Рішення № 127399280, 16.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 рокуСправа № 160/33827/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» її представником адвокатом Кардашем В`ячеславом Анатолійовичем, у якій позивач просить:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 053130011452 від 20.11.2023 про відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, яка не підлягає оподаткуванню, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, яка не підлягає оподаткуванню, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач була працівником охорони здоров`я та період її роботи медсестрою підлягає зарахуванню до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, передбаченої п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 14.11.2023 вона звернулася до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про нарахування та виплату грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 053130011452 від 20.11.2023 їй відмовлено у виплаті грошової допомоги з посиланням на відсутність необхідного спеціального стажу. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 21.12.2023 надало роз`яснення, що для визначення права на призначення грошової допомоги не зараховано період її роботи з 06.09.1989 до 30.08.2005. Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його протиправним, необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення. Зазначає, що записи про спірний період її роботи містяться у трудовій книжці. Підприємство, на якому позивач працювала у вказаний період, розташоване на тимчасово окупованій території Донецької області, тому вона не має можливості отримати довідки для підтвердження спеціального стажу.

Ухвалою від 29.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача 29.12.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Станом на час розгляду справи від відповідача до суду відзив не надійшов. Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що з 11.09.2023 позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 25680-23865/Ш-02/8-0500/23 від 21.12.2023.

Заяву позивача від 14.11.2023 про призначення грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким прийнято рішення № 053130011452 від 20.11.2023 про відмову у призначенні грошової допомоги у зв`язку з тим, що на день досягнення пенсійного віку страховий стаж на посадах, що дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктами «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», становить 28 років 10 місяців 20 днів (необхідний стаж - 30 років).

На звернення позивача від 29.11.2023 листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 25680-23865/Ш-02/8-0500/23 від 21.12.2023 повідомлено, що однією з умов для призначення грошової допомоги є наявність спеціального стажу, набутого у закладах державної або комунальної форми власності. Згідно із записами у трудовій книжці у період з 06.09.1989 до 30.08.2005 позивач працювала в установі «Медсанчастина шахта «Восход» м. Сніжне Донецької області» медсестрою травматологічного, інфекційного та онкологічного відділень. Вказаний період може бути враховано для визначення права на призначення грошової допомоги за наявності відомостей про форму власності установи та про перебування у відпустках без збереження заробітної плати.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 , заповнена вперше 20.07.1981, містить такі записи щодо спірного періоду її роботи:

запис № 7 06.09.1989 зарахована на посаду медсестри операційної травматологічного відділення за переведенням до Медсанчастини шахти «Восход» м. Сніжне Донецької області;

запис № 8 - 02.01.1998 переведена медсестрою інфекційного відділення;

запис № 9 05.02.2000 Медсанчастину шахти «Восход» перейменовано на міську лікарню № 2 м. Сніжне;

запис № 10 15.11.2000 переведена на посаду медсестри онкологічного відділення;

запис № 11 30.08.2005 звільнена з посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (угода сторін).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.

Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 (зі змінами) передбачено лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспожив служби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри - лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).

Відповідно до Примітки 3 вказаного Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком № 909.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм законодавства можна дійти висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17 та від 05.06.2024 у справі № 300/2555/22.

За інформацією з відкритих джерел у мережі «Інтернет» Міська лікарня № 2 міста Сніжного (код ЄДРПОУ 01991211, місцезнаходження: Донецька область, м. Сніжне) зареєстрована як юридична особа 26.02.1997, організаційно-правова форма комунальна організація (установа, заклад).

Згідно із записами у трудовій книжці позивача з 06.09.1989 вона працювала на посаді медсестри у Медсанчастині шахти «Восход» м. Сніжне Донецької області, яку 05.02.2000 перейменовано на міську лікарню № 2 м. Сніжне, та була звільнена з міської лікарні № 2 м. Сніжне 30.08.2005.

Горлівський район Донецької області, у якому розташоване м. Сніжне, з 07.04.2014 включено до Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786.

Відомості про форму власності Медсанчастини шахти «Восход» м. Сніжне Донецької області у матеріалах справи відсутні.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 05.02.2000 (дня перейменування Медсанчастини шахти «Восход» м. Сніжне Донецької області на міську лікарню № 2 м. Сніжне) до 30.08.2005 (дня звільнення позивача з міської лікарні № 2 м. Сніжне) підлягають зарахуванню до спеціального стажу, який надає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення, відповідно до вимог п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення № 053130011452 від 20.11.2023 не містить належного обґрунтування щодо підстав викладеного у ньому висновку про відсутність у позивача необхідного спеціального стажу для отримання грошової допомоги. У рішенні зазначено, що такий стаж позивача становить 28 років 10 місяців 20 днів.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався, не зазначив і не надав суду доказів в обґрунтування правомірності відмови у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення.

З урахуванням записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , стаж позивача, що дає право на призначення пенсії на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сукупно станом на день досягнення нею пенсійного віку становить більше 30 років, що є достатнім для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Відповідач необґрунтовано відмовив у призначенні позивачеві грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 053130011452 від 20.11.2023, прийнятого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.11.2023.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювало розгляд заяви позивача за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846.

З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 05.02.2000 до 30.08.2005 до стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2023 щодо виплати грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 з виходом за межі позовних вимог в частині обрання способу захисту порушеного права позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За подання до суду даної позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у сумі 858,88 грн (2684,00 х 0,4 х 0,8).

Позивач сплатила судовий збір у сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією № 4144-8362-8356-0581 від 24.12.2023.

Отже, надміру сплачено судовий збір у сумі 214,72 грн (1073,60-858,88).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 858,88 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 053130011452 від 20.11.2023, прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.11.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:

- зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 05.02.2000 до 30.08.2005 до стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2023 щодо виплати грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 858,88 грн (вісімсот п`ятдесят вісім гривень 88 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.

Повний текст рішення складено 16.05.2025.

Суддя В.В. Рянська