Ухвала суду № 127430290, 19.05.2025, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1537/24

Провадження № 2-ві/147/1/25

УХВАЛА

іменем України

19 травня 2025 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Мудрак А.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Конякіна Михайла Сергійовича про відвід судді Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіної О.М. від участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги ТОВ «Агрофірма «Ободівська», про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним,

в с т а н о в и в :

у провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги ТОВ «Агрофірма «Ободівська», про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним, під головуванням судді Почкіної О.М., яка визначена протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

15 травня 2025 року представником позивача адвокатом Конякіним М.С. подано заяву про відвід судді Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіної О.М. від участі у розгляді справи №147/1537/24 за позовом ОСОБА_1 до Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги ТОВ «Агрофірма «Ободівська», про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним.

Ухвалою судді Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіної О.М. від 15.05.2025 відвід, поданий до суду представником позивача, визнано необґрунтованим. Дану заяву передано до канцелярії Тростянецького районного суду Вінницької області для визначення іншому судді у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 16.05.2025 вирішення питання про відвід головуючого судді визначено судді Мудрак А.М.

В обгрунтування заяви про відвід представиник позивача Конякін М.С. покликається на те, що під головуванням судді Почкіної О.М. слухається 4 справи за участі адвоката Конякіна М.С., з них 1 кримінальна та 3 цивільні.

Суддя Почкіна О.М неодноразово в повчальному тоні, користуючись владою та на її думку авторитетом намагалася принизити адвоката Конякіна М.С. вказуючи на різні недоліки в роботі адвоката. На її думку адвокат неналежним чином виконує свою роботу, чи щось не правильно зазначив, чи не так склав клопотання про відкладення справи, і т.д. Але суд не вправі давати оцінку роботі адвоката, адже вибрана тактика та стратегія ведення захисту визначається адвокатом за погодженням з клієнтом.

Так, зокрема, суддя Почкіна О.М. в кримінальному провадженні №147/57/25, де захисник Конякін М.С бере участь, після проведення судового засідання принизливо зверталася до нього, а саме вказувала на те, що вона збирала інформацію про те, чи відвідував адвокат Конякін судове засідання в Вінницькому апеляційному суді, що стало причиною відкладення даного кримінального провадження. Також вдруге, в тому ж провадженні, а саме, 07.05.2025, суддя після закінчення слухання справи, в присутності свого помічника та прокурора ОСОБА_2 , після того, як було визначено дату наступного судового засідання та декілька резервних дат, та адвокат Конякін М.С розписався про те, що йому відомо про наступну дату судового засідання, суддя надала вказівку, щоб у адвоката Конякіна було відібрано розписки про те, що йому відомо про резервні дати судового засідання, вказавши, що не довіряє адвокату. У свою чергу в прокурора такі розписки відібрані не були, що свідчить про особисту неповагу до адвоката Конякіна М.С. з боку судді Почкіної О.М.

Вважає, що своєю поведінкою суддя Почкіна О.М порушила ряд норм матеріального та процесуального права.

Крім того зазначив, що він є представником відповідача у цивільній справі №151/50/25. Дана справа також знаходиться в провадженні судді Почкіної О.М . 27.03.2025 адвокат Конякін М.С. подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, в зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_4 перебуває на службі в ЗСУ по мобілізації. Дане клопотання просив розглядати без участі заявника та його представника. 14.05.2025 о 9.03 годин до адвоката Конякіна М.С. зателефонувала помічник судді Почкіної О.М. та повідомила, що зі слів судді Почкіної О.М. в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують повноваження адвоката. Дані свідчення не відповідають дійсності, адже документи, що підтверджують повноваження представника, адвоката Конякіна М.С. було подано до суду 04.03.2025, які були додані до клопотання про відкладення розгляду справи, де в додатках зазначено ордер, копія свідоцтва, що відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України є підтвердженням повноважень адвоката. Станом на 14.05.2025 клопотання про зупинення провадження у справі не було розглянуто.

Дана поведінка судді свідчить про особисту неповагу до адвоката Конякіна М.С .

Також зазначив, що 14.05.2025 адвокат Конякін М.С намагався дізнатися чи внесено до електронного суду його клопотання з додатками від 04.03.2025 в систему «Електронний суд», але виявилось, що адвокат Конякін не має доступу до справи №151/50/25. Це свідчить про те, що суддя в ручному режимі обмежила доступ адвоката до даної справи.

В сукупності такі дії судді Почкіної О.М відносно адвоката Конякіна М.С є недопустимими та такими, що принижують його.

Всі вищезазначені обставини в своїй сукупності призвели до того, що сторона позивача вважає, що суддя Почкіна О.М у справі № 147/1537/24 не може об`єктивно та неупереджено розглядати дану справу, оскільки у заявника наявні сумніви в об`єктивності та неупередженості судді, пов`язаних з неприязними стосунками з його представником - адвокатом Конякіним М.С., що не сприяє збереженню та підвищенню авторитету судової системи України.

Пунктами сьомим та восьмим статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Дослідивши доводи заяви про відвід судді, суд дійшов наступних висновків.

Виходячи з положень частини другої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме: суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив неможливість входження до складу суду осіб, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (п.3 ст. 46 ЦПК).

За умовами ч.3 ч.4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (ч.5 ст. 36 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду варто розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі». Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010. (заява № 16695/04).

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі.

Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клейн та інші проти Нідерландів»).

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про судоустрій України» судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об`єднання, а також юридичні особи зобов`язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону.

Як на підставу відводу представник позивача адвокат Конякін М.С., посилався на те, що суддя Почкіна О.М. прискіпливо відноситься до адвоката Конякіна М.С. під час розгляду справ за участі адвоката Конякіна М.С, описував процесуальні дії судді в рамках інших справ, які перебувають у провадженні суду за участі адвоката Конякіна М.С.

Однак, суд враховує, що підстави заявника для відводу фактично зводяться до його не згоди з процесуальними рішеннями судді та процедурою судового розгляду в інших справах, проте такі обставини не свідчить про наявність підстав сумніватись в об`єктивності та неупередженості судді.

У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Інших обставин щодо сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді заявник не навів та доказів не надав, а тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення відводу.

Отже, дослідивши матеріали справи про відвід судді, суд не вбачає підстав для відводу головуючого судді Почкіної О.М., оскільки представником не доведені обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності головуючого судді у справі №147/1537/24. Заявником не надано жодних належних та допустимих доказів того, що суддя Почкіна О.М. здійснює будь-які дії, які можуть вплинути на об`єктивний та неупереджений розгляд справи №147/1537/24, відсутності докази, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді цивільної справи.

Враховуючи наведене вище, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при вирішенні зазначеної вище цивільної справи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Конякіна Михайла Сергійовича про відвід судді Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіної О.М. від участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги ТОВ «Агрофірма «Ободівська», про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним.

Керуючись ст. ст. 35-40 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката К онякіна Михайла Сергійовича про відвід судді Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіної О.М. від участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги ТОВ «Агрофірма «Ободівська», про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили із моменту її підписання суддею.

Суддя А.М.Мудрак