Ухвала суду № 127427349, 19.05.2025, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/271/25

У Х В А Л А

19 травня 2025 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

під головуванням судді Піщуліної І.С.,

з секретарем Ярошенко В.В.,

розглянувши заяву заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної податкової служби України в Житомирській області про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернулась із заявою про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , а також на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 , земельну ділянку з кадастровим номером 1823788003:02:002:0006, 1/3 частину приміщення складу по АДРЕСА_3 , що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 .

На обґрунтування вимог заяви зазначає, що у провадженні суду перебуває цивільна справа за її позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної податкової служби України в Житомирській області до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, в сумі 17766056 гривень, а вказаний нею спосіб забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно є обґрунтованим, адекватним вимогам, на забезпечення яких він вживається, та співмірним із заявленими позовними вимогами.

Також посилається на те, що невжиття заходів забезпечення зазначеного вище позову може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист державних інтересів. Крім того зазначає, що у разі відчуження нерухомого майна, яке належить на праві власності відповідачам, буде знівельоване значення судового рішення у випадку задоволення даного позову та зумовить необхідність подальшого вжиття інших додаткових заходів з метою виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали, додані до заяви, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пункт перший частини першої статті 150 ЦПК України передбачає вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За правилами частини третьої статті 150 ЦПК заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 зазначила, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову в разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок,коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обмірковуючи обґрунтованість вимог заяви, суд зважає на таке.

Прокурором подано позов в інтересах держави про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. Предметом цього позову є матеріально правова вимога до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, розміром 17766056 гривень.

На підтвердження вимог заяви про забезпечення позову прокурором надано суду копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №423877698 й №423881587 від 23 квітня 2025 року, довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 07 травня 2025 року, договорів купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами , земельної ділянки від 06 травня 2020 року, договору купівлі-продажу частин нежилого приміщення від 02 квітня 2013 року, з яких убачається, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належать житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 , вартістю 11900 гривень, земельна ділянка з кадастровим номером 1823788003:02:002:0006, площею 0,25 га, вартістю 30100 гривень, 1/3 частина приміщення складу по АДРЕСА_3 , вартістю 3007 гривень 33 копійки; ОСОБА_3 - трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 , вартістю 2138558 гривень 04 копійки.

Беручи до уваги зміст та обсяг заявлених позовних вимог, а також те, що предметом позову є вимога про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 17766056 гривень, суд вважає, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову в цій справі існує реальна загроза утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову, а тому вимоги заяви є обґрунтованими.

Крім того, суд приходить до висновку, що спосіб забезпечення позову - накладення арешту на майно, який просить застосувати прокурор, є співмірним з позовними вимогами, оскільки здатний забезпечити часткове фактичне виконання судового рішення, не порушить баланс прав та обов`язків сторін у справі та не буде надмірним інструментом забезпечення ефективності судового рішення.

Також, суд переконаний, що застосування визначеного прокурором заходу забезпечення позову не обмежує право володіння та користування ОСОБА_2 й ОСОБА_3 належним їй нерухомим майном, не перешкоджатиме останнім використовувати це майно та не становитиме для них непропорційного втручання у мирне володіння майном.

З оглядку на зазначені вище обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог заяви про забезпечення позову у спосіб, який є співмірним із заявленими позивачем вимогами та про який просить прокурор.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити.

Накласти арешт на належне на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , нерухоме майно:

житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 ;

земельну ділянку з кадастровим номером 1823788003:02:002:0006, площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

1/3 частину приміщення складу по АДРЕСА_3 .

Накласти арешт на належну на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , житлову квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також до Овруцького відділу ДВС у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала у повному обсязі складена 19 травня 2025 року.

Суддя:Ірина ПІЩУЛІНА