Рішення № 127390590, 16.05.2025, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/481/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді: Губіш О.А.

з участю:

секретаря: Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Коллект Центр» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за №0975159369/1 від 20 жовтня 2020 року в розмірі 45787, 50 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за тілом кредиту та 42787, 50 грн заборгованість за відсотками. В обґрунтування вимог позивач вказав, що 20 жовтня 2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 на підставі заявки-анкети на отримання кредиту №3304194 на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики, що акцептована відповідачкою, шляхом підписання електронним підписом, було укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за №0975159369/1. Відповідно до умов договору, відповідачці було надано кредит у розмірі 3000 грн, встановлено строк користування кредитом 30 днів, строк дії договору 3 роки та відсоткову ставку в розмірі 1,75% за один день користування кредитом.

16 грудня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу за №16.12.2021, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача за кредитним договором №0975159369/1 від 20 жовтня 2020 року перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір відступлення права вимоги за №10-01/2023, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача за кредитним договором №0975159369/1 від 20 жовтня 2020 року перейшло до позивача.

Зазначив, що умов кредитного договору відповідачка не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на день формування позовної заяви становить 116452, 50 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 45787, 50 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за тілом кредиту та 42787, 50 грн заборгованість за відсотками.

Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позов. Окрім того, просив стягнути судові витрати у розмірі сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу адвоката у сумі 13 000 грн.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 15 кітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачці протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.

Як слідує з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення, позовну заяву з додатками, ухвалу суду про відкриття провадження, відповідачка отримала 19 квітня 2025 року.

На момент розгляду справи судом відповідачкою відзиву на позов, будь-яких заяв, клопотань подано не було.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

20 жовтня 2020 року відповідачка звернулася до ТОВ «Інфінанс» із заявкою-анкетою на отримання кредиту за №3304194, в якій просила надати їй кредит в розмірі 3000 грн, строком на 30 днів, шляхом перерахування коштів на її платіжну картку № НОМЕР_1 .

20 жовтня 2020 року ТОВ «Інфінанс» направило відповідачці пропозицію укласти договорів надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за №0975159369/1 від 20 жовтня 2020 року (оферта) та надання кредиту згідно заявки-анкети №3304194 від 20 жовтня 2020 року, яку відповідачка прийняла шляхом підписання вказаної пропозиції електронним підписом одноразовим ідентифікатором 9f6g5v.

20 жовтня 2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за №0975159369/1 від 20 жовтня 2020 року (оферта) та надання кредиту згідно заявки-анкети №3304194 від 20 жовтня 2020 року (далі - Договір). Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 9f6g5v.

Згідно умов договору сторони погодили: розмір кредиту становить 3000 грн; строк користування кредитом 30 днів; строк дії договору 3 роки; відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; річна відсоткова ставка 638,75%, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; загальна вартість кредиту становить 1575 грн, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації, реальна річна відсоткова ставка 638,75%, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації.

Згідно квитанції ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за сплату №69817983 від 20 жовтня 2020 року, 20 жовтня 2020 року о 11:43:57 на картку № НОМЕР_2 , було зараховано грошові кошти в розмірі 3000 грн.

16 грудня 2021 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) та ТОВ «Інфінанс» (Клієнт) укладено договір факторингу за №16-12/21.

Відповідно до положень п. п. 2.1., 2.3, 2.4 договору факторингу, за цим договором Клієнт зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 78785588,40 грн, а Фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить Клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між Клієнтом і боржниками.

Клієнт відступає Факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників.

Фактор одержує право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань за договорами про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається.

Згідно умов п. п. 6.1.3, 7.1, 7.2 договору факторингу, реєстр боржників (Додаток №3) передається Фактору за актом приймання-передавання реєстру боржників (Додаток №4) не пізніше наступного робочого дня після здійснення повного фінансування на користь Клієнта відповідно до розділу 7.

Сторони домовились, що розмір фінансування за реєстром боржників складає 396244,65 грн.

Фактор здійснює фінансування на користь Клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору.

Як слідує з платіжного доручення АБ «Південний» за №313100085 від 17 грудня 2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Інфінанс» грошові кошти в розмірі 396244,65 грн в якості оплати згідно договору факторингу №26-12/2021 від 16 грудня 2021 року.

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №16-12/2021 від 16 грудня 2021 року, від ТОВ «Інфінанс» до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №0975159369 в сумі 45787, 50 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за тілом кредиту та 42878, 50 грн заборгованість по процентах.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (Первісний кредитор) та ТОВ «Коллект центр» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за №10-01/2023.

Відповідно до положень п. п. 2.1., 5.1, 5.2 договору про відступлення прав вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатка за №1 та за №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків, або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами позики.

Первісний кредитор зобов`язаний передати Новому кредитору реєстри боржників та документацію на умовах та в порядку визначеному цим договором. Первісний кредитор має право передати документацію, в тому числі у вигляді копій договорів. При цьому, умови передачі документації будуть вважатись виконаними.

Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді (Додаток №4).

Згідно положень п. п. 7.1, 7.2 договору про відступлення прав вимоги, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договорами позики Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти в розмірі 5312491,59 грн.

Ціна договору сплачується Новим кредитором Кредитору в будь-який передбачений законодавством спосіб протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору.

