Ухвала суду № 127427832, 19.05.2025, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3339/25

Провадження №1-кп/367/761/2025

УХВАЛА

Іменем України

19 травня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2023 року за № 62023240030000260, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гадяч Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

встановив:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2023 року за № 62023240030000260, за обвинуваченням ОСОБА_5 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 25.03.2025 у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22.04.2025 кримінальне провадження було призначено до судового розгляду.

Так, в судовому засіданні встановлено, що вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Президентом України видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом № 2102 від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану, який у подальшому продовжено та який діє до сьогоднішнього часу.

Згідно з ч. 6 ст. 2, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за під час мобілізації, на особливий період. Початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за мобілізацією, на особливий період, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

07.11.2023 ОСОБА_5 призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період зо лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до наказу командира військової частини № 4935 № 46 від 08.11.2023 старшого солдата ОСОБА_5 було зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду старшого водія 1 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем старший водій ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Так, 27.11.2023 під час ранкової перевірки близько 07.00 год. було виявлено відсутність старшого солдата ОСОБА_5 , який самовільно залишив місце військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою КНП «Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Костопільської міської ради солдат ОСОБА_5 у періоди з 01.12.2023 по 18.12.2023 та з 21.12.2023 по 01.01.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділені лікарні.

Таким чином старший солдат ОСОБА_5 після закінчення стаціонарного лікування 01.01.2024 повинен був з`явитися до місця служби та приступити до виконання обов`язків військової служби.

Однак, старший солдат ОСОБА_5 в умовах воєнного стану вчинив злочин проти встановленого порядку несення військової служби з наступних обставин.

Так, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_5 у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилення від проходження військової служби, без поважних причин, в умовах воєнного стану 01.01.2024 не з`явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину до 11.01.2024.

Надалі старший солдат ОСОБА_5 згідно з довідкою КП «Острозька обласна психіатрична лікарня» Рівненської обласної ради та довідкою КНП «Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Костопільської міської ради у період з 11.01.2024 по 14.05.202024 та з 14.05.2024 по 28.05.2024 перебував на стаціонарному лікуванні.

Таким чином, після закінчення стаціонарного лікування 28.05.2024 ОСОБА_5 мав з`явитися до місця служби військової частини НОМЕР_1 та приступити до виконання обов`язків військової служби.

Проте, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_5 у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилення від проходження військової служби, без поважних причин, в умовах воєнного стану 01.01.2024 не з`явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину до 27.01.2025.

Таким чином, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, в умовах воєнного стану не з`явився вчасно на військову службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

У судовому засіданні захисник заявив клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. На підтвердження чого суду було надано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України.

Обвинувачений у судовому засіданні зазначив, що свою винуватість у пред`явленому йому обвинуваченні визнає, наслідки закриття кримінального провадження йому зрозумілі, просив суд клопотання задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності.

Прокурор не заперечив проти задоволення клопотання.

Заслухавши позиції учасників судового розгляду, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За ч. 3 ст. 285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

За правилами ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі в провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбаченні КК України.

Судом встановлено, що обвинувачений повністю визнав свою вину в пред`явленому обвинуваченні, цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і надав згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Вирішуючи питання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 на підставі ч.5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не вчиняв кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 407, 408 КК України, добровільно звернувся із клопотанням до суду про намір продовжити проходження військової служби, сам обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, до клопотання стороною захисту додано письмову згоду військової частини НОМЕР_2 від 14.05.2025 №873/с, відповідно до якої командуванням військової частини надано згоду на проходження військової служби (згідно ч.5 ст.401 КК України) військовослужбовцем ОСОБА_5 .

Частиною 3 ст. 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України підлягає задоволенню.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Речові докази відсутні.

Витрати на залучення експерта відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 401, 407 КК України, ст. 284-288, 371, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та закрити кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2023 року за № 62023240030000260, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Скасувати обраний відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.

Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України після набрання ухвалою законної сили прийняти ОСОБА_5 на військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Зобов`язати ОСОБА_5 не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України для проходження військової служби.

Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_2 повідомити Ірпінський міський суд Київської області та Київську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону про прийняття/поновлення ОСОБА_5 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1