Ухвала суду № 127427804, 19.05.2025, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2737/23

Провадження №2/367/825/2025

УХВАЛА

Іменем України

про призначення експертизи

16 травня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Пронченко О.С.,

за участі

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області матеріали справи за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Інвест Груп» про стягнення неустойки (пені), -

в с т а н о в и в :

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Інвест Груп» про стягнення неустойки (пені).

09.10.2024 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 , надійшло клопотання про призначення у справі № 367/2737/24 судову лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизи, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідний інституту судових експертиз (вулиця Сім?ї Бродських, 6, Київ, 03057). На розгляд та вирішення експерта поставити такі питання: А) Чи визначено в п 1.4 Договору № 4 про спільну діяльність у будівництві багатоповерхових житлових будинків віл 17 червня 2016 року, який звучить наступним чином: «Орієнтовний строк завершення будівництва Об?єктів та введення їх в експлуатацію - не пізніше кінця IV кварталу 2017 року» кінцевий строк виконання зобов?язання (тобто чи можна визначити чітко дату останнього дня виконання зобов`язання)? Якщо так, то який? Б) Чи визначено у пункті 5 Додаткової угоди № 85 від 24 березня 2027 року до Договору №4 про спільну діяльність у будівництві багатоповерхових житлових будинків від 17 червня 2016 року, який викладений наступним чином: «Термін завершення будівництва та отримання Декларації про готовність об?єкта до експлуатації не пізніше кінця III кварталу 2018 року.» кінцевий строк виконання зобов?язання (тобто чи можна визначити чітко дату останнього дня виконання зобов`язання)? Якщо так, то який? В) Чи визначено у пункт 6 Додаткової угоди № 304 до Договору № 4 про спільну діяльність у будівництві багатоповерхових житлових будинків від 17 червня 2016 року, який звучить наступним чином: «Орієнтовний строк завершення будівництва та отримання Сертифіката не пізніше кінця IIІ кварталу 2018 року.» кінцевий строк виконання зобов?язання (тобто чи можна визначити чітко дату останнього дня виконання зобов`язання)? Якщо так, то який? Оплату позивачем гарантовано.

25.12.2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли заперечення на клопотання про призначення судової експертизи, у яких вказано, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 червня 2024 року по справі № 367/2737/23 було вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Відтак вважає, що дане клопотання було подано до суду після закінчення процесуальних строків на його подання, а тому воно підлягає залишенню без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 клопотання підтримала та просила його задовольнити.

У судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_2 заперечила щодо задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи думку учасників справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У ч. ч. 4, 5, ст. 103 ЦПК України встановлено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Порядок призначення та проведення лінгвістичної експертизи визначений Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5.

Згідно п. 2 Розділу І «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» у межах лінгвістичної експертизи мовлення проводяться авторознавчі та семантико-текстуальні дослідження. Об`єктом дослідження лінгвістичної експертизи мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений у писемній або в усній формі (зафіксований у відео-, фонограмі). Лінгвістична експертиза писемного мовлення поділяється на авторознавчу експертизу та семантико-текстуальну експертизу (п. 2.1.).

Семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора. Об`єктом семантико-текстуальної експертизи може бути як текст (промова), так і його (її) фрагменти, окремі висловлювання, слова, написи, текстові відтворення усного мовлення тощо. Якщо постає завдання здійснити семантико?текстуальну експертизу усномовленнєвого повідомлення (промови, висловлювання), то замовник цієї експертизи разом із цифровим (чи аналоговим) записом промови має надати дослівне текстове відтворення її змісту (стенограму), зроблене власними засобами, (п.п. 2.1.2.).

Згідно ст. 7-1 Закону України «Про експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006 року зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з`ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

З метою з`ясування обставин, що мають значення для справи, суд вбачає за доцільне призначити лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу.

Водночас щодо тверджень сторони відповідача щодо подання клопотання після закінчення процесуальних строків, суд зазначає наступне.

За правилами пункту восьмого частини другої статті 197 ЦПК України суд вирішує питання про призначення експертизи в підготовчому засіданні.

Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці й бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. Отже, надмірний формалізм та надмірна гнучкість повинні перебувати у певному балансі під час розгляду та вирішення судом справ.

