Рішення № 12741200, 30.11.2010, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №2-1921/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Серебрякової Т.В.,

при секретарі судового засідання Фінько О.П.,

за участю Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області

Мазуренко Н.А.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах Держави в особі фінансового управління Вознесенської міської Ради Миколаївської області до ОСОБА_2 про стягнення витрат на стаціонарне лікування , -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2010 р. Вознесенський міжрайонний прокурор Миколаївської області звернувся до суду в інтересах Держави в особі фінансового управління Вознесенської міської Ради Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 1 381 (одна тисяча триста вісімдесят одна) грн. 01 коп., які були витрачені закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від злочинного діяння відповідача.

В позовній заяві зазначено, що 09 березня 2010 р. біля 21 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 Миколаївської області, відповідач ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, під час сварки з ОСОБА_3, наніс останній декілька ударів рукою в обличчя, в наслідок чого потерпіла не втримала рівновагу та впала на підлогу в кімнаті будинку. При падінні на підлогу ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, у вигляді закритого двухлодижечного перелому кісток правої гомілки з підвивихом стопи назовні, які відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоровя.

Вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 вересня 2010 р. відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєні злочину, передбаченого ст.128 КК України та звільнений від покарання в порядку ст.7 КПК України.

Посилаючись на те, що потерпіла ОСОБА_3 знаходилася з 09 березня 2010 р. по 02 квітня 2010 р. на стаціонарному лікуванні в КУ „Вознесенська центральна районна лікарня”, яка є бюджетною організацією та фінансується з місцевого бюджету міста Вознесенськ Миколаївської області, позивач просив позов задовольнити, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави в особі фінансового управління Вознесенської міської Ради Миколаївської області витрати, які були витрачені закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 в сумі 1 381 (одна тисяча триста вісімдесят одна) грн. 01 коп. та судові витрати, повязанні з розглядом справи.

В судовому засіданні Вознесенський міжрайонний прокурор Миколаївської області Мазуренко Н.А. підтримала вимоги, викладені в позовній заяві та просила позов задовольнити. При цьому остання зазначала, що відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від злочину. 09 березня 2010 р. відповідач ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритого двухлодижечного перелому кісток правої гомілки з підвивихом стопи назовні, які відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоровя. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла перебувала з 09 березня 2010 р. по 02 квітня 2010 р. на стаціонарному лікуванні, вартість якого склала 1381 (одна тисяча триста вісімдесят одна) грн. 01 коп.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав та проти стягнення з нього витрат на стаціонарне лікування в розмірі 1381 (одна тисяча триста вісімдесят одна) грн. 01 коп. не заперечував.

Представник позивача - фінансового управління Вознесенської міської Ради Миколаївської області, в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив на адресу письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив позов задовольнити, шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь фінансового управління Вознесенської міської Ради Миколаївської області 1381 (одна тисяча триста вісімдесят одна) грн. 01 коп., витрачених лікувальним закладом на лікування потерпілої від злочину, а також вирішити питання щодо стягнення з відповідача судових витрат по справі.

Ухвалою суду справа розглянута у відсутність представника позивача, оскільки в справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, відповідно до вимог, передбачених ст.11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 вересня 2010 р. у кримінальній справі №1-280/2010 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, за ст.128 КК України, останнього визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ст.128 КК України, та звільнено від покарання в порядку ст.7 КПК України (матеріали кримінальної справи №1-280/2010).

З довідки Комунальної установи „Вознесенська центральна районна лікарня” за №1437/06 від 14 вересня 2010 р., вбачається, що ОСОБА_3 дійсно знаходилася на стаціонарному лікуванні у вищевказаному медичному закладі з 09 березня 2010 р. по 02 квітня 2010 р., що становить 24 (двадцять чотири) дня. Вартість одного ліжко дня у березні місяці склала 56 (пятдесят шість) грн. 93 коп., у квітні 71 (сімдесят один) грн. 62 коп. Згідно вищезазначеної довідки, всього на лікування потерпілої ОСОБА_3 закладом охорони здоровя було витрачено 1 381 (одна тисяча триста вісімдесят одна) грн. 01 коп. (вартість ліжко дня х кількість днів перебування на стаціонарному лікуванні).

Вищезазначене знайшло своє підтвердження наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат” №11 від 07 липня 1995 р. (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 03 грудня 1997 р. №12), питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з „Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 р.

Зокрема, як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Згідно вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 р. „Про затвердження порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання”, у разі коли при постановленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом закладу охорони здоров'я, органу Мінфіну або прокуратури.

Відповідно до Статуту Комунальної установи „Вознесенська центральна районна лікарня”, КУ „Вознесенська центральна районна лікарня” заснована на комунальній власності територіальної громади міста Вознесенськ Вознесенською міською Радою Миколаївської області, тобто є бюджетною установою та фінансується з бюджету міста Вознесенськ Миколаївської області.

За правилами ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоровя, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету (ч.3 ст.1206 ЦК України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 зобовязаний відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілої ОСОБА_3, яка перебувала на стаціонарному лікуванні в КУ „Вознесенська центральна районна лікарня” з 09 березня 2010 р. та до 02 квітня 2010 р. через неправомірні дії відповідача ОСОБА_2, тому заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, а з відповідача на користь держави в особі фінансового управління Вознесенської міської Ради Миколаївської області підлягають стягненню витрати на стаціонарне лікування в розмірі 1 381 (одна тисяча триста вісімдесят одна) грн. 01 коп.

Згідно ч.5 ст.81, ч.3 ст.88 ЦПК України, п.30 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 р. з відповідача також підлягають стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,213,214,215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах Держави в особі фінансового управління Вознесенської міської Ради Миколаївської області до ОСОБА_2 про стягнення витрат на стаціонарне лікування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Держави в особі фінансового управління Вознесенської міської Ради Миколаївської області (р/р №31419544700007, місцевий бюджет міста Вознесенськ, код 24060300, ОКПО 23406957, ГУДКУ в Миколаївській області) витрати на стаціонарне лікування в розмірі 1 381 (одна тисяча триста вісімдесят одна) грн. 01 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп. судового збору на користь Держави в особі місцевого бюджету міста Вознесенськ Миколаївської області (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р №31415537700007).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.В. Серебрякова