Рішення № 127395170, 16.05.2025, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/519/25

Провадження № 2/147/282/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 травня 2025 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

у квітні2025року ТОВ«ФІНПРОМ МАРКЕТ»звернулося досуду зпозовом до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором. Вобгрунтування позовноїзаяви покликаютьсяна те,що 30.07.2021між ТОВ«1Безпечне агентствонеобхідних кредитів»та ОСОБА_1 укладенодоговір позики№75986867(наумовах поверненняпозики вкінці строкупозики)(надалідоговір позики),за умовамиякого позикодавецьнадав відповідачугрошові коштиу розмірі4000,00 грн. строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису tbzjIGN64S, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу).

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Того ж дня позикодавець на виконання п.1 договору позики №75986867 від 30.07.2021, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією №245ecf6a-3a5c-482f-9ce6-7371fd237b00 від 30.07.2021, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі. Натомість відповідач у встановлені умовами договору строки суму позики не повернув, проценти не сплатив, у зв`язку із чим за час користування коштами позики на суму позики були перераховані проценти відповідно до умов договору згідно наданого розрахунку, а загальний борг склав 13552,00 грн.

21.12.2021 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали договір факторингу № 2112 від 21.12.2021 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75986867 від 30.07.2021.

В подальшому, 31.03.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75986867 від 30.07.2021 до ОСОБА_1 .

Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті за договором зобов`язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості, що становить 13552,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту4000,00 грн, сума заборгованості за відсотками9552,00 грн.

Посилаючись на ці обставини, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики у розмірі13552,00 грн., судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 02 квітня 2025 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано від АТ «ПРИВАТБАНК» письмові докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 02.05.2025 подано заяву, в якій просять розглядати справу у відсутність представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 30 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 дистанційно, в електронній формі, з використання інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом підписання накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором tbzjIGN64S, укладенодоговір позики №75986867 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (а.с.15,16).

За умовами зазначеного договору позики позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути суму позики та сплатити плату від суми позики за весь час користування коштами позики в порядку і на умовах, що визначені договором позики (п.1 договору).

Відповідно до п.2 договору, сума позики 4000 грн, строк позики 30 днів, процентна ставка 1,99 % (фіксована). Дата надання позики 30.07.2021. Дата повернення позики 29.08.2021.

Під час підписання договору позики ОСОБА_1 був ознайомлений з Правилами надання грошових коштів у позику (а.с.17-27).

Факт укладення договору позики також підтверджено довідкою про ідентифікацію (а.с.28).

На виконання умов договору позики позикодавець 30.07.2021 перерахував на вказаний позичальником рахунок грошову позику на умовах договору в сумі 4000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» вих. №КД-000018482/ТНПП від 13.03.2025 (а.с.29) та платіжною інструкцією на суму 4000 грн від 30.07.2021, виконавши належним чином взяті на себе договірні зобов`язання.

На виконання вимог ухвали суду від 02.04.2025 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла відповідь, зі змісту якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . З Виписки за договором №б/н за період 30.07.2021 02.08.2021 вбачається, що 30.07.2021 на картку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 зараховано 4000,00грн.(а.с.45,46).

Таким чином, ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за договором позики виконало.

Сторонами не заперечується факт виконання кредитодавцем свого зобов`язання про видачу кредиту.Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів на спр остування факту укладення вищевказаного Договору позики або факту перерахування та отримання ним кредитних коштів. Будь яких доказів, які б спростували фактияк укладення самого договору, так і отриманнявідповідачемкоштів на картковий рахунок матеріали справи не містять. Також відповідачем не надано суду доказів погашення кредитної заборгованості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно з п.6, п.12 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію": електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Зі змісту договору встановлено, що ОСОБА_1 при його оформленні зазначив свої персональні дані, зокрема ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, електронну адресу, адресу місця реєстрації (проживання), номер телефону, номер банківської картки, на яку необхідно перерахувати кошти.

ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого позикодавець надіслав останньому за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор, який заявник використав для підтвердження підписання договору позики.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже підписанням договору позики №75986867 від 30.07.2021 ОСОБА_1 підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Без вчинення вказаних вище дій, зокрема надання особистих даних для оформлення кредитного договору, у тому числі номеру телефону та/або та електронної пошти для отримання одноразового ідентифікатора, такий правочин не був би укладений.

Отже, із змісту вищенаведених положень закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).

Суд дійшов висновку про те, що договір позики підписаний боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд по справі № 524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 року (провадження № 61-16243 св20). Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами з приводу отримання відповідачем кредиту у ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».

21 грудня 2021 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» (ідентифікаційний код юридичної особи35017877) уклали договір факторингу № 2112. (а.с.30-38).

Відповідно до реєстру прав вимоги №4 від 21.12.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75986867 від 30.07.2021 до боржника ОСОБА_1 (а.с.38,39).

31 березня 2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу №310323-ФМ, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором позики №75986867 від 30.07.2021 (а.с.41-49).

Відповідно до реєстру боржників від 31.03.2023ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №75986867 від 30.07.2021, сума заборгованості за основною сумою боргу4000,00 грн, сума заборгованості за відсотками9552,00 грн, загальна сума заборгованості13552,00 грн (а.с.49,50).

На підтвердження наявності заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором позики №75986867 від 30.07.2021 суду надано розграхунок заборгованості (зроблений поденно), з якого вбачається, що загальна сума заборгованості13552,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу4000,00 грн, сума заборгованості за відсотками9552,00 грн (а.с.5-7).

Відповідач відповідно дост. 81 ЦПК України не спростував розрахунки заборгованості, що надані позивачем до суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, договір позики укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня2021року у справі № 524/5556/19,від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ча.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 та ч.1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (стаття 514, частина перша стаття 1084 ЦК України).

Таким чином факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується договором позики, договорами факторингу.

Оскільки на день звернення позивача до суду зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, тому позивач, до якого перейшло право вимоги за договором факторингу, на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості.

Суд бере до уваги, що умовами договору чітко визначено обов`язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договорів, такі правочини, згідно з вимогамистатті 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договори, згідно зістаттею 629 ЦК Україниє обов`язковими для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписівстатті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Як встановлено судом, відповідач не належним чином виконував свої зобов`язання за договором кредиту, допустивши заборгованість. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит, і суд приходить до висновку про задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 13552,000 грн, яка складається з 4000,00 грн тіла кредиту та 9552,00 грн сума процентів за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією №579934222.1 від 26.03.2025 позивачем при зверненні до суду з позовом, який сформовано в системі «Електронний суд», сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн (а.с.8).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору слід стягнути в сумі 2422,40 грн з відповідача.

Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Таким чином, так як позивач скористався допомогою адвоката, про що свідчить договір №01-11/24 про надання правової допомоги від 01 листопада 2024 року, акт прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) згідно договору №01-11/24 від 01 листопада 2024 рокута витяг з акту, та платіжна інструкція кредитного переказу коштів № 579933656.1, суд вважає за необхіднестягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 247,258, 263-265,268,273,280 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311364) заборгованість за договором позики №75986867 від 30.07.2021 в розмірі 13552,00 грн (тринадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві гривні 00 коп.), 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 00 коп.) сплаченого судового збору, 3500,00грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.) витрат за надання правничої допомоги.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1ст. 284 ЦПК Українизаочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленомуЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем та третіми особами апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне ім`я сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» код ЄДРПОУ 43311364, адреса місця знаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 16 травня 2025 року.

Суддя А.М. Мудрак