Ухвала суду № 127398941, 14.05.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

14 травня 2025 р. Справа № 120/5668/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали:

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до: Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (код ЄДРПОУ - 21661556, вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008)

про: визнання протиправними дій, рішень та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини про визнання протиправними дій, рішень та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправними, на думку позивача, діями відповідача щодо: 1) не розгляд його скарги від 17.11.2024 щодо протиправності ненадання відповіді на запит від 23.08.2024 направлений на електронну адресу tsc6541_khe@hsc.gov.ua сервісного центру МВС № 0541 об`єктивно, всебічно, та не перевіряння її доводів з даного приводу з використанням прав Уповноваженого; 2) не повернення скарги від 17.11.2024 після встановлення що скарга не містить даних необхідних для прийняття обґрунтованого рішення (копії запиту) йому з відповідними роз`ясненнями протягом 5 днів; 3) не складання акту про відсутність вкладення до скарги від 17.11.2024 та не надіслання його примірника йому як кореспонденту; 4) повідомлення недостовірної інформацію про поновлення його права на інформацію у відповіді від 18.12.2024; 5) повідомлення недостовірної інформації у відповіді від 18.12.2024 про відсутність правових підстав для притягнення до адмінвідповідальності винних посадових осіб; 6) не надання відповіді на його скаргу від 29.12.2024 про результати її розгляду, незадоволення вимог скарги; 7) не надання відповіді на його скаргу від 17.02.2025 про результати її розгляду, незадоволення вимог скарги; 8) надання недостовірної інформації у відповіді від 24.12.2024 на скаргу від 16.11.2024 про те, що його право поновлено; не притягнення до адміністративної відповідальності порушників (нескладання протоколу); 9) повідомлення листом від 24.12.2024 на його скаргу від 17.11.2024 недостовірної інформації про те, що звернення про корупційне правопорушення не надходило як і запит письмовий від 08.10.2024; не перевірення скарги на предмет неможливості надсилання електронних звернень та запитів; не притягнення винних до адмінвідповідальності (не складено протокол); 10) повідомлення на його звернення від 31.12.2024 листом Відповідача від 28.01.2025 недостовірної інформацію про те, що будуть скеровані відповідні запити до уповноважених правоохоронних органів з метою з`ясування та уточнення інформації, викладеної ним у зверненні; не внесення станом на сьогодні в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина (усіх дітей на території України) до уповноважених органів держави; 11) надсилання йому листом відповідача від 07.03.2025 на його запит від 02.03.2025 запитів про насильства над дітьми та за їх участю - умисне домашнє насильство ніби на виконання обіцянки від 28.01.2025; на надання запитуваної у запиті від 02.03.2025 інформації та обіцяної у листі від 28.01.2025; 12) не надання на його заяву від 19.03.2025 в законний, невідкладний та скорочений строк відповіді та її не розгляд, в ці ж строки; не задоволення вимог заяви.

Також позивач просить скасувати рішення (відповідь) від 18.12.2024 про розгляд його скарги від 17.11.2024; рішення (відповідь) на його скаргу від 29.12.2024; рішення (відповідь) на його скаргу від 17.02.2025; відповідь (рішення) від 24.12.2024 по скарзі від 16.11.2024; рішення (відповідь) від 24.12.2024 по скарзі від 17.11.2024; рішення (відповідь) від 28.01.2025 на його звернення від 31.12.2024; рішення (відповідь) від 07.03.2025 на його запит від 02.03.2025; рішення (відповідь) по заяві від 19.03.2025.

З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 06.05.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином засвідчених копій рішення (відповіді) на скаргу ОСОБА_1 від 29.12.2024, рішення (відповіді) на скаргу ОСОБА_1 від 17.02.2025, рішення (відповіді) по заяві ОСОБА_1 від 19.03.2025, або клопотання про їх витребування.

Позивач 09.05.2025 подав заяву про усунення недоліків позову, у якій заявив клопотання про витребування у відповідача належним чином засвідчених копій рішення (відповіді) на скаргу від 29.12.2024, рішення (відповіді) на скаргу від 17.02.2025, рішення (відповіді) по заяві від 19.03.2025.

Водночас, в прохальній частині позову позивач заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Визначаючись щодо поданого клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх сплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).

