Рішення № 127396101, 16.05.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2208/25

Провадження № 2/487/1718/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

16.05.2025 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Притуляк І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики

ВСТАНОВИВ:

03.04.2025 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 ..

Відповідно до позову, представник позивача просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики №2294473, укладеним між ТОВ «ФК «1Безпечне агентство необхідних кредитів»» та ОСОБА_1 08.04.2024 року у розмірі 16500 грн.; та заборгованість за Договором позики №79229298, укладеним між ТОВ «ФК «1Безпечне агентство необхідних кредитів»» та ОСОБА_1 29.03.2024 року у розмірі 13688 грн., загальною сумою 30188 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 08.04.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики №2294473.

14.06.2021 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» було укладено Договір факторингу №14/06/21. Згідно витягу з реєстру боржників №31 від 25.09.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №2294473. Так, з вказаного витягу вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 складає 16500 грн., з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1500 грн. - сума заборгованості за відсотками, 10000 грн. заборгованість за пенею.

Крім того, 29.03.2024 року, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики №79229298.

14.06.2021 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» було укладено Договір факторингу №14/06/21. Згідно витягу з реєстру боржників №30 від 19.08.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №79229298. Так, з вказаного витягу вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 складає 13688 грн., з яких: 8 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1800 грн. - сума заборгованості за відсотками, 3888 грн. заборгованість за відсотками за понадстрокове користування Позикою.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Тому, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаними договорами, що в загальному становить 30188,00 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відповідності до статей 174,178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178 ЦПК України.

З відома представника позивача, у відповідності до положень ст.ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За нормами ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин 1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За нормами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Так, судом встановлено, що 08.04.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 2294473, відповідно до якого товариство надає клієнту кредит в розмірі 5 000 грн. строком на 30 днів. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1% на день відсотків за користування кредитними коштами, процентна ставка за понаднормове користування Позикою (її частиною), за день - 2.7%, пеня - 2.70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2333,95 %.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов яком ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Додаткової угоди №37 від 25.09.2024 року до Договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021 встановлено ціну продажу згідно реєстру боржників №31 від 25.09.2024 року.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників №31 від 25.09.2024 року, клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників №31.

Відповідно з до Витягу з Реєстру боржників №31 від 25.09.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №2294473 в сумі 16500 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1500 грн. - заборгованість за відсотками, 10000 грн. сума заборгованості за пенею.

Станом на 28.02.2025 згідно розрахунку заборгованості позивача, розмір заборгованості відповідача за Договором позики №2294473 від 08.04.2024 становить 16500 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1500 грн. - заборгованість за відсотками, 10000 грн. сума заборгованості за пенею.

Крім того,29.03.2024року міжТОВ «1Безпечне агентствонеобхідних кредитів»»та ОСОБА_1 було укладеноДоговір позики№ 79229298,відповідно доякого товариствонадає клієнтукредит врозмірі 8000грн.строком на30днів ізбазовою процентноюставкою якаскладає 2,5%.За користуваннякредитом клієнтсплачує товариству0,75%на деньпроцентної ставки(яказастосовується увідповідності доумов Програмилояльності), 2.7% - процентної ставки за понаднормове користування Позикою (її частиною), орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1186, 17 %.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов яком ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Додаткової угоди №34 від 19.08.2024 року до Договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021 встановлено ціну продажу згідно реєстру боржників №30 від 19.08.2024 року.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників №30 від 19.08.2024 року, клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр боржників №30.

Відповідно з до Витягу з Реєстру боржників №30 від 19.08.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №79229298 в сумі 13688 грн., з яких: 8000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1800 грн. - заборгованість за відсотками, 3888 грн. проценти за понаднормове користування Позикою.

Станом на 28.02.2025 згідно розрахунку заборгованості позивача, розмір заборгованості відповідача за Договором позики №79229298 від 29.03.2024 становить 13688 грн., з яких: 8000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1800 грн. - заборгованість за відсотками, 3888 грн. проценти за понаднормове користування Позикою.

З викладеного вбачається, що у відповідності до вимог ч.1 ст. 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаних договорів, які оформлені в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки ці договори укладено на сайтах позикодавця, та відповідач підписав їх одноразовими ідентифікаторами, а саме кредитний договір № 2294473 від 08.04.2024 року 43lta8, а договір № 79229298 від 29.03.2024 12783, то без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт кредитодавців такі б договори не були укладені.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Крім того, кредитні договори містить реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 , адресу проживання, електронну адресу, номер мобільного телефону, та номери електронного платіжного засобу які є актуальними.

Доказів того, що на банківську картку відповідача не були перераховані кредитні кошти за вказаними договорами матеріали справи не містять.

Щодо стягнення заборгованості за основною сумою боргу, відсотків та пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абз. 2 ч. 1ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку дії договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У постанові від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду вже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою ст.1050ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ст.625ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, право позикодавця нараховувати передбачені договором відсотки припиняється після спливу визначеного договором строку дії договору чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Так, відповідно до Договору № 2294473, позика надавалась строком на 30 днів зі сплатою 1% денної процентної ставки. З позовних вимог та наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що передбачені умовами договору відсотки були нараховані в рамках строку позики.

Таким чином, у кредитора є право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Разом з тим, вимоги щодо стягнення пені у сумі 10000 грн., задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

24.02.2022 Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строки дії якого у подальшому неодноразово продовжувався та який діє до цього часу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX внесено зміни до розділу"Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, який доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги вищезазначене суд дійшов висновку що нарахування пені в рамках вказаного Договору позики, суперечить вищевказаним вимогам.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Позивача заборгованості за Договорами позики № 2294473 від 08.04.2024 року у сумі 6500 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1500 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до Договору № 79229298, позика надавалась строком на 30 днів зі сплатою 0,75% денної процентної ставки. З позовних вимог та наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що передбачені умовами договору відсотки відповідно до денної процентної ставки (яка застосовується у відповідності до умов програми лояльності) були нараховані в рамках строку позики.

Крім того, відповідно до п. 18 вказаного Договору позики, Позикодавець має право, у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору, нараховувати процентну ставку за понадстрокове користування Позикою (її частиною) в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче дострокового кредитування» та іншими актами законодавства.

Таким чином, у кредитора є право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, а саме заборгованості за відсотками у сумі 1800 грн. та відсотками за понаднормове користування Позикою у сумі - 3888 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Позивача заборгованості за Договорами позики № 79229298 від 29.03.2024 року у сумі 13688 грн., з яких: 8000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1800 грн. - заборгованість за відсотками, 3888 грн. проценти за понаднормове користування Позикою.

Підсумовуючи викладене,позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики підлягають частковому задоволенню.

Крім того, згідно положеннями ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2195,47 грн..

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, ч.5 ст. 279, ст. 282, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» заборгованість за Договором позики №2294473 від 08.04.2024 року у сумі 6500 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1500 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» заборгованість за Договором позики № 79229298 від 29.03.2024 року у сумі 13688 грн., з яких: 8000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1800 грн. - заборгованість за відсотками, 3888 грн. проценти за понаднормове користування Позикою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2195,47 грн..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Головуючий суддя: І.О. Притуляк