Ухвала суду № 127376871, 05.05.2025, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4698/25

Провадження №2/367/4224/2025

УХВАЛА

про залишення без руху

05травня 2025року суддя Ірпінського міського суду Київської області Горбачова Ю.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Федак М.Л., до Державної установи «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИЛА:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Федак М.Л., до Державної установи «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, яка не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходить до висновку про залишення її без руху.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 1, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову в позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Проте в позовній заяві не зазначена ціна позову, також не наведено обґрунтований розрахунок ціни позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру (визнання протиправним та скасування наказу № 85-к від 25.10.2024 про штатні зміни; визнання протиправним та скасування наказу № 98-к від 24.12.2024 про звільнення позивача; поновлення на роботі) та три вимоги майнового характеру (виплата позивачу різниці між фактичною заробітною платою та заробітною платою, розмір якої визначено відповідно до ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про наукову й науково-технічну діяльність»; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнення моральної шкоди).

Суд зазначає, що тільки три з шести позовних вимог підпадають під цей пункт щодо звільнення від сплати судового збору, а саме: визнання протиправним та скасування наказу № 98-к від 24.12.2024 про звільнення позивача; поновлення на роботі; виплата позивачу різниці між фактичною заробітною платою та заробітною платою, розмір якої визначено відповідно до ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про наукову й науково-технічну діяльність».

Щодо вимоги немайнового характеру (визнання протиправним та скасування наказу № 85-к від 25.10.2024 про штатні зміни) та двох вимог майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнення моральної шкоди), позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до вимог законодавства.

Проте позивачем сплачено лише судовий збір в розмірі 1211,20 грн. тільки за одну вимогу немайнового характеру.

Тобто позивачу необхідно навести розрахунок середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, додати цю суму до розміру моральної шкоди та сплатити судовий збір відповідного до вимог законодавства за дві вимоги майнового характеру, виходячи з загальної суми цих двох вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст.175ЦПК України позовназаява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте до позовної заяви не долучено обґрунтований розрахунок різниці між фактичною заробітною платою та заробітною платою, розмір якої визначено відповідно до ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про наукову й науково-технічну діяльність», про стягнення якої просить позивач, а також розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 233 КЗпПУ, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

У позовній заяві зазначено, що позивач ознайомилася з наказом про звільнення 24.12.2024, проте позовна заява подана позивачем з пропуском тримісячного строку, передбаченого для звернення до суду з таким позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Федак М.Л., до Державної установи «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: зазначити ціну позову та навести обґрунтований розрахунок ціни позову; навести розрахунок середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, додати цю суму до розміру моральної шкоди та сплатити судовий збір відповідного до вимог законодавства за дві вимоги майнового характеру, виходячи з загальної суми вимог майнового характеру; долучити обґрунтований розрахунок різниці між фактичною заробітною платою та заробітною платою, розмір якої визначено відповідно до ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про наукову й науково-технічну діяльність», про стягнення якої просить позивач, а також розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу; обґрунтувати пропуск строку подання такого позову до суду.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261, 352, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Федак М.Л., до Державної установи «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 10 днів з дня отримання даної ухвали.

У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст.185ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Суддя: Ю.В. Горбачова