Рішення № 127381511, 12.05.2025, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/4023/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О. М., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,треті особи: ОСОБА_4 ,Служба усправах дітей Хотінської селищноїради Сумськогорайону Сумськоїобласті про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що 16 травня 1998 року уклав шлюб з відповідачкою ОСОБА_3 , від шлюбу мають двох дітей: повнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син проживає окремо. З 2019 року відповідачка почала часто зловживати алкогольними напоями. До того часу вдавалось хворобу попередити шляхом лікування, але з кожним разом ситуація погіршувалася. У 2023 році дружина по кілька місяців не проживала з родиною, з`являлась лише на короткий час з метою пролікуватися, але потім знову зникала. У 2024 році взагалі у родині не з`являється, не бере ніякої участі у вихованні, розвитку дитини, не цікавиться її життям, вихованням, розвитком. Не виявляє та не бажає спілкуватися з дитиною та приймати участь у її вихованні, не виявляє до неї батьківської турботи та уваги, не турбується про її фізичний і духовний розвиток, не спілкується з нею, тобто не робить нічого для задоволення життєво важливих потреб дитини. На сьогоднішній день донька навіть втратила почуття до матері. Позивач постійно займається вихованням та утриманням дитини. Багаторазові спроби позбавити відповідачку алкогольної залежності результатів не дали. А тому просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач в судовому засіданні пояснив, що з відповідачкою перебуває у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу має двох дітей, раніше з відповідачкою були нормальні відносини, алкоголь вона почала вживати у 2017-2018 роках. Наразі з сім`єю позивачка не проживає, тиждень тому прийшла додому о першій годині ночі, а вже о п`ятій пішла, просила гроші. Іноді відповідачка телефонує з різних номерів, бо власний постійно губить, веде аморальний спосіб життя. Він є внутрішньо-переміщеною особою та разом із донькою проживає у м. Суми в орендованій квартирі. Позовну заяву подав для захисту інтересів дитини, отримання допомоги та попередження негативного впливу відповідачки на доньку, просив позбавити відповідачку батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

У судове засідання відповідачка не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, оскільки є алкогольно залежна, потребує постійного лікування та не займається вихованням дитини.

Третя особа - неповнолітня донька сторін ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі. У попередньому судовому засіданні надала пояснення у присутності начальника Служба у справах дітей Хотінської селищньої ради Сумського району Сумської області Герман Т. М. та пояснила, що раніше вони проживали у с-щі ОСОБА_6 , весною чи влітку 2022 року вони переїхали в м. Суми, на цей час навчається у дев`ятому класі. Зазначила, що її мати зловживає алкогольними напоями, останні 3 роки дуже сильно, веде себе неадекватно, агресивно, з ними не живе, іноді мати приходить додому, але не сама, з друзями, про що вона відразу повідомляє батьку, але поліцію вони не викликають. Не вважає відповідачку за матір та просить позовні вимоги задовольнити.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області в судове засідання не з`явився, надала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки. В попередньому засіданні підтримала висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, проти задоволення позову не заперечувала.

