Рішення № 127378644, 13.05.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/1659/25

Провадження №2/463/1073/25

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді: Мармаша В.Я.,

з участю секретаря судових засідань: Гавц О.Б.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Андрес Л.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

встановив:

представник позивача звернулася до суду з позовом, у якому просила: позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Воронєж Російської Федерації, батьківських прав відносно його малолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Воронєж російської федерації, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 02 квітня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 24.02.2025 прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 04.04.2025 закрито підготовче провадження у справі призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали з мотивів та підстав, викладених у ньому, проти ухвалення заочного рішення не заперечили.

Представник третьої особи не заперечила щодо задоволення позовних вимог, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач у судове засідання з розгляду даної справи повторно не прибув із невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомленим шляхом публікації оголошення про виклик у судове засідання на офіційному веб-порталі Судової влади України «Личаківський районний суд м. Львова» в мережі Інтернет - http://court.gov.ua, від нього не надходила заява про розгляд справи без його участі. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів та постановити заочне рішення.

Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.ст. 265, 281, 282 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22 жовтня 2016 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 було укладено шлюб, який був зареєстрований територіальним відділом РАЦС Комінтернівського району м.Воронєж управління РАЦС Воронєжської області - актовий запис №1614 від 22.10.2016 року.

Під час шлюбу у сторін народилась дитина: - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що виконавчим комітетом Палагицької сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області було здійснено актовий запис № 5 та видано Свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 .

Згідно довідки № 4537 від 22.08.2018 року Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області ОСОБА_4 набула громадянство України відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України « Про громадянство України» з 02.04.2017.

Рішенням суду Комінтернівського району Воронєжської області від 07 вересня 2018 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.

З позовної заяви вбачається, що відповідач, як батько не бере участі у вихованні дитини з моменту народження, не забезпечує її матеріально та не цікавляться її життям, здоров`ям, не виявляє щодо дитини батьківського піклування, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Дані обставини підтверджуються свідченнями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Так, згідно характеристики, затвердженої в.о. директором середньої загальноосвітньої школи I-III ст. №29 м. Львова Мисько Надією, а також класним керівником Ящук Н.В. : «Навчанням та вихованням учениці цікавиться мама, ОСОБА_1 . Батьківські збори відвідує теж мама. Після занять ученицю часто забирає вітчим, ОСОБА_8 . Дівчинка з радістю зустрічає його, біжить назустріч. Під час перерв між уроками ОСОБА_4 часто розповідає як вона проводить із мамою та вітчимом час. Батько учениці, ОСОБА_3 , жодного разу не цікавився навчанням доньки, до школи не з`являвся». У висновку практичного психолога ОСОБА_9 зазначається, що дитина знає про існування свого біологічного батька зі слів матері, не пам`ятає коли отримувала подарунки чи привітання на день народження з боку батька чи його родичів.

Згідно психологічного висновку встановлено: «Дитина відповідає високим віковим стандартам за всіма основними параметрами - когнітивним розвитком, особливостями мотиваційної та особистісної сфери, комунікативними навичками. У проективних методах (Незакінчені речення, Будиночки) виявлено, що дитина не має уявлення про існування біологічного батька та його ролі щодо неї ».

Як вбачається з висновку органу опіки і піклування №260001-вих-48162 від 01.04.2025 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , встановлено, що малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з матір`ю, батько дитини постійно поживає у росії, жодного разу не бачив доньку, не виявляв такого бажання та не цікавився її життям, здоров`ям та розвитком, не надав матеріальної допомоги ще з 2017 року. Батько дитини повністю нехтує виконанням свої батьківських обов`язків, не виявляє бажання спілкуватись з донькою. . Зважаючи на це, комісія прийняла рішення рекомендувати голові органу опіки та піклування Личаківської РА ЛМР надати до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (протокол №8 від 20.03.2025).

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини зроблено висновок №260001-вих-48162 від 01.04.2025 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дочки ОСОБА_4 .

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав

У статті 164 Сімейного кодексу України є вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав. Зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У ст. 150 Сімейного Кодексу України закріплені, наступні обов`язки батьків по вихованню дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Відповідно до ч.8 ст. 7 СК України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 , і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Факт ухилення батька від виконання батьківського обов`язку підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, які підтверджують, що ОСОБА_3 тривалий час ухиляється від належного виконання своїх обов?язків щодо виховання малолітньої дитини, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, не спілкується з дитиною, що в сукупності підтверджує неналежне виконання ним своїх батьківських обов?язків. Батько дітини свідомо нехтує своїми батьківськими обов?язками, участі у вихованні дитини не приймає, і не виявляє бажає бажання брати таку участь в майбутньому в житті доньки.

Крім того, орган опіки та піклування розглянувши на засіданні комісії з питань захисту прав дитини (протокол №8 від 20.03.2025р.) ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 24.02.2025 про надання висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору у справі №463/1659/25 зробив висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку що слід позбавити ОСОБА_3 щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, стаття 166 Сімейного кодексу України, визначає правові наслідки позбавлення батьківських прав, а саме: особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Як вбачається з роз`яснень пленуму Верховного Суду України, наданих у п.16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» питання про стягнення аліментів на дитину одночасно з позбавленням батьківських прав суд може вирішити на вимогу позивача або з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Враховуючи наведене вище, а також рівний обов`язок батьків по утриманню дітей суд вважає за можливе стягувати кожного місця з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з наступною індексацією відповідно до закону, щомісячно.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У такому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Враховуючи положення наведеної статті, для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен надати суду докази того, що він вживав відповідних заходів щодо одержання аліментів. Такими заходами можуть бути звернення до керівника підприємства, на якому працює відповідач, звернення до родичів відповідача з проханням вплинути на нього, звернення до самого відповідача шляхом направлення кореспонденції або у телефонному режимі тощо щодо сплати аліментів.

Окрім цього має бути доведено, що відповідач ухилявся від сплати аліментів на дитину.

Натомість позивачем не було надано суду доказів того, що між сторонами існувала усна домовленість, на підставі якої відповідач зобов`язувався сплачувати аліменти на утримання спільної дитини сторін.

Враховуючи наведене судом встановлено, що підстави для стягнення з відповідача аліментів за минулий час відсутні, а тому у задоволенні зазначеної вимоги слід відмовити.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20 лютого 2025 року до досягнення дитиною повноліття. У решті позовних вимог відмовити

У відповідності до ст. 141 ЦПК України та враховуючи, що позивач при пред`явленні позову про позбавлення батьківських прав сплатила судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, у при пред`явленні позову про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 211,20 грн судового збору, а на користь держави - 1 211,20 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 164, 171, 180 СК України, ст.ст. 141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів- задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати кожного місяця з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з наступною індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 20.02.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) гривень судового збору.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 1 211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) гривень судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми аліментів за один місяць.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку і строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Текст рішення складено та підписано 14.05.2025.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Третя особа: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, м. Львів, вул. К. Левицького, 67, ЄДРПОУ № 04056109.

Суддя: В.Я. Мармаш