Рішення № 127420384, 08.05.2025, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2025 Справа № 914/2227/24

За позовом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі

позивача: Львівської обласної державної адміністрації, м.Львів

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив Брюгге, м.Житомир

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова

та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клубний будинок на Ярослава Мудрого" м.Львів

про: усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

Суддя Ділай У.І.

Секретар Ю.І.Кохановська

За участі представників:

Від прокуратури: Б.С.Гончар - представник.

Від позивача: Р.А.Старий - представник;

Від відповідача: не з`явився;

Від третьої особи на стороні позивача: не з`явився;

Від третьої особи на стороні відповідача: В.В.Ярош - представник;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2025, справу №914/2227/24 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 17.09.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

27.09.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 02.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 31.10.2024.

Ухвалами від 31.10.2024 та від 19.11.2024 розгляд справи відкладено.

Ухвалою суду від 05.12.2024 продовжено строк розгляду підготовчого провадження та відкладено підготовче судове засідання на 08.10.2024.

Ухвалою від 01.01.2025 залучено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок на Ярослава Мудрого» до участі у справу №914/2227/24 як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, підготовче судове засідання відкладено на 28.01.2025.

27.01.2025 від прокуратури до суду подано заяву про зміну предмету позову. Відповідно до поданої заяви прокуратура просить пункт 1 прохальної частини позову викласти у наступній редакції: «Усунути перешкоди в користуванні Обслуговуючим кооперативом житлово-будівельний кооператив «БРЮГГЕ» земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136600:04:007:0020, площею 0,0103 га шляхом знесення самовільно збудованої огорожі, насипу та частини прибудинкової території житлового будинку по вул. Ярослава Мудрого, 12В у м. Львові».

Ухвалою від 28.01.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову. Відкладено підготовче засідання на 18.02.2025.

Ухвалою від 06.03.2025 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2025.

Ухвалами від 01.04.2025 та від 19.04.2025 розгляд справи відкладено.

У судових засідання від 01.02.2024 та від 06.02.2024 оголошено перерву.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 08.05.2025 підтримали позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

У судовому засіданні 08.05.2025 представник третьої особи-2 заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

Відповідач та третя особа-1 в судове засідання 08.05.2025 явку повноважного представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

У процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону під час виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0115 га військового містечка № 7 ( АДРЕСА_1 ) кадастровий номер 4610136600:04:007:0020.

Відповідно до матеріалів справи 02.03.2013 за договором № Г-1218 Львівською міською радою передано на праві оренди громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 4610136600:04:007:0016 площею 0,0932 га терміном на 10 років.

Наказом департаменту містобудування Львівської міської ради від 04.03.2015 № 64 затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки площею 0,0932 га на будівництво громадянином ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2 в зі знесенням існуючих будівель.

Пунктом 4 містобудівних обмежень визначено, що Житловий будинок запроектовано в межах відведеної земельної ділянки з дотриманням вимог ДБН 360-92** та ДБН В.1.2-12-2008. Вказаними містобудівними обмеженнями передбачено, що під`їзди та підходи до проектованого будинку необхідно використовувати існуючі зі сторони вул. Ярослава Мудрого (п. 10 Містобудівних обмежень).

З метою здійснення будівництва Житлового будинку, 23.10.2015 громадянин ОСОБА_1 уклав договір з Обслуговуючим кооперативом житлово-будівельний кооператив «Експо Дім» (далі - ОК ЖБК «Експо Дім») про комплексну забудову. Пунктом 1.1 договору передбачено, що об`єктом будівництва є багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_2 зі знесенням існуючих споруд.

Відповідно до п. 4.2 договору ОК ЖБК «Експо Дім» зобов`язувався самостійно обрати генерального підрядника для будівництва Об`єкту будівництва, забезпечити фінансування будівництва об`єкту будівництва, забезпечити введення об`єкту будівництва в експлуатацію, забезпечити прийняття завершеного будівництвом об`єкта будівництва в експлуатацію.

27.04.2016 затверджено декларацію про готовність до експлуатації житлового будинку, а 29.04.2016 Я.І.Бурий та ОК ЖБК «Експо Дім» склали акт про виконання умов Договору.

Рішенням загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив «Експо Дім» від 08.12.2022 змінено назву кооперативу на Обслуговуючий кооператив житлово-будівельний кооператив «БРЮГГЕ».

