Рішення № 127425481, 01.05.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/11930/24

Провадження № 2/463/588/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судових засідань Афанасьєва Д.С.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовноюзаявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зустрічною позовноюзаявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про визнання договору недійним, -

встановив:

ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором №485419-КС-001 про надання кредиту від 18.01.2024 року, що становить 65 145,44 грн., яка складається з: Суми прострочених платежів по тілу кредиту 15 000,00 грн; Суми прострочених платежів по процентах 47 895,44 грн; Суми прострочених платежів за комісією 2 250,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (Далі Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та ОСОБА_1 (Далі Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 485419-КС-001 про надання кредиту (Далі Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 18.01.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 485419-КС-001 про надання кредиту.

18.01.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 485419-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 18.01.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 485419-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 15000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі Правила, а разом Договір).

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить процентів за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

ТОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 15000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).

Відповідно до пункту 2 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі за текстом «Проценти за користування кредитом»), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Відповідно до п.5.1. Правил, які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є його невід`ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 18.12.2024 утворилась заборгованість за Договором № 485419-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 65 145,44 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 15 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 47 895,44 грн; суми прострочених платежів за комісією 2 250,00 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою від 30.12.2024 постановлено позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначити судове засідання для розгляду справи по суті 28.01.2025.

Крім цього, вказаною ухвалою постановлено зобов`язати АТ КБ "ПРИВАТБАНК" подати до суду протягом 15 днів з моменту отримання копії ухвали інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалась банківська картка № НОМЕР_2 (та чи відкривався під неї відповідний банківський рахунок) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 18.01.2024 по 04.07.2024 включно, на виконання якої 24.01.2025 та 03.02.2025 від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надійшла відповідна інформація.

15.01.2025 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, у якій ОСОБА_1 просить визнати недійсним Договір № 485419-КС-001 про надання кредиту, укладений 18.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 .

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до наданого самим позивачем Паспорта кредиту, реальна річна процентна ставка становить 9168,16 відсотків річних, за видачу кредиту в сумі 15000,00 грн ОСОБА_1 сплатив комісію в сумі 2250,00 грн, що становить 15 відсотків від суми, що свідчить про те, що Договір № 485419-КС-001 про надання кредиту був укладений ОСОБА_1 на вкрай невигідних умовах.

Позивач за зустрічним позовом змушений був отримати кредит на таких умовах у зв`язку із тим, що йому вкрай необхідними були кошти для лікування батька ОСОБА_2 , який хворів на туберкульоз легень та онкологічне захворювання та потребував госпіталізації та коштів на лікування, а ОСОБА_1 на той час втратив роботу, що підтверджується довідками ОК-5, ОК-7, та не мав іншої можливості дістати кошти для лікування батька.

Після отримання 18.01.2024 кредиту за оспорюваним договором, ОСОБА_1 зміг забезпечити госпіталізацію та лікування батька, який наступного ж дня, ІНФОРМАЦІЯ_1 був поміщений у Центр легеневого здоров`я, однак, на жаль, ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок тяжкої хвороби помер.

Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 уклав оспорюваний Договір №485419-КС-001 про надання кредиту під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних для себе умовах, просить на підставі ч.1 ст.233 ЦК України визнати такий недійсним.

В судовому засіданні долучено до матеріалів справи додаткові пояснення ТОВ «Бізнес Позика» та ухвалою судового засідання від 28.01.2025 постановлено прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про визнання кредитного договору недійним до спільного розгляду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; Перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; Призначити підготовче засідання 05.03.2025, яке було відкладено на 01.04.2025.

В підготовчому засіданні задоволено клопотання відповідача про долучення доказів та ухвалою підготовчого засідання від 01.04.2025 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.05.2025.

В судове засідання представник позивача не з`явився, розгляд справи просив проводити без його участі, первісні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в задоволенні зустрічних позовних вимог просив відмовити.

