Рішення № 127432567, 13.05.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1422/25

Провадження № 2-а/761/502/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач просить суд скасувати постанову серії 2КІ № 0000945568 від 07.01.2025 року головного спеціаліста-інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кушніра Віталія Олександровича, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч.1 ст. 22 КУпАП, пункту 15.10.б) Правил дорожнього руху і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що фото матеріали, отримані під час фотозйомки правопорушення фіксують, що транспортний засіб КІА SPORTAGE, НОМЕР_1 поставлений на краю тротуару таким чином, що відстань для руху пішоходів залишається більше ніж 2 м. Однак, інспектор, в порушення абзацу 2 ст. 251 КУпАП, не здійснив необхідних дій для фіксації «адміністративного правопорушення» шляхом вимірювання відстані від транспортного засобу КІА SPORTAGE, НОМЕР_1 до протилежного кінця тротуару для встановлення відстані для руху пішоходів менше ніж 2 м.

Вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень в порушення вимог Закону щодо обов`язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, в оскаржуваній постанові не було наведено будь-яких доказів на доведення законності складеної постанови, не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Вказане стало підставою для звернення до суду.

У відзиві на позов представник відповідача заперечує щодо задоволення позову, зазначає, що позивач порушив п.п. б п. 15.10 ПДР України, транспортний засіб позивача розташовано не на краю тротуару. Внаслідок цього, позивача правомірно притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, що підтверджується матеріалами фотофіксації.

У відповідності до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом враховано, що постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 року).

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, постановою серії 2КІ № 0000945568 від 07.01.2025 року головного спеціаліста-інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кушніра Віталія Олександровича (далі - Кушнір В.О.), ОСОБА_1 (далі - Позивач) притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, пункту 15.10.б) Правил дорожнього руху за те, що 07.01.2025 о 12:11:15 год. по вул. Ділова, 15/56 в режимі фото/відеозйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу КІА SPORTAGE, НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 219 КУпАП інспектори з паркування розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема, ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Рішенням Київської міської ради від 05.10.2023 № 7112/7153 «Про впорядкування питань щодо діяльності інспекторів з паркування в місті Києві» посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва уповноважено від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також проводити тимчасове затримання транспортних засобів шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку у разі вчинення водієм порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122, частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, визначених частиною третьою статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у випадках, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху), а також у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.п. «б» п. 15.10 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року № 1306 (далі ПДР України) забороняється стоянка транспортних засобів на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).

Відповідно до п.п. «б» п. 15.10 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року № 1306 (далі ПДР України) забороняється стоянка транспортних засобів на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами частини 1 статті 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Стаття 279-1 КУпАП визначає особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

У відповідності до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 279-1 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

02.03.2023 рішенням Київської міської ради, із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 13.07.2023 № 6870/6911 було затверджено Положення про Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (нова редакція).

Відповідно до п. 1 вказаного положення Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який утворений відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у структурі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рішенням Київської міської ради від 20 червня 2002 року № 28/28 «Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності».

Департамент підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, підпорядковується Київському міському голові, входить до структури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконує функції органу місцевого самоврядування та, у визначених законодавством України випадках, виконує функції державної виконавчої влади (п. 2 Положення).

Згідно до п. 4 Положення основними завданнями Департаменту є:

4.9. Здійснення контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів в межах повноважень, наданих законодавством України.

4.10. Виконання функцій управління (інспекції) з паркування.

Пунктом 5.50. Положення Департамент здійснює контроль за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів.

5.51. Здійснює контроль за оплатою вартості послуг з паркування у встановленому порядку.

5.52. Розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою - п`ятою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладає адміністративні стягнення.

5.53. Здійснює тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку в разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, передбачених частиною третьою статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

6. У структурі Департаменту утворюється управління (інспекція) з паркування, управління (інспекція) контролю за благоустроєм, положення про які затверджуються наказом директора Департаменту.

У складі управління (інспекції) з паркування Департаменту діють інспектори з паркування.

Інспектори з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту для виконання покладених на них завдань мають право: 1) здійснювати фіксацію порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів у режимі фотозйомки (відеозапису); 2) розглядати справи про адміністративні правопорушення, на розгляд яких їх уповноважено; 3) складати протоколи про адміністративні правопорушення, виносити постанови про накладання адміністративних стягнень; 4) накладати адміністративні стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису); 5) розміщувати на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про накладання адміністративних стягнень або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності; 6) складати акт огляду та тимчасового затримання транспортних засобів; 7) здійснювати тимчасове затримання транспортних засобів шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку; 8) брати участь у межах своєї компетенції у роботі комісій, що утворюються Київською міською радою та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 9) надавати інформацію іншим органам державного контролю відповідно до законодавства; 10) установлювати за даними державних реєстрів відповідальних осіб за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів; 11) складати протоколи про порушення вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів відповідно до законодавства та надавати їх на розгляд у встановленому порядку; 12) мають інші права, визначені законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем до суду було надано фотознімки.

Відповідно до наведених фотознімків, належний позивачу транспортний засіб КІА SPORTAGE, д.н.з. НОМЕР_1 , розміщений на краю тротуару, зі сторони проїзної частини дороги, який відділений від проїзної частини дороги газоном.

Відповідно до ПДР, поняття «Край тротуару» чітко не визначено. Лише у пункті 1.10 ПДР, є посилання на «край тротуару» і зазначено, що автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій).

Також п.1.10 ПДР передбачає, що таке тротуар, що є елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

На переконання судді, в даному випадку тротуар можна поділити на три частини, це край тротуару, тобто його зовнішня сторона, яка прилягає до проїзної частиини або відокремлення від неї газоном, середина тротуару та внутрішня сторона тротуару, тобто яка починається біля будинку.

В даному випадку, і з долучених фото вбачається, що автомобіль позивача був припаркований на краю тротуару, тобто на зовнішній його частині, яка відокремлена від проїзної частини газоном відповідно до п.1.10 ПДР. Якщо автомобіль би був припаркований на внутрішній стороні тротуару, то навпаки від проїзної частини до автомобіля відстань була би більша, ніж до будівлі. Якщо автомобіль був би припаркований на середині тротуару, то з обох сторін була б однакова відстань.

Отже, на думку суду, автомобіль був поставлений на краю тротуару, з дотриманням п. 15.10"в" ПДР.

Зі змісту матеріалів фотофіксації вбачається розміщення транспортного засобу позивача, здійснено на краю тротуару за межами проїжджої частини з дотриманням ПДР, а саме Розділу 15.10 пункту в), а отже суддя дійшов висновку, що відповідачем не додано належних та допустимими доказів в підтвердження того, що транспортний засіб розміщений на тротуарі з порушенням Розділу 15.10 пункту б) та ігнорувалось правило дорожнього руху передбачене Розділом 15.10 пунктом в).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановлено законом. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами: доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.

Судом встановлено, що відповідачем не доведено правомірність накладення адміністративного стягнення, а тому суд дійшов висновку про безпідставність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Така правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №808/1849/18.

З огляду на викладене, суд, враховуючи складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, дійшов висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу відповідача до 4000,00 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 262, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 2КІ № 0000945568 від 07.01.2025 року.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 2КІ № 0000945568 від 07.01.2025 року.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: