Вирок № 127358894, 15.05.2025, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/904/23

Провадження № 1-кп/306/196/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2025 року м.Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_4

ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника потерпілих ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Свалява кримінальне провадження № 12016070150000679 щодо, -

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кошельово, Хустського району, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, одруженого, із середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, не працюючого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.187 , ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_8 , разом з особами, засудженими за вироком Свалявського районного суду від 07.06.2024 року (справа 306/1610/17, провадження № 1-кп/306/4/24) (вирок не набув законної сили) за попередньою змовою, згідно злочинного плану, з розподіленням функцій кожного з них, 08.11.2016 року, близько 6.30 год. ранку, під`їхавши на заздалегідь спеціально придбаному для даних злочинних цілей автомобілі ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 до узбіччя автодороги М-06 Київ-Чоп, 732 км, неподалік с. Ганьковиця Свалявського району, влаштували засідку і у подальшому здійснили розбійний напад на автомобіль Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_2 , у якому потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перевозили належні потерпілому ОСОБА_12 грошові кошти на загальну суму, з його слів , 16683200,00 (шістнадцять мільйонів шістсот вісімдесят три тисячі двісті) гривень, з яких: 160467,00 грн належали потерпілому ОСОБА_11 , 16523200,00 грн потерпілому ОСОБА_12 .

Після примусової зупинки транспортного засобу потерпілих особами, засудженими за вироком Свалявського районного суду від 07.06.2024 року (справа 306/1610/17, провадження № 1-кп/306/4/24), обвинувачений ОСОБА_8 із одягнутою маскою на голові, маючи при собі предмет, схожий на пістолет невстановленого зразка та телескопічний кийок, наніс декілька ударів по тілу потерпілому ОСОБА_11 , і поваливши останнього на землю, погрожував застосуванням пістолета. Окрім того, обвинувачений погрожував застосуванням зброї потерпілому ОСОБА_10 , наказавши останньому не рухатися і лягти на землю. Однак потерпілий зумів втекти від нападників у лісову місцевість. Продовжуючи злочинні дії, обвинувачений, разом з іншими вищезгаданими засудженими особами, перевантажив з автомобіля потерпілих «Opel astra» д/н НОМЕР_2 до автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 належні потерпілому ОСОБА_11 кошти на загальну суму 160467,00 грн, мобільний телефон Нокіа-206 потерпілого ОСОБА_10 та залишили місце події.

Окрім того, під час проведення санкціонованого обшуку від 10.04.2017 року за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_8 було виявлено 28 (двадцять вісім) патронів калібру 7,62*39 мм, які відповідно до висновку балістичної експертизи № 1/120 від 12.06.2017 року, є боєприпасами патронами військового взірця калібру 7,62*39 мм.

Такими своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч. 4 ст.187 КК України - як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, вчинений за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах, вчинений організованою групою, та ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вини у вчинених та інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав, від давання показань відмовився. Зазначив, що згадане кримінальне правопорушення не вчиняв, пояснив, що боєприпаси придбав на підставі дозволу в магазині.

Вислухавши доводи обвинувачення та захисту, допитавши потерпілих, свідків, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, така повністю доведена у судовому засіданні наступними доказами, зокрема:

?показаннями допитаних в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які детально описали обставини вчинення щодо них кримінального правопорушення, пояснивши, що в належному потерпілому ОСОБА_10 автомобілі Opel Astra, НОМЕР_2 , перевозили кошти на загальну суму 16683200,00 грн, з яких: 160467,00 грн належали потерпілому ОСОБА_11 , 16523200,00 грн потерпілому ОСОБА_12 . При цьому потерпілий ОСОБА_10 зазначив, що чув звуки, схожі на постріли, однак достеменно стверджувати цього не міг, нападників не впізнав, позаяк їх обличчя були закриті масками, зумів втекти з місця події у ліс. Потерпілий ОСОБА_11 підтвердив показання потерпілого ОСОБА_10 , додатково зазначив, що після примусової зупинки автомобіля, йому було заподіяно тілесні ушкодження невідомими йому на той час трьома особами з масками на обличчі битами по тілу. Ствердив, що у одного з нападників був пістолет. Нападники відтягнули його в кущі, зв`язавши руки і ноги, а рот заклеїли скотчем і накинули на голову поліетиленовий мішок;

?показанням допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_12 , який пояснив, що на місці пригоди не був. Зазначив, що п`ятеро осіб, засуджених за вищезгаданим вироком Свалявського районного суду, відшкодували заподіяну йому матеріальну шкоду, а обвинуваченим ОСОБА_8 відшкодовано половину збитків;

?показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_13 про те, що двома особами ОСОБА_14 і ОСОБА_15 засудженими вироком Свалявського районного суду від 07.06.2014 року (справа №306/1610/17, провадження №1-кп/306/4/24), було придбано у нього автомобіль ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , та сплачено за нього кошти;

?показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 (власника автомобіля BMW) який підтвердив факт надання ним даного транспортного засобу у період, коли було вчинене кримінальне правопорушення, для періодичного користування ОСОБА_17 одному з осіб засуджених вищезгаданим вироком Свалявського районного суду (справа №306/1610/17, провадження №1-кп/306/4/24);

?показаннями допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_18 , які є аналогічними показанням свідка ОСОБА_16 .

Дослідженими та оголошеними у судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:

?даними слідчого експерименту від 12.04.2017 року за участю особи, засудженої за вироком Свалявського районного суду від 07.06.2024 року (справа №306/1610/17, провадження № 1-кп/306/4/24) під час якого останній детально описав обставини вчинення ним, разом з іншими засудженими, та обвинуваченим ОСОБА_8 , інкримінованого їм кримінального правопорушення. Зокрема зазначив, що після вчинення розбійного нападу на транспортний засіб потерпілих, обвинувачений ОСОБА_8 разом з іншими засудженими перезавантажили у мікроавтобус «Mercedes Sprinter» викрадені грошові кошти, які знаходились у двох мішках, та поїхали за місцем свого проживання( т.2 а.с.202);

?даними слідчого експерименту від 11.04.2017 року проведеного за участю особи, засудженої за вироком Свалявського районного суду від 07.06.2024 (справа №306/1610/17, провадження № 1-кп/306/4/24), показання якого узгоджуються вищенаведеними показаннями іншої засудженої особи. Окрім того, останній ствердив що через місяць, викрадені кошти були розділені між учасниками за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_8 , який отримав виділену йому частку (т.2 а. с. 207-208);

?даними слідчого експерименту з відеозаписом до нього від 11.04.2017 року проведеного з обвинуваченим ОСОБА_8 , під час якого останній детально описав обставини вчиненого та інкримінованого йому кримінального правопорушення, які на переконання суду є послідовними та такими, що узгоджуються з показаннями інших засуджених осіб за вироком Свалявського районного суду від 07.06.2024 року (справа №306/1610/17, провадження № 1-кп/306/4/24) (т.2 а. с. 205-206);

?даними протоколу обшуку від 10.04.2017 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_8 і відповідно до якого було виявлено та вилучено, 28 (двадцять вісім) патронів калібру 7,62*39 мм, які відповідно до висновку балістичної експертизи № 1/120 від 12.06.2017 року, є боєприпасами патронами військового взірця калібру 7,62*39 мм (т.2 а. с.102-118, 146-147,192-193);

?даними протоколу про результати проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10.03.2017 року, з якого убачається що засуджений за вироком Свалявського районного суду від 07.06.2024 року (справа №306/1610/17, провадження № 1-кп/306/4/24), повідомив іншому засудженому, про купівлю обвинуваченим ОСОБА_8 автомобіля і згадану інформацію розповів іншим учасникам злочинної групи, дорікаючи за необережність, що у обвинуваченого викликало невдоволення з приводу того, що останній розповсюдив дану інформацію (т.2 а.с.119-123);

?даними протоколу огляду місця події з фототаблицями до нього від 21.11.2016 року, відповідно до якого у урочищу Дишківці між с. Стройне та с. Лопушанка Свалявського району, виявлено пошкоджений вогнем автомобіль марки ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_1 (т. 2 а.с.179-185).

Захисником обвинуваченого ОСОБА_9 заявлено клопотання про визнання вищезгаданих доказів недопустимими, у зв`язку з отриманням таких, на думку захисту, з порушенням прав особи на захист, оскільки інкримінований обвинуваченому особливо тяжкий злочин передбачає, відповідно до ст. 52 КПК України, обов`язкову участь захисника з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Відповідно до пункту 86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України», має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність.

За ст.87КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Ураховуючи, що вищезгадані слідчі дії проведені з обвинуваченим ОСОБА_8 у період пред`явлення йому підозри за ч. 2 ст. 187 КК України, яка, за приписами ст. 12 КК України, не є особливо тяжким злочином і обов`язкової участі захисника не вимагає, суд вважає дані докази допустимими і отриманими, відповідно до вимог кримінально-процесуального Закону (т.1 а.с.189).

