Рішення № 127434049, 16.05.2025, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5253/25

Провадження № 2-а/750/144/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Косенка О.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Чернігівській області (далі відповідач) про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що вона працює на посаді директора Чернігівського ліцею №22 Чернігівської міської ради.

14 квітня 2025 року представником відповідача - провідним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району. Чернігівського районного управління ГУ ДСІІС України у Чернігівській області Ткаченком Б.А. проведено контрольне обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту, найпростішого укриття, що розташоване за адресою м. Чернігів, проспект Левка Лук`яненка, 45 Б та складено акт №478 в якому зафіксовано, як порушення відсутність в підвальному приміщенні (найпростішому укритті) системи протипожежного захисту (системи пожежної сигналізації) та системи керування евакуюванням людей в частині оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху. За результатами обстеження прийнято рішення про усунення вищевказаних порушень до 14.06.2025.

Того ж дня, 14.04.2025, державний інспектор з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району Чернігівського районного управління ГУ ДСНС України у Чернігівській області Ткаченко Б.А. виніс оскаржувану постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення серії ЧН № 001560 по справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185 - 14 КУпАП. Вказаною постановою позивача було піддано стягненню у розмірі 3400 грн.?

Суть і обставини правопорушення зводяться до того, що 14.04.2025 о 12.05 год. при проведенні контрольного обстеження об`єкту фонду захисної споруди цивільного захисту найпростішого укриття (підвального приміщення) Чернігівського ліцею №22 ЧМР, за адресою м. Чернігів, пр. Л. Лук`яненка, 45 Б позивач, як директор Чернігівського ліцею №22 ЧМР, не виконала законні вимоги, а саме: п. 1 - 2 акту обстеження фонду захисних споруд цивільного захисту від 12.02.2025 №35, термін виконання до 10.04.2025, невиконання виявлено 14.04.2025.

12 лютого 2025 року державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району Чернігівського районного управління ГУДСНС України у Чернігівській області Сердюком Є.О. складено акт обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту №35 за результатами проведення комплексного обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту найпростішого укриття розташованого за адресою м. Чернігів, вул. Л. Лук`яненка, буд. 45 Б. За результатами обстеження вищевказаного об`єкту виявлені порушення вимог законодавства, а саме: підвальне приміщення (найпростіше укриття) не обладнано системою протипожежного захисту системою пожежної сигналізації та системою керування евакуації людей в частині оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху. Також в акті №35 було вказано, що порушення необхідно усунути до 10.04.2025.

Позивач вважає, що вищевказана оскаржувана постанова серії ЧН №001560 від 14.04.2025 року є незаконною та необгрунтованою та підлягає скасуванню, а справа закриттю, виходячи з наступного.

По - перше: державні інспектори з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району, Чернігівського районного управління 1У ДСНС України у Чернігівській області не мали права на проведення жодних планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної і техногенної безпеки стосовно Чернігівського ліцею №22 Чернігівської міської ради, а тому вони перевищили свої службові повноваження провівши вищевказані перевірки, з огляду на заборону проведення контрольних заходів, встановлену п. 1 постанови КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 року №303.

По - друге: балансоутримувачем та фінансовим розпорядником Чернігівського ліцею №22 Чернігівської міської ради являється Чернігівська міська рада, що підтверджується статутом вищевказаного навчального закладу. Позивач не є відповідальною посадовою особою за стан утримання та експлуатацію найпростішого укриття, що розташоване за адресою: м. Чернігів, пр. Л. Лук`яненка, 45 Б, а тому не може бути суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення в даній справі. У позивача відсутні повноваження щодо фінансового забезпечення підвального приміщення (найпростішого укриття), при цьому, всі вимоги акту від 12.02.2025 та акту від 14.04.2025 можна виконати тільки за рахунок залучення/надання відповідних коштів.

По - третє: відповідно до актів огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості використання для укриття населення, як найпростішого укриття від 21.08.2024 та від 07.11.2024 було проведено огляди найпростішого укриття, підвального приміщення, що розташоване за адресою: м. Чернігів, пр. Л. Лук`яненка, 45 Б. Вказаними актами підтверджується, що на час огляду вищевказаного найпростішого укриття, в п. 10 було встановлено, що протипожежна сигналізація відсутня, оскільки не передбачена проектом. Також, в акті було затверджено висновки про можливість використання споруди, розташованого за адресою: м. Чернігів, пр. Л. Лук`яненка. 45 Б для укриття населення, як найпростіше укриття, без будь - яких умов. Дані акти складені за участю провідного інспектора ВЗНС ЧРУ ГУ ДСНС України в Чернігівській області Тищенко Н.М., яка їх підписала без жодних зауважень. Крім цього, у вказаних актах зазначено, що приміщення за адресою: м. Чернігів, пр. Л. Лук`яненка, 45 Б належить управлінню освіти Чернігівської міської ради.

Також позивач зазначає, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 09 липня 2018 року № 579 (регулюють питання яким же вимогами мають відповідати найпростіші укриття та чим вони мають забезпечуватися. Так, у вищевказаних вимогах відсутні обов`язкова наявність в найпростіших укриттях системи протипожежного захисту, системи пожежної сигналізації та системою керування евакуації людей в частині оповіщення про пожежу.

Згідно ч. 3 ст. 55 глави 13 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання. Це означає, що обов`язок забезпечувати пожежну безпеку та відповідати за порушення вимог пожежної безпеки покладено на власника об`єкта, а в даному випадку на Чернігівську міську раду.

Позивач просить оскаржувану постанову визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити, стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 22.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, задоволено клопотання позивача та витребувано від Управління освіти Чернігівської міської ради інформацію про балансоутримувача приміщення Чернігівського ліцею № 22, розпорядника коштів навчального закладу та ін.

Від представника відповідача Обуховського О.Г., який уповноважений вчиняти юридично значимі дії від імені відповідача в порядку самопредставництва (а.с. 71-71 зворот), через канцелярію суду 05.05.2025 надійшов відзив з доданими до нього доказами, в якому відповідач не погодився із доводами позивача про безпідставність її притягнення до адміністративної відповідальності.

Зокрема, у відзиві звернуто увагу суду, що в акті обстеження № 478 від 14 квітня 2025 року балансоутримувачем об`єкта зазначено Чернігівський ліцей № 22 Чернігівської міської ради. При цьому вказані акти містять підписи позивача в якості балансоутримувача або уповноваженої ним особи.

До того ж позивач стверджує, що балансоутримувачем та фінансовим розпорядником Ліцею є Чернігівська міська рада, що підтверджується статутом вищевказаного навчального закладу. Натомість, статут, доданий до позовної заяви, містить протилежні норми: п. 1.4. Ліцей є юридичною особою, може мати самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в органах Державної казначейської служби; п. 9.1. Майно Ліцею закріплено на праві оперативного управління; п. 7.3. Директор Ліцею здійснює безпосереднє управління Ліцеєм і несе відповідальність за фінансово-господарську та іншу діяльність Ліцею.

Крім того відповідно до п. 7.7. директор Ліцею укладає угоди (договори, контракти) з фізичними та/або юридичними особами відповідно до своєї компетенції, а відповідно до п. 7.8. Статуту директор Ліцею зобов`язаний розробляти проєкт кошторису Ліцею та подавати його уповноваженому органу на затвердження та організовувати фінансово-господарську діяльність Ліцею в межах затвердженого кошторису.

Саме ці повноваження у своїй сукупності дозволяють директору реалізовувати обов`язок, покладений частиною третьою статті 26 Закону України «Про освіту» в частині створення керівником у закладі освіти безпечного освітнього середовища, яке відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 вказаного Закону є сукупністю умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання протипожежних та/або будівельних норм і правил. Такий же обов`язок визначений п. 7.8. Статуту.

