Рішення № 127435138, 19.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 рокуСправа №160/3453/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_1 (для листування: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

04 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управлінняДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач:

- визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.10.2024 №Ф-406-25 про сплату (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 51864,51 грн та від 02.10.2024 №Ф-406-25/У про сплату (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 51864,51 грн.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування даних інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом виключення нарахованої заборгованості з єдиного соціального внеску в сумі 51864,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 24.06.2006 позивач був зареєстрований, як суб`єкт підприємницької діяльності , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії В01 № 554006, платник єдиного податку - 5% з 01.01.2012. З 2012 року позивач не веде підприємницької діяльності, відповідно до декларацій про доходи поданих у 2013 та 2014 роках позивач не отримав жодних доходів. 27.08.2021 року припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 (номер запису: 2002240060003034459).

31.01.2025 року позивач дізнався про складання вимоги від 02.10.2024 № Ф-406-25/У та від 02.10.2024 № Ф-406-25. Вказані вимоги є таким, що сформовані відповідачем протиправно, за відсутності належних та допустимих відомостей про здійснення підприємницької діяльності , а відомості , що були використані відповідачем щодо сплати ЄСВ за спірний період є такими, що свідчать про сплату спірного внеску податковими агентами позивача, і не є прибутком ФОП.

На думку позивача, оскаржувана вимога є протиправною та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 11 лютого 2025 року суд відкрив провадження в адміністративній справі № 160/3453/25 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

На виконання вимог ухвали від 11 лютого 2025 року на адресу суду 26 лютого2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві відповідач зазначив, що за даними інформаційної системи податкового органу, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 24.07.2006 по 27.08.2021 перебував на обліку в ГУ ДПС, Дніпровській ДПІ, як фізична особа - підприємець та відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464 був платником єдиного внеску. Стан платника 11 - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).

Запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців по ФОП ОСОБА_1 внесено 27.08.2021.

Основний вид діяльності - 60.24.0 - діяльність автомобільного вантажного транспорту з 01.01.2012 по 01.01.2015 на спрощеній системі оподаткування (3 группа єдиного податку) з 01.01.2015 по 27.08.2021 на загальній системі оподаткування.

Відповідно до вимог чинного законодавства ГУ ДПС визначено ФОП ОСОБА_1 грошові зобов`язання з єдиного внеску в сумі 45273,24 грн.

ФОП ОСОБА_1 було самостійно сплачено єдиного внеску в сумі 1019,92 гривень.

Станом на 19.02.2025 в ІКП ФОП ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 71040000 (єдиний внесок) обліковується недоїмка у сумі 51864,51 гривень.

До ГУ ДПС 07.10.2021 року ФОП ОСОБА_1 надано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2021 рік з нульовими показниками, за інші періоди звіти по ЄСВ не надавались.

Також, за 2013-2014 роки надались декларації платника єдиного податку та за 2021 рік декларація про майновий стан та доходи з нульовими показниками.

Станом на 30.09.2024 по ОСОБА_1 згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України, обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 51864,51 гривень.

У зв`язку з несплатою заборгованості та на виконання пункту 5 розділу VI Інструкції №449, ГУ ДПС сформовано узгоджену вимогу від 02.10.2024 №Ф-406-25/У на суму боргу (недоїмки)у розмірі 51864,51 грн, та направлено доАмур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Амур- Нижньодніпровський ВДВС). Амур-Нижньодніпровським ВДВС відкрито виконавче провадження № 76904495 (дата відкриття 22.01.2025). У задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_2 .

Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець і перебував на обліку в Лівобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області з 24.07.2006 року по 27.08.2021 року.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було сформовано вимогу від ід 02.10.2024 №Ф-406-25 про сплату (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 51864,51 грн та від 02.10.2024 №Ф-406-25/У про сплату (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 51864,51 грн, яка була направлена до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Амур-Нижньодніпровським ВДВС відкрито виконавче провадження № 76904495 (дата відкриття 22.01.2025), що підтверджується матеріалами справи.