Як вбачається з Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року (Додаток №4), ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» уклали цей акт про те, що на виконання умов договору про відступлення прав вимоги за №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 207 307. Після цього, від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і Новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги за №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №0975159369 в сумі 86737, 50 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за тілом кредиту та 83737, 50 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В силу вимог ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачкою ОСОБА_1 підписано договір надання позики за №0975159369/1, шляхом підписання вказаного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 9f6g5v.

В силу вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Згідно з вимогами п.5 ч.1 ст. 3Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 12 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч. 3 ст.18Закону України«Про електроннідовірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст.639ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Отже, між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний договір про споживчий кредит за №0975159369/1 від 20 жовтня 2020 року.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст.1056-1ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

В силу вимог ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з вимогами ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

В силу вимог ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконала умов кредитного договору та допустила виникнення заборгованості, яку по даний час не повернула.

Заперечень проти позову відповідач не надав.

Крім того встановлено, що від ТОВ «Інфінанс» до ТОВ «Вердикт капітал» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно договору надання позики за №0975159369/1 від 20 жовтня 2020 року, на підставі договору факторингу за №16-12/21 від 16 грудня 2021 року та реєстру боржників від 16 грудня 2021 року до вказаного договору.

Від ТОВ «Вердикт капітал» до позивача ТОВ «Коллект центр» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно договору надання позики за №0975159369/1 від 20 жовтня 2020 року, на підставі договору факторингу за №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, акту прийому-передачі та реєстру боржників від 10 січня 2023 року та реєстру боржників від 10 січня 2023 року до вказаного договору.

Докази про те, що такі договори визнані недійсними чи їх дійсність оспорюється в судовому провадженні суду не надані.

Як убачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором за №0975159369/1 від 20 жовтня 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 25 березня 2025 року становить 116452, 50 грн, в тому числі: 3000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 113452, 50 грн сума заборгованості за відсотками.

Перевіряючи вказаний розрахунок, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20 жовтня 2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання договору надання позики за №0975159369/1, зі строком користування кредитом 30 днів та сплатою процентів у розмірі 1, 75% за один день користування кредитом. Окрім того, умовами кредитного договору передбачено загальну вартість кредиту, яка становить 1575 грн.

Таким чином, вищенаведені обставини вказують на те, що строк кредитування згідно кредитного договору №0975159369/1від 20жовтня 2020рокузакінчився 20 листопада 2020 року та саме в цей день закінчився період нарахування відсотків, оскільки зі спливом строку кредитування позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до вимог статті 1048 ЦК України.

Суд вважає, що первісний кредитор вправі був нараховувати відсотки з моменту укладення кредитного договору до закінчення строку кредитування, тобто з 20 жовтня 2020 року протягом 30 днів включно. Таким чином, розмір відсотків за кредитним договором становить 1575 грн (3000 * 0,0175 * 30), що передбачено умовами договору надання позики №0975159369/1 від 20 жовтня 2020 року.

Відтак, враховуючи умови кредитного договору та здійснені судом розрахунки, суд доходить висновку, що розмір заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №0975159369/1 від 20 жовтня 2020 року становить 4575 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за тілом кредиту та 1575 грн заборгованість за відсотками.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості за кредитним договором за №0975159369/1 від 20 жовтня 2020 року становить 4575 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за тілом кредиту та 1575 грн заборгованість за відсотками, яка підлягає поверненню відповідачкою позивачу.

Більше того, відповідачкою не надано суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на спростування іншої суми заборгованості або ж її відсутності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що позивач на підставі укладених договорів про відступлення права вимоги (факторингу), набув права нового кредитора до відповідачки, ту обставину, що фактично отримані та використані відповідачкою ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу, як новому кредитору, не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Коллект центр» заборгованості за кредитним договором №0975159369/1 від 20 жовтня 2020 року у розмірі 4575 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за тілом кредиту та 1575 грн заборгованість за відсотками, оскільки позивач має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення суми кредитних коштів, відсотків.

Позовні вимоги задоволені частково: 4575 грн х 100 % : 45787, 50 грн = 10 %, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 242, 24 грн сплаченого судового збору пропорційно до задоволених вимог.

Відповідно до ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі N 927/237/20).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, правову допомогу позивачу у справ надавало адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс».

Згідно заявки про надання юридичної допомоги №585 від 01.02.2025, витягу з акту №5 про надання юридичної допомоги від 28.02.2025 вартість надання усної консультації з вивчення документів та складання позовної заяви становить 13000 грн.

Суд вважає, що надання усної консультації з вивченням документів не було необхідним для надання правової допомоги позивачу, крім того надання усної консультації з вивченням документів та складання позовної заяви не зайняло 5 год. часу, зважаючи на те, що договір про надання правової допомоги укладено сторонами за 10 місяців до звернення з позовом до суду, що свідчить про те, що аналогічні позовні заяви уже складались адвокатським об`єднанням, а тому складання позовної заяви не потребувало значного часу.

За таких обставин, суд вважає необхідним зменшити витрати на правову допомогу та стягнути з відповідачки на користь позивача такі витрати в сумі 5000 грн, що буде розумним, справедливим та співмірним із складністю справи.

На підставі ст.ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», місцезнаходження: м.Київ, вул.Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за договором №09755159369/1 від 20 жовтня 2020 року в розмірі 4575 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят п`ять) грн 00 коп, з яких заборгованість за тілом кредиту 3000, 00 грн, заборгованість за простроченими процентами 1575 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» сплачені судові витрати в сумі 242 (двісті сорок дві) грн 24 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» витрати на правову допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: м.Київ вул.Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуюча: