Рішення № 127355915, 15.05.2025, Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

РІШЕННЯ

15 травня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/304/25 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Фермерського господарства МП Горизонт,

вул. В. Вернадського, 5Б, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500,

код ЄДРПОУ 21404115,

до відповідача: Фермерського господарства Валентина 2016,

вул. Кобища, 11, с. Курінь, Бахмацький район, Чернігівська область, 16544,

код ЄДРПОУ 40676385,

про стягнення 284 455,63 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Обставини справи:

31.03.25, Фермерське господарство МП Горизонт звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фермерського господарства Валентина 2016, в якому просить суд стягнути 284 455,63 грн, з яких 185 676,00 грн боргу та 98 779,63 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору №01/06мд про надання послуг від 01.06.2023 року в частині оплати вартості наданих позивачем послуг.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.25 справу №927/304/25 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.04.25 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

зобов`язати відповідача - Фермерське господарство Валентина 2016 невідкладно зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, надавши суду докази такої реєстрації та повідомити, що у разі звернення до суду особою, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала свого обов`язку, документи такої особи будуть залишатися судом без руху, або повертатися, залежно від виду процесуального документа.

здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання).

запропонувати відповідачу відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі: надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; одночасно надіслати позивачу: копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

подати до суду протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) заперечення на відповідь на відзив (ст.167, 251 ГПК України).

запропонувати позивачу відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву: надіслати (надати) до суду відповідь на відзив, надіславши одночасно копію даної відповіді на відзив відповідачу, а докази надсилання надати суду.

запропонувати відповідачу відповідно до ст. 167, 251 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив надати заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування, аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

звернути увагу учасників справи на те, що:

- за приписами п.8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї; копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

- згідно з ч.2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, заяви та клопотання, які без поважних причин не будуть подані в строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.

роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.04.25 направлена позивачу до електронного кабінета в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно з довідкою про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінета позивача 03.04.25 13:05.

Відповідач 11.04.25 отримав ухвалу суду від 03.04.25, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0601131700656, яке міститься в матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать про те, що суд належним чином повідомив учасників справи про відкриття провадження у справі та встановлення процесуальних строків, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідач не надав відзиву на позов, строк для надання відзиву сплив 26.04.25.

За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 03.04.25.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

01 червня 2023 року між Фермерським господарством "Валентина 16" (надалі Замовник) та Фермерським господарством МП Горизонт (надалі Виконавець) укладено договір №01/06мд про надання послуг (надалі договір), за умовами п.1.1. якого Виконавець забезпечує проведення робіт по оприскуванню посівів (в подальшому «Послуги») технікою Виконавця, на полях Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити вартість Послуг Виконавця, в терміни і на умовах передбачених цим Договором.

Згідно з п.2.1. Договору, Замовник з Виконавцем на момент підписання цього Договору визначають:

-площа, на яку здійснюється оприскування, визначаються на підставі актів наданих послуг, що підписується обома сторонами після виконання кожного оприскування посівів;

-послуги надаються неодноразово на основі усних запитів Замовника, які підтверджуються Актами виконаних робіт по кожному запиту.

Відповідно до умов договору (п.3.1.) Сторони погоджують вартість робіт визначається кожним актом наданих послуг.

За умовами п.3.2. Договору Замовник може сплачувати аванс Виконавцю до початку робіт за погодженням з Виконавцем.

Після кожного виконання послуг, сторони підписують Акт наданих послуг, на якому вказуються точні обсяги робіт (площа), дата виконання робіт та вартість відповідних послуг (п.3.3. Договору).

За умовами п.3.5. Договору, Замовник проводить повний розрахунок з Виконавцем протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.

За умовами п.5.1. Договору Замовник зобов`язується:

-своєчасно і в повному об`ємі виконувати всі свої зобов`язання, передбачені цим договором (п.п.5.1.1.);

-виконати весь комплекс протипожежних заходів (п.п.5.1.2.);

-забезпечувати відсутність необґрунтованих простоїв техніки (п.п.5.1.3.);

-забезпечувати збереження техніки виконавця під час стоянок (п.п.5.1.4.).

