Рішення № 127420100, 19.05.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.05.2025Справа № 910/3049/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО-ТАЙС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС"

про стягнення 450000,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО-ТАЙС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" про стягнення 450000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 33/АЮ від 05.08.2015.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.03.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/3049/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскільки у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує обмін документам, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.03.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: 03115, місто Київ, пр. Перемоги, будинок 136, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із п. 5 ч. 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду від 18.03.2025, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку за терміном зберігання.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17).

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 07.09.2022 у справі № 910/10569/21).

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" - Nunes Dias - Portugal, від 10.04.2003, заяви № 69829/01, № 2672/03).

Як зазначено судом вище місцезнаходженням відповідача, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 03115, місто Київ, пр. Перемоги, будинок 136. Інших адрес місцезнаходження матеріали справи не містять.

При цьому відповідно до приписів ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Однак, відповідач не забезпечив та не створив умови доставки та вручення йому поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил № 270 за адресою, визначеною у відомостях в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, адреса відповідача є актуальною та отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" від суду листа з ухвалою про відкриття провадження у справі перебувало поза межами контролю цього суду.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ" та відповідачем укладено договір №33/АЮ, на виконання умов якого ТОВ "АРИС-ЮГ" здійснило перерахування на користь відповідача коштів в якості передоплати отриманих у майбутньому нафтопродуктів на загальну суму 40 942 202,87 гривні.

Однак, відповідно до довідки-ордеру про руху цінностей (нафтопродуктів) на їх отримання, відпуск чи поставку згідно умов договору №33/АЮ, відповідачем не було здійснено поставку (видачу, відпущення) на користь ТОВ "АРИС-ЮГ" нафтопродуктів та інших товарів, послуг, на загальну суму 4 167 779,29 грн, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед ТОВ "АРИС-ЮГ" на суму 4 167 779,29 грн.

В подальшому 07.03.2025 між ТОВ "АРИС-ЮГ" та позивачем укладено договір №07-03-2025 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості, відповідно до якого позивач придбав (набув) права вимоги виконання грошових зобов`язань, котрі належні продавцю та виникли на підставі документів первинного бухгалтерського обліку (цивільно-правових договорів/угод, видаткових накладних, накладних на поставку товарів, податкових накладних, актів здачі-прийняття виконаних робіт/послуг, рахунківфактур, банківських виписок, платіжних доручень, тощо), а також судових рішень (рішень, наказів, ухвал, постанов) та документів виконавчого-процесуального характеру, зокрема та не обмежуючись, відносно такого суб`єкту господарювання як Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС», заборгованість у сумі 4 167 779,29 грн на підставі договору №33/АЮ від 05.08.2015.

З урахуванням викладеного позивач зазначає, що є належним кредитором відповідача при виконанні грошового зобов`язання згідно договору №33/АЮ від 05.08. 2015 та просить стягнути 450 000,00 грн заборгованості як частини загального розміру заборгованості згідно договору №33/АЮ.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу та в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

05.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ" (далі - сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" (сторона-2) укладено договір №33/АЮ (далі - договір), відповідно до п. 2.1 якого сторона-2 бере на себе зобов`язання провадити відпуск нафтопродуктів та інших товарів і послуг, на АЗС, що експлуатуються нею, пред`явникам ПК "ARIS", враховуючи і приймаючи до уваги інформацію, яка міститься в електронному вигляді на них, за роздрібними цінами, встановленими на АЗС на момент обслуговування пред`явника, а сторона-1 зобов`язується надати стороні-2 зразки ПК "ARIS", обладнання та інструкцію з їх використання.

Відповідно до визначень, що використовуються в договорі: пред`явник - клієнт сторони-1; ПК "ARIS" - пластикові карти "ARIS", які є технічним засобом отримання пред`явником нафтопродуктів , а також інших товарів та послуг на АЗС і які не є платіжним засобом.

Згідно з п. 3.2.1. договору сторона-1 зобов`язана своєчасно перераховувати грошові кошти за відпущені по ПК "ARIS" нафтопродукти та інші товари та послуги, згідно з рахунками-фактури, виставленими стороною-2.

