Рішення № 127415995, 08.05.2025, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді І інстанції

Павленко Р.М.

Єдиний унікальний № 374/40/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді - Павленка Р.М.

за участі:

секретаря - Маламан Я.О.;

представника позивача - Руденко К.В. (не з`явився);

відповідача - ОСОБА_2 (не з`явилася);

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

10.02.2025 до Ржищівського міського суду Київської області надійшов позов ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 34437,5 грн; також позивач просив стягнути понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

У своїй позовній заяві Позивач свої вимоги мотивував тим, що 07.12.2023 між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ОСОБА_2 , було укладено кредитний договір №1632.

Позивач виконав умови Кредитного договору №1632 та перерахував кошти в сумі 2500 грн шляхом переказу на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» зі сплатою відсотків користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних), строком на 365 днів (до 06.12.2024 року).

Позивач просить розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін,розглядати судові засідання без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`являлася.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача, адвокат - Руденко К.В. в досудовому порядку, звернувся до АТ «Універсал Банк» з адвокатським запитом щодо надання інформації про те:

- чи було емітовано на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну карту № НОМЕР_1 ;

- надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 07.12.2023 року по 12.12.2023 року

- надати інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 в період з 07.12.2023 року по 12.12.2023 року;

- надати інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

14.01.2025 надійшла відповідь від АТ «Універсал Банк» на клопотання представника позивача - адвоката Руденко К.В. про те, що Банк не має можливості нагадати запитувану інформацію у зв`язку з тим, що дана інформація є банківською таємницею та відсутня згода відповідача на розкриття банківської таємниці.

10.02.2025 відповідно до ст. 84 ЦПК України представник позивача - адвокат Руденко К.В., одночасно з позовною заявою подав клопотання про витребування доказів, - витребувати з АТ «Універсал Банк», 04114, м. Київ, вул. Автозаводська 54/19:

- чи було емітовано на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну карту № НОМЕР_1 ;

- надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 07.12.2023 року по 12.12.2023 року з відображенням часу зарахування коштів;

- надати інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 в період з 07.12.2023 року по 12.12.2023 року;

- надати інформацію про всі номера телефону, які знаходяться в анкетних даних ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Ухвалою від 11.02.2025 відкрито провадження у справі, справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; постановлено витребувати в АТ «Універсал Банк» докази, що становлять банківську таємницю.

12.03.2025 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони від представника позивача, - адвоката Руденко К.В., у зв`язку із рядом обставин особистого характеру прибути на судове засідання не може та просив провести судове засідання без його участі за наявними в матеріалах справи документами; завантажити витребувані докази до електронного кабінету підсистеми Електронний суд ЄСІТС; повідомив, що процесуальні права визначені ЦПК України йому відомі та зрозумілі, не має намірів укладати мирову угоду по даній справі, складу суду який розглядатиме справу довіряє, відводів не має, всі докази подані ним завчасно, тому відсутня потреба у витребуванні додаткових доказів та не заперечує проти заочного рішення.

12.03.2025надійшла відповідь від АТ «Універсал Банк» надіслана до Ржищівського міського суду Київської області, згідно якої повідомлено, що банком було ініційовано детальну перевірку та надіслано витребовувану інформацію.

02.04.2025 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони від представника позивача, - адвоката Руденко К.В., просив провести всі судові засідання без його участі за наявними в матеріалах справи документами, не заперечує проти заочного рішення.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, клопотання про відеоконференцію не було.

Відповідач у судове засідання не з`являлася, про причини неявки не повідомляла, заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження не подавала, відзив на позов у встановлений судом строк та клопотань про відкладення розгляду справи не надсилала.

Про проведення судових засідань у справі відповідач повідомлялася смс-повідомленнями та викликом на сайті суду.

Лист з позовною заявою відповідачу надіслано, лист з судовою повісткою був повернений з поштового відділення з позначкою: неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив протокольну ухвалу про заочний розгляд справи.

Обставини, встановлені судом.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https//kltcredit.com.uaта підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».

Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https//kltcredit.com.ua

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https//kltcredit.com.ua.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.

