Ухвала суду № 127428031, 08.05.2025, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4215/23

Провадження № 6-51/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Рабчуна Р.О.,

розглянувши заяву (подання) приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвіненка Олексія Вікторовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавецьвиконавчого округуКиївської областіЛітвіненко ОлексійВікторович звернувсядо Обухівськогорайонного судуКиївської областіз поданнямпро вирішенняпитання прозвернення стягненняна нерухомемайно боржника,право власностіна якене зареєстрованов установленомузаконом порядку,в цивільнійсправі запозовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Подання мотивоване тим, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвіненка Олексія Вікторовича знаходиться виконавче провадження №770535529 з примусового виконання виконавчого листа № 372/4215/23 виданого 29.01.2025 року Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на коритсь ОСОБА_1 62746,89 доларів США.

У межах здійснення виконавчих дій на адресу приватного виконавця надійшло клопотання від представника боржника, в якому останній просить здійснити звернення стягнення в першу чергу на нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222487001:01:003:5551, що має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку, розташований на зазначеній земельній ділянці.

У зв`язку з цим, 01.05.2025 року приватним виконавцем було здійснено опис та арешт вказаного майна. Зокрема, описано житловий будинок садибного типу (незавершене будівництво) загальною площею 94,7 кв.м, із відповідними конструктивними характеристиками, а також зазначену земельну ділянку.

Рішення суду боржником самостійно не виконано, заходи примусового виконання тривають, тому на підставі вищевикладеного приватний виконавець звернувся до суду з відповідним поданням.

Відповідно до ч.ч. 10, 11 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

У своїй заяві до суду приватний виконавець просив розглядати подання без його участі.

Дослідивши та оцінивши зібрані докази у справі, суд встановив наступні обставини справи.

На виконанні на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвіненка Олексія Вікторовича знаходиться виконавче провадження №770535529 з примусового виконання виконавчого листа №372/4215/23 виданого 29.01.2025 року Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 62746,89 доларів США.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка кадастровий № 3222487001:01:003:5551 належить ОСОБА_2 .

01.05.2025 року приватним виконавцем здійснено опис та арешт такого майна: земельна ділянка з кадастровим номером 3222487001:01:003:5551, площею 0,0286 га, з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); житловий будинок садибного типу (незавершене будівництво), що розташований на зазначеній земельній ділянці. Відповідно до технічного паспорта, виготовленого ФОП ОСОБА_3 , загальна площа об`єкта становить 94,7 кв.м, кількість поверхів - 2, фундамент - стрічковий (залізобетон), зовнішні стіни - з газоблоку, перекриття - залізобетонні плити, тип покрівлі - бітумна черепиця. Будівництво здійснено на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ІУ05122016279.

При цьому, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на вказаний житловий будинок не зареєстровано в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на нерухоме майно боржника здійснюється у разі відсутності у нього достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому стягнення в першу чергу звертається на земельну ділянку або інше приміщення, що не є єдиним житлом боржника. Стягнення на житловий будинок, у якому фактично проживає боржник, допускається в останню чергу.

Згідно з ч. 4 ст. 50 вказаного Закону, якщо право власності на нерухоме майно не зареєстровано, виконавець з метою звернення стягнення на таке майно звертається до суду з відповідним поданням.

Відповідно до ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає таке подання без виклику сторін та за участю приватного виконавця. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження"виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Щодо моменту виникнення права власності на новостворене нерухоме майно встановлені особливості, передбачені ч. 2 ст. 331 ЦК України, відповідно до якої право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Положення ч. 2 ст. 331 ЦК України слід розуміти у системному зв`язку з положенням ст. 182 ЦК України щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає винятків. Як правило, всі об`єкти нерухомого майна, зважаючи на свою специфіку, після завершення будівництва підлягають прийняттю до експлуатації та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України № 1952-ІV права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, моментом виникнення права власності на новостворене нерухоме майно є державна реєстрація.

Зважаючи на вищенаведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, може бути задоволено судом та виконавцем може бути звернуто стягнення на таке майно за наявності у їх сукупності наступних умов:

- на момент звернення державного виконавця до суду із вказаним поданням майно повинне мати статус нерухомого майна (нерухомості), яке прийняте в експлуатацію в установленому законом порядку;

- на момент звернення державного виконавця до суду із вказаним поданням таке нерухоме майно повинне належати на праві власності боржнику за виконавчим провадженням, тобто у боржника на цей момент має виникнути право власності на таке нерухоме майно;

- належність боржнику на праві власності такого об`єкта нерухомого майна має бути документально підтверджена;

- право власності боржника на таке майно не зареєстровано в установленому законом порядку.

Відповідно до статей 12, 13, 76, 81 ЦПК України обов`язок доказування наявності вищенаведених обставин, які є підставою для задоволення подання державного виконавця, покладається на державного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.

Разом з тим державним виконавцем суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наведених вище умов.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до ч. 2 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Частинами 3 та 4 статті 375 ЦК України встановлено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

При цьому, суд може визнати за особою право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на земельній ділянці, якщо це не порушує права інших осіб та лише на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, що передбачено ч. 5 ст. 376 ЦК України.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що державним виконавцем не доведено обґрунтованості подання та наявності передбачених законом підстав для звернення стягнення на вказану в поданні будівлі, як на нерухоме майно боржника, а саме: житловий будинок садибного типу (незавершене будівництво), загальна площа 94,7 кв.м., кількість поверхів - 2, фундамент - стрічковий (з/бетон), стіни зовнішні - газоблок, міжповерхові перекриття - залізобетонні плити, підлога першого поверху - бетон, сходи - марші (металеві), тип покрівлі - бітумна черепиця, тераса площа основи (забудови) - 28,4 кв.м (право власності на будинок не зареєстроване належним чином розташований на земельній ділянці, реєстраційний/кадастровий номер 3222487001:01:003:5551, місцезнаходження: АДРЕСА_1 (га): 0,0286, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На підставі викладеного, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке не було зареєстровано у встановленому законом порядку, оскільки таке майно не прийняте в експлуатацію в установленому законом порядку та боржник не набув право власності на таке майно.

На підставі викладеного та керуючись ст. 440 ЦПК України, ст.ст. 18, 50, 51, 63 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Літвіненка Олексія Вікторовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про вирішенняпитання прозвернення стягненняна нерухомемайно боржника,право власностіна якене зареєстрованов установленомузаконом порядку,в цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненнякоштів -відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 19.05.2025 року.

Суддя Р.О. Рабчун