Ухвала суду № 127357007, 15.05.2025, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1978/24

1-кп/189/148/25

У Х В А Л А

15.05.2025 року селище Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинувачений ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023040000000756 від 31.10.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України,

встановив:

Прокурор ОСОБА_3 звернувся досуду ізклопотанням,в якомупросив продовжитистрок запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Необхідність продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тим, що зазначені ризики на цей час продовжують існувати і не зменшилися, а інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищезазначеним ризикам.

У клопотанні зазначається, що обвинуваченому ОСОБА_5 інкримінується виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а отже підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання (найбільш тяжка стаття передбачає покарання до 8 років позбавлення волі), може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, може виїхати на тимчасово окуповані території та в подальшому на територію рф;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки знаходячись на волі обвинувачений маючи доступ до своїх соціальних мереж, може видалити створені ним вищевказані сторінки соціальної мережі «Facebook», «Вконтакте», «Одноклассники» або матеріали, які поширені ним та є предметом кримінальних правопорушень з будь-якого технічного пристрою, який може знаходитись у обвинуваченого в розпорядженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення в якому обвинувачується, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні декількох епізодів злочинної діяльності, яку він почав вчиняти на початку повномасштабного вторгнення у березні 2022 року та продовжував до жовтня 2023 року, є активним користувачем соціальної мережі «Facebook», «Вконтакте», «Одноклассники», де, на переконання сторони обвинувачення, публікував, поширював матеріали в яких, в тому числі, міститься згідно висновків експертів заперечення, виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, заперечення тимчасової окупації частини території України, та публічні заклики до вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 повністю підтримав клопотання з підстав, викладених в ньому, просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого-адвокат ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 в судовомузасіданні заперечилипроти поданогоклопотання тапросили відмовитиу йогозадоволенні,мотивуючи своюпозицію тим,що удіях обвинуваченоговідсутній складзлочину тавідсутністю ризиків,передбачених ст.177КПК України.

Зокрема, захисник ОСОБА_4 вважає, що обвинувачений не може знищити чи спотворити будь-які докази по справі, а також продовжити свої злочинні дії, оскільки в межах висунутого обвинувачення ОСОБА_5 інкримінуються дії, який останній раз ним вчинялися у жовтні 2023 року, затриманий він був у травні 2024 року, отже, це свідчить на думку захисника, що обвинувачений сам і добровільно припинив вчиняти будь-які злочинні дії після жовтня 2023 року. Також просила змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або визначити альтернативний запобіжний захід заставу.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив свою винуватість у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст. 110 КК, вважає, що його коментарі у соціальних мережах не були такими, що містили прямий заклик до зміни територіальної цілісності України, наполягав на тому, що свої думки має право викладати та поширювати в соціальних мережах і таке право гарантовано Коснтитуцією.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання, суд дійшов наступного.

Метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені п. п. 1-11 статті 178 КПК України.

Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосованим до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (ч. 6 ст. 176 КПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України таким запобіжним заходом є тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Судом встановлено,що 03.05.2024року слідчимсуддею Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровська обранозапобіжний західу виглядітримання підвартою відноснопідозрюваного ОСОБА_5 до 30червня 2024року безвизначення розмірузастави;27.06.2024року слідчимсуддею Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровська продовженострок діїзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,відносно підозрюваного ОСОБА_5 до 25.08.2024року включно,без визначеннярозміру застави.

У подальшому строк дії запобіжного заходу неодноразово продовжувався ухвалами Покровського районного суду Дніпропетровської області.

На день розгляду клопотання прокурора судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні низки злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є нетяжкими та тяжкими злочинами, зокрема найбільш тяжка стаття Кримінального Кодексу за обвинуваченням ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Суд вважає, що на теперішній час є обґрунтованими ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачений може переховуватися від суду і вчинити інші кримінальні правопорушення, на сьогоднішній день такі ризики не зменшилися.

Суд дійшов висновку, що інші, більш м`які запобіжні заходи стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 обрати не може виходячи з приписів кримінального процесуального закону, а відсутність запобіжних заходів не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з огляду на викладене вище.

Суд також зазначає, що Рішенням Конституційного суду України у справі № 7-р(II)/2024 від 19 червня 2024 року визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), частину шосту статті 176 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При цьому, суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Суд також бере до уваги, що тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Суд, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, враховуючи, характер вчиненого кримінального правопорушення, який свідчить про ступінь суспільної небезпечності особи обвинуваченого, суд в даному випадку вважає за доцільне не визначати розміру застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 331, 336 КПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023040000000756 від 31.10.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто, з 15.05.2025 року до 13.07.2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення даної ухвали.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до місця ув`язнення.

Ухвала щодо застосування, продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Суддя ОСОБА_1