньої дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (копія рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 243/1522/24 від 15.05.2024 року, копія рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 243/2859/23 від 01.08.2023 року, копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ). Відповідно до даного Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 , як особа, яка має право на відстрочку від призову під час мобілізації подав заяву про надання відстрочки від призову під час мобілізації з усіма необхідними додатками 04.03.2025 року за допомогою АТ «Укрпошта» до ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (копія чеку АТ АТ «Укрпошта» про надсилання заяви, знімок екрану трекінгу АТ «Укрпошта» про отримання представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 заяви 06.03.2025 року). Даний лист було вручено 06.03.2025 року. Проте станом на подання даного позову, позивачу, не було надано жодної відповіді про прийняття заяви та про прийняття рішення. Також, ОСОБА_1 , було також надіслано заяву про надання відстрочки від призову під час мобілізації від 25.09.2024 року з додатками, проте і на дану заяву не було надано жодної відповіді (копія заяви від 25.09.2024 року, копія опису, копія чеку АТ «Укрпошта»). Представником позивача адвокатом Морозовим В.Ю., 18.03.2025 року було надіслано адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_6 з проханням надати наступну інформацію: надати інформацію чи було розглянуто заяву про надання відстрочки від призову під час мобілізації від 04.03.2025 року клієнта ОСОБА_1 ; надати інформацію чи було прийнято рішення щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації, клієнту ОСОБА_1 ; надати інформацію про прийняте рішення стосовно відстрочки клієнта ОСОБА_1 ; видати витяг із системи «ОБЕРІГ». Проте, і на даний адвокатський запит не було надано жодної інформації (копія адвокатського запиту від 18.03.2025 року, копія чеку АТ «Укрпошта» про надсилання адвокатського запиту, знімок екрану про надсилання адвокатського запиту за допомогою електронної пошти на офіційну електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_6 ). Пізніше, а саме 04.04.2025 року представником позивача було особисто подано заяву про надання відстрочки від призову під час мобілізації з усіма необхідними додатками до канцелярії ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується печаткою вхідної кореспонденції (копія заяви про надання відстрочки від призову під час мобілізації з відміткою вхідної кореспонденції від 04.04.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 ). Станом на день подання позову відповідь на дану заяву позивачу так і не було надано, а отже останнім не було й отримано відповідну відстрочку від призову під час мобілізації. Також не було внесено відповідні зміни до цифрового застосунку «Резерв+» (витяг із застосунку «Резерв +»). ОСОБА_1 , письмово не було проінформовано про надання або відмову йому у наданні відстрочки під час мобілізації, чим порушують норми діючого законодавства та його права. ОСОБА_1 , проживає в Донецькій області за адресою: АДРЕСА_1 та поки він приїде до ІНФОРМАЦІЯ_6 його по дорозі можуть мобілізувати, що суперечить нормі Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 року №1558 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації», а саме: До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Позивач звертає увагу суду, що, станом на день подачі позовної заяви - заява про надання відстрочки від призову під час мобілізації відповідачем не розглянуто, питання щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі навчання не вирішено. Вказане слугувало підставою для звернення до адміністративного суду з даним позовом. Відтак, позивач вважає, що така бездіяльність протиправна та така, що порушує його законні права та інтереси.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 14.05.2025 року передана судді Пруднику С.В.

При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Щодо клопотання представника позивача Морозова Вадима Юрійовича про проведення в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку "Електронний суд".

Відповідно до частин першої-третьої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частинами п`ятою та шостою статті 195 КАС України визначено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Згідно частини одинадцятої статті 195 КАС України використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов`язки.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі-Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку.

Відповідно до пункту 45 розділу 3 Положення підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів; у приміщенні іншого суду - за допомогою технічних засобів суду; в установі попереднього ув`язнення, установі виконання покарань або медичному закладі - за допомогою технічних засобів, наявних у відповідній установі.

Підсистема відеоконференцзв`язку також забезпечує користувачам можливість брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції. Особливості порядку проведення таких засідань можуть встановлюватися відповідними органами та установами системи правосуддя.

Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на веб сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Відповідно до пункту 46 розділу 3 Положення за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Згідно пункту 49 розділу 3 Положення для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку.

Пунктом 50 розділу 3 Положення визначено, що суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

Суд зазначає, що випадки, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не визначені у законі.

Проте, необхідність здійснення відеоконференції визначається з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Відтак, прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.

Спосіб участі у режимі відеоконференції має винятковий характер, повинні насамперед існувати причини, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони чи її представника в судовому засіданні.

Для проведення судового у режимі відеоконференції необхідний час для належної підготовки відеоконференції, суд, який може організувати відеозв`язок повинен бути завчасно повідомлений про організацію відеоконференції та мати технічні можливості.

У свою чергу, суд звертає увагу, що КАС України не містить переліку випадків, коли особа може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак, на думку суду, повинні існувати причини, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь у судовому засіданні, зокрема, перебування особи за кордоном, перебування у місцях позбавлення волі, значна територіальна віддаленість особи від місця знаходження суду, де відбувається засідання, тощо.

Крім того, такий спосіб участі має винятковий характер, та має бути зумовлений обґрунтованими причинами, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні.

До заяви про розгляд справи в режимі відеоконференції не надано належних доказів, на підтвердження обставин, що перешкоджають представнику прибути у судове засідання для участі у розгляді справи.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про проведення усіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції, оскільки приписами ст.195 КАС України чітко встановлено, що учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а тому, виходячи з приписів вказаної вище норми, суд позбавлений можливості приймати рішення щодо проведення судових засідань в режимі відеоконференція на майбутнє.

Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2018 року у справі № 554/8322/16-а, аналіз статті 195 КАС свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Зазначена стаття не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.

Крім того, такий спосіб участі в судовому засіданні, носить винятковий характер, та має бути зумовлений обґрунтованими причинами, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони чи її представника в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника позивача Морозова Вадима Юрійовича про проведення в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку "Електронний суд" слід відмовити.

Щодо клопотання представника позивача про витребування доказів.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з ч. 4 ст.77 КАС України, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За приписами ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача Морозова Вадима Юрійовича про витребування доказів та витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 рішення про надання або відмову відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

При цьому, суд вважає за належним звернути увагу сторін, на наступне, що положеннями статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.

Пунктами 1 частини другої статті 149 КАС України, визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Отже, з огляду на вказане, суд вважає за необхідне попередити учасників справи про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 49, 80, 171, 241-243, 248, 253, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача Морозова Вадима Юрійовича про проведення в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку "Електронний суд" відмовити.

Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Морозова Вадима Юрійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та відкрити провадження в адміністративній справі.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду з 10 червня 2025 року за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.

Клопотання представника позивача Морозова Вадима Юрійовича про витребування доказів задовольнити.

Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- засвідчене належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України рішення про надання або відмову відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України докази щодо розгляду або не розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.09.2024 року та від 04.03.2025 року про надання відстрочки, адвокатського запиту адвоката Морозова Вадима Юрійовича від 18.03.2025 року.

Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 10 червня 2025 року.

Суд попереджає ІНФОРМАЦІЯ_2 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Роз`яснити відповідачу їх право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник