Ухвала суду № 127418259, 16.05.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/2821/25

ун. № 759/10347/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, в режимі ВКЗ клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42024112350000081 від 15.08.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Долина Івано-Франківської області, громадянка України, не одруженої, працює старшим солдатом ВЧ НОМЕР_1 на посаді оператора радіолокаційної станції, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 192, ч. 4 ст. 409 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2025 до слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло вказане клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №42024112350000081 від 15.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 192, ч. 4 ст. 409 КК України .

Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024112350000081 від 15.08.2024, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 426, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 192 КК України, а також за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 192, ч. 4 ст. 409 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно зі ст. ст. 41, 68, 92 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Правовий режим власності визначається виключно законами України.

Вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, встановлено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України; кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 та який діє до цього часу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройних Сил України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).

Відповідно до ст. ст. 4, 6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут) повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.

Згідно зі ст. 11, 16 Статуту кожен військовослужбовець повинен бути дисциплінованим, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, які визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст. 40 Статут внутрішньої служби ЗС України, військовослужбовці самостійно відрекомендовуються своєму безпосередньому начальникові у разі: відбуття чи повернення з відрядження, відпустки або лікування.

Під час проходження військової служби страший солдат ОСОБА_4 як військовослужбовець Збройних Сил України, повиненна керуватися вимогами ст.ст. 1, 2 та 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 4, 6, 11, 16, 41 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов`язують її знати вимоги статутів, наказів, порадників та інструкцій щодо організації керівництва службою, додержуватися їх у службовій діяльності, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою.

Однак, старший солдат ОСОБА_4 вчинила кримінальні правопорушення проти власності та проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.

Наказом № 221 від 01.10.2019 командира ВЧ НОМЕР_2 , старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_8 (на теперішній час і на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 ), молодшого спеціаліста військової частини НОМЕР_2 прийнято на посаду оператора радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 (є структурним підрозділом В/Ч НОМЕР_3 , яка є структурним підрозділом В/Ч НОМЕР_2 ).

Згідно із функціональними обов`язками оператора радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 :

Оператор радіолокаційної станції відповідає за своєчасне виявлення локаційних цілей, визначення належності, складу та характеристик, їх видачу за планшет роти.

Оператор радіолокаційної станції зобов`язаний:

- знати основні льотно-тактичні характеристики засобів повітряного нападу противника, очікуючи тактичні прийоми його дій в зоні радіолокаційної інформації роти;

- своєчасно виявляти та визначати характеристики цілей та видавати їх на пленшет роти;

- повністю реалізувати бойові можливості, вміло використовувати всі режими роботи РЛС, забезпечувати її постійну бойову готовність;

- приймати необхідні міри для збільшення дальності виявлення локаційних цілей при їх польоті на гранично малих висотах, а також в умовах інтенсивних радіозавад;

- знати особливості виконання бойової задачі на конкретній позиції, виявляти повітряного противника на зовнішніх межах зон виявлення РЛС, викривати його склад, бойовий порядок, маневр та напрямок дій, супроводжувати на всю глибину зони виявлення РЛС;

- якісно видавати інформацію на КП роти, особливу увагу приділяти на виявлення противника в ближній зоні та розпізнавання. Інформацію по МВЦ видавати в першу чергу.

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 22.08.2022 № 220 зазначено, вважати такою, що старший солдат військової служби за контрактом оператор радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 прибула і приступила до виконання службових обов`язків, вийшовши з соціальної неоплачуваної відпустки по догляду за дитиною з 22.08.2022.

Старший солдат військової служби за контрактом, оператор радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , з 22.08.2022 і по 28.05.2024 перебувала у прямому підпорядкуванні командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 09.12.2020 № 252, капітана ОСОБА_7 , зараховано до списків особового складу та призначено на посаду командира військової частини НОМЕР_1 .

Згідно функціональних обов`язків командира військової частини НОМЕР_1 , командир орлр несе повну відповідальність за бойову і мобілізаційну готовність, підготовку особового складу і успішне виконання ними поставлених завдань за будь-якої обстановки, а також за стан військової дисципліни і морально-психологічний стан. За бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів роти і законність їх витрачання, за організацію і стан пожежної безпеки роти.

