Ухвала суду № 127433240, 19.05.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4875/25

Провадження № 2/522/4455/25

УХВАЛА

19 травня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання Кісілюка Д.Б.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженніПриморського районногосуду м.Одеси перебуваєцивільна справаза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.

Підготовче засідання призначено на 19 травня 2025 року.

У підготовче засідання, призначене на 19 травня 2025 року з`явився ОСОБА_1 та представник ТОВ «ООЕК».

25 квітня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог, у якій заявник просив: визнати дії ТОВ «ООЕК» з припинення постачання електричної енергії ОСОБА_1 та вимогу ТОВ «ООЕК» до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про відключення об`єкта ОСОБА_1 від електроспоживання; зобов`язати ТОВ «ООЕК» розпочати постачання ОСОБА_1 електричної енергії на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 без відшкодування витрат постачальника на заходи з припинення та відновлення постачання електричної енергії.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (частина третя статті 49 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначено, що «під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року у справі № 570/5639/16-ц (провадження № 61-19440св21) зазначено, що «зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо повернення заяви про зміну предмета позову і вважає, що позивач має право на уточнення позовних вимог, враховуючи приписи статей 13, 175, 197 ЦПК України, якими передбачено виключне право позивача на визначення предмета та підстав спору, а також способу захисту порушеного права та інтересу. У цьому випадку суди не врахували вимоги статті 189 ЦПК України, за якими одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті».

Верховний Суд зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог.

Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об`єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні у ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

ВС неодноразово наголошував на тому, що лише до закінчення підготовчого засідання позивачі можуть збільшити або зменшити позовні вимоги, змінити предмет або підставу позову.

Тому, враховуючи те, що заява відповідає формі та змісту, визначеному ЦПК України та волі сторін, а також подана в межах строку, встановленого чинним законодавством, суд приходить до висновку про наявність підстави для прийняття заяви про зменшення позовних вимог.

19 травня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ТОВ «ООЕК» про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, у якій заявник просив закрити провадження у справі в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_2 у зв`язку з її смертю.

Згідно положень ч. 4ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак припиняється і цивільна процесуальна дієздатність.

Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

Відповідно до положень п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові ВС №127/328/17 від 18.12.2019р., - «Правонаступників можна залучити як відповідачів тільки у випадку, коли смерть особи сталася після відкриття провадження у справі».

Оскільки частина заявлених позовних вимог було пред`явлено до померлої особи, та провадження у справі було відкрито вже після смерті померлої особи, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 .

Також, 19 травня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ТОВ «ООЕК» про зміну предмету позову зустрічної позовної заяви, у якому заявник просив прийняти заяву про зміну предмету позову та викласти зустрічні позовні вимоги у наступній редакції:

- стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 17005,12 гривень;

- стягнути з ОСОБА_1 інфляційні нарахування у розмірі 1979,47 гривень та три відсотки річних у розмірі 577,94 гривень;

- стягнути з ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 гривень;

- повернути з державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 34,40 гривень.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (частина третя статті 49 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначено, що «під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року у справі № 570/5639/16-ц (провадження № 61-19440св21) зазначено, що «зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо повернення заяви про зміну предмета позову і вважає, що позивач має право на уточнення позовних вимог, враховуючи приписи статей 13, 175, 197 ЦПК України, якими передбачено виключне право позивача на визначення предмета та підстав спору, а також способу захисту порушеного права та інтересу. У цьому випадку суди не врахували вимоги статті 189 ЦПК України, за якими одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті».

Верховний Суд зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог.

Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об`єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні у ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

ВС неодноразово наголошував на тому, що лише до закінчення підготовчого засідання позивачі можуть збільшити або зменшити позовні вимоги, змінити предмет або підставу позову.

Тому, враховуючи те, що заява відповідає формі та змісту, визначеному ЦПК України та волі сторін, а також подана в межах строку, встановленого чинним законодавством, суд приходить до висновку про наявність підстави для прийняття заяви про зміну предмету позову.

У підготовчому засіданні, призначеному на 19 травня 2025 року судом поставлено питання про можливість закриття підготовчого засідання. Учасники справи проти закриття підготовчого засідання не заперечували.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно з п. 15 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

З огляду на те, що учасники справи проти закриття підготовчого провадження не заперечували, суд вважає, що завдання підготовчого провадження, передбачені ст.189 ЦПК України виконані, а відтак згідно з п. 3 ч. 2 ст.200 ЦПК України підготовче провадження слід закрити та призначити справу до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 43, 81, 84, 175, 178, 187, 189-196, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог та викласти позовні вимоги у наступній редакції:

- визнати дії ТОВ «ООЕК» з припинення постачання електричної енергії ОСОБА_1 та вимогу ТОВ «ООЕК» до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про відключення об`єкта ОСОБА_1 від електроспоживання;

- зобов`язати ТОВ «ООЕК» розпочати постачання ОСОБА_1 електричної енергії на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 без відшкодування витрат постачальника на заходи з припинення та відновлення постачання електричної енергії.

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ООЕК» про закриття провадження задовольнити.

Закрити провадження у цивільній справі №522/4875/25 в частині зустрічних позовних вимог до ОСОБА_2 .

Прийняти до розгляду клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ООЕК» про зміну предмету позову зустрічної позовної заяви та викласти зустрічні позовні вимоги у наступній редакції:

- стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 17005,12 гривень;

- стягнути з ОСОБА_1 інфляційні нарахування у розмірі 1979,47 гривень та три відсотки річних у розмірі 577,94 гривень;

- стягнути з ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 гривень;

- повернути з державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 34,40 гривень.

Закрити підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію

Призначити справу до судового розгляду по суті на 19 травня 2025 року о 14 годині 2 хвилин у приміщенні суду за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33, зал № 224.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала в частині закриття провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15-ти днів.

В іншій частині ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, ухвалене за наслідками розгляду справи.

Повний текст складено 19.05.2025 року.

Суддя Косіцина В.В.