Також відповідач стверджує, що відповідно до ст. 55 КЦЗУ в частині визначення суб`єктів, на яких покладається обов`язок забезпечення пожежної безпеки, крім іншого, обов`язок покладається на керівника. Висновок, що забезпечувати пожежну безпеку та відповідати за порушення повинна Чернігівська міська рада є нелогічним, адже за такою логікою, враховуючи, що будівля належить до комунальної власності територіальної громади, саме територіальна громада повинна забезпечити пожежну безпеку об`єкта.

Однак саме право оперативного управління, на якому закріплене майно відповідно до п. 9.1. Статуту Ліцею, зумовлює визначення відповідального суб`єкта, оскільки відповідно до статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління визначається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Тому закріплення майна територіальною громадою за певним суб`єктом і зумовлює його обов`язки щодо утримання, в тому числі шляхом забезпечення пожежної безпеки закріпленого майна.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КЦЗУ забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) об`єкта нерухомого майна, а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання (стаття 55 КЦЗУ). Також, відповідно до частини четвертої статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» керівник закладу зобов`язаний забезпечувати дотримання вимог актів законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної безпеки.

Пунктом 3 розділу I Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15 серпня 2016 року № 974, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 року за № 1229/29359, визначено, що забезпечення пожежної безпеки в організаціях, на підприємствах системи освіти України здійснюється згідно з Правилами пожежної безпеки. Забезпечення пожежної безпеки в закладах та установах покладається на їх власників або уповноважені ними органи, керівників (ректори, директори, начальники, завідувачі) (пункт 5 розділу І Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України). Керівники закладів та установ з метою забезпечення протипожежного режиму зобов`язані забезпечити своєчасне виконання заходів пожежної безпеки, запропонованих органами державного нагляду у сфері пожежної безпеки і органами державної виконавчої влади у межах їхньої компетенції (абзац 5 пункту 1 розділу ІІ Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України). Таким чином саме позивач є відповідальною особою за виконання вимог цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в навчальному закладі.

Також відповідач вказує, що 14.04.2025 відповідно до вимог пункту 12 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об`єктів до складу та виключення таких об`єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 (далі - Порядок) було проведено комплексне обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту: найпростішого укриття розташованого за адресою: м. Чернігів, просп. Левка Лук`яненка, 45-Б, результати якого були відображені в Акті. Вказана форма акта була затверджена наказом МВС від 30 грудня 2024 року № 879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 січня 2025 року за № 41/41447, власне, як і комплексне обстеження було проведено відповідно до зміненої редакції п.12 Порядку, тому огляди, проведені в 2022-2024 роках, не передбачали детального встановлення наявних порушень, а акти, що складались за результатами таких оглядів, містили лише рекомендаційні висновки. Натомість, відповідно до абзацу десятого частини п`ятнадцятої статті 32 КЦЗУ акт обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту - це обов`язкове до виконання балансоутримувачем письмове рішення, яке містить перелік порушень (якщо вони виявлені) та строк для їх усунення (який не повинен перевищувати двох місяців з дати їх виявлення).

Враховуючи, що комплексне обстеження об`єкта фонду захисних споруд проводилось відповідно до нових редакцій нормативних актів, що регулюють порядок утримання захисних споруд, зі складанням акта, форма якого передбачає відображення виявлених порушень, твердження позивача про те, що раніше складені акти не містили вказаного порушення, не є підтвердженням факту відсутності такого порушення.

Відповідач просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 12 лютого 2025 року державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району Чернігівського районного управління ГУДСНС України у Чернігівській області Сердюком Є.О. складено акт обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту №35 за результатами проведення комплексного обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту найпростішого укриття розташованого за адресою м. Чернігів, вул. Л. Лукяненка, буд. 45 Б. (а.с. 27-31). За результатами обстеження вищевказаного об`єкту виявлені порушення вимог законодавства, а саме: підвальне приміщення (найпростіше укриття) не обладнано системою протипожежного захисту системою пожежної сигналізації та системою керування евакуації людей в частині оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху. Також в акті №35 було вказано, що порушення необхідно усунути до 10.04.2025.