За даними інтегрованої картки платника по коду бюджетної класифікації 71040000 (далі - ІКП) ФОП ОСОБА_1 були відбулись автоматичні нарахування єдиного внеску а саме:

-заборгованість з єдиного внеску по ФОП ОСОБА_1 станом на 30.09.2013 у сумі 7611,19 грн ( в т.ч. 5223,13грн - 2012 рік, 1194,03 грн - 1 квартал 2013, 1194,03 грн - 2 квартал 2013, яка передана Пенсійним фондом до податкової служби;

-III квартал 2013 року - 1194,03 грн, строк сплати до 21.10.2013;

-IV квартал 2013 року - 1218,67 грн, строк сплати до 20.01.2014;

-1 квартал 2014 року - 1267,95 грн, строк сплати до 22.04.2014;

-II квартал 2014 року - 1267,95 грн, строк сплати до 21.07.2014;

-III квартал 2014 року - 1267,95 грн, строк сплати до 20.10.2014;

-ІУквартал 2014 року - 1267,95 грн, строк сплати до 20.01.2015;

-за 2017 рік - 8448,0 грн, строк сплати до 09.02.2018;

-1 квартал 2018 року - 2457,18 грн, строк сплати до 19.04.2018;

З матеріалів справи видно, що грошові зобов`язання з єдиного внеску в сумі 45273,24 грн. ФОП ОСОБА_1 було самостійно сплачено єдиного внеску в сумі 1019,92 гривень.

Станом на 19.02.2025 в ІКП ФОП ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 71040000 (єдиний внесок) обліковується недоїмка у сумі 51864,51 гривень.

До ГУ ДПС 07.10.2021 року ФОП ОСОБА_1 надано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2021 рік з нульовими показниками, за інші періоди звіти по ЄСВ не надавались.

Також, за 2013-2014 роки надались декларації платника єдиного податку та за 2021 рік декларація про майновий стан та доходи з нульовими показниками.

Станом на 30.09.2024 по ОСОБА_1 згідно із даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України, обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 51864,51 гривень.

Не погодившись з прийнятою вимогою від 02.10.2024 №Ф-406-25 про сплату (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 51864,51 грн та від 02.10.2024 №Ф-406-25/У про сплату (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 51864,51 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом УкраїниПро збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування(далі -Закон №2464- VI).

Відповідно до частини першоїстатті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; а недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідностатті 2 Закону №2464-VI, дія цьогоЗаконупоширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 4 частини першоїстатті 4 Закону №2464-VIвстановлено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали загальну систему оподаткування.

Відповідно до частини другоїстатті 6 Закону №2464-VIплатник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно до частини дванадцятоїстатті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Приписами пунктів 2, 3 частини першоїстатті 7 Закону № 2464-VI (у редакції, що діяла до 01.01.2017) було визначено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першоїстатті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску

Для платників, зазначених у пункті 4 частини першоїстатті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, зазначені положення у редакції, яка діяла до 01.01.2017 передбачали саме право, а не обов`язок платника на визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання платником доходу у звітному періоді.

Надалі ж,Законом України від 06.12.2016 №1774-VIIIПро внесення змін до деяких законодавчих актів Українивнесено зміни доЗакону №2464-VI, що діють з 01.01.2017, зокрема, щодо обов`язковості визначення бази нарахування ЄВ у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.

Фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно пункту 2 частини першоїстатті 7 Закону № 2464-VI разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 8 Закону №2464-VIєдиний внесок для платників, зазначених устатті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеноїстаттею 7 цього Законубази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

В частині сьомійстатті 9 Закону №2464-VIпередбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першоїстатті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (абзаци третій, п`ятий частини 8 статті 9 №2464-VI).

Сплата єдиного внеску є формою участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Мета такої участі полягає у гарантуванні особі матеріального забезпечення у разі настання страхового випадку (як то безробіття, тимчасова непрацездатність, нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, досягнення пенсійного віку тощо).

Доказів отримання позивачем у спірний період доходів від провадження господарської діяльності судом не встановлено. Відповідач у відзиві на позов про наявність таких доходів також не зазначав.

Проте факт перебування особи на обліку в органах фіскальної служби не змінює вищенаведених висновків, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Враховуючи зазначене, до 01.01.2017 року підлягав обов`язковій сплаті фізичними особами-підприємцями єдиний внесок у разі отримання такою особою доходу (прибутку).

Як свідчать встановлені обставини справи, та не заперечується відповідачем, що позивач подавав у 2013 та 2014 роках декларації провідсутність доходів.

