Постанова № 127414994, 16.05.2025, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/4503/24

3/154/86/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 рокуВолодимирський міський суд Волинської області у складі головуючого судді

Лутая А.М., за участю секретаря судового засідання Жолоб К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

19 листопада 2024 року о 12:18 по вул. Садовій в с. Красностав Володимирського району Волинської області водій ОСОБА_1 керував трактором МТЗ, б/н, з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, у порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Кромськой М.В. просили закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, захисник на обґрунтування своєї позиції зазначив, що ОСОБА_1 на час його зупинки був тверезий, а алкотестер вже був підготовлений поліцейськими до того, щоб показати алкогольне сп`яніння у будь-кого, хто його продує. ОСОБА_1 на місці зупинки продув алкотестер, який показав 0,38 проміле, але не погодився з його результатами, оскільки ані у той, ані у попередній день не вживав ніяких спиртних напоїв. Звертає увагу, що поліцейський не складав направлення ОСОБА_1 до медичного закладу під час оформлення матеріалів на місці огляду та не ознайомлював його з ним. ОСОБА_1 не погоджувався з результатами огляду на місці зупинки, не перебував в стані алкогольного сп`яніння та доводив поліцейському, що не вживав спиртних напоїв. Питав поліцейського, де можна пройти інший тест і поліцейський не проконсультував його умисно про те, що він особисто може протягом 2-х годин після зупинки самостійно здати тест на алкоголь у лікарні. Вважає, що наявний в матеріалах справи тест №6320 від 19.11.2024 є недопустимим доказом, оскільки відсутній дозвіл МОЗ та Держспоживстандарту на використання технічного засобу Драгер «Алкотест 6810», відсутні сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Сформулюване у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення носить загальний, а не конкретний характер, оскільки не містить відомостей про те, який саме огляд на стан сп`яніння був проведений, що порушує права ОСОБА_1 на захист від конкретного обвинувачення та позбавляє суд оцінити конкретно зміст його дій з точки зору наявності в них адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Також вважає недопустимим доказом акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, який наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оскільки в акті відсутні: ознаки сп`яніння; не вказано назви і номеру спеціального технічного засобу, за допомогою якого фактично було проведено огляд; назви та номеру технічного запису відеозапису, який застосовувався під час огляду. На підставі наведеного вважає, що проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводилося з порушенням вимог ст.266 КУпАП, Інструкції від 09.11.2015, Порядку від 17.12.2008 та інших вимог зазначеного захистом законодавства України і при проведенні огляду порушувались права ОСОБА_1 .

Вислухавши ОСОБА_1 та його захисника Кромського М.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(із змінами та доповненнями, далі -ПДРУкраїни).

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, врегульованост.266КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоюнаказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Так, відповідно до статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п.п. 2,3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоїнаказом Міністерствавнутрішніх справУкраїни таМіністерства охорониздоров`яУкраїни від09.11.2015№ 1452/735 оглядуна стансп`яніння підлягаютьводії транспортнихзасобів,щодо якиху поліцейськогоуповноваженого підрозділуНаціональної поліціїУкраїни (далі поліцейський)є підставивважати,що вониперебувають устані сп`яніннязгідно зознаками такогостану. Ознакамиалкогольного сп`янінняє: запахалкоголю зпорожнини рота; порушеннякоординації рухів; порушеннямови; вираженетремтіння пальціврук; різказміна забарвленняшкірного покривуобличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.п. 6, 7 розділу І Інструкціїогляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Відповідно доп.п.1,3,7,8,9,10розділу ІІІнструкції занаявності ознак,передбачених пунктом3розділу Іцієї Інструкції,поліцейський проводитьогляд настан сп`янінняза допомогоюспеціальних технічнихзасобів,дозволених дозастосування МОЗта Держспоживстандартом. Поліцейськимивикористовуються спеціальнітехнічні засоби,які мають,зокрема,сертифікат відповідностіта свідоцтвопро повіркуробочого засобувимірювальної техніки. Установленнястану алкогольногосп`яніння здійснюєтьсяна підставіогляду,який проводитьсязгідно звимогами цієїІнструкції поліцейськимз використаннямспеціальних технічнихзасобів,показники якихпісля проведеннятесту маютьцифровий показникбільше 0,2проміле алкоголюв крові. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена вдодатку 1до цієїІнструкції. Зметою забезпеченнядостовірності результатівогляду водіївтранспортних засобів,які маютьбути оглянутів закладахохорони здоров`я,поліцейський забезпечуєдоставку цихосіб донайближчого закладуохорони здоров`яне пізнішеніж протягомдвох годинз моментувиявлення підставдля йогопроведення. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП, за якою стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зіст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно дост.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає, що його вина повністю встановлена сукупністю наявниху матеріалахсправи належнихта допустимихдоказів,а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №773301, складеним 19.11.2024 о 12:33 поліцейським СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Яцків Ю.Ю., згідно якого 19 листопада 2024 року о 12:18 по вул. Садовій в с. Красностав Володимирського району Волинської області водій ОСОБА_1 керував трактором МТЗ б/н, з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, у порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився.

