Постанова № 127427159, 19.05.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5696/25

Категорія 146

3/295/1580/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2025 року м. Житомир

Суддя Богунськогорайонного судум.Житомира ДовгалюкЛюдмила Василівна,за участі ОСОБА_1 та йогозахисника -адвоката ПилипенкаО.С.,розглянувши матеріали,які надійшлиз Управлінняпатрульної поліціїв Житомирськійобласті пропритягнення доадміністративної відповідальностіза ст.122-4,ст.124Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого зубним лікарем у ФОП « ОСОБА_2 », проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

18.04.2025 о 12 годині 58 хвилин у м. Житомирі по вул. Чуднівська, 107, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault, державний номерний знак НОМЕР_2 , перед початком руху не переконався у безпеці руху, внаслідок чого від його автомобіля після заправки відскочив шланг автозаправної колонки та наніс матеріальні збитки автозаправній колонці на АЗС «САН», чим порушив п. 10.1 ПДР та вичнив адміністратвине правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Порушення ОСОБА_1 вимог ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням даної ДТП та її наслідками.

18.04.2025 о 12 годині 58 хвилин у м. Житомирі по вул. Чуднівська 107, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault, державний номерний знак НОМЕР_2 , залишив місце ДТП, до якої прчиетний, чим порушив п. 2.10.а ПДР та вичнив адміністратвине правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних порушень.

Вказані матеріали складені стосовно однієї особи та перебувають у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд, у зв`язку з чим, на підставі ст. 36 КУпАП, підлягають об`єднанню в одне провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 за вказаних у протоколах обставин свою вину визнав частково, підтвердив письмові пояснення, наданні 22.04.2025. Погодився, що порушення ним п. 10.1 ПДР призвело до ДТП, натомість зазначив, що залишив місце ДТП із дозволу адміністратора АЗС, тому заперечував свою вину за ст. 122-4 КУпАП. Просив суворо його не карати та не позбавляти права керування траспортними засобами.

Захисник підтримав позицію ОСОБА_1 , просив закрити провадження по справі за ст. 122-4 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях останнього.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов наступного висновку.

Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений ПДР, затвердженими постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001.

Пунктами 1.3 і 1.9 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є суспільні відносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

За змістом п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Диспозицією ст. 122-4 КупАП передбачено відповідальнсть водія за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно з вимогами п. 2.10. а, д ПДР у разі причетності до ДТП водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, повідомити про ДТП орган чи підрозділ поліції, чекати прибуття працівників поліції.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, його винуватість, крім зазнівальних пояснень за ст. 124 КУпАП, підтверджується наступними доказами: протоколами про адміністративні правопорушення: серії ЕПР1 № 308647 від 22.04.2025, ЕПР1 № 308657 від 22.04.2025, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відтвореним відеозаписом із місця події та іншими матеріалами справи.

Зібрані докази, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений способі, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.

Суддя неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі наявні у справі докази, дійшов висновку, що своїми діями/бездіяльністю ОСОБА_1 порушив пункти 2.10 а, 10.1. ПДР та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, вина особи доведена повністю поза розумним сумнівом.

Доводи сторони захисту стосовно того, що касир та адміністратор АЗС дозволили йому поїхати, не чекаючи працівників поліції, не спростовують вину ОСОБА_1 , оскільки підтверджуються сукупністю досліджених під час розгляду справи доказів.

Необхідності у витребувані доказів та виклику свідків суд не вбачає, з огляду на необгрунтованість і безпідставність вимог клопотань, на задоволенні яких сторона захисту не наполягала, у зв`язку з отриманням відповіді на адвокатський запит, яка долучена до матеріалів справи.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч. 2ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким у даному випадку, зважаючи на санкцію статті 122-4 КУпАП, яка передбачає адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк від 10 до 15 діб, є правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАПпо відношенню до ст.124 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, ставлення до вчиненого, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.

При цьому суд не вбачає підстав для призначення більш суворого покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами або адміністративного арешту на строк до 15 діб, оскільки вважає, що застосування покарання у виді штрафу у даному разі досягне мети запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 122-4, 124, 283 - 285 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Справи № 295/5696/25 та № 295/5697/25 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 об`єднати в однепровадження та присвоїти об`єднаній справі № 295/5696/25.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративна стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 грн (три тисячі чотириста гривень).

(Отримувач: ГУК у Житомир обл./Житомирська обл.; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити правопорушнику, що згідност. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно дост. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний вище строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.