Також судом встановлено, що 14 квітня 2025 року представником відповідача - провідним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району, Чернігівського районного управління ГУ ДСІІС України у Чернігівській області Ткаченком Б.А. проведено контрольне обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту, найпростішого укриття, що розташоване за адресою м. Чернігів, проспект Левка Лук`яненка, 45 Б та складено акт №478, в якому зафіксовано, як порушення відсутність в підвальному приміщенні (найпростішому укритті) системи протипожежного захисту (системи пожежної сигналізації) та системи керування евакуюванням людей в частині оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху (а.с. 17-26). За результатами обстеження прийнято рішення про усунення вищевказаних порушень до 14.06.2025.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧН № 001155, складеним службовою особою відповідача Ткаченком Б.А., 14.04.2025 о 12.05 год. при проведенні контрольного обстеження об`єкту фонду захисної споруди цивільного захисту найпростішого укриття (підвального приміщення) Чернігівського ліцею №22 ЧМР, за адресою м. Чернігів, пр. Л. Лук`яненка, 45 Б, позивач, як директор Чернігівського ліцею №22 ЧМР, не виконала законні вимоги, а саме: п. 1 - 2 акту обстеження фонду захисних споруд цивільного захисту від 12.02.2025 №35, термін виконання до 10.04.2025, невиконання виявлено 14.04.2025 (а.с. 9).

Того ж самого дня, 14.04.2025 року, державний інспектор з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району Чернігівського районного управління ГУ ДСНС України у Чернігівській області виніс оскаржувану постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення серії ЧН № 001560 по справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185 - 14 КУпАП (а.с. 8). Вказаною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у розмірі 3400 грн.?

Крім того, судом встановлено, що відповідно до актів огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості використання для укриття населення, як найпростішого укриття від 21.08.2024 (а.с. 13-14) та від 07.11.2024 (а.с. 15-16) було проведено огляди найпростішого укриття, підвального приміщення, що розташоване за адресою: м. Чернігів, пр. Л. Лук`яненка, 45 Б.

Згідно з п. 10 указаних актів, на час огляду вищевказаного найпростішого укриття, було встановлено, що протипожежна сигналізація відсутня, оскільки не передбачена проектом. Також, в обох актах було затверджено висновок про можливість використання споруди, розташованого за адресою: м. Чернігів, пр. Л. Лук`яненка. 45 Б для укриття населення, як найпростіше укриття, без будь - яких умов. Дані акти складені за участю провідного інспектора ВЗНС ЧРУ ГУ ДСНС України в Чернігівській області Тищенко Н.М., яка їх підписала без жодних зауважень. Крім цього, у вказаних актах зазначено, що приміщення за адресою: м. Чернігів, пр. Л. Лук`яненка. 45 Б належить управлінню освіти Чернігівської міської ради.

Дослідивши письмові матеріали, надавши оцінку доводам сторін, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 32 Кодексу цивільного захисту України до захисних споруд цивільного захисту належать: сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів; протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Згідно з частиною другою статті 32 КЦЗ України для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - наземні або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.

В особливий період нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту здійснюється шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів.

Найпростіше укриття - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.

Отже найпростіше укриття є складовою фонду захисних споруд цивільного захисту.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку визначає Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі - Порядок №138).

Також питання утримання та експлуатації фонду захисних споруд цивільного захисту внормовано Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 (далі - Вимоги № 579).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 2 розділу І «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.03. 2015 за № 252/26697, ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно ч. 1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України вказано, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 17-1 КЦЗ України визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) (пункт 1 Положення про Державну службу з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, у редакції, чинній на момент звернення до суду із цим позовом), який здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 цього ж Положення, частина 3 статті 17-1 КЦЗ України).

Згідно з частиною другою статті 17-1 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, серед іншого, перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Частиною першою статті 19 КЦЗ України визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту до яких, крім іншого, віднесено: забезпечення цивільного захисту на відповідній території; взаємодія з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо виконання завдань цивільного захисту; організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

Згідно з ч. 3 ст. 55 глави 13 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед іншого, належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Отже КЦЗ України передбачено функціонування єдиної державної системи цивільного захисту, яка, за визначенням Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 № 11, є сукупністю органів управління, сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчих органів рад, підприємств, установ та організацій, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту.

