Рішення № 127430242, 13.05.2025, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/315/25

Провадження № 2/144/174/25

З АО ЧН Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2025 р. с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої - судді Магдяк Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Дудник С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Теплик за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», третя особа Бершадський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Калінін С.К. звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис № 25018 від 14.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» заборгованості в розмірі 8995,00 грн.

Приватний нотаріус обґрунтувала виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 190328-4904-2 від 28.03.2019, укладеним із ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є ТОВ «ФК «РІАЛЬТО».

Стягнення заборгованості проводиться за період з 26.08.2021 по 01.12.2021.

Сума заборгованості за кредитним договором становить 8995,00грн.

Представник позивача вважає даний виконавчий напис протиправним та таким, що вчинений з порушенням вимог чинного законодавства та не підлягає виконанню, оскільки позивач не підписувала у будь який спосіб вищевказаний кредитний договір із ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та сторона позивача констатує той факт, що наданий відповідачем нотаріусу примірник кредитного договору, який позивач не підписував у будь-який спосіб, не був посвідчений нотаріально.

Ухвалою судді від 21.03.2025 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до судового розгляду.

Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Калініна С.К. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Представник відповідача ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відзив на позов до суду не подав.

Третя особа старший державний виконавець Бершадського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

У відповідності до ч. 8ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою представника позивача провести заочний розгляд справи.

У відповідності до положення ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис № 25018 від 14.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» заборгованості у розмірі 8995,00 грн.

Приватний нотаріус обґрунтувала виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 190328-4904-2 від 28.03.2019, укладеним із ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є ТОВ «ФК «РІАЛЬТО».

Стягнення заборгованості проводиться за період із 26.08.2021 по 01.12.2021. Загальна сума боргу складає 8 995, 00 грн включно із стягненням оплати за вчинення виконавчого напису.

Постановою Головного державного виконавця Теплицького районного відділу державної виконавчої служби Центрально західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 26.01.2022 відкрито виконавче провадження ВП № 68218523.

Відповідно до повідомлення Бершадського ВДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27.03.2025 № 20660, на виконанні відділу перебувало виконавче провадження № 68218523 по виконавчому напису № 25018 від 14.12.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» заборгованості в розмірі 8995,00. 26.01.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам для ознайомлення. 28.02.2022 на депозитний рахунок Теплицького ВДВС Центрально Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшли кошти в сумі 2283,41 грн., які розподілено та перераховано 200 грн. витрати виконавчого провадження, 189,40 грн. виконавчий збір та 1894,01 грн. на користь стягувача згідно платіжного доручення № 4258 від 11.03.2022.

06.04.2022 на депозитний рахунок Теплицького ВДВС Центрально Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшли кошти в сумі 2283,41 грн., які розподілено та перераховано 207,58 грн. виконавчий збір та 2075,83 грн. на користь стягувача згідно платіжного доручення № 4376 від 07.04.2022.

04.05.2022, 08.05.2022 на депозитний рахунок Теплицького ВДВС Центрально Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшли кошти в сумі 2283,41 грн, які розподілено та перераховано 207,58 грн виконавчий збір та 2075,83 грн на користь стягувача згідно платіжного доручення № 4586 від 09.05.2022.

31.05.2022 на депозитний рахунок Теплицького ВДВС Центрально Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшли кошти в сумі 2313,77 грн, які розподілено та перераховано 210,34 грн виконавчий збір та 2103,43 грн на користь стягувача згідно платіжного доручення № 4770 від 09.06.2022.

30.06.2022 на депозитний рахунок Теплицького ВДВС Центрально Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшли кошти в сумі 930,50 грн, які розподілено та перераховано 84,60 грн виконавчий збір та 845,90 грн на користь стягувача згідно платіжного доручення № 4964 від 04.07.2022.

Постановою начальника Теплицького районного відділу державної виконавчої служби Центрально західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 06.07.2022 закінчено виконавче провадження ВП № 68218523 та стягнуто із ОСОБА_1 8995 грн боргу.

Представник позивача вважає, що виконавчий напис № 25018 від 14.12.2021 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. є протиправним та таким, що винесений із порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, оскільки він не укладав наданий для вчинення виконавчого напису нотаріусу кредитний договір, який не посвідчений нотаріально. Зазначив, що такі порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.

Нотаріуси вчиняють виконавчі написи (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»).

Статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц, від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17.

Згідно з п. 3.1 та п. 3.4 Глави 16 Розділу ІІ «Вчинення виконавчих написів» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядку), затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, нотаріус вчиняє виконавчі написи: 1) якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; 2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом 14.12.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.

У матеріалах справи відсутні докази того, що кредитний договір № 190328-4904-2 від 28.03.2019, сторонами якого є ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» та ОСОБА_1 , посвідчений нотаріально, дана обставина також не спростована відповідачем, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), від 06.10.2021 у справі № 361/4793/20 (61-5910св21).

Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивачу направлено письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання за кредитним договором, що свідчить про те, що під час вчинення спірного виконавчого напису у нотаріуса не було доказів визнання позивачем суми заборгованості, пред`явленої до стягнення, тобто її безспірності.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат»передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

З огляду на наведене, з урахуванням приписів ст. ст. 15,16,18 ЦК України, ст. ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 по справі № 201/11696/16-ц.

Враховуючи викладене вище та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про визнання виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» заборгованості в сумі 8 995, 00 грн таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавчий напис вчинено без дотримання вимог, встановлених ст. ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно дост. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення даної статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій.

За ч. 3ст. 1212 ЦК Україниположенняглави 83 ЦК Українизастосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна, є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів. Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт, сплати коштів. Відповідно, за відсутності правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом. Набуття майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц викладено позицію про те, що зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Відсутність правової підставице такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 910/16664/18: «Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особинабувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неїякщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особіпотерпілому, яка має належний правовий титул на нього».

У свою чергу, в постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 201/6498/20 зазначено, що набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі. Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині. Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникненні обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна. Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі ст. 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання, є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до ст.1212ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Таким чином, враховуючи доведеність факту вчинення виконавчого напису нотаріуса без правових на те підстав судовим актом, що набрав законної сили, що визначає преюдиційність цієї обставини, доведеність обсягом наданих позивачем доказів проведення стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» грошових коштів в сумі 8 995 грн. 00 коп. в рамках примусового виконання виконавчого напису, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відповідно дост. 1212 ЦК Українитакі кошти є безпідставно набутими відповідачем, а тому вважає за необхідне стягнути їх з відповідача на користь позивача в заявленому позивачем розмірі, а відтак позовні вимоги задовольнити повністю.

На підставіп. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК Україниз відповідача ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 1937,92 грн.

За змістом частин 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Встановлено, що 11.02.2022 між ОСОБА_1 та адвокатом Калініним С.К. укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги.

На підтвердження оплати витрат на правову допомогу в розмірі 5 000, 00 грн представником позивача надано акт виконаних робіт (наданих послуг) від 21.02.2025 до договору про надання правничої допомоги від 11.02.2022.

Таким чином ОСОБА_1 підтверджено належними доказами понесення нею судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, що відповідає положенню п. 2 ч. 1ст. 141 ЦПК України.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.15,16,18 ЦК України,Законом України «Про нотаріат», ст.ст.2-5,10-13,76-81,137, 141,259,263-265,273,280, 282, 352,354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни № 25018 від 14.12.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» заборгованості в розмірі 8995, 00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 8995,00 грн.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«РІАЛЬТО» накористь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,судовий збіру розмірі1937(однатисяча дев`ятсоттридцять сім)гривень 92коп.та судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», адреса: бульвар. Вацлава Гавела, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 43492595.

Третя особа: Бершадський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, адреса: вул. Миколаєнка, 25, м. Бершадь, код ЄДРПОУ 34821997.

Повне судове рішення виготовлено та підписано 19 травня 2025 року.

Суддя