Відповідно до п. 3.2.2 договору сторона-2 зобов`язується не пізніше, ні на наступний робочий день після прийняття у сторони-1 зразків ПК "ARIS", обладнання та інструкцію з їх використання за актом приймання-передачі, приступити до відпуску нафтопродуктів та інших товарів та і послуг на АЗС, що експлуатуються нею, пред`явникам ПК "ARIS" враховуючи і приймаючи до уваги інформацію, яка міститься в електронному вигляді на них.

Відшкодування вартості нафтопродуктів та інших товарів і послуг, відпущених по ПК "ARIS", здійснюється стороною-1 виходячи із діючих на АЗС сторони-2 роздрібних цін, шляхом перерахування передоплати в розмірі тижневої вибірки пред`явниками дизельного палива на АЗС (п. 4.1.2 договору).

Згідно з п. 8.1, 8.2 договору останній набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2015, а в частині розрахунків - до їх повного виконання сторонами. Договір вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах, якщо жодна із сторін не заявила про його припинення в письмовому вигляді не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку. На яких був укладений договір.

Згідно з банківськими виписками за період з 03.01.2019 до 03.02.2020 на виконання умов договору ТОВ "АРИС-ЮГ" перерахувало на користь відповідача 40 942 202,87 грн.

За твердженням позивача, відповідач в порушення умов договору належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з відпуску нафтопродуктів та інших товарів і послуг.

Відповідно до журналу-ордеру та відомості по рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками за 01.01.2015 - 29.06.2021, відповідачем не було здійснено відпуску нафтопродуктів та інших товарів і послуг за договором на суму 4 167 779,29 грн.

ТОВ "АРИС-ЮГ" звернулось до відповідача з претензією вих № 09-07/21 від 09.07.2021, у якій повідомило, що своєчасно перерахувало грошові кошти за нафтопродукти, однак ТОВ "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" свої зобов`язання не виконало та не поставило нафтопродукти на суму 4 167 779,29 грн. Враховуючи викладене ТОВ "АРИС-ЮГ" вимагало повернути грошові кошти у розмірі 4 167 779,29 грн.

Вказана претензія отримана відповідачем 09.07.2021, про що свідчить відмітка та підпис директора на претензії про її отримання.

Відповідач надав відповідь на претензію вих № б/н від 30.07.2021, у якій повідомив, що з 08.07.2020 керівником товариства є Афендіков О.К., на момент зміни керівництва на розрахунковому рахунку товариства не було коштів та товариство не працювало, а тому товариство не може виконати своє зобов`язання.

В подальшому, 03.03.2025 відбувся електронний аукціон №BRD001-UA-20250220-17648 з продажу майна в процедурі банкрутства ТОВ "АРИС-ЮГ", зокрема, права вимоги (дебіторської заборгованості) ТОВ "АРИС-ЮГ" до боржників, зокрема ТОВ "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС".

Переможцем вказаного аукціону стало ТОВ "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС", що підтверджується Протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20250220-17648.

Відповідно до акту про придбання майна на аукціоні від 07.03.2025 ТОВ "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" сплатило ТОВ "АРИС-ЮГ" усі необхідні до сплати кошти, а ТОВ "АРИС-ЮГ" передало у власність право вимоги виконання грошових зобов`язань, котрі належали ТОВ "АРИС-ЮГ" на підставі документів первинного бухгалтерського обліку та документів виконавчого-процесуального характеру, відносно боржників, в тому числі до ТОВ "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" (відповідача у справі): заборгованість в сумі 4 167 779,29 грн на підставі договору № 33/АЮ від 05.08.2015.

07.03.2025 між ТОВ "АРИС-ЮГ", як продавцем та ТОВ "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС", як покупцем укладено договір купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості №07-03-2025 (далі - договір купівлі-продажу права вимоги), згідно з п. 1.1. метою договору є оформлення результатів купівлі-продажу майнових прав банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ" на відкритих електронних торгах (аукціоні) у відповідності до чинного законодавства України, результати котрого оформлено Протоколом про результати електронного аукціону №BRD001-UA-20250220-17648 від 03.03.2025.