З приводу опису детальної хронології оформлення позики, у тому числі на умовах фінансового кредиту, за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем (інтернет ресурсу https//kltcredit.com.ua) повідомляють наступне:

Будь-яка фізична особа (громадянин України) може скористатися своїм правом оформлення позики зайшовши на сайт сервісу онлайн-кредитів https//kltcredit.com.ua.

На головній сторінці сайту про компанію https//kltcredit.com.ua клієнт має право ознайомитись з Правилами надання кредитів, примірником кредитного Договору та іншими документами.

З метою отримання кредиту, позичальник проходить реєстрацію в ІТС, шляхом заповнення всіх необхідних полів (в тому числі ПІБ, РНОКПП, номер телефону, номер електронного платіжного засобу), підтверджує номер телефону за яким буде здійснюватися подальша ідентифікація Позичальника в ІТС, ознайомлюється Правилами, надає згоду на обробку персональних даних та згоду на отримання та передачу інформації з Бюро кредитних історій шляхом поставлення відповідних відміток. Після проведення реєстрації і ІТС, позичальнику створюється особистий кабінет в якому відображаються всі його анкетні дані. У разі якщо позичальник має зареєстрований особистий кабінет, він підтверджує персональні дані та заповнює заявку на кредит.

Ідентифікація/верифікація позичальника здійснюється у спосіб передбачений нормативно-правовими актами Національного банку України.

Після отримання Товариством заявки на кредит в ІТС здійснюється комплекс дій щодо погодження/відхилення Позичальнику Заявки на кредит.

Товариство інформує позичальника про прийняте рішення щодо видачі кредиту шляхом відправки повідомлення в особистий кабінет, також має бути надіслано повідомлення на телефонний номер та/або електронним листом на електронну пошту Позичальника, зазначені у заявці на кредит.

У разі схвалення заявки на кредит, ІТС Товариства генерується паспорт споживчого кредиту для ознайомлення, кредитний договір, що є офертою та містить усі істотні умови, про що інформує позичальника в особистому кабінеті.

Товариство надсилає позичальнику електронний підпис з одноразовим ідентифікатором шляхом направлення повідомлення на телефонний номер позичальника, що вказаний в особистому кабінеті.

Позичальник ознайомлюється в ІТС з паспортом споживчого кредиту та підписує його шляхом введення в спеціальному полі електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, ознайомлюється кредитним договором, підписує його шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу статті 12 Закону України «Про електронну комерці», а саме: шляхом введення у спеціальному полі, електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, який відповідає вимогам абзацу 3 ст 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «Підписання договір».

Позичальник не може підписати даний кредитний договір без попереднього ознайомлення з ним, а також з паспортом споживчого кредиту та правилами кредитування.

Вказана іконка «Підписати договір» може стати активною лише після введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Зазначений електронний підпис з одноразовим ідентифікатором генерується Товариством в ІТС та надсилається Товариством позичальнику в повідомленні на підтверджений телефонний номер вказаний позичальником.

Після підпису позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитного договору, повідомлення надходить в ІКС Товариства та свідчить/повідомляє Товариство про те, що позичальник надав згоду (акцептував) даний кредитний договір. Після зазначених дій, Кредитний договір підписується з сторони Товариства шляхом накладення електронного підпису із електронною позначкою часу та/або електронною печаткою з електронною позначкою часу уповноваженою особою, відповідно до чинного законодавства.

Часом укладення цього Договору є значення електронної позначки часу для електронного підпису уповноваженого представника Товариства.

Після підписання кредитного договору, Товариство надсилає підписаний екземпляр кредитного договору на електронну пошту позичальника вказану в кредитному договорі та в особистий кабінет Позичальника в ІТС. При цьому після підписання Договору здійснюється автозавантаження підписаного в ІТС. При цьому після підписання Договору на електронний пристрій позичальника.

Сума кредиту по укладеному Кредитному договору, перераховується на платіжну карту Відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом за правилами міжнародних систем.