Відповідно до частини восьмої статті 32 КЦЗ України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Відповідно до пунктів 9-11 Порядку №138 утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. Так, утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138). Згідно із пунктом 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд. Пунктом 3 Порядку №138 визначено, що балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

Згідно із пунктом 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу І Вимог №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни. Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства, дає підстави для висновку, що основним критерієм розмежування повноважень та відповідальності у сфері додержання вимог законодавства щодо утримання фонду захисних споруд цивільного захисту між особами, які фактично використовують чи утримують такі споруди, незалежно від правової підстави такого користування, є перебування об`єкта на балансовому рахунку. Отже особою, яка зобов`язана забезпечувати утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд є саме балансоутримувач, тобто власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Обов`язок утримання таких об`єктів у стані, який відповідає нормативним вимогам безпосередньо кореспондується з наявністю відповідних фінансових можливостей, що випливає із формулювання у ст.32 КЦЗ України «за рахунок власних коштів».

Як встановлено матеріалами справи та підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами, будівля в якій розміщений Чернігівський ліцей № 22 Чернігівської міської ради, включаючи підвальне приміщення, яке має статус найпростішого укриття, є комунальною власністю Чернігівської міської ради і перебуває на балансі Управління освіти і науки Чернігівської міської ради.

Так, за змістом листа Управління освіти Чернігівської міської ради №182/209.03-1/2025/вих/549/20/2025/вх/2-0 від 14.05.2025 (а.с.73-74), відповідно до Статуту Чернігівського ліцею №22 Чернігівської міської ради, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 10.07.2024 року №41/УІІІ - 37 (далі - Статут), зокрема пункту 10.4., бухгалтерський облік та фінансова звітність ліцею здійснюється через централізовану бухгалтерію управління освіти Чернігівської міської ради відповідно до чинного законодавства України.

Відтак, зазначений заклад загальної середньої освіти не має власних банківських рахунків. Розпорядження бюджетними коштами, які виділяються з бюджету громади на утримання закладу, здійснюється управлінням освіти Чернігівської міської ради через відкриті в територіальних органах державної казначейської служби України розрахункові рахунки.

Відповідно до пункту 9.2. Статуту, майно ліцею складають матеріальні та нематеріальні активи, основні фонди та оборотні засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається у бухгалтерських документах централізованої бухгалтерії управління освіти Чернігівської міської ради.

Майно, яке закріплено за закладом освіти, перебуває у користуванні управління освіти Чернігівської міської ради на праві оперативного управління відповідно до Договору на закріплення майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Чернігова управління від 07.06.2012 року.

Підставою для передачі Уповноваженим органом, в особі Фонду комунального майна Чернігівської міської ради, Користувачеві, в особі управління освіти Чернігівської міської ради, майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Чернігова для здійснення некомерційної господарської діяльності, є рішення Чернігівської міської ради від 30.03.2012 року «Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Чернігова» (19 сесія 6 скликання).

У вказаному Договорі зазначаються відомості про назву підрозділу (закладу освіти) за яким визначено приналежність переданого майна.

Підвальне приміщення, яке розміщене в будівлі, закріпленій за Чернігівським ліцеєм №22 Чернігівської міської ради, окремо в бухгалтерських документах не обліковується, оскільки є частиною будівлі закладу освіти.

Оскільки бухгалтерський облік здійснюється централізованою бухгалтерією управління освіти Чернігівської міської ради, облік майна, ведення господарських та фінансових операцій, які відображені в меморіальних ордерах та головній книзі бухгалтерського обліку, нарахування зносу та оформлення інших бухгалтерських документів здійснюється управлінням освіти, а майно, яким користується заклад, закріплюється за ним на підставі договорів матеріальної відповідальності.

Повноваження щодо розпорядження зазначеним майном належать власнику - Чернігівській міській раді.