Згідно з п. 1.3 договору купівлі-продажу права вимоги у порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець продає покупцю, а покупець придбаває (набуває) права вимоги виконання грошових зобов`язань, котрі належні продавцю та виникли на підставі документів первинного бухгалтерського обліку (цивільно-правових договорів/угод, видаткових накладних, накладних на поставку товарів, податкових накладних, актів здачі-прийняття виконаних робіт/послуг, рахунків-фактур, банківських виписок, платіжних доручень, тощо), а також судових рішень (рішень, наказів, ухвал, постанов) та документів виконавчого-процесуального характеру відносно, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС": заборгованість у сумі 4 167 779 (чотири мільйони сто шістдесят сім тисяч сімсот сімдесят дев`ять) гривень 29 копійок на підставі договору №33/АЮ від 05 серпня 2015 року.

Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу права вимоги передача права вимоги продавцем та прийняття його покупцем здійснюється та оформляється відповідним актом, де зазначається приймання-передача документів на підтвердження дійсності переданої (факту переходу) права вимоги, що є предметом даного договору, котрий спільно підписується сторонами.

07.03.2025 сторонами договору купівлі-продажу права вимоги складено та підписано Акт приймання-передачі права вимоги (приймання-передавання документів, що підтверджують право вимоги), відповідно до якого на підтвердження дійсності та достовірності існуючого права вимоги виконання грошових зобов`язань, котрі належні продавцю виникли на підставі документів первинного бухгалтерського обліку, а також судових рішень (рішень, наказів, ухвал, постанов) та документів виконавчого-процесуального характеру, продавець передає, а покупець приймає такі документи, зокрема: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС":

- копія договору №33/АЮ від 05.08.2015;

- журнал/ордер та відомість про рух засобів, ресурсів та використання авансових коштів згідно договору №33/АЮ від 05.08.2015;

- копія виписки із обслуговуючого банку за період із 03.01.2019 по 03.02.2020 про перерахування коштів на користь ТОВ "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" на виконання умов договору №33/АЮ від 05.08.2015;

- претензія вих № 09-07/21від 09.07.2021 про сплату заборгованості;

- відповідь б/н від 30.07.2021 на претензію вих № 09-07/21від 09.07.2021 про сплату заборгованості.

Позивач вказує, що відповідачем не виконано свого зобов`язання за договором №33/АЮ від 05.08.2015 щодо повернення грошових коштів у розмірі 4 167 779,29 грн. Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №33/АЮ від 05.08.2015 та враховуючи, що позивач є належним кредитором відповідач за вказаним вище договором, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 450000,00 грн як частини загального розміру заборгованості.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

З матеріалів справи вбачається, що цивільні права та обов`язки між позивачем та відповідачем виникли у зв`язку із придбанням позивачем на електронному аукціоні майна (прав вимоги на дебіторську заборгованість) в процедурі банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ".

Так, згідно із постановою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі №910/11141/21 ТОВ "АРИС-ЮГ" перебуває у ліквідаційній процедурі.

03.03.2025 було проведено електронний аукціон з продажу майна банкрута ТОВ "АРИС-ЮГ", переможцем аукціону є ТОВ "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС".

Частиною першою статті 87 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що придбане на аукціоні майно, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. Про передачу майна складається акт про придбання майна на аукціоні.

В акті про придбання майна на аукціоні зазначаються: ім`я (назва) та місце проживання (місцезнаходження) продавця та покупця, а також оператора авторизованого електронного майданчика; відомості про майно, придбане на аукціоні, та його ціна; адреса веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону; інформація про повну сплату ціни за придбання майна на аукціоні. Акт про придбання майна на аукціоні складається у простій письмовій формі та не потребує нотаріального посвідчення. Такий акт підписується продавцем та покупцем не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни (ст.88 КУзПБ).

