Рішення № 127415281, 14.05.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3366/25

Категорія 55

2/295/1922/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючого судді Перекупка І.Г. при секретарі судового засідання Українця Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Богунського районного суду м. Житомира справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії про стягнення безпідставно набутих коштів, -

В С Т А Н О В И В:

До Богунського районного суду м. Житомира звернулася ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі ТОВ «Газорозподільні мережі України») в особі Житомирської філії про стягнення безпідставно набутих коштів на її користь в сумі 1 790,25 грн.

До судового засідання позивачка не з`явилася про день та час слухання справи була повідомлена належним чином. 05.05.2025 р. направила до суду заяву про розгляд про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача до суду не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі. При цьому, відповідач просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив. (а. с. ).

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями 10.03.2025 р. справа була передана на розгляд судді Перекупці І.Г. (а. с. 14).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 11.03.2025 р. позовну заяву залишено без руху. (а. с. 15-16).

Ухвалою суду від 24.03.2025 р. було відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено засідання суду. (а. с. 30-31).

З позовної заяви та матеріалів, що міститься у справі вбачається, що 16.04.2024 р. ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулося до Богунського районного суду м. Житомира із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі: 1 418,15 грн. за період з 01.09.2023 р. по 31.03.2024 р. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 302,80 грн.

03.05.2024 р. суддею Богунського районного суду м. Житомира виданий судовий наказу по справі № 295/5725/24, яким сягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 1418,15 грн., що утворилася за період з 01.09.2023 р. по 31.03.2024 р., та судовий збір в сумі 302,80 грн.

Вказаний судовий наказ набрав законної сили 03.07.2024 та був виданий стягувачу - ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» 11.10.2024 р.

В подальшому, виконавчий документ № 295/5725/24 був направлений поштовим зв`язком, на адресу Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для примусового виконання.

Постановою державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

19.11.2024 р. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

21.11.2024 р. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 стягнуто на користь Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з боржника заборгованість у розмірі 1418,15 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 302,80 грн. (платіжна інструкція № 19980 від 21 листопада 2024 р.).

Оскільки, заборгованість з боржника було стягнуто в повному обсязі, постановою Головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

26.11.2024 р. виконавче провадження з примусового виконання судовий наказ № 295/5725/24 закінчено.

За заявою ОСОБА_1 , ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 10.02.2025 р. судовий наказ №295/5725/24 було скасовано.

В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд стягнути з ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії «Газорозподільні мережі України» на її користь безпідставно набуті кошти в сумі 1 790,25 грн.

При цьому, у позовній заяві позивач посилається на те, що відповідно до платіжної інструкції 24461РВNМКS00bfbc0001 в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого документу - судового наказу № 295/5725/24, з банківського рахунку позивачки списана сума у розмірі 1 790,25 грн.

Також, позивач у позовній заяві, зазначає, що згідно норми яка викладена у ст. 1212 ЦК України , якою передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України, регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

За змістом статті 1212 ЦК України, безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: набуття або збереження майна; набуття або збереження за рахунок іншої особи; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ст. 11 ЦК України.

Частиною 5 ст. 11 ЦК України, визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати за рішенням суду.

Набуття однією із сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання судового рішення не є безпідставним.

Тобто, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, якщо таке майно, у тому числі грошові кошти, передано на виконання судового рішення виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Відповідач не збагатився за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом. Підставами стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів став судовий наказ Богунського районного суду м. Житомира від 03.05.2024 р., який набрав законної сили 11.10.2024 р., та який був чинний на момент відкриття виконавчого провадження та на момент виконання судового рішення в межах виконавчого провадження НОМЕР_1.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть зводиться до повернення стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Відповідно до частини першої статті 444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

За змістом частин першої - третьої статті 444 ЦПК України, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Згідно ч. 2 ст. 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи: 1) закриває провадження по справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Відповідно до ч. 9 ст. 444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Таким чином, для настання повороту виконання рішення необхідні: одержання майна або грошових коштів у порядку виконання рішення суду; зміна чи скасування судового рішення і прийняття нового рішення про закриття провадження у справі; залишення позову без розгляду; повну відмову в позові; задоволення позовних вимог в меншому розмірі, а також подання стороною відповідної заяви.

За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішенні суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі, а застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнуте з нього за скасованим рішенням.

У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 р. № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини щодо офіційного тлумачення положення п. 28 ч. 1 ст. 293 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 р. Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Кондикційний позов є конструкцією матеріального права, а поворот виконання рішення - процесуального права.

Хоча по своїй суті кондикційний позов та поворот виконання рішення схожі, проте не перетинаються та регулюються різними нормами права. Аналіз статті 444 ЦПК України у редакції з 15 грудня 2017 р. свідчить, що вона є нормою процесуального права і присвячена визначенню правових особливостей повороту виконання в окремих категоріях справ.

Тлумачення статті 1212 ЦК України свідчить, що вона є нормою матеріального права, а відтак не може бути застосована у випадку розгляду питання про поворот виконання рішення.

Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 р. у справі № 336/9595/14, яку в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд застосовує до спірних правовідносин.

Таким чином, суд приходить до переконання, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню положення ст. 1212 ЦК України, оскільки вирішення спірного питання врегульовано нормами процесуального законодавства.

За таких обставин, оскільки вищевказаний судовий наказ був у подальшому скасований ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 10.02.2025 р. про стягнення заборгованості за послуги заборгованість за Надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 1 418,15 грн, виникли обставини для позивача для звернення до суду із заявою про поворот виконання рішення в порядку ст. 444 ЦПК України.

Судом встановлено, що питання повороту виконання рішення суду в даному випадку не вирішувалось, позивач з відповідною заявою до суду не звертався.

Крім того, як вбачається з відзиву на позовну заяву, позивач до відповідача з заявою про повернення коштів також не звертався.

Таким чином, в даному випадку, позивачем не дотримано вимог процесуального законодавства.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 р. у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 р. у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 р. у справі № 200/606/18.

З огляду на те, що набуття майна (грошових коштів), як зазначає позивач, відбулось у зв`язку з виконанням судового наказу який було скасовано, належним способом захисту порушених прав є звернення до суду з заявою про поворот виконання рішення суду - судового наказу в порядку ст. 444 ЦПК України.

Наведена позивачем у відповіді на відзив судова практика стосується вимог про повернення виконаного за недійсним правочином та повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні не може застосовуватись у даному випадку, оскільки судовий наказ, на підставі якого відбулося стягнення коштів є не правочином.

За змістом ст. ст. 11,15 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства України. Кожна особа має право на судовий захист. Отже об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наводиться в ст. 16 ЦК України.

З огляду на досліджені судом докази, встановлені обставини у ході судового розгляду, та відповідні правовідносини, суд не знайшов правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки позивачем було не вірно обрано спосіб захисту, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, то судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 1212-1214 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 444 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі пододання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання - Велика Британія, електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідач:Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ 45204957, 10002, м. Житомир, вул. Фещенко-Чопівського, 35.

Повний текст рішення виготовлено 19 травня 2025 року.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І. Перекупка