Протокол про адміністративне правопорушення був складений за порушення ОСОБА_1 саме п.2.5 ПДР України (відмова від проходження огляду на стан сп`яніння), а не п.2.9 «а» (керування в стані алкогольного сп`яніння), оскільки останній не визнав результати огляду на стан сп`яніння, який був проведений на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Драгера «Алкотест 6810», від проходження огляду в медичному закладі відмовився;

- Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому також зазначені ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , а саме, запах алкоголю з порожнини рота.

Не зазначення в акті огляду назви та номеру спеціального технічного засобу, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, жодним чином не спростовує факту відмови ОСОБА_1 від результатів такого огляду та не є безумовною підставою для визнання цього акту недопустимим доказом;

- долученим до Акта чеком про проведення тесту на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», згідно якого в організмі ОСОБА_1 виявлено алкоголь 0,38 ‰, при допустимій нормі 0,2‰.

Є безпідставними посилання захисника про те, щороздруківка тесту є недопустимим доказом, оскільки вказаний прилад «Drager Alcotest 6810» має, зокрема, сертифікат відповідності, свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, яке чинне до 13 червня 2025 року, декларацію відповідності, згідно яких прилад «Drager Alcotest 6810», пройшов випробування, відповідає вимогамта стандартам чинного законодавства України;

- відеозаписами знагрудних камерполіцейських тавідеореєстратора,встановленого вавтомобілі поліції,що містятьсяна DVD-R диску, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу драгер «Алкотест», факт його незгоди з результатами огляду та відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. На відеозаписі також зафіксовано, як поліцейський вказує ОСОБА_1 на наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені докази, у суду не має.

Відсутність в матеріалах справи направлення ОСОБА_1 в медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння жодним чином не спростовує факту відмови ОСОБА_1 виконати вимоги п.2.5 ПДР, який зафіксовано на відеозаписі, долученому до протоколу, та не може бути безумовною підставою для закриття провадження у даній справі.

З урахуванням наведеного, оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, дослідивши всебічно, повно та неупереджено всі обставини справи про адміністративне правопорушення, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, а саме, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.

Щодо доводів захисника стосовно правомірності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд звертає увагу на те, що право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Крім того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Водночас керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Таким чином, незгода водія з причиною зупинки автомобіля не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Усі вказані доводи сторони захисту суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення суд керується таким.

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та вважає доцільним накласти на неї безальтернативне адміністративне стягнення за ч.1ст.130 КУпАПу виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, яке, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 130, 245, 266, 280 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАПта накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Роз`яснити, що згідно зі ст.307 КУпАПштраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАПбуде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена у Волинському апеляційному суді протягом 10 днів з дня винесення постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.

Суддя А.М.Лутай