Ухвала суду № 127352948, 15.04.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23598/24-ц

пр. № 2-2847/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2025 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Вовк С. В.,

при секретарі судових засідань Брачун О. О.,

вирішивши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України та Державної казначейської служби про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказана справа.

Від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, з підстав того, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій згідно з частиною першою статті 287 КАС України відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин в їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

За загальним правилом в порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункти 1, 7 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною першою статті 287 передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій згідно з частиною першою статті 287 КАС України відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14- 19цс18), від 12.09.2018 року у справі № 906/530/17 (провадження № 12-213гс18), від 17.10.2018 року у справах № 927/395/13 (провадження № 12-189гс18), № 5028/16/2/2012 (провадження № 12-192гс18), від 05.12.2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18), від 13.02.2019 року у справі № 808/2265/16 (провадження № 11-1334апп18) та від 10.04.2019 року у справі № 908/2520/16 (провадження № 12-30гс19), від 05.06.2019 року у справі № 911/100/18 (провадження № 12-60гс19).

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ) перебуває виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 760/16806/22 виданого 05.01.2024 Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з держави російська федерація на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

Виконавче провадження відкрито постановою державного виконавця від 05.04.2024 та приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1 до складу якого входять виконавчі провадження, за якими боржником є держава - російська федерація.

У Відділі перебуває зведене виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 про стягнення заборгованості із боржника - російська федерація, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, де стягувачами є як фізичні так і юридичні особи.

Статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Пунктом 14 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) (далі - Інструкція) зазначено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» та Пунктом 14 Розділу III Інструкції державним виконавцем Відділу 05.04.2024 винесено постанову про приєднання виконавчого ВП № НОМЕР_2 до зведеного виконавчого провадження ЗВП № НОМЕР_1.

Оскільки ОСОБА_1 є часником зведеного виконавчого провадження (за правилами різних юрисдикцій), пред`явив позов до Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України внаслідок невиконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 25 вересня 2023 року у справі № 760/16806/22, то такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 189, 196, 255-256, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України та Державної казначейської служби про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України та Державної казначейської служби про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий С. В. Вовк