Відповідач в судовому засіданні підтвердив, що отримав від позивача кредитні кошти, які збирається повертати. Разом з тим, просив врахувати, що договір укладено під впливом тяжкої обставини, зумовленої важкою хворобою батька, а умови договору суперечать Закону України «Про споживче кредитування», оскільки розмір денної процентної ставки за умовами договору перевищує 1 %. Просив в задоволенні первісних позовних вимог відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Сторонами визнано, а також підтверджується матеріалами справи, що 18.01.2024 між сторонами укладено Договір № 485419-КС-001 про надання кредиту.

Відповідно до п.2.1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 15000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з п.2.3, 2.4 Договору кредиту сторони визначили, що строк на який надається Кредит становить 24 тижнів; Стандартна процентна ставка за Кредитом становить в день 2,00000000, фіксована; знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,15011689, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Також п.2.5 договору передбачено комісію за надання Кредиту 2250,00 грн., яка нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Супровідні послуги відсутні, тарифи не змінні в продовж дії Договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до договору, який Сторони погодили іменувати у своїх відносинах Додатковою угодою (далі Додаткова угода).

Відповідно до п.2.8, 2.9 Договору орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 39 000,00 грн.; Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9168,16 процентів.

Згідно з п.3.2 Договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі Проценти за користування Кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору і розраховується в порядку описаному нижче.

3.2.1. У разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов`язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. Договору.

3.2.2. Сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, та до закінчення строку дії Договору.

3.2.4. У випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань Позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані проценти за користування Кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому Сторони погодили, що Кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає Позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника.

Відповідно до п. 3.5 Договору у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Кредитодавця у такій черговості: 1) У першу чергу прострочена сума Кредиту та прострочені Проценти за користування Кредитом. 2) У другу чергу сума Кредиту та Проценти за користування Кредитом. 3) У третю чергу неустойка (штраф) та інші платежі відповідно до Договору.

Пунктом 3.2.3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Сторонами визнано, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 15000 грн. шляхом перерахування на його банківську картку № НОМЕР_2 , вказану при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується також скерованою на виконання вимог ухвали про витребування доказів випискою по рахунку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з представленого позивачем розрахунку заборгованості за Договором № 485419-КС-001 про надання кредиту від 18.01.2021, станом на 18.12.2024 загальна сума заборгованості становить 65145 грн. 44 коп., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 15000 грн; суми прострочених платежів по процентах 47895 грн. 44 коп.; суми прострочених платежів за комісією 2250 грн.

Разом з тим, як зазначалося вище п.2.5 договору передбачено комісію за надання Кредиту 2250 грн., яка нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту.

Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №479/191/17, від 04.04.2025 у справі № 757/2965/15-ц

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, необґрунтованими доводи позивача про те, що встановлення комісії за надання кредиту є правомірним та приходить до висновку, що положення Договору № 485419-КС-001 про надання кредиту від 18.01.2024 про сплату позичальником комісії, пов`язану з наданням Кредиту у розмірі 2250 грн. є нікчемними, суперечать положенням статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі цих положень договору комісії у вказаному розмірі задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене первісні позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості в загальному розмірі 62895 грн. 44 грн., з яких сума прострочених платежів по тілу кредиту 15000 грн; сума прострочених платежів по процентах 47 895 грн. 44 коп.

При цьому, суд вважає необґрунтованими та такими, що не дають підстав для відмови в задоволенні позовних вимог посилання відповідача на невідповідність умов договору положенням Закону України «Про споживче кредитування» з тих підстав, що розмір денної процентної ставки за умовами договору перевищує 1 %, оскільки всупереч вимогам ст.12, 81 ЦПК України, відповідачем свого розрахунку заборгованості не представлено, а також не враховано, що стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Разом з тим, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 233 ЦК України правочин, який вчинений особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Правочин, про визнання якого недійсним ставиться питання за статтею 233 ЦК України, характеризується тим, що особа вчиняє його добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена вчинити правочин через тяжкі для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.

Як вбачається з роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.23 постанови від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася.

Підставами визнання правочину недійсним за статтею 233 ЦК України та предметом доказування у справі є: 1) наявність тяжкої обставини, в якій перебувала особа, що змусила її вчинити правочин; 2) правочин було вчинено на вкрай невигідних умовах.

Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки.

Наявність тяжкої обставини, що змусила особу вчинити правочин, має довести сторона, яка такий правочин оспорює.

Предметом доказування також є той факт, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було би вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах. Тяжкі обставини мають вплинути на особу таким чином, що спонукають її вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах. Умови мають бути очевидно невигідними для особи, яка уклала цей правочин, і бути наявними саме в момент вчинення правочину.

Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

Такі правочини мають дефекти волі і здійснюються за обставин, коли особа змушена вчинити правочин на вкрай невигідних для себе умовах.

Виходячи із системного аналізу наведених норм, визнання правочину недійсним на підставі приписів статті 233 ЦК України пов`язане із доведеністю наявності чи відсутності власного волевиявлення в особи на його вчинення на тих умовах, за яких був укладений правочин.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 28.11.2018 у справі № 310/10867/15-ц, від 30.10.2019 у справі № 522/15775/17.

У постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року в справі № 6-2766цс16 зроблено висновок, що «правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа вчиняє їх добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі. Отже, правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути: тяжка хвороба особи, членів її сім`ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах».

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 6-551цс16

Відповідно до частин 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно з приписами ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Отже, обравши спосіб захисту своїх прав шляхом визнання кредитного договору недійсним з підстав, передбачених статтею 233 ЦК України позивач зобов`язаний довести правову та фактичну підстави своїх позовних вимог.

Суд з повагою та розумінням ставиться до ситуації, яка склалася в сім`ї позивача, однак, всупереч вказаним вище положенням ЦК України, ОСОБА_1 не доведено, які саме «вкрай невигідні умови» були закладені в публічний стандартний договір ТОВ «Бізпозика» про надання кредиту і яким чином останнє скористалося тяжкими для позивача обставинами, а також не надано доказів на підтвердження того, що позивач за зустрічним позовом був вимушений отримати кредит саме на лікування тяжко хворого батька і що отримані ним кошти було витрачено саме для госпіталізації до медичного закладу. У представленій виписці-епікризі із медичної картки стаціонарного хворого не зазначено про вартість госпіталізації, в той же час з такої вбачається, що останнього госпіталізовано у день його звернення 19.01.2024, а хворим себе вважає з жовтня 2023 року та з того часу неодноразово перебував як на стаціонарному, так і на амбулаторному лікуванні.

Крім цього, зі скерованої на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що отримані ним 18.01.2024 кошти в сумі 15000 грн. перераховані того ж дня на рахунок фізичної особи ОСОБА_3 , а не на оплату медичних послуг.

Враховуючи вищенаведене, оскільки матеріали справи та встановлені судом обставини не дають підстав вважати, що дії ОСОБА_1 при укладенні спірного кредитного договору були обумовлені тяжкими обставинами, а також суперечили вимогам закону, суд приходить до висновку, що доводи зустрічної позовної заяви про недійсність Договору №485419-КС-001 про надання кредиту від 18.01.2024 з підстав, зазначених в позові, не знайшли свого підтвердження, а тому зустрічні позовні вимог задоволенню не підлягають.

Задовольняючи частково первісні позовні вимоги та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, які становлять 2422 грн. 40 коп. судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2338 грн. 73 коп. (62895,44*2422,4/65145,44).

Керуючись ст.12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 293, 352, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором №485419-КС-001 про надання кредиту від 18.01.2024 в розмірі 62895 грн. 44 грн. (шістдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто п`ять гривень сорок чотири копійки), з яких сума прострочених платежів по тілу кредиту 15000 грн; сума прострочених платежів по процентах 47895 грн. 44 коп.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2338 грн. 73 коп. (дві тисячі триста тридцять вісім гривень сімдесят три копійки) судових витрат.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про визнання недійсним Договору №485419-КС-001 про надання кредиту, укладеного 18.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач (відповідачза зустрічнимпозовом): Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 4141, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач (позивачза зустрічнимпозовом): ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складене 12.05.2025.

Суддя: Р.Я. Головатий