Рішення № 127389198, 13.05.2025, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 644/10910/24 Провадження № 2/636/1605/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року Чугуївський міський суд Харківської області в складі: головуючогосудді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засіданняКисловської О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою управління соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради до ОСОБА_1 , про стягнення надміру виплаченої допомоги внаслідок зловживання з боку відповідача,

встановив:

Управління соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої допомоги внаслідок зловживання з боку відповідача, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 , з 22 травня 2024 року перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради.

Рішенням управління від 12.06.2024 № 56332-49519266-2024-1 ОСОБА_1 призначено допомогу у розмірі 2000 гривень щомісячно з 01.05.2024. 26.09.2024 працівниками управління встановлено факт перебування відповідача за межами України більше 30 днів. Станом на теперішній час, відповідач не повідомив управління про настання обставин, що впливають на виплату допомоги. Рішенням управління від 17.10.2024 № 1373 відмовлено ОСОБА_1 в призначені допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Розмір надміру виплаченої допомоги внаслідок зловживання з боку відповідача за період з 01.08.2024 до 30.09.2024 складає 4000 грн.

23 січня 2025 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача, була постановлена ухвала про відкриття провадження у справі та розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначене відкрите судове засідання о 09 год 00 хв 18 березня 2025 року. Направлено відповідачеві копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в установлений строк. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу подати до суду в установлений законодавством строк заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надавши до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася своєчасно і належним чином шляхом направлення на її адресу, підтверджену довідкою з Єдиного державного демографічного реєстру, рекомендованого листа, який повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

22.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Управління з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, як внутрішньо переміщена особа, за фактичною адресою проживання: АДРЕСА_1 , з 22.05.2024 про що, у відповідності до Порядку оформлення івидачі довідкипро взяттяна обліквнутрішньо переміщеноїособи,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від01.10.2014 № 509, видана довідка від 22.05.2024 № 6332-5003295545.

Рішенням управління від 12.06.2024 № 56332-49519266-2024-1 ОСОБА_1 призначено допомогу у розмірі 2000 гривень щомісячно з 01.05.2024.

26.09.2024 працівниками управління встановлено факт перебування відповідача за межами України більше 30 днів.

Розмір надміру виплаченої допомоги внаслідок зловживання з боку відповідача за період з 01.08.2024 до 30.09.2024 складає 4000 грн.

У відповідності допостанови КМУ від 07 березня 2022 року № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану»фінансування виплат грошових допомог, пільг та житлових субсидій проводиться Міністерством соціальної політики на підставі наявних в базах даних державного підприємства "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики"/Пенсійного фонду України даних щодо одержувачів грошових допомог, пільг та житлових субсидій.

Відповідно до п. 13 Порядку допомоги сім?ям з дітьми виплата допомоги припиняється у разі відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав.

Таким чином, за період з 01 серпня 2024 року до 30 вересня 2024 ролку ОСОБА_1 неправомірно отримував допомогу, оскільки перебував за межами країни.

Відповідно до п.25 Порядку, якщо органом соціального захисту населення отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого надміру виплачено кошти, органи соціального захисту населення у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Розмір надміру виплаченої допомоги внаслідок зловживання з боку відповідача за період з 01.08.2024 до 30.09.2024 складає 4000 грн.

На теперішній час бюджетні кошти ОСОБА_1 не повернено.

Згідно з пп.1 п.1 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.

Згідно з ч. ч. 13ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зіст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час судового розгляду цієї справи позивачем були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, на підставі яких судом встановлені обставини та факти, що обґрунтовують вказані вимоги.

Відповідачем, всупереч вимог ст. ст.12,13,81 ЦПК України, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача не надано і в матеріалах справи не міститься. Доводи позивача, викладені в позові, відповідачем і матеріалами справи не спростовуються.

За таких обставин справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв`язку з чим суд стягує з відповідача судовий збір на користь позивача.

На підставі ст.526,625,1054 ЦК України, керуючись ст. т.2,4,5,10,11,12,13,81,89,258,259,263 - 265,268,273,274 - 279,280289,352,354, п. 15.5 розділуХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Управління соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради до ОСОБА_1 , про стягнення надміру виплаченої допомоги внаслідок зловживання з боку відповідача - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Управління соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, внаслідок зловживання з боку відповідача у розмірі 4000,00 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради судовий збір у сумі 3028 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю. М. Гніздилов