Рішення № 127360035, 15.05.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/11164/24

Провадження № 2/463/110/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Жовніра Г.Б.,

з участю секретаря судового засідання Косопуд М.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Львові впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовноюзаявоюТовариства зобмеженою відповідальністю«Факторинг партнерс»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором,-

в с т а н о в и в:

представник позивача звернувся з позовом до суду, просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 18399-01/2024 від 13.01.2024 р. в розмірі 27125,00 гривень, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 13.01.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір №18399-01/2024, відповідно до умов якого Товариство надає Позичальнику кредит в розмірі 7000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.

29.05.2024 було укладено договір №29052024 відповідно до якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 18399-01/2024 від 13.01.2024 р.. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 18399-01/2024 від 13.01.2024 р.

Зокрема до позивача перейшло право грошової вимоги за вказаним вище договором в розмірі 27125 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 7000 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 20125 грн.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконала своїх зобов`язань, внаслідок чого утворилась вказана вище заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою судді від 2 січня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на їх задоволенні наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судовому засіданні не заперечила факту укладення кредитного договору та отримання коштів.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

13.01.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір №18399-01/2024, відповідно до умов якого Товариство надає Позичальнику кредит в розмірі 7000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.

29.05.2024 було укладено договір №29052024 відповідно до якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 18399-01/2024 від 13.01.2024р.Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 18399-01/2024 від 13.01.2024 р.

Зокрема до позивача перейшло право грошової вимоги за вказаним вище договором в розмірі 27125 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 7000 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 20125 грн, що підтверджується витягом до договору факторингу №29052024.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно умов договору відповідач зобов`язалася повернути позику, сплатити проценти у строки і на умовах, передбачених договором.

За змістом норми ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За правилами ст.ст. 1050,1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з досліджених доказів, умови договору відповідачем належним чином не виконані, передбачена договорами кредиту заборгованість не погашена.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, пов`язані з видачею кредитних коштів на користь відповідача, що стверджується наведеним вище кредитним договором.

На підставі наведеного вище договору факторингу, який підписано представниками сторін, позивач набув право грошової вимоги до відповідача, що також підтверджується витягом з відповідного реєстру боржників.

Під час розгляду даної справи суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 444/9519/12 (постанова від 28.03.2018 року) вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У справі яка розглядається позовні вимоги до відповідача заявлено за невиконання договору про споживчий кредит № 18399-01/2024 від 13.01.2024 р., в якому встановлено строк кредиту 120 днів, відповідно встановлено дату повернення кредиту 11.05.2024, встановлено суму до повернення: 28000 грн. Визначено складові частини сукупної вартості кредиту: проценти за користування кредитом 21000 грн нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до задоволення, зокрема з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за основним боргом в розмірі 7000 грн та заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 20125 грн, що разом становить 27125 грн.

У відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн, сплата якого підтверджується відповідною квитанцією (а.с.1).

Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

Разом з тим, суд приходить висновку про те, що заявлений розмір на професійну правничу допомогу не може вважатись обґрунтованим. А навпаки, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи зі змісту ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України розгляд даної справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначної справи, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ці обставини свідчать про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є явно неспівмірним із складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг та значенням справи для позивача.

Враховуючи те, що правова допомога позивачу все ж таки надавалась, а рішення суду ухвалено на користь позивача, на думку суду розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до суми 2000 гривень, яка буде співмірною по відношенню до обставин, визначених у ч.4 ст. 137 ЦПК України та яка відповідатиме характеру і обсягу узгодженими між сторонами і фактично наданими адвокатом послугами.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України,-

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до про стягнення заборгованості задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 18399-01/2024 від 13.01.2024 р. в розмірі 27125,00 грн (двадцять сім тисяч сто двадцять п`ять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 4422,40 грн (чотиритисячі чотиристадвадцять двігривні сороккопійок)судових витрат.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6/521, ЄДРПОУ 42640371;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Г.Б. Жовнір