Як зазначає прокуратура при співставленні меж та площ земельних ділянок з кадастровими номерами 4610136600:04:007:0016 (відведену для здійснення будівництва Житлового будинку) та 4610136600:04:007:0020 (земельна ділянку військового містечка № НОМЕР_1 ) встановлено, що у ході здійснення будівництва порушено межі відведеної земельної ділянки та зайнято частину суміжної земельної ділянки, що перебуває у власності держави та відноситься до земель оборони.

Так, у 2016 році Коопертивом під час будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 самовільно встановлено огорожу на частині земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_1 площею 0,0115 га та заблоковано доступ до цієї ділянки військовій частині НОМЕР_2 , яка дислокується на вказаній території. На підтвердження до позову долучено план суміщення меж земельних ділянок кадастровими номерами 4610136600:04:007:0016 (відведену для здійснення будівництва Житлового будинку) та 4610136600:04:007:0020 (земельна ділянку військового містечка № НОМЕР_1 ).

У подальшому, на спірній земельній ділянці здійснено насип, споруджено підпірну стінку, встановлено огорожу та облаштовано частину прибудинкової території будинку по АДРЕСА_2 .

Прокуратура звернула увагу, що земельна ділянка з кадастровим номером 4610136600:04:007:0020 перебуває у власності держави в особі Львівської ОДА, у постійному користуванні КЕВ м. Львова та відноситься до категорії земель оборони.

Крім того, прокуратура повідомила про наявність кримінального провадження №4201614041000330 від 24.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 Кримінального кодексу України. Відповідно до протоколу огляду місця події від 15.11.2024 в межах досудового розслідування із залученням спеціаліста геодезиста проведено огляд територій військового містечка та прибудинкової території житлового будинку.

Подаючи позов, прокуратура просить усунути перешкоди в користуванні Обслуговуючим кооперативом житлово-будівельний кооператив «БРЮГГЕ» земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136600:04:007:0020, площею 0,0115 га шляхом знесення самовільно збудованої огорожі, насипу та частини прибудинкової території житлового будинку по АДРЕСА_2 .

В обґрунтуванні наявності підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави прокуратура зазначила, що Львівська ОДА на захист порушених прав територіальної громади до суду не зверталася. Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності.

Разом з тим, у запитах прокуратури до позивача зазначено про наявність порушень вимог земельного законодавства та необхідність вжиття заходів реагування. У відповідь позивач просив розглянути можливість щодо вжиття відповідних заходів реагування. Прокуратура вважає, що зазначені обставини свідчать про пасивну поведінку позивача щодо захисту порушених державних інтересів, як наслідок наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

Відповідач не заперечив проти позову, позову не подав.

Третя особа заперечила проти позову, зазначивши таке.

На переконання ОСББ «Клубний будинок на Ярослава Мудрого», позивач не довів, що визначений ним відповідач у справі - Обслуговуючий кооператив житлово-будівельний кооператив «Брюгге» порушив права Львівської обласної державної адміністрації. Так, земельна ділянка на якій розташовано новозбудований житловий будинок була передана в оренду ОСОБА_1 терміном на 10 років.

Третя особа вважає, що для визначення того чи виникло у визначеного Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив «Брюгге» право володіння чужим майном (земельною ділянкою на якій розташовано новозбудований житловий будинок) потрібно дослідити укладений договір між Бурим Я.І. як орендарем та ЖБК про комплексну забудову. За твердженням ОСББ, в ЖБК не виникло жодного речового права на земельну ділянку на якій розташовано новозбудований житловий будинок, оскільки відповідач виступив лише суб`єктом фінансування будівництва із отримання частки майнових прав на приміщення у будинку.

Разом з тим, на думку третьої особи виключно орендар земельної ділянки на якій розташовано новозбудований житловий будинок, тобто ОСОБА_1 , є єдиний суб`єкт, що мав право забудовувати земельну ділянку, а ЖБК (з урахуванням умов договору) брало на себе обов`язок виключно профінансувати будівництво нового житлового будинку, а отже позивач мав довести чому орендар земельної ділянки (тобто ОСОБА_1 ) не є належним відповідачем, а ним є ЖБК? Окрім того, третя особа зазначає, що земельна ділянка була передана ОСОБА_1 в оренду на 10 років рішенням від 02.03.2013, тобто оренда закінчилася ще у 2023 році.

Також третя особа відзначає, що власником земельної ділянки є Львівська міська рада як представник територіальної громади міста. Таким чином, ОСББ вважає, що позивач мав довести чому власник земельної ділянки (Львівська міська рада) не є належним відповідачем, а ним є ЖБК?