За умовами п.5.2. Договору Виконавець зобов`язується:

-своєчасно і в повному об`ємі виконати всі свої зобов`язання, передбачені даним договором (п.п.5.2.1.);

-забезпечувати збереження своєї техніки під час стоянок (п.п.5.2.2.);

-забезпечувати відсутність необґрунтованих простоїв техніки (п.п.5.2.3.).

За умовами п.п.6.2.1. п.6.2. Договору, у разі несвоєчасної оплати Замовником послуг Виконавця, Замовник виплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,2 % від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховуєтся пеня, за весь період прострочення.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного його виконання (п.7.3. Договору).

Договір підписано та скріплено печатками обох сторін.

Між сторонами Договору складено Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №6 від 26.06.24, за змістом якого Виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): «послуги по оприскуванню посівів соняшника» на площі 309,46 га, на загальну суму 185 676,00 грн з ПДВ, із зазначенням про те, що Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Як зазначає позивач, відповідач за надані послуги не розрахувався, чим порушив умови Договору, що стало підставою звернення до суду з позовом у даній справі.

За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, позивач на підставі п.п.6.2.1. Договору також просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 98 779,63 грн., розраховану за період з 14.06.24 по 07.03.25.

Суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, оскільки Відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати вартості послуг в установлені Договором строки, суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 185 676 грн підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених до стягнення з Відповідача 98 779,63 грн пені за період з 14.06.24 по 07.03.25, нарахованої на підставі пункту 6.2.1. Договору, суд зазначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно з положеннями статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно частин 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 статті 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Як встановлено судом вище, згідно пункту 6.2.1. Договору, у разі несвоєчасної оплати Замовником послуг Виконавця, Замовник виплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,2 % від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховуєтся пеня, за весь період прострочення.

Отже, сторонами договору, було письмово погоджено застосування такого виду відповідальності до Замовника, як стягнення пені.

З огляду на викладене, оскільки прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань за Угодою підтверджується матеріалами справи, обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, не наведено, позовна вимога про стягнення з відповідача пені, нарахованої на підставі п.6.2.1. Договору, визнається судом обґрунтованою.

Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку пені, позивач нараховує пеню без урахування приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У даному випадку в укладеному між сторонами договорі не передбачено нарахування пені у більший строк, ніж визначають приписи ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Перевіривши розрахунок пені позивача на суму 98 779,63 грн, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, суд встановив, що обґрунтований розмір пені становить 24 143,54 грн. У стягненні 74 636,09 грн пені суд відмовляє з підстав, викладених вище.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог, власного контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 185 676 грн основного боргу та 24 143,54 грн пені. В решті позовних вимог в частині стягнення 74 636,09 грн пені слід відмовити.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

За частинами 1 та 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктами 2, 4 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить сплачену суму судового збору 4266,83 грн та витрати на правничу допомогу - 21196,00грн.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем за подання даного позову до суду відповідно до платіжної інструкції №306 від 26.03.25 сплачено 4266,83 грн судового збору.

Таким чином, оскільки заявлений позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 3147,29 грн.

У позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести в зв`язку з розглядом даної справи становить 21196,00 грн. Повідомив про намір подати належні докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в порядку частини 8 статті 129 ГПК України, протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

За таких обставин, на момент ухвалення судового рішення, в суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 123, 124, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Фермерського господарства Валентина 2016 (вул. Кобища, 11, с. Курінь, Бахмацький район, Чернігівська область, 16544, код ЄДРПОУ 40676385) на користь Фермерського господарства МП Горизонт (вул. В. Вернадського, 5Б, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 21404115) 185 676 грн основного боргу, 24 143,54 грн пені та 3147,29 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3.У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 74 636,09 грн пені відмовити.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв`язку - тел.099 420 54 50.