Ухвала суду № 127364862, 14.05.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/85/25

ун. № 759/6527/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

14 квітня 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, у якій визначив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив судове засідання на 21 травня 2025 року.

08 травня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , про забезпечення доказів у цій справі, а саме: відеозапису з нагрудної бодікамери патрульного поліцейського Кирієнка Костянтина Сергійовича від 16.02.2025 з місця події, яка мала місце з 10 год 00 хв до 11 год 00 хв біля контрольно-пропускного пункту до складських приміщень магазину «Велмарт» за адресою: місто Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 6-Г за участю позивача та відповідачки.

Заява обґрунтована тим, що позивач позбавлений можливості отримати записи з нагрудних бодікамер поліцейських Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Кирієнка К.С. та Тяжкороба О.В., які на численні запити позивача не реагують, чим проявляють бездіяльність у наданні йому зазначених доказів.

09 травня 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, призначив судове засідання на 14 травня 2025 року.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про причини неявки не повідомили про дату час місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно із ч. 3 ст. 118 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), неявка заявника та інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи, не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи

Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1- 3 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

За змістом наведених норм обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Згідно з вимогами пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.

Процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати та зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Розглядаючи заяву про забезпечення доказів, суд має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкодженні, втратити свою доказову цінність тощо).

Звертаючись із заявою про забезпечення доказів, ОСОБА_1 не посилається на те, що засоби доказування можуть бути втрачені. Натомість позивач зазначив лише про необхідність витребування доказів на підтвердження вимог, наведених у позовній заяві про відшкодування шкоди.

Незважаючи на те, що законодавець у ЦПК України розмежував поняття витребування доказів як способу забезпечення доказів (стаття 116 ЦПК України) і витребування доказів (стаття 84 ЦПК України) та закріпив різними статтями, ОСОБА_1 помилково ототожнив витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим, та витребування доказів як сприяння судом сторонам в поданні відповідного доказу, у разі неможливості отримати самостійно.

З огляду на те, що у поданій заяві про забезпечення доказів ОСОБА_1 не надав доказів можливих ризиків чи загроз того, що засоби доказування можуть бути втрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим, у задоволенні заяви суд відмовляє.

Керуючись статтями 116-118, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ю.В. Кравченко