Ухвалою Сумськогорайонного судуСумської областівід 08листопада 2024року відкритопровадженняу справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Сумськогорайонного судуСумської областівід 28січня 2025року закритопідготовче судовезасідання тапризначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні. Крім того, судом задоволено клопотання позивача про допит свідків.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що є матір`ю відповідачки, раніше вона проживала у с-щі Хотінь, Сумського району, а зараз є внутрішньо-переміщеною особою та проживає у АДРЕСА_1 . Зазначила, що сторони одружилися 15 травня десь років 27 тому, спочатку відносини між ними були нормальні, потім погіршились, оскільки відповідачка почала зловживати алкогольними напоями і вже з 2017 року вони намагались її лікувати. Позивач був на заробітках, а відповідачка займалася господарством, продавала поросят, а гроші пропивала. Коли приїжджав позивач, відносини в сім`ї були нормальні. Почалась війна, стан відповідачки погіршився, три останні роки постійно п`є, висловлюється в бік дитини нецензурною лайкою, краде речі у дитини, в тому числі і телефони. Брала кредити, які вони вимушені були сплачувати замість неї. Неодноразово лікувалася. Місце перебування відповідачки наразі не відоме, бачила її у м. Суми з компанією, вона вела себе неадекватно. Вважає за доцільним позбавити її батьківських прав.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що є вітчимом відповідачки, проживає з її матір`ю в незареєстрованому шлюбі. Жанну знає з 2007 року, спочатку залежності від алкоголю в неї не було, все було добре. Десь у 2011 році відповідачка почала постійно вживати алкогольні напої, причину такої поведінки пояснювала генетичною схильністю, всією сім`єю намагались її лікувати. ОСОБА_9 більше часу проводила з бабою та дідом, оскільки дитиною вона не займалась, не слідкувала за нею, часто залишала її без догляду, навіть одного разу своєю бездіяльністю майже не вчинила пожежу, де могла постраждати як вона сама, так і дитина. Відповідачка працювала перукарем спочатку у с-щі ОСОБА_6 , потім в м. Суми, заробляла достатньо коштів, проте витрачала їх на вжиття алкогольних напоїв, в сім`ю не приносила, дитину не забезпечувала, за це її звільнили з роботи. Останній раз бачив відповідачку у серпні 2024 року у супермаркеті Футхаз, там вона вкрала пляшку коньяку, за яку він заплатив, тому конфлікт був вичерпаний, після того він її не бачив. Теперішнє місце перебування відповідачки йому не відоме, займатися дитиною вона не бажає, своєю поведінкою негативно впливає на доньку. З позивачем у нього добрі відносини, знає, що він проживає у м. Сумах в орендованій квартирі, працює, поганого про нього сказати нічого не може. Вважає за доцільним позбавити відповідачку батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_4 .

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, допитавши свідків, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частини 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що 16 травня 1998 року позивач з відповідачем уклали шлюб, зареєстрований виконкомом Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області, актовий запис №8, свідоцтво 1-БП 012294 від 16 травня 1998 року, що підтверджується витягом з Дії (а.с. 8).

Від шлюбу сторони мають двох дітей повнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про народження №25 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 9-10).

Позивач вказав, що дитина постійно проживає разом з ним та перебуває на його повному утриманні, офіційно зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . Наразі є внутрішньо-переміщеними особами та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи №556 від 04 липня 2022 року, №2024/004464214 від 03 травня 2024 року Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області та довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №5924-5001757587 від 15 червня 2022 року, №5924-5001871932 від 14 липня 2024 року, (а.с. 12-13,18-19).

З довідки Сумського закладку загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №15 Сумської міської ради №01-20/559 від 29 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_4 дійсно є ученицею 9-А класу вказаного навчального закладу (а.с. 23).

Згідно з Актом обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 28 листопада 2024 року комісія встановила, що у будинку за адресою: АДРЕСА_4 родина не проживає, так як селище знаходиться в 10 км зоні від кордону з рф і родина змушена була покинути свій будинок і винайняти квартиру задля безпеки життя в м. Суми, де наразі і проживає за адресою: АДРЕСА_5 . Комісія, зайшовши до квартири, виявила, що в квартирі тепло, чисто, всі спальні місця заправлені, на підлозі лежали килимові покриття. В Єлизавети є окрема кімната, в якій знаходиться велике ліжко для сну, письмовий стіл, крісло до нього, шафа для речей, також виявлено, що на столі лежали необхідні комп`ютерні приладдя для онлайн навчання. В квартирі розташовані 3 кімнати, кухня, ванна кімната, туалет. На момент перевірки ОСОБА_3 вдома не було, зі слів ОСОБА_10 вона постійно вживає алкогольні напої, вдома не живе, вихованням дитини не займається, не телефонує. Зі слів дівчинки вона всім забезпечена, вдома її не ображають, в родині люблячі відносини, тато до неї гарно ставиться, завжди з батьком знаходять спільну мову. Донька має здоровий вигляд, доглянута, чисто одягнута, навчається в школі в м. Суми. Навчання онлайн відвідує постійно. Зі слів батька до ОСОБА_11 приходять репетитори з різних предметів, так як навчання проводиться онлайн. Дівчинка повідомила, що з мамою не спілкується, не зідзвонюється, де мама не знає. Мама фінансово не допомагає. В ході розмови з батьком дівчинки з`ясовано, що у вихованні дитини постійно допомагає бабуся ОСОБА_7 (мати відповідачки), на момент обстеження вона також була присутня в квартирі і підтвердила, що ОСОБА_12 дійсно з донькою та чоловіком не проживає, місце її проживання їй не відомо. Родина повністю всім забезпечена для проживання та виховання неповнолітньої дитини (а.с. 32).