В аспекті застосування «надмірного формалізму» та «надмірної гнучкості» при дослідженні питання можливості повернення до стадії підготовчого засідання згадаємо постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20, в якій вищий суд дійшов висновку про те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2019 року в справі № 922/393/18 зробив висновок, що неіснування певних доказів на момент постановлення рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції таких додаткових доказів незалежно від інших причин неподання позивачем таких доказів до суду. Навпаки саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (постанова ВС від 27 липня 2022 року у справі № 754/695/20).

Із наведених позицій Європейського суду з прав людини і Верховного Суду можемо зробити висновок про те, що суду першої інстанції слід уникати такого надмірного формалізму, який заважає доступу до суду, а надати можливість учасникам справи довести свою позицію перед судом, що є одним з елементів доступу до правосуддя, спрямованим на встановлення істини у справі. Суд першої інстанції як «суд факту» має забезпечити судам вищих інстанцій можливість прийняття об`єктивного і законного рішення, яке ґрунтуватиметься на повністю зібраних судом першої інстанції доказах. В аспекті цього висновку нагадаю, що суд може застосовувати принцип змагальності, згідно з яким, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав (пункт четвертий частини п`ятої статті 12 ЦПК України), в тому числі це стосується й збирання доказів.

На переконання суду, висновок експертизи в справі є одним із належних та допустимих доказів щодо вирішення позовних вимог і для з`ясування цих обставин, які входять до предмета доказування та мають значення для справи. А необхідність спеціальних знань зумовлена необхідністю встановити обставини справи та вирішити спір правильно й по суті.

Відтак,з метоюуникнення надмірногоформалізму,прийняття об`єктивного ізаконного рішення,яке ґрунтуватиметьсяна повністюзібраних судомдоказах,суд вважаєза можливепризначити усправісудову лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизи на етапі судового розгляду.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 252, п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження в справі у випадку призначення судом експертизи. В такому випадку провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

З огляду на зазначене, враховуючи, що для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 252, 253 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання представника представника позивача Новіцької І.Л. задовольнити.

Призначити у цивільній справі № 367/2737/24 судову лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу, на вирішення якої поставити питання:

1) Чи визначено в п 1.4 Договору № 4 про спільну діяльність у будівництві багатоповерхових житлових будинків віл 17 червня 2016 року, який звучить наступним чином: «Орієнтовний строк завершення будівництва Об?єктів та введення їх в експлуатацію - не пізніше кінця IV кварталу 2017 року» кінцевий строк виконання зобов?язання (тобто чи можна визначити чітко дату останнього дня виконання зобов`язання)? Якщо так, то який?

2) Чи визначено у пункті 5 Додаткової угоди № 85 від 24 березня 2027 року до Договору №4 про спільну діяльність у будівництві багатоповерхових житлових будинків від 17 червня 2016 року, який викладений наступним чином: «Термін завершення будівництва та отримання Декларації про готовність об?єкта до експлуатації не пізніше кінця III кварталу 2018 року.» кінцевий строк виконання зобов?язання (тобто чи можна визначити чітко дату останнього дня виконання зобов`язання)? Якщо так, то який?

3) Чи визначено у пункт 6 Додаткової угоди № 304 до Договору № 4 про спільну діяльність у будівництві багатоповерхових житлових будинків від 17 червня 2016 року, який звучить наступним чином: «Орієнтовний строк завершення будівництва та отримання Сертифіката не пізніше кінця IIІ кварталу 2018 року.» кінцевий строк виконання зобов?язання (тобто чи можна визначити чітко дату останнього дня виконання зобов`язання)? Якщо так, то який?

Проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи доручити судовим експертам Київського науково-дослідний інституту судових експертиз (вулиця Сім?ї Бродських, 6, місто Київ, 03057).

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача у відповідності до ч. 2 ст. 135 ЦПК України.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку, та за відмову експерта від проведення експертизи.

Направити матеріали цивільної справи за № 367/2737/24 до Київського науково-дослідний інституту судових експертиз (вулиця Сім?ї Бродських, 6, місто Київ, 03057) для проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала в частині зупинення провадження по справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Київської області апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.В. Шестопалова