Рішення № 127420022, 12.05.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2025Справа № 910/15934/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ»

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ»

до Приватного підприємства «ЛІДЕР»

про стягнення 8 871 827,25 грн,

Представники сторін:

від позивача: Мухамеджанов О.С.,

від відповідача: не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ» до Приватного підприємства «ЛІДЕР» про стягнення 8 871 827,25 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 позовні вимоги задоволено повністю, ухвалено стягнути з Приватного підприємства «ЛІДЕР» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ» 8 871 827,25 грн інфляційних втрат та 106 461,93 грн судового збору.

22.04.2025 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій останній просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 84 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ» про ухвалення додаткового рішення призначено на 12.05.2025. Запропоновано відповідачу подати свої заперечення щодо вказаної заяви позивача у строк до 05.05.2025 (включно).

12.05.2025 до суду від представника відповідача надійшло клопотання, у якому викладені заперечення щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

В судове засідання 12.05.2025 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення повідомлений належним чином.

За змістом ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представник позивача у судовому засіданні 12.05.2025 подану заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав у повному обсязі, просив стягнути з відповідача на користь позивача 84 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ» про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено наступне.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позові позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається, зокрема із 50 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення позивачем визначено суму понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 84 000,00 грн.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач дотримався визначеного ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України строку для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано копії: договору про надання правничої (правової) допомоги від 09.02.2024 № 16/24, додаткової угоди від 20.12.2024 до вказаного договору, акту приймання-передачі від 21.04.2025.

Так, представництво інтересів позивача під час розгляду даної справи в Господарському суді міста Києва здійснював адвокат Мухамеджанов Олег Салаватович на підставі ордеру серії ВН № 1451018 від 24.12.2024, виданого відповідно до договору про надання правничої допомоги від 09.02.2024 № 16/24.

Так, відповідно до п. 3.1. договору про надання правничої (правової) допомоги від 09.02.2024 № 16/24, ціна договору, гонорарні відносини, компенсація витрат, пов`язаних з виконанням цього договору, та інші умови врегульовані Додатковою угодою/Додатковими угодами.

Додатковою угодою від 20.12.2024 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 09.02.2024 № 16/24 визначено розмір та порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського бюро Олега Мухамеджанова (надалі - Бюро) за складання, подання до господарського суду позовної заяви до Приватного підприємства «ЛІДЕР» про стягнення 8 871 827,25 грн інфляційних втрат, а також участь у господарській справі в якості представника позивача (п. 1 додаткової угоди).

Пунктом 3 вказаної додаткової угоди передбачено, що гонорар Бюро за складання та подання до господарського суду позовної заяви до Приватного підприємства «ЛІДЕР» про стягнення 8 871 827,25 грн інфляційних втрат складає 50 000,00 грн. Гонорар Бюро за участь у господарській справі в якості представника позивача складає 2000,00 грн за 1 годину роботи (очікування та участь у судових засіданнях, підготовка та подання до суду письмових та усних клопотань, заяв, заперечень, пояснень, письмових заяв по суті справи та інших процесуальних заяв).

Сплата гонорару Бюро здійснюється за результатами виконання роботи та надання юридичних послуг протягом 15 днів з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі (п. 4 додаткової угоди).

Між сторонами договору про надання правничої (правової) допомоги від 09.02.2024 № 16/24 підписано акт приймання-передачі від 21.04.2025, відповідно до якого Бюро надало, а позивач прийняв роботи та послуги з надання правничої допомоги, а саме:

складання та подання до господарського суду позовної заяви до Приватного підприємства «ЛІДЕР» про стягнення 8 871 827,25 грн інфляційних втрат (50 000,00 грн);

правовий аналіз та підготовка заперечень на клопотання про витребування доказів від 28.01.2025 (1 година);

правовий аналіз відзиву на позовну заяву від 28.01.2025 та підготовка і направлення до суду відповіді на відзив (5 годин);

правовий аналіз та підготовка заперечень на клопотання про проведення судової економічної експертизи (2 години);

правовий аналіз та підготовка заперечень на клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження від 16.03.2025 (1 година);

правовий аналіз та підготовка заперечень на клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження від 16.03.2025 (1 година);

правовий аналіз та підготовка заперечень на клопотання про проведення судової товарознавчої експертизи від 26.03.2025 (2 години);

участь у судових засіданнях 10.02.2025 (1 година); 17.03.2025 (1 година); 26.03.2025 (1 година), 14.04.2025 (2 години).