Служба у справах дітей Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області надала висновок №42 від 28 листопада 2024 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , з якого вбачається, що Службою у справах дітей Хотінської селищною ради було проведено обстеження умов проживання родини ОСОБА_2 , ОСОБА_11 проживає разом із батьком в орендованій квартирі, яку вони вийняли для спільного проживання родиною після вторгнення рф, квартира з усіма зручностями та комунікаціями. Дівчинка має окреме ліжко, стіл для вивчення домашнього завдання, шкаф для дитячих речей, має одяг та взуття по сезону, іграшки, книги, канцелярське приладдя. Донька навчається в школі міста Суми. Позивач приділяє достатньо уваги при вихованні доньки, забезпечує повністю матеріально. У батька з донькою гарні дружні відносини. Поведінка батька та взаємини з малолітньою донькою є досить дружніми, позивач відповідально відноситься до виконання своїх батьківських обов`язків (а.с. 31).

З листа КНП Сумської обласної ради «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» №0117/09/1640 від 18 грудня 2024 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неодноразово з 2021 року зверталась до структурних підрозділів медичного центру за наданням медичної допомоги. У період з 26 листопада 2021 року по 28 листопада 2021 року перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні з надання психіатричної та наркологічної допомоги. Діагноз «психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Стан відміни». У період з 22 грудня 2021 року по 27 листопада 2021 року перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії та детоксикації. Діагноз: «психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Стан відміни». У періоди: з 26 вересня 2023 року по 27 вересня 2023 року, з 19 травня 2024 року по 20 травня 2024 року, з 31 травня 2024 року по 09 червня 2024 року, з 24 липня 2024 року по 02 серпня 2024 року, з 03 жовтня 2024 року по 04 жовтня 2024 року, з 15 жовтня 2024 по 18 жовтня 2024 року перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні з надання психіатричної та наркологічної допомоги. Діагноз: «психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Стан відміни» (а.с. 40).

Згідно з довідкою №2732 від 08 січня 2025 року, виданою КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» Черткова Ж. В. з 30 грудня 2024 року по 08 січня 2025 року знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні з надання психіатричної та наркологічної допомоги (а.с. 47).

Суд оцінив докази за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому, так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що позовні вимоги підлягають задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8Закону України«Про охоронудитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою ВерховноїРади Українивід 27лютого 1991року №789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частини шоста восьма статті 7 СК України).

Згідно з частин 1, 2, 4статті 150 СК Українибатьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до статті 155СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини 1статті 164СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої164СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, вказані правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20 (провадження № 61-6807св21), від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18 (провадження № 61-21461св19), від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19). Судова практика щодо застосування положень статті 164СК України є усталеною.

Відповідно до частини першої статті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте потрібно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку треба враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

У § 54, 57, 58 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачка ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов`язків стосовно виховання своєї доньки ОСОБА_4 , є залежною від алкоголю, не проявляє материнської турботи, не цікавиться здоров`ям, не турбується про її фізичний та духовний розвиток, матеріальної допомоги на її утримання не надає. Наведене свідчить про самоусунення відповідачки від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини.

Виходячи із оцінки доказів у справі, таке ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків суд вважає свідомим та умисним, що дає підстави для обрання крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав, що в свою чергу слугуватиме захисту прав дитини у вирішенні всіх її життєвих питань, прав та інтересів.

Суд звертає увагу відповідачки на те, що відповідно до ч.1ст.169Сімейного кодексуУкраїни мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. В такому разі судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч. 4ст. 169 Сімейного кодексу України).

На підставі викладеного, керуючисьст. 150, 164 Сімейного кодексу України, ст. 51 Конституції України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 9 Конвенції про права дитини, ст. 180-183 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 2, 11, 12, 13, 81, 89, 209, 247, 258, 263-265, 354-355 ЦПК України суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживаючою за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. Г. Вортоломей