Статтями 1 та 2 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частинами 1-2 статті 8 Закону № 3674-VI визначено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення в справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи - за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Водночас, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

В цьому контексті важливо зазначити, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Звертаючись з цим позовом до суду, позивач фактично заявив тридцять дві вимоги немайнового характеру, дванадцять з яких є похідними, відтак, розмір належного до сплати судового збору становить 24224,00 грн.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2024 року по грудень 2024 року встановлено, що розмір судового збору, який необхідно сплатити за цією позовною заявою (24224,00 грн), перевищує 5 відсотків річного доходу позивача за попередній календарний рік.

З огляду на викладене та беручи до уваги дохід позивача, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору у цій справі.

Також в прохальній частині позовної заяви позивач просить розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, заявою про усунення недоліків позову, вважаю, що вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, передбаченим статтею 160, 161 КАС України, що є підставою для відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, доходжу висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.

Пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду цієї адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в режимі відеоконференції за допомогою EASYCON, про що заявлено в прохальній частині позову, суд враховує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Також слід вказати, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав доцільності розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження), а тому клопотання, відображене позивачем в прохальній частині позову, щодо розгляду справи у його присутності задоволенню не підлягає.

В силу ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Вирішуючи клопотання позивача про витребування у відповідача належним чином засвідчених копій рішення (відповіді) на скаргу від 29.12.2024, рішення (відповіді) на скаргу від 17.02.2025, рішення (відповіді) по заяві від 19.03.2025, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Нормою п. 4 ч. 2 ст. 80 КАС України передбачено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути, окрім іншого, зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Заявивши клопотання про витребування доказів, позивач зіслався на те, що відповідач не надав у встановлений законом строк відповідей на його скарги, а повторний розгляд тих самих питань за законом не допускається.

Тому, з метою з`ясування всіх обставин у справі, доходжу висновку про наявність підстав для витребування у Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини належним чином засвідчених копій рішення (відповіді) на скаргу ОСОБА_1 від 29.12.2024, рішення (відповіді) на скаргу ОСОБА_1 від 17.02.2025, рішення (відповіді) по заяві ОСОБА_1 від 19.03.2025.

Щодо клопотання позивача про витребування у Державної прикордонної служби України та в Управлінні документообігу та контролю Національного агентства з питань запобігання корупції додаткових доказів, суд зважає на таке.

Вимоги до поданого клопотання та порядок його подання визначені у статті 80 КАС України. Так, згідно частини 2 статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Як слідує із змісту клопотання про витребування доказів, останнє не відповідає формі, зазначеній у статті 80 КАС України, а також способу, який передує поданню клопотання в частині самостійного вжиття заходів забезпечення доказів.

При цьому, в поданому клопотанні позивачем належним чином не обґрунтовано та не наведено достатніх причин неможливості самостійного отримання вказаних доказів.

З огляду на те, що клопотання позивача про витребування доказів не відповідає вимогам частини 2 статті 80 КАС України, а саме не зазначено, які заходи були вжиті для отримання цих доказів самостійно, не надано доказів вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання доказів, суд доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання про витребування доказів.

Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 263 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову у цій справі.

3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини про визнання протиправними дій, рішень та зобов`язання вчинити дії.

4. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Дмитришеною Русланою Миколаївною одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

5. В задоволені клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін в режимі відеоконференції за допомогою EASYCON - відмовити.

6. Роз`яснити відповідачу, що він має право подати відзив на позовну заяву у порядку передбаченому ст. 162 КАС України у 15 - денний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів, зокрема всіх документів щодо оскаржуваних дій. Також документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.

7. Роз`яснити відповідачу, що в силу ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Витребувати у Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та зобов`язати надати суду у 15-денний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження належним чином засвідчені копії рішення (відповіді) на скаргу ОСОБА_1 від 29.12.2024, рішення (відповіді) на скаргу ОСОБА_1 від 17.02.2025, рішення (відповіді) по заяві ОСОБА_1 від 19.03.2025.

8. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо витребування доказів у Державної прикордонної служби України та в Управлінні документообігу та контролю Національного агентства з питань запобігання корупції відмовити.

9. Копію позовної заяви з додатками направити відповідачу.

10. Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна