Ухвала суду № 127420250, 13.05.2025, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.05.2025 Справа № 914/1134/25

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», місто Львів

до відповідача Фізичної особи-підприємця Гураль Ольги Володимирівни, місто Львів

про стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 97661,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до відповідача Фізичної особи-підприємця Гураль Ольги Володимирівни про стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 97661,17 грн, яка складається з: 87687,80 грн - основна заборгованість, 1559,25 грн - пеня, 6988,39 грн - інфляційні втрати, 1425,73 грн - 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2025, справу №914/1134/25 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..

Ухвалою від 14.04.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

17.04.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 17.04.2025) від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№10052/25), у якій зазначено запитувані судом відомості.

Ухвалою суду від 22.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

07.05.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 07.05.2025) від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№11954/25). У прохальній частині відзиву на позовну заяву представник відповідача просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження у випадку подання позивачем додаткових матеріалів.

09.05.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 09.05.2025) від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№12203/25).

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Таким чином, суд зазначає про те, що клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження подано відповідачем з дотриманням встановленого строку разом із відзивом на позовну заяву (вх.№11954/25 від 07.05.2025).

З огляду на те, що правова конструкція частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше, у той же час у разі надходження відповідних клопотань розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частина 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України визначає, якщо відповідач в установлений судом строк скерує заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

При цьому частина 6 названої статті передбачає, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2024 у справі №917/2161/23.

Питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження належить до дискреційних повноважень суду першої інстанції. Однак, враховуючи приписи ч. 3 ст. 247, ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції при вирішенні даного питання (розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження) повинен враховувати такі критерії, зокрема, ціну позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, думку сторін тощо (Постанова Верховного Суду України від 16.04.2019 року у справі №910/10071/18).

Відповідно до частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України саме у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; вирішує питання про призначення експертизи, здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно з п.п. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних та фізичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, з положень статей ст.ст. 161, 167 Господарського процесуального кодексу України слідує, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи мають право у заявах по суті справи викладати письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору. У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Крім того, суд зауважує про те, що ухвалою суду від 22.04.2025 у справі №914/1134/25 відповідачу запропоновано строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази на підтвердження його заперечень проти позову або його визнання. Враховуючи, що 07.05.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 07.05.2025) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№11954/25), суд вважає, що відповідач належним чином скористався своїм процесуальним правом на подання заяв по суті спору.

Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті (ч. 4 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України).

Одночасно, суд бере до уваги, що ухвалою від 22.04.2025 судом запропоновано, у разі отримання від відповідача відзиву на позовну заяву строк у 5 календарних днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив на позовну заяву, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а відтак позивач скористувався цим правом та скерував на адресу суду відповідь на відзив (вх.№12203/25 від 09.05.2025)

Частино 4 статті 167 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Відтак, суд зауважує, що ухвалою від 22.04.2025 відповідно до п. 6 такої відповідачу встановлено строк для подання заперечення терміном 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив. З огляду на зазначене, суд наголошує на тому, шо відповідач вправі скористуватись наданим йому правом на подання заперечень на відповідь на відзив у порядку та строк, визначені процесуальним законодавством України.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статті 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

У Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Салов проти України від 06.09.2005, Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.ч. 1-3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання принципу змагальності та рівності всіх учасників судового процесу, з урахуванням поданих відповідачем документів, якими останній заперечує заявлені позовні вимоги, з метою отримати пояснення представників сторін у судовому засіданні, оцінивши категорію даного спору та його складність, суд для належного розгляду справи дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення відповідного клопотання представника відповідача, що міститься у відзиві на позовну заяву (вх.№11954/25 від 07.05.2025) та перехід до розгляду справи №914/1134/25 у порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та визнає явку учасників справи у підготовче засідання необов`язковою.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 161, 167, 177, 181, 232-236, ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Клопотання представника відповідача Фізичної особи-підприємця Гураль Ольги Володимирівни про розгляду справи №914/1134/25 у порядку загального позовного провадження, що міститься у відзиві на позовну заяву (вх.№11954/25 від 07.05.2025) - задовольнити.

2.Перейти до розгляду справи №914/1134/25 за правилами загального позовного провадження.

3.Підготовче засідання у справі призначити на 04.06.25 об 11:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань №13 (-1 поверх).

3.Визнати явку представників учасників справи у судове засідання необов`язковою.

4.Встановити відповідачу для подання заперечення строк у 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив. Копія заперечення та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечення до суду.

5.Запропонувати учасникам справи:

надавати суду всі необхідні документи в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або іншими дистанційними засобами зв`язку.

Роз`яснити учасникам процесу, що згідно ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку явки в судове засідання представника, останньому при собі слід мати документ, що підтверджує повноваження представника у відповідності до статті 60 Господарського процесуального кодексу України (якщо в матеріалах справи такий документ відсутній), а також документ, що посвідчує особу представника.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Гоменюк З.П.