Натомість, надані стороною обвинувачення висновки одорологічної, дактилоскопічної та молекулярно-генетичної експертиз як доказ вини обвинуваченого, такої не підтверджують, містять загальний характер, що унеможливлює ідентифікувати обвинуваченого як суб`єкта даного кримінального правопорушення (т.2 а.с.34-50,53-59,64-72, 75-81).

Також, не можуть бути використані як джерело доказів у даному кримінальному провадженні дані протоколу про результати проведення НСРД візуального спостереження у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження за особою від 10.03.2017 року, оскільки такі не містять належних та допустимих даних щодо підтвердження вини обвинуваченого у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (т. 2 а.с.133-134).

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винуватого, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , суд визнає позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання та добровільне волевиявлення проходити військову службу у лавах Збройних Сил України під час дії воєнного стану (т.1, а.с.106).

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому суд не встановив.

Виходячи з принципу індивідуалізації покарання та співмірності заходів примусу, з урахуванням вищевикладеного суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження вчинення нового кримінального правопорушення призначити покарання за ч. 4 ст. 187 КК України та ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі з ізоляцією його від суспільства та конфіскацією належного йому на праві власності майна.

Згідно з частиною 5 статті 72 КК (в редакції Закону №838-VIII), що діяла станом на 20 червня 2017 року, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, здійснюється з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

З 21 червня 2017 року набрали чинності зміни до згаданої норми КК, внесені Законом України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» (далі Закон № 2046-VIII), відповідно до яких термін попереднього ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі з розрахунку день за день або за правилами, передбаченими частиною 1 статті 72 КК.

Як убачається з матеріалів провадження, інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення вчинено 8 листопада 2016 року.

За висновком Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 29 серпня 2018 року, у разіякщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає частина 5 статті 72 КК в попередній редакції.

Отже,увесь строк попереднього ув`язнення засудженого до набрання вироком законної сили має зараховуватися за правилами частини п`ятої статті 72 КК в редакції, що діяла до 20 червня 2017 року включно.

Таким чином, з урахуванням викладеного, протягом судового розгляду за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що прокурором надано в суді таку сукупність достовірних письмових доказів, отриманих з додержанням законодавства, достатніх для безспірного висновку про наявність в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та ч. 1 ст. 263 КК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлений.

Відповідно до ч. 9ст. 100 КПК України- питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому: гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються; майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання.

За положеннями ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна.

За правовим змістом згаданої норми Закону накладений арешт на речові докази у кримінальному провадженні, які належать обвинуваченому на праві власності скасуванню не підлягає.

Речові докази по кримінальному провадженні, а саме:

-рушниця «BRNO ARMS» модель zh 301-12gm-2 3/1 G HAM серійний номер 3-147147 яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Хустського ВП ГУНП у Закарпатській області, підлягає конфіскації у дохід держави (т.2 а. с. 149);

-файловий носій з відеозаписом належить зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України та роз`яснень, викладених у чинній Постанові Пленуму ВСУ №11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» - у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.

Таким чином, процесуальні витрати за проведення судової балістичної експертизи 2226 (дві тисячі двісті двадцять шість) гривень 60 копійок необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави (т.2 а. с. 103).

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 у виді застави необхідно залишити до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. 2, 16, 23, 91, 92, 100, 124, 174, 349, 368, 370, 373, 374, 377, 395, 615 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України та в межах санкції зазначеної норми закону призначити покарання за :

ч. 4 ст. 187 КК України - 10 років позбавлення волі із конфіскацією належного йому на праві власності майна;

ч. 1 ст. 263 КК України - 3 роки позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити засудженому ОСОБА_8 покарання у виді 10 (десять) років позбавлення волі із конфіскацією належного йому на праві власності майна.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакціїЗакону України №838-VIII від 26.11.2015року) строк попереднього ув`язнення засудженого ОСОБА_8 з 11 квітня 2017 року до 14 листопада 2017 року, зарахувати в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_8 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_8 у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази по кримінальному провадженні, а саме:

- рушниця «BRNO ARMS» модель zh301-12gm-2 3/1 G HAM серійний номер 3-147147, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Хустського ВП ГУНП у Закарпатській області - конфіскувати у дохід держави;

-файловий носій з відеозаписом - зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Кошельово,Хустського району,зареєстрованого у АДРЕСА_1 ,мешканця АДРЕСА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової балістичної експертизи у розмірі 2226 (дві тисячі двісті двадцять шість) гривень 60 коп.

Апеляційна скарга на вирок подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ ОСОБА_1

СУДДІ ОСОБА_2

ОСОБА_3