Командир військової частини НОМЕР_1 є прямим командиром особового складу військової частини НОМЕР_1 і несе повну відповідальність за службу в цій частині.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 22.08.2022 ОСОБА_4 офіційно вийшла з соціальної неоплачуваної відпустки по догляду за дитиною та повинна була приступити до виконання закріплених за нею обов`язків оператора радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться у АДРЕСА_2 .

Однак, всупереч вищенаведеним нормативно-правовим актам, в один із днів, але не пізніше 22.08.2022, у оператора радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння майнової шкоди у великих розмірах шляхом обману, за відсутності ознак шахрайства.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що у період з 22.08.2022 по 21.04.2024 року, оператор радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 діючи умисно, маючи на меті заподіяння майнової шкоди військовій частині НОМЕР_2 у великих розмірах шляхом обману, за відсутності ознак шахрайства, після виходу із соціальної неоплачуваної відпустки по догляду за дитиною, до виконання закріплених за нею обов`язків оператора радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 не приступала, на місці проходження військової служби не з`являлася та перебувала поза межами військової частини, про що було достовірно відомо командиру військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_7 , який надав останній дозвіл вчинити вказані дії.

Однак, незважаючи на вказані обставини, командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на робочому місці за адресою: Київська область, Броварський район, село Рожни, будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, виконуючи роль пособника, з метою безпідставної виплати грошового забезпечення на користь ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що в період з 22.08.2022 і по 21.04.2024 остання не виконувала навантаження за посадою оператора радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 , була відсутня на робочому місці у робочий час і не виконувала покладені на неї обов`язки, здійснював облік відсутньої на робочому місці оператора радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , як присутньої на роботі, що не відповідало дійсності.

А також, вніс до рапортів обліку робочого часу: вих. № 102 від 01.03.2023; вих. № 155 від 01.04.2023; вих. № 265 від 01.05.2023; вих. № 346 від 01.06.2023; вих. № 455 від 01.07.2023; вих. № 556 від 01.08.2023; вих. № 658 від 01.09.2023; вих. № 907 від 01.11.2023; вих. № 1069 від 01.12.2023; вих. № 1 від 01.01.2024; вих. № 72 від 01.02.2024; вих. № 203 від 01.03.2024; вих. № 310 від 01.04.2024; вих. № 449 від 01.05.2024, завідомо неправдиві відомості, про виплату додаткової винагороди 30 000 грн. - пропорційно дням безпосередньої участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань: з контролю та аналізу бойового застосування (ведення журналу бойових дій), з всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, які направлені на створення сприятливих умов для виконання поставлених завдань з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури в межах зони відповідальності радіотехнічної бригади, які підписав у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на території військової частини за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрував за обліками вихідної документації військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, складені та підписані рапорти обліку робочого часу за період з 22.08.2022 року по 21.04.2024 стали підставою для виплати військовою частиною НОМЕР_2 на банківську картку НОМЕР_4 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ЄДРПОУ 14360570 (належну ОСОБА_4 ), грошового забезпечення (в тому числі основні та додаткові види) в сумі 645 436 грн. 19 коп. оператору радіолокоційної станції військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , яким остання розпорядилася на власний розсуд, у зв`язку з чим військовій частині НОМЕР_2 завдано майнову шкоду, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у заподіянні майнової шкоди шляхом обману у великих розмірах, за відсутності ознак шахрайства, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України.

Окрім того, оператор радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, маючи на меті тимчасово ухилитися від несення обов`язків військової служби, прибувши із соціальної неоплачуваної відпустки по догляду за дитиною і згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 №220 від 22.08.2022 приступила до виконання службових обов`язків, проте з 22.08.2022 по 21.04.2024 року, до виконання закріплених за нею обов`язків оператор радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 не приступала, на місці проходження військової служби не з`являлася та перебувала поза межами військової частини НОМЕР_1 , про що було достовірно відомо командиру військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_7 .