Крім того, третя особа звернула увагу, що позивачем долучено зареєстровану Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, в якій зазначено про генерального підрядника ТОВ «ГАЛИЦЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ ГАРАНТ», замовником визначено Я.І. Бурого та відсутня згадка про ЖБК. Таким чином, ОСББ вважає, що позивач мав довести чому генеральний підрядник будівництва (тобто ТОВ «ГАЛИЦЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ ГАРАНТ») не є належним відповідачем, а ним є ЖБК?

Стосовно належного позивача третя особа зазначила, що право постійного користування земельною ділянкою 4610136600:04:007:0020 належить Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова. Відтак, на думку ОСББ, саме Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова як носій суб`єктивного цивільного права правомочностей користування та володіння земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136600:04:007:0020 має право стверджувати про порушення його прав, та вимагати захисту його прав в суді. Натомість права Львівської обласної державної адміністрації не було порушено з огляду на відсутність права користування та володіння спірною земельною ділянкою.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Щодо органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, тобто позивача в цій справі.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначені Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля тощо.

Статтею 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Згідно зі ст. 84 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Право власності на земельні ділянки, визнане за державою рішенням суду, реалізується органами виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, незалежно від органу, в особі якого судом визнане таке право за державою.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі охорони земель належать відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону земель": координація здійснення державного контролю за використанням та охороною земель; установлення обмежень (обтяжень) у використанні, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог законодавства в галузі охорони земель.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 4610136600:04:007:0020 перебуває у власності держави в особі Львівської ОДА, у постійному користуванні КЕВ м. Львова та відноситься до категорії земель оборони. Отже, Львівська обласна державна адміністрація є органом, уповноваженим здійснювати функції щодо розпорядження землями державної форми власності, тобто уповноваженим органом у даних спірних відносинах.

Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Зважаючи на зазначене, Господарський суд Львівської області відхиляє доводи третьої особи про те, що належним позивачем є Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, як постійний користувач земельної ділянки, та вважає, що належним позивачем в цій справі повинна бути саме Львівська обласна державна адміністрація як власник земельної ділянки, частину якої самовільно зайнято відповідачем.

Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.

Як встановлено судом та не заперечено сторонами, Львівською обласною державною адміністрацією, за наявності підстав, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до місцевого бюджету.

Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано на порушення норм земельного законодавства, що, на думку прокуратури, суттєво порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду з позовом на їх захист.

При цьому, судом встановлено, що до моменту звернення прокурора з даним позовом, а також після подання прокурором позову, позивач не звертався до суду з позовом з аналогічним предметом.

Таким чином, дії позивача свідчать саме про пасивність його поведінки, розуміючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не зверталися.

У цій справі орган прокуратури не здійснює повноважень щодо управління майном, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, натомість просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" нераціональним використанням державних ресурсів.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Оцінюючи підстави для звернення прокурора з даним позовом, судом проаналізовано поведінку Львівської обласної державної адміністрації, у повноваженнях якої контроль за землями державної власності. Так, бездіяльність позивача призводить до порушення інтересів громади.

Отже, позивач знав про порушення своїх прав та не звертався до суду за захистом таких, що є підставою вважати, що ними не здійснено захисту інтересів держави.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що в цьому випадку прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачами.

Стосовно заперечення третьої особи про неналежного відповідача, визначеного прокуратурою в цьому спорі слід зазначити таке.

02.03.2013 за договором № Г-1218 Львівською міською радою передано на праві оренди громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 4610136600:04:007:0016 площею 0,0932 га терміном на 10 років.

Наказом департаменту містобудування Львівської міської ради від 04.03.2015 № 64 затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки площею 0,0932 га на будівництво громадянином ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2 в зі знесенням існуючих будівель. Пунктом 4 містобудівних обмежень визначено, що Житловий будинок запроектовано в межах відведеної земельної ділянки з дотриманням вимог ДБН 360-92** та ДБН В.1.2-12-2008. Вказаними містобудівними обмеженнями передбачено, що під`їзди та підходи до проектованого будинку необхідно використовувати існуючі зі сторони вул. Ярослава Мудрого (п. 10 Містобудівних обмежень).

З метою здійснення будівництва Житлового будинку, 23.10.2015 громадянин ОСОБА_1 уклав договір з Обслуговуючим кооперативом житлово-будівельний кооператив «Експо Дім» (в подальшому перейменоване в ОК ЖБК «Брюгге») про комплексну забудову. Пунктом 1.1 договору передбачено, що об`єктом будівництва є багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_2 зі знесенням існуючих споруд.

Підпунктом 5 п. 6.2 договору ОК ЖБК «Експо Дім» (Інвестор) повинне було здійснювати контроль за проведенням будівельних робіт щодо їх якості, вартості, відповідності проектній документації, будівельним нормам та правилам.

