Рішення № 127428296, 15.05.2025, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/55/25

Провадження № 2/529/153/25

РІШЕННЯ

іменем України

15 травня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого - судді Петренко Л.Є.,

з участю секретаря - Звягольської В.А.

представника позивача - Муравської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

Представник позивача ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" 27.01.2025 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 20.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про споживчий кредит № 4578054. Згідно умов вказаного кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 10 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з умов цього договору, його додатків та правил. Кредитний договір підписано за допомогою цифрового підпису з використанням одноразового ідентифікатор.

В подальшому, 28.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 28-12/2021-72, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання фінансового кредиту № 4578054 від 20.09.2021, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

В свою чергу 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, в тому числі за Договором про надання фінансового кредиту № 4578054 від 20.09.2021, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 свої кредитні зобов`язання в частині повернення кредитних коштів та відсотків не виконав, внаслідок чого має заборгованість, загальний розмір якої, відповідно до розрахунку заборгованості станом на день підготовки позову, становить 76 000 грн. з яких заборгованість за тілом кредиту - 10 000 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги - 66 000 грн.

Однак враховуючи принципи розумності, співмірності та пропорційності, позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 47 000 грн, яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням - 10 000 грн. та заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги - 37 000 грн.

Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» 2422,40 грн судового збору та 13 000 грн. витрат на правову допомогу.

30.01.2025 ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області відкрито провадження по справі та визначено порядок розгляду такої за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

27.02.2025 ухвалою суду задоволено клопотання відповідача та здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

28.02.2025 відповідач подав клопотання про закриття провадження. Вказує, що він не підписував жодних документів, не укладав кредитних угод з позивачем і не отримував коштів. Всі документи сфальсифіковано, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

12.03.2025 до суду надійшли заперечення позивача проти клопотання про закриття провадження.

13.03.2025 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ «Приватбанк» докази для об`єктивного та повного розгляду справи.

16.03.2025 відповідач подав клопотання про перевірку правомірності діяльності ТОВ «Коллект центр».

01.04.2025 представник позивача подала заяву про заперечення проти клопотання відповідача щодо перевірки діяльності позивача.

01.04.2025 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів та перевірку діяльності ТОВ «Коллект центр».

01.04.2025 відповідачем подано заперечення проти позовних вимог. Вказує, що в матеріалах справи відсутній належний розрахунок заборгованості, завищені суми штрафу та пені, відсутні докази належного укладення договору та можливо порушені строки позовної давності. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

02.05.2025 представником позивача подано додаткові письмові пояснення по справі та детальний розрахунок заборгованості. Просить задовольнити позовні вимоги повністю

Представник позивача Муравська О.М. в судовому засіданні, в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві. Вказала, що підстави для задоволення вимог наявні, оскільки кредитний договір оформлений належним чином, в електронному вигляді, кредитні кошти та нараховані відсотки не повернуті, про що надано детальний розрахунок заборгованості. Кредитні кошти зараховані на рахунок відповідача, що підтверджується довідкою КП Приватбанк. Тому з урахуванням вимог пропорційності просить стягнути з відповідача 47 000 грн заборгованості, а також сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява відповідача про розгляд справи у його відсутність (а.с.66)

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Нормою п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК).

Положеннями ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 20.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4578054 в електронній формі, шляхом прийняття пропозиції про надання (отримання) кредиту на сайті (або в інформаційно-телекомунікаційній системі) позикодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору.

Згідно з п. 6.1 кредитного договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2 кредитного договору).

За змістом п. 6.3 кредитного договору позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору; не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив ТОВ «Мілоан» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «Мілоан», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору.

Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).

Згідно із п. 7.1 цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному в п.2.1 Договору.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

За умовами Договору сума кредиту становить 10 000 грн, кредит надається строком на 30 днів, проценти за користування кредитом - 5100 грн, які нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за користування кредитом (п.п. 1.5.2, 1.6 Договору).

Згідно п.1.5.1 Договору комісія за надання кредиту: 1 900 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово (а.с.17-21).

У Графіку платежів за договором про споживчий кредит, який є Додатком №1 до Договору, сума кредиту за договором становить 10 000 грн, проценти за користування кредитом - 5100 грн, комісія за надання кредиту - 1900 грн, сума платежу за розрахунковий період складає 17000 грн (а.с.21 зворот).

Паспорт споживчого кредиту № 4578054, який є Додатком №2 до Договору містить інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію (а.с.22)

Відповідно до анкети-заяви на кредит № 4578054 від 20.09.2021 ОСОБА_1 заповнив заяву на надання йому кредита у розмірі 10 000 грн, строк кредиту - 30 днів; сума до повернення 17 000 грн. Складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту - 1 900 грн, нараховується одноразово за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту за договором, проценти за користування кредитом - 5100 грн, нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с.23).