Таким чином, виключно особа Відповідача може отримати кредит на належну їй платіжну карту № НОМЕР_1 після укладення Кредитного договору.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 879508 направлявся Відповідачу 07.12.2023 о 14:01:58 шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_3 , який зазначений в Кредитному договорі та ІТС.

Кредитний договір був підписаний 07.12.2023 о 14:02:09 шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 879508 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https//kltcredit.com.ua.

Кредитні кошти були перераховані Відповідачу 07.12.2023 на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК, що підтверджується чеком платіжної установи.

В чекові про переказ коштів відсутнє ПІБ та ІПН отримувача, однак зазначено унікальний номер транзакції, дата та час проведення переказу, маска платіжної картки № НОМЕР_1 зарахування переказу, що відповідає масці платіжної картки зазначеній в кредитному договорі.

Відповідач перед укладанням кредитного договору верифікував свою платіжну картку та підтвердив, що саме на неї має бути зарахована сума кредиту, в тому числі підписанням кредитного договору.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору Позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних).

Строк надання кредиту відповідно до п.1.3. Кредитного договору становить 365 днів.

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 10 днів, що відовражено в Додатку №1 до Кредитного договору (далі - Графік платежів).

Згідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору позичальник зобов`язується у встановлений строк (п.1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору нарахування процентів за Кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункті 1.1. Кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у п. 8 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Таким чином, у межах строку кредитування Відповідач зобов`язаний сплачувати Позивачу проценти періодичними платежами кожні 10 днів.

Відповідач у порушення умов Кредитного договору не повернув суму кредиту, не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв`язку з чим виникла заборгованість за Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості, порушує умови Кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов`язань.

Позивач звертає стягнення на заборгованість за простроченими процентами та сумою кредиту за період з 07.12.2023 по 06.12.2024.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість відповідача за кредитним договором на 03.02.2025 становить:

- 2500 грн.- заборгованість за кредитом;

- 31937,50 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 07.12.2023 по 06.12.2024, що становить нараховані відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом (1277,5% річних) та Графіку платежів.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За ст 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За правилами, встановленими ст. 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Положеннями ст. 1048 ЦК України, яка на підставі ч. 2 ст. 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

При укладанні Кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст 634 Цивільного кодексу України. Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №44/9519/12 (№14-10це18) зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч.1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлено договором.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У відповідності до порядку визначеному ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідач зареєструвався на веб-сайті в мережі Інтернет https//kltcredit.com.ua, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування Кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За ч. 2 ст 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між заявником/кредитором та боржником/позичальником не був би укладений.

Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд по справі №524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 (провадження №61-16243 св 20).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з ч. 3 ст 11 Закону України «Про електронну комерцію» Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.Електронний договір, украдений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею, ст 11 Закону.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповідно про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання:

-Електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», за умови використання цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;

-Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

-Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства.

При оформленні замовленя, зробленого під логіком і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно з ст. 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ст 100 Цивільного процесуального кодексу України

1.Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

2. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

3. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

4. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

5. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

За ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно з ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

За ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ч. 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 53 ст. 1 ЗУ «Про платіжні послуги», переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з моменту переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.

Згідно п.54 ст. 1 ЗУ «Про платіжні послуги», платіжна інструкція розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 4 ЗУ України «Про платіжні послуги», до фінансових платіжних послуг належать послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Переказ коштів без відкриття рахунку мають право здійснювати платіжні установи, які мають відповідну ліцензію Національного банку України, а не виключно банківські установи.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові ВС від 11.09.2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (пункт 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, в редакції, чинній на момент вчинення відповідних правочинів або виникнення відповідних прав та обов`язків.

За Розділом 4 Положення № 254 визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов`язкові реквізити. Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій. До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі та мають містити такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства (банку), що склало документ; зміст та обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для її здійснення), одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; особистий підпис (електронний цифровий підпис) та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції (абзац другий пункту 4.10. Положення 254).

Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (пункт 5.1 Положення 254).

Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях, зокрема, такі регістри як особові рахунки та виписки з них (згідно із абзацом першим пункту 5.3. Положення 254).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч. 1, 2, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

22.11.2023 прийнято ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування (пп. 6 п.5. Розділу І Закону №3498/ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ ІV Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про споживче кредитування№ (пп.13 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ).