Згідно з копією Договору про закріплення майна, що перебуває у комунальній власності від 07.06.2012 (а.с.73-74) до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Чернігова, переданого в оперативне управління Управління освіти Чернігівської міської ради входять основні засоби, у тому числі будівля, належні Ліцею № 22.

Пунктом 4.5 розділу 4 «Обов`язки користувача» Договору визначено, що користувач майном (Управління освіти і науки Чернігівської міської ради) зобов`язаний дотримуватися протипожежних правил, вимог, стандартів, а також виконувати приписи і постанови органів державного пожежного нагляду. Утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту, зв`язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням.

Тобто умовами Договору сторони визначили, що саме Управління освіти і науки Чернігівської міської ради у подальшому виступатиме уповноваженим власником майна органом, на якого покладено обов`язок дотримання протипожежних правил при експлуатації будівлі ДНЗ № 2, у тому числі, розміщеної у її підвальному приміщенні, захисної споруди.

Відповідно до пункту 5 розділу І «Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України», затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 № 974, забезпечення пожежної безпеки в закладах та установах покладається на їх власників або уповноважені ними органи, керівників (ректори, директори, начальники, завідувачі) (далі - керівники навчальних закладів та установ), керівників структурних підрозділів (факультети, кафедри, лабораторії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) відповідно до законодавства.

Разом з тим, дотримання правил пожежної безпеки саме на об`єктах фонду захисних споруд в частині визначення відповідальної за це особи, має окреме правове регулювання, пов`язане з особливим їх призначенням, складністю та специфічними вимогами до обладнання таких об`єктів, які потребують, щоб відповідальний орган або особа мали реальні механізми та можливості забезпечення їх дотримання.

Суд зазначає, що указаний пункт 5 розділу І «Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України» не суперечить вимогам ст. 32 КЦЗ України, оскільки передбачає альтернативну відповідальність як власників, так і уповноважених ними органів, або керівників закладів, керівників структурних підрозділів.

Саме для того, щоб розмежувати обов`язки і відповідальність конкретних органів та посадових осіб з числа вищенаведених, необхідно під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення з`ясовувати обставини, які є складовою об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення, а саме, у кого на балансі перебуває споруда цивільного захисту, хто несе відповідальність за обладнання указаної споруди системами протипожежного захисту, з яких джерел такі роботи фінансуються, ким мають виконуватися, та чи була реальна можливість, фінансові та технічні спроможності у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, здійснити ефективні заходи щодо виявлення та усунення порушень.

Як вбачається з аналізу норм законодавства та досліджених матеріалів справи, орган місцевого самоврядування Чернігівська міська рада, яка одночасно є власником захисної споруди, а також уповноважений нею орган - Управління освіти і науки Чернігівської міської ради, який є її балансоутримувачем, наділені, повноваженнями, мають власні кошти та зобов`язані в силу прямих вказівок закону забезпечувати утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням, у тому числі шляхом обладнання їх відповідними системами протипожежного захисту.

Суд звертає увагу, що для покладення на конкретну особу адміністративної відповідальності, недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані.

Зважаючи на специфіку створення та функціонування захисних споруд, директор навчального закладу має вкрай обмежені повноваження, а також не наділений фінансовими та технічними можливостями для ефективного забезпечення дотримання протипожежних вимог на цих об`єктах, а тому у даному випадку не повинен нести відповідальність за порушення правил пожежної безпеки. Інспектор з пожежного нагляду перед складанням протоколу про адмінправопорушення відносно позивача мав з`ясувати межі її компетенції.

Отже в діях позивача відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, оскільки на неї не покладено обов`язки, невиконання яких стало підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд відхиляє посилання відповідача на положення Статуту Ліцею № 22, оскільки указані норми, хоча і визначають певний порядок закріплення майна та допускають можливість Ліцею мати самостійний баланс та розрахункові та інші рахунки, проте не спростовують твердження позивача та доводи Управління освіти Чернігівської міської ради, які підтверджені наявними у справі доказами, що фактично будівля Ліцею № 22 не перебуває ані на балансі, ані в оперативному управлінні Ліцею, а самостійний баланс та розрахункові рахунки у Ліцею відсутні. Посилання на норми Статуту в оскаржуваній постанові, протоколі про адміністративне правопорушення та акті обстеження будівлі Ліцею, відсутні.