В п. 2 акту приймання-передачі від 21.04.2025 визначено, що гонорар Бюро за 17 годин роботи становить 34 000,00 грн.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, з аналізу ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 дійшла висновку, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Так, відповідач заперечував щодо визначеного розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи, посилаючись на надмірність заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу та його невідповідність фактично виконаній адвокатом позивача роботі. Також відповідач як на підстави для відмови у задоволенні заяви позивача про стягнення 84 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу посилався на таке: неподання позивачем заяви про попередній розрахунок судових витрат; позовну заяву у даній справі було підготовлено на основі вже готової позиції та розрахунків у справі № 910/1944/24; позивачем не надано доказів фактичної оплати послуг із професійної правничої допомоги, як і не надано оригіналу договору про надання правової допомоги від 09.02.2024 № 16/24. Водночас, відповідач просив зменшити заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу, у разі, якщо суд дійде висновку про його обґрунтованість.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про його часткову необґрунтованість, а саме включення до складу витрат послуг із правового аналізу та підготовки заперечень на клопотання відповідача про витребування доказів від 28.01.2025, заперечень на клопотання про проведення судової економічної експертизи від 28.01.2025, заперечень на клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження від 16.03.2025 (двічі) та заперечень на клопотання про проведення судової товарознавчої експертизи від 26.03.2025. Так, суд зазначає, що вказані заперечення не були підготовлені та подані до суду позивачем у письмовому вигляді, тоді як висловлення представником позивача усних заперечень щодо тих чи інших клопотань відповідача у судових засіданнях охоплюється послугою із забезпечення участі адвоката у судових засіданнях.

Отже, витрати за вищенаведені послуги, які за розрахунком суду виходячи із визначеної в акті їх тривалості склали 14 000,00 грн, не можуть бути покладені на відповідача.

Також суд вважає надмірними заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати за участь у судових засіданнях у загальному розмірі 10 000,00 грн із розрахунку визначеного часу на участь у судових засіданнях (5 годин), оскільки представник позивача - адвокат Мухамеджанов О.С. у всіх судових засіданнях у справі № 910/15934/24 брав участь в режимі відеоконференції, та загальна тривалість судових засідань 10.02.2025, 17.03.2025, 26.03.2025, 14.04.2025 не перевищила двох годин. Відтак, суд вважає обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу за участь представника позивача у судових засіданнях суму 4000,00 грн.

Зважаючи на викладене, оцінюючи обсяг наданої адвокатом Мухамеджановим О.С. позивачу при розгляді даної справи у Господарському суді міста Києва професійної правничої допомоги, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, а також фактично витрачений адвокатом час, враховуючи, що позов у даній справі задоволено, суд приходить до висновку, що обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу позивачу при розгляді даної справи є 64 000,00 грн.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відтак, відповідні заперечення відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з ненаданням доказів їх фактичного понесення позивачем судом відхиляються.

Інші заперечення відповідача щодо поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення (щодо ненадання попереднього розрахунку судових витрат, ненадання оригіналу договору про надання правової допомоги, а також щодо підготовки позову на основі вже готової позиції та розрахунків у справі № 910/1944/24) визнаються судом необґрунтованими, з огляду на таке.

Дійсно, у межах справи № 910/1944/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська добувна компанія» до Приватного підприємства «Лідер» про стягнення 9 844 988,33 грн заборгованості за договором купівлі-продажу № 3012 від 30.12.2021 позивач звертався із заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з Приватного підприємства «Лідер» крім вказаної суми боргу, також інфляційні втрати у розмірі 8 871 827,25 грн.

Однак, як встановлено судом із комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», ухвалою від 04.06.2024 у справі № 910/1944/24 вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська добувна компанія» було повернуто, оскільки вона не відповідала вимогам частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України. Тож, спір у справі № 910/1944/24 було вирішено без урахування заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська добувна компанія» про збільшення позовних вимог, та відповідно, питання щодо судових витрат за формування правової позиції та здійснення розрахунків інфляційних втрат у вказаній справі не вирішувалось.

Доводи відповідача про ненадання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат є такими, що спростовуються змістом поданого позову у даній справі.

Крім того, не є підставою для відмови у покладенні на відповідача витрат позивача на правову допомогу ненадання ним оригіналу договору про надання про надання правничої (правової) допомоги від 09.02.2024 № 16/24. До того ж відповідач не ставить під сумнів відповідність поданої позивачем копії вказаного договору його оригіналу, як і не заявляв жодних клопотань про витребування у позивача оригіналу договору.

Отже, суд доходить до висновку про не наведення відповідачем обґрунтованих підстав для зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим відповідне клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Суд наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі №640/8316/20 та 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15934/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ЛІДЕР» (бульвар Лесі Українки, 34, офіс 310, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 31563452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДОБУВНА КОМПАНІЯ» (вул. Шолом-Алейхема, буд. 3/100, кімната 1, м. Коростень, Житомирська область, 11501; ідентифікаційний код 43222436) 64 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяву залишити без задоволення.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного рішення: 19.05.2025.

Суддя Т. Ю. Трофименко