Пунктом 4.2 договору, з поміж іншого, визначено, що саме інвестор (ОК ЖБК «Експо Дім») несе відповідальність за дотримання норм чинного законодавства у ході здійснення будівництва.

Частиною 4 ст. 376 ЦК України передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

З огляду на зазначене, саме на ЖБК «Експо Дім», правонаступником якого є ОК ЖБК «Брюгге», покладено обов`язок здійснення організації комплексної забудови на переданій земельній ділянці, контроль за дотриманням вимог законодавства при здійсненні будівництва та відповідальність за допущені порушення. Відтак, ОК ЖБК «Брюгге» є належним відповідачем у цій справі.

Щодо суті позовних вимог предметом позовних вимог є вимога про усунення Львівської обласної державної адміністрації перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення, що передбачено пунктом 4 частини 2 статті 16 ЦК України.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 ЦК України, ч. 2 ст. 152 ЗК України). Вказаний спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання негаторного позову.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав користувача, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Користувач земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч. 2 ст. 152 ЗК України).

Враховуючи те, що звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться майно, щодо якого відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем за таким позовом є лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження майном.

Таким чином, усунення перешкод власнику (землекористувачу) у користуванні своїм майном як спосіб захисту цивільного права чи інтересу фактично передбачає покладення на відповідача обов`язку припинити дію, яка порушує право (шляхом звільнення приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника, тощо).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17 (провадження N 14-144цс18) вказувала, що "застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року справі N 910/3009/18 (провадження N 12-204гс19) від 04 вересня 2018 року вказано, що "ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту)".

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до матеріалів справи, земельна ділянка площею 0,0103га, яка знаходиться по вул. Ярослава Мудрого, 12В у м. Львові (кадастровий номер 4610136600:04:007:0020), має цільове призначення для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, правокористувачем є Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова, власником є Львівська обласна державна адміністрація, що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.07.2024 та не заперечено сторонами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За обставинами цієї справи при співставленні меж та площ земельних ділянок з кадастровими номерами 4610136600:04:007:0016 (відведену для здійснення будівництва Житлового будинку) та 4610136600:04:007:0020 (земельна ділянку військового містечка № 7) встановлено, що у ході здійснення будівництва порушено межі відведеної земельної ділянки та зайнято частину суміжної земельної ділянки, що перебуває у власності держави та відноситься до земель оборони. Під час будівництва житлового будинку по вул.Ярослава Мудрого, 12в у м. Львові самовільно встановлено огорожу на частині земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_1 площею 0,0103 га та заблоковано доступ до цієї ділянки військовій частині НОМЕР_2 , яка розташована на вказаній території. На підтвердження до позову долучено план суміщення меж земельних ділянок кадастровими номерами 4610136600:04:007:0016 (відведену для здійснення будівництва Житлового будинку) та 4610136600:04:007:0020 (земельна ділянку військового містечка № 7).

Також прокуратура повідомила про наявність кримінального провадження №4201614041000330 від 24.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 Кримінального кодексу України. Відповідно до протоколу огляду місця події від 15.11.2024 в межах досудового розслідування із залученням спеціаліста геодезиста проведено огляд територій військового містечка та прибудинкової території житлового будинку.

Під час розгляду цієї справи учасники справи не подавали клопотань про призначення земельно-технічної експертизи та/або експертизи з питань землеустрою.

Доказів прийняття органом виконавчої влади про передачу спірної частини земельної ділянки у власність або надання у користування (оренду) відповідачу чи третім особам не подано.

Статтею 211 Земельного Кодексу України передбачено, що за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.Згідно із ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Станом на момент прийняття рішення доказів щодо усунення умов, які були підставами заявленого позову суду не надано.

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що зазначені у позовній заяві обставини, що є предметом доказування у справі, визнаються судом встановленими та доведеними та позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Судовий збір слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Усунути перешкоди в користуванні Обслуговуючим кооперативом житлово-будівельний кооператив «БРЮГГЕ» земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136600:04:007:0020, площею 0,0103 га шляхом знесення самовільно збудованої огорожі, насипу та частини прибудинкової території (замощення) житлового будинку по вул.Ярослава Мудрого, 12В у м. Львові.

3.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив Брюгге (10002, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Довженка, 47; ідентифікаційний код 39604417) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007, Львівська область, місто Львів, вулиця Клепарівська, 20; ідентифікаційний код 38326057) 2422,40 грн судового збору.

4.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 19.05.2025.

Суддя Уляна ДІЛАЙ