Однак, незважаючи на вказані обставини, командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на робочому місці за адресою: Київська область, Броварський район, село Рожни, будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, виконуючи роль пособника ОСОБА_4 в ухиленні останньою від несення обов`язків військової служби, достовірно знаючи, що в період з 22.08.2022 і по 21.04.2024, ОСОБА_4 не виконувала обов`язків несення військової служби за посадою оператора радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 , була відсутня на робочому місці у робочий час і не виконувала покладені на неї обов`язки, здійснював облік відсутньої на робочому місці оператора радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , як присутньої на роботі, що не відповідало дійсності, а також, вносив до рапортів обліку робочого часу завідомо неправдиві відомості, про виплату додаткової винагороди 30 000 грн., які зареєстрував за обліками вихідної документації військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в ухиленні військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 частково заперечувала щодо клопотання прокурора, зазначила, що одним із свідків є чоловік ОСОБА_4 , інші свідки вже допитані та проходять службу разом з підозрюваною, а тому вона не може утримуватися від спілкування з ними. Також підозрювана має міцні соціальні зв`язки та на її утриманні перебуває малолітня дитина.

Підозрювана , ОСОБА_4 підтримала думку захисника.

Заслухавши думку сторін провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу на момент розгляду відповідного клопотання.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024112350000081 від 15.08.2024, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 426, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 192 КК України, а також за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 192, ч. 4 ст. 409 КК України.

01.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 192 і ч. 4 ст. 409 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами та матеріалами кримінального провадження в , а саме:

- повідомленням від Департаменту військової контррозвідки СБ України про вчинення кримінального правопорушення № 17/1/2/2-3736пт від 13.08.2024;

- відповідями на запити слідчого командира ВЧ НОМЕР_2 із наданими копіями документів;

- протоколами оглядів сторінок соціальних мереж ОСОБА_4 від 02.10.2024;

- протоколами тимчасових доступів від 07.10.2024, 10.10.2024 і 15.10.2024 до документів (інформації), отриманої від операторів стільникового зв`язку: ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «Київстар» і ПрАТ «ВФ Україна»;

- відповіддю на запит заступника начальника ГУНП в Київській області з АТ «КБ «ПриватБанк» із наданою інформацією про фінансові операції по банківським карткам ОСОБА_4 ;

- протоколами оглядів інформації наданої з АТ «КБ «Приват Банк» про час та місце здійснення фінансових операцій по банківським карткам

ОСОБА_4 ;

- протоколами допитів свідків у вказаному кримінальному провадженні;

- висновком експерта від 07.02.2025 № СЕ-19/111-24/69760-ЕК (економічна експертиза, щодо визначення нарахованих та виплачених сум ОСОБА_9 і ОСОБА_4 );

- протоколом огляду копій документів від 20.02.2025 а саме документів вилучених в ВЧ НОМЕР_1 ;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 1 ст.177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрювана ОСОБА_4 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин, який інкримінують останній є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до десяти років, та будучи обізнаною про покарання, що їй загрожує за інкримінований злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає у тому, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не весь комплекс необхідних процесуальних, слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники злочинів, місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як докази, не встановлено місцезнаходження всіх документів які використовувались під час вчинення злочину та щодо яких є підстави вважати що вони підроблені.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу, ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків та підозрюваних, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно неї, у зв`язку з чим остання матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

При обранні виду запобіжного заходу слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, надає належну оцінку наступним обставинам: ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, раніше не судима, має міцні соціальні зв`язки, має на утримані малолітню дитину.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень та особу підозрюваної, слідчий суддя вважає, що є достатньо підстав вважати про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та вбачає достатність правових підстав для обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, що для забезпечення виконання нею процесуальних рішень є достатнім заходом забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 176 -179, 193-194, 196, 369 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.05.2025 включно.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.05.2025 включно, наступні обов`язки:

- прибувати за кожним викликом прокурора, слідчого, суду;

- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді діє до 27.05.2025 включно та підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області капітана поліції в Київській області ОСОБА_6 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 19.05.2025..

Слідчий суддя ОСОБА_1