Згідно довідки ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 4578054 від 20.09.2021, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) одноразовий ідентифікатор z60940, який було відправлено на тел. НОМЕР_4 (а.с.29).

При цьому слід зазначити, що вищевказаний номер мобільного телефону вказаний і відповідачем у поданих заявах та клопотаннях.

20.09.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 на банківську картку НОМЕР_1 , кошти у сумі 10 000 грн, Банк платника «Приватбанк» (а.с.29 зворот).

Також перерахунок кредитних коштів на картковий рахунок на ім`я ОСОБА_1 підтверджено листом АТ КБ «Приватбанк» та випискою по рахунку, де зазначено, що 20.09.2021 зараховані кошти в розмірі 10 000 грн (виплата займа Мілоан) (а.с.146-147)

З досліджених документів вбачається підтвердження факта укладення кредитного договору № 4578054 від 20.09.2021 в електронній формі між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , тому твердження відповідача про не укладення такого договору спростовуються дослідженими доказами та визнаються судом необгрунтованими.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання кредиту. Зазначений договір недійсним не визнано.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 10.01.2023 заборгованість за кредитним договором № 4578054 від 20.09.2021 становить 76 000 грн, з яких: 10 000 грн заборгованість за тілом, 37 000 грн відсотки за користування кредитом на дату відступлення та 29 000 грн нараховані відсотки (а.с.31).

28.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 28-12/2021-72, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання фінансового кредиту № 4578054 від 20.09.2021, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , загальний розмір заборгованості 47 000 грн (а.с.33-38)

В подальшому 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, в тому числі за Договором про надання фінансового кредиту № 4578054 від 20.09.2021, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , загальний розмір заборгованості 76 000 грн (а.с.39-45)

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Згідно детального розрахунку заборгованості, який наданий представником позивача 02.05.2025 вбачається нарахування відсотків згідно умов договору по 23.02.2022, при цьому жодного платежу на погашення заборгованості відповідачем не здійснено.

Строк нарахування відсотків по 23.02.2022 суд вважає правомірним, оскільки відповідач не погасив заборгованість по кредиту в 30-денний строк, отже продовжував користуватися кредитними коштами поза межами строку кредитування.

Так, умовами договору передбачено збільшення строку кредитування, зокрема, користування кредитним коштами позичальником після сплину раніше визначеного строку кредитування при наявності заборгованості, який не може перевищувати 60 днів (стандартні базові умови) (п.2.3.1.2. Договору).

Разом з тим, розділом 4 Договору передбачено відповідальність сторін.

У разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов`язок позичальника із сплати таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця (пункт 4.2).

Отже, наведене свідчить про те, що сторони в договорі встановили нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом після закінчення строку кредитування.

Разом з тим, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 47 000 грн, яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням - 10 000 грн. та заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги - 37 000 грн.

Оскільки відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 10 000 грн. шляхом перерахування суми кредиту на банківську картку останнього, вказані кредитні кошти та нараховані відсотки не повернуті, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості по кредиту в розмірі 47 000 грн. на користь ТОВ «Коллект центр».

Щодо заяви відповідача про можливе порушення позивачем строку позовної давності, то така задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом встановлено, що строк дії кредитного договору по 20.10.2021, який в подальшому пролонгований згідно умов договору, нарахування відсотків здійснено по 23.02.2022.

Однак, Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і наразі триває.

Згідно п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином строк позовної давності позивачем не пропущений.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Позивач просить стягнути на його користь з відповідача 2422,40 грн судового збору та 13 000 грн. витрат на правову допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Нормою ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Представництво інтересів позивача здійснювало адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс», на підставі договору про надання правової допомоги від 01.07.2024.

Згідно із Акту про надання юридичної допомоги від 27.12.2024, адвокатським об`єднанням надано правову допомогу на загальну суму 13000 грн (надання усної консультації з вивченням документів - 4000 грн та складання позовної заяви - 9000 грн).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Взявши до уваги рівень складності справи, юридичної кваліфікації правовідносин у справі, складення адвокатським об?єднанням лише позовної заяви, виходячи з критерію співрозмірності витрат на правничу допомогу з розміром задоволених позовних вимог, а також враховуючи те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені витрати на професійну правничу допомогу, дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, а саме у розмірі 5 000 грн., які є співмірними з розміром задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 81, 133, 141, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», КОД ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за договором про споживчий кредит № 4578054 від 20.01.2021 в розмірі 47 000 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000 грн та відсотків в розмірі 37 000 грн, а також понесені позивачем судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу правову допомогу в розмірі 5000 грн, а всього 54 422 (п?ятдесят чотири тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 16.05.2025

Головуюча Л.Є. Петренко