Суд також приймає до уваги, що відповідно до актів огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості використання для укриття населення, як найпростішого укриття від 21.08.2024 та від 07.11.2024 було проведено огляди найпростішого укриття, підвального приміщення, що розташоване за адресою: м. Чернігів, пр. Л. Лук`яненка, 45 Б за участі представника відповідача та було затверджено висновки про можливість використання споруди для укриття населення, як найпростішого укриття, без будь - яких умов та зауважень.

Вищевказане свідчить про відсутність у діях позивача також суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, адже у неї були відсутні жодні підстави ставити під сумнів висновки фахівців, вказані у актах.

Позивач також не зобов`язана відслідковувати зміни профільних підзаконних нормативно-правових актів з питань цивільного захисту населення, зокрема в частині форми документа, який складається за наслідками обстеження фонду захисних споруд, тим більше враховуючи, що наказ МВС від 30.12.2024 № 879, яким ці зміни внесені, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.01.2025.

За визначенням, що міститься у ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 223 та ч. 2 ст. 255 КУпАП співробітникам ДСНС України та її територіальних органів надано повноваження щодо складення протоколів про адміністративні правопорушення та розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 175 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки. За вказане правопорушення передбачено накладення стягнення у вигляді штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 6 розділу 10 Інструкції з оформлення посадовими особами ДСНС матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 27.07.2016 № 725 до кожного протоколу про адміністративне правопорушення по статті 175 КУпАП повинні додаватися докази вчинення правопорушення (копії приписів, постанов, рапортів посадових осіб ДСНС; заяви, пояснення осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, та свідків правопорушення; посадові інструкції, накази про призначення відповідальних за пожежну та техногенну безпеку, плани усунення порушень тощо).

Тобто саме на особу, яка фіксує правопорушення шляхом складення відповідного протоколу покладено обов`язок з`ясувати та долучити до матеріалів справи про адміністративне правопорушення докази про статус, повноваження, міру вини та реальну можливість запобігти адміністративному правопорушенню особи, яка притягується до відповідальності.

Як вбачається із матеріалів справи такий обов`язок державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району ЧРУ ГУ ДСНС України у Чернігівській області належним чином не виконано, обставини, які б свідчили про наявність або відсутність у діях позивача об`єктивної та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, ним не з`ясовані.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем не надано беззаперечних доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, виконання посадовою особою дій в дотримання вимог ст. 280 КУпАП, забезпечення всебічного та повного з`ясування обставин, що підлягають встановленню та дослідженню при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом, у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 175 КУпАП, а отже наявні підстави для скасування спірної постанови.

При цьому, суд враховує, що недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Водночас, забезпечення таких прав має бути здійснене у правовий спосіб, у межах наданих відповідним державним органам повноважень та не за рахунок порушення прав осіб, які притягуються до відповідальності за правопорушення, якого не вчиняли.

В своїй постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на висновках про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява N 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи щодо рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені обставини суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, 3, 5 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено та заявлено до стягнення судовий збір у розмірі 605,5 грн, які підлягають стягненню на його користь з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72, 77, 90, 134, 139, 241-256, 271, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Чернігівській області про визнання протиправною і скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЧН №001560 від 14.04.2025, винесену державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Чернігівського району. Чернігівського районного управління ГУ ДСНС України у Чернігівській області Ткаченком Богданом Андрійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185 - 14 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185- 14 КУпАП закрити на підставі п. 1. ч. 1 ст 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Чернігівській області відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Чернігівській області юридична адреса: пр. Миру, буд. 190 А, м. Чернігів, 14037, ЄДРІІОУ: 38590042.

Суддя Олег КОСЕНКО