Відповідно до ч.5 ст. 8 Закону №3498-ІХ максимальний розмір денної процентної ставки розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно з п. 17 розділ ІV Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установитьи, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

-Протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22.04.2024 включно);

-протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).

-Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві положення та перехідні положення Закону №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після набрання чинності Законом №3498-ІХ, зокрема строк кредитування за якими триватиме після 21.08.2024, денна процентна ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору.

При цьому, денна процентна ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту).

Відповідно до ч. 3 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у договорі.

Цивільний кодекс України визначає настання правових наслідків у разі зміни договору.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Таким чином, у разі внесення змін до Кредитного договору в частині складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту), необхідно здійснювати розрахунок денної процентної стьавки з урахуванням вимог ЗУ «Про споживче кредитуваення» щодо максимального розміру денної процентної ставки, визначеного на день внесення таких змін до кредитного договору.

Отже погоджена сторонами в кредитному договорі денна процентна ставка користування кредитом у розмірі 3,5% за кожен день користування кредитом розрахована у відповідності до ЗУ «Про споживче кредитування» та діє протягом строку користування кредитом.

Зміни до кредитного договору, що укладений з відповідачем, не вносились (додаткові договори щодо продовження строку дії та інших умов не укладались), то відповідно правових підстав для перерахування денної процентної ставки немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив протокольну ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Глава 11 Розділу ІІІ ЦПК України регулює порядок заочного розгляду справ у цивільному судочинстві.

Заочне провадження є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, позивач не заперечує проти такого вирішення справи та суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Проте в окремих випадках розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а ускладнює процес та дає відповідачу можливість його затягнути, оскільки він має право на скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, після чого справа розглядається в загальному порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ст. 137 ЦПК України

1. витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення судових витрат у розмірі 12422 грн. 40 коп., з яких 10000,00 грн витрати на професійну правову допомогу та 2422 грн 40 коп. сплачений судовий збір, слід взяти до уваги викладене нижче.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Рішенням ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 вказано, що Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00 передбачає, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Постанови ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 01.06.2018 року у справі № 904/8478/16 передбачають, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Постанови ВС від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 року у справі № 911/739/15 передбачають, що для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами.

Постанови ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 передбачають, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Оцінка судом аргументів сторін, доказів.

Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.

В той же час представник позивача - адвокат Руденко К.В. подав клопотання про розгляд справи за відсутності сторони, просив провести всі судові засідання без його участі за наявними в матеріалах справи документами, завантажити витребувані докази до електронного кабінету підсистеми Електронний суд ЄСІТС, не має намірів укладати мирову угоду та не заперечує проти заочного рішення.

Суд за клопотанням представника позивача, витребував від АТ «Райфайзен Банк» докази, що становлять банківську таємницю та підтверджують здійснення перерахування кредитних коштів відповідачу.

У зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач внаслідок не виконання належним чином умов кредитного договору допустив утворення заборгованості за кредитом.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд дійшов висновку, щофакт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору знайшов своє підтвердження при розгляді справи і є підставою, відповідно до змісту договору, наданого позивачем розрахунку боргу та вимог чинного законодавства для задоволення позову.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Тому суд звертає увагу, що при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, необхідно було врахувати, що справа є незначної складності, у цій категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 3000,00 грн витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-81, 89, 137, ч.1, 3-5, 9 ст. 141, ч.2 247, 263, 265, 268 ЦПК України, на підставі статей ч.1 512, 514, 526, ч.1 527, ч.1 530, 541, 543, 553, 610, 611, 625, 626, 629, 1049, 1054 ЦК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 1632 у розмірі 34437,50 грн (тридцять чотири тисячі чотириста тридцять сім гривень п`ятдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 (три тисячі) грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ», код ЄДРПОУ 40076206, місцезнаходження: 03035, м. Київ, площа Солом`янська, 2, прим. 04;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 19 травня 2025 року.

Суддя Р.М.Павленко