Вирок № 127431592, 19.05.2025, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1557/25

Провадження № 1-кп/496/463/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Біляївка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163250000038 від 03.02.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Маринівка Біляївськогорайону Одеськоїобласті,громадянина України,неодруженого,маючого середньоюосвіту,працевлаштованого робочимна ДП «ДГ «Покровське», зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2025, близько 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи поблизу складського приміщення, що належить Державному підприємству «Дослідне господарство «Покровське» селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» (Код ЄДРПОУ 21017051) розташованого за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Маринівка, вул. Одеська 6-А, переслідуючи злочинний умисел, спрямований на протиправне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що діє в умовах воєнного стану, що введений на території України 24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022, у зв`язку з агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та який продовжено на підставі указів Президента України ОСОБА_5 14.03.2022 №133/2022, 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2022 № 254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, пересвідчившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження металевого засуву дверей, проник до приміщення сховища, де заволодів 1000 (однією тисячею) кілограм насіння ярого ячменю сорту «Адапт Р-2», яке було розфасоване у двадцять мішків, що належать ДП «ДГ «Покровське» СГІ НЦНС в особі директора ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після чого, ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим спричинивши ДП «ДГ» Покровське» СГІ НЦНС матеріальних збитків на загальну суму 20 000 гривень (двадцять тисяч гривень).

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 , який від послуг захисника відмовився, винним себе визнав повністю підтвердив всі обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, щиро розкаявся та суду повідомив, що був обізнаний про те, що у приміщенні зберігалося зерно, проник до приміщення, відігнувши засов, виніс 20 мішків із зерном, 14 з яких продав знайомому, гроші витратив на особисті потреби, а 6 мішків пізніше повернув власнику. На теперішній час влаштувався на роботу до ДП «ДГ «Покровське» та майже відшкодував завдані збитки. Просив його суворо не карати та не позбавляти волі.

Представник потерпілоїособи ДП «ДГ «Покровське» СГІ НЦНС в особі директора ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, надав заяву, в якій просив проводити судовий розгляд за його відсутності, повідомив, що не має претензій до обвинуваченого та просив призначити покарання на розсуд суду.

Оскільки обвинувачений визнав себе винним у скоєнні вказаного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорювались, то суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ч. 3 статті 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дійсно мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 .

Вказане діяння ОСОБА_4 містить склад кримінального правопорушення та вірно кваліфіковане за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, а також особу обвинуваченого. ОСОБА_4 раніше не судимий, працевлаштований, не одружений.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України суд вважає обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 - щире каяття.

Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Водночас, визначаючи справедливе покарання засудженій особі, суд виходить із положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950), ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, у рішенні Європейського суду по справі від 03.10.2002 року «Бемер проти Німеччини» (Bohmer v. Germany), заява № 37568/97, зазначено: «…Суд насамперед відзначає, що виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз, кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати у зв`язку з відстрочкою...».

Так, судом встановлено, що обвинувачений, який раніше не вчиняв кримінальних правопорушень, зробив правильні висновки та став на шлях виправлення, влаштувався на роботу до підприємства, якому завдав матеріальну шкоду, та за час судового розгляду майже повністю відшкодував завдані збитки.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про можливість та доцільність виправлення та перевиховання обвинуваченого, без ізоляції від суспільства і досягне мети при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Враховуючи особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про відсутність підстав обрання відносно нього запобіжного заходу.

Цивільні позови по справі заявлено не було.

Витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження, на підставі ст. 118 КПК України, включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись статтями 368, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у виді 5 ( п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання ОСОБА_4 з випробуванням на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Початок іспитового строку відраховувати з 19.05.2025 року.

Речові докази: шість мішків (кожен вагою 50 кг) із насінням ячменю залишити власнику ДП «ДГ» Покровське».

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати у сумі 3183 грн. 60 коп. за проведення експертизи.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд вважає за необхідне обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1