Так, як підтверджено матеріалами справи, 07.03.2025 між ТОВ"АРИС-ЮГ" та ТОВ "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" було укладено акт про придбання майна на аукціоні, відповідно до умов якого на підставі протоколу проведення електронного аукціону №BRD001-UA-20250220-17648 від 03.03.2025 ТОВ "АРИС-ЮГ" передало у власність ТОВ "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" право вимоги виконання грошових зобов`язань, в тому числі до ТОВ "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" (відповідача у справі).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

В силу положень статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав від ТОВ"АРИС-ЮГ" право вимоги до ТОВ "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" за заборгованістю у загальній сумі 4 167 779,29 грн за договором №33/АЮ від 05.08.2015.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості (частина третя стаття 509 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Як встановлено судом, 05.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ" та відповідачем укладено договір №33/АЮ, відповідно до умов якого ТОВ "АРИС-ЮГ" здійснює перерахування попередньої оплати, а відповідач здійснює відпуск нафтопродуктів та інших товарів і послуг.

За змістом статті 655, частини першої статті 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, на виконання умов договору №33/АЮ за період з 03.01.2019 до 03.02.2020 ТОВ "АРИС-ЮГ" перерахувало на користь відповідача 40 942 202,87 грн, при цьому, умови договору передбачали перерахування передоплати.

У свою чергу, за укладеним договором у відповідача виник зустрічний обов`язок здійснювати відпуск нафтопродуктів та інших товарів і послуг.

Згідно з журналом-ордером та відомістю по рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками за 01.01.2015 - 29.06.2021, відповідачем не було здійснено відпуску нафтопродуктів та інших товарів і послуг за договором на суму 4 167 779,29 грн.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту відпуску нафтопродуктів на вказану суму.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, ТОВ "АРИС-ЮГ" зверталось до відповідача з претензією вих № 09-07/21 від 09.07.2021, у якій повідомляло, що своєчасно перерахувало грошові кошти за нафтопродукти, однак ТОВ "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" свої зобов`язання не виконало та не поставило нафтопродукти на суму 4 167 779,29 грн, остання поставка палива відбулась 31.01.2020.

Враховуючи викладене ТОВ "АРИС-ЮГ" вимагало повернути грошові кошти у розмірі 4 167 779,29 грн.

Відповідач надав відповідь на претензію вих № б/н від 30.07.2021, у якій повідомив, що з 08.07.2020 керівником товариства є Афендіков О.К., на момент зміни керівництва на розрахунковому рахунку товариства не було коштів та товариство не працювало. На день надання відповіді товариство не запустило роботу, а тому товариство не може виконати своє зобов`язання.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем відпуску нафтопродуктів на суму 4 167 779,29 грн, як і не містять доказів повернення 4 167 779,29 грн, про які, в тому числі, зазначено в претензії.

Обставин наведених позивачем у позові відповідач не спростував.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як письмові, речові та електронні докази.

Відповідно до статті 79 ГГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначений стандарт доказування підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи надані позивачем докази в обґрунтування позовних вимог, наявність відповіді відповідача на претензію ТОВ "АРИС-ЮГ", відсутність доказів відпуску нафтопродуктів на суму, зазначену в претензії, враховуючи, що відповідач повідомив про зупинення роботи підприємства, суд дійшов висновку про наявність підстав повернення суми у розмірі 4 167 779,29 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 450000,00 грн як частину від загального розміру заборгованості.

За встановлених вище обставин, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 450000,00 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО-ТАЙС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" про стягнення 450000,00 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ПАЛИВОСЕРВІС" (03115, місто Київ, пр.Перемоги, будинок 136, ідентифікаційний код 39805194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО-ТАЙС" (03187, місто Київ, ПРОСПЕКТ АКАДЕМІКА ГЛУШКОВА, будинок 40, офіс 315, ідентифікаційний код 38039872) 450000,00 грн заборгованості та 500,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.05.2025.

Суддя С.О. Турчин