Таким чином, враховуючи зазначене, та норми законодавства, що діяли до 01.01.2017р., відповідач не надав обґрунтування нарахування недоїмки зі сплати ЄСВ за період з 01.01.2013 по 31.12.2016 роки. Такі сплати частково є завесь спірний період з 2020 року включно.

Така інформація є доступною і для податкового органу, проте податковий орган не навів сум нарахування страхових внесків за спірний період, з урахуванням сплачених страхувальниками сум та періодів відсутності сплати таких стосовно позивача.

Крім того, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №160/11852/22 за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Дніпропетровській областіпро визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, позов задовольнити частково, а саме: визнано протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська від 04.11.2015 №Ф-405-25-У,Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 06.02.2021 №Ф-406-25/64-У.

Відповідно до ч.4ст.78 КАС Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області було достовірно відомо про рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №160/11852/22 та про те, що позивач не є фізичною особою-підприємцем. Проте відносно позивача було повторно прийнято від 02.10.2024 №Ф-406-25 про сплату (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 51864,51 грн та від 02.10.2024 №Ф-406-25/У про сплату (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 51864,51 грн.

Крім того, відповідно до роздруківки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) в період винесення податкової вимоги та по теперішній час не є фізичною особою-підприємцем.

У зв`язку із відсутністю доказів на підтвердження здійснення позивачем підприємницької діяльності та отримання доходу, суд вважає, що у останнього відсутній обов`язок щодо сплати єдиного соціального внеску як фізичною особою-підприємцем, у зв`язку з чим оскаржувана вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.10.2024 №Ф-406-25 про сплату (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 51864,51 грн та від 02.10.2024 №Ф-406-25/У про сплату (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 51864,51 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування даних інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом виключення нарахованої заборгованості з єдиного соціального внеску в сумі 51864,51 грн.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженимнаказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 року №5(далі - Порядок №5).

Відповідно до підрозділу 2 Розділу І Порядку №5 інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції.

Згідно із пунктом 1 підрозділу 1 Розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегрована картка платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку.

При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Облікові показники, які відображаються в ІКП, залежать від форми обліку, яка передбачена умовами адміністрування відповідного платежу, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (Перелік форм ІКП).

Відображення в інформаційній системі показників за результатами адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів визначені Розділом VII Порядку.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 цього Розділу у разі судового провадження - керівник підрозділу судового оскарження (або особа, яка виконує його обов`язки) після отримання ухвали про відкриття провадження у справі за позовом платника чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу податкового органу для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід цієї судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (юрист).

Юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються територіальним органом ДПС - наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у підрозділі 2 розділу VII цього Порядку.

Сума позову, яка відображена у рішенні суду про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, та відповідає сумі податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Інформація, яка відображена у рішенні суду про оскарження частини суми податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату недоїмки, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 року (справа №825/999/17), від 26.02.2019 року (справа №805/4374/15-а), від 30.11.2021 року (справа №300/3157/20).

Водночас, відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

За наведених обставин, відповідно належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивача шляхом виключення нарахувань з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 51864,51 грн.

Аналізуючи поняття «якість закону» Європейський суд з прав людини у пункті 111 рішення у справі «Солдатенко проти України» (заява № 2440/07) зробив висновок, що це поняття, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (рішення у справах «Сєрков проти України», заява № 39766/05, пункт 51; «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України», заява № 33014/05, пункт 51, 52; «Свято-Михайлівська Парафія проти України», заява №77703/01, пункт 115; «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), заява № 18139/91, пункт 37; «Санді Таймс» проти Об`єднаного Королівства» (№ 1) («SundayTimes v. The United Kingdom (№ 1)»), тощо.

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково збігається з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania).

Згідно з частиною 2статті 71 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану податкову вимогу, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, і, як наслідок, виключається правомірне нарахування щодо позивача будь-яких сум недоїмок зі сплати єдиного внеску за вказаний період.

Відповідно до ч.2ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією № 0312210002.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 241-246, 295, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (для листування: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ ВП 44118658)про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.10.2024 №Ф-406-25 про сплату (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 51864,51 грн та від 02.10.2024 №Ф-406-25/У про сплату (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 51864,51 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування даних інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом виключення нарахованої заборгованості з єдиного соціального внеску в сумі 51864,51 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (для листування: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук