Вирок № 127352003, 29.04.2025, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/91/25

Справа № 643/9354/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2025 року Салтівський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , потерпілих- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника потерпілого - ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого -адковата ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020220000000271 від 06.03.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

06.03.2020, приблизно о 15:15, ОСОБА_8 керуючи технічно справним автомобілем «Mazda Premacy» р.н. НОМЕР_1 рухався по вул. Салтівське шосе зі сторони вул. Ак. Павлова в напрямку пр. Л. Ландау в м. Харкові.

Під час руху по вказаній вулиці, в районі заїзду у двір буд. №47/2, що розташований по вул. Салтівське шосе, діючи необережно, порушив вимоги п.п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

10.4 «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі виїзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, …»

та при виконанні повороту ліворуч, не впевнився в безпеці та не надав дороги мотоциклу «Kawasaki» без реєстраційного номеру під керуванням ОСОБА_10 , що рухався в зустрічному напрямку прямо та допустив з ним зіткнення.

Внаслідок дорожньо-транспортної події ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з висновком судово-медичної експертизи №10-12/458-С/20 від 30.04.2020 причиною смерті останнього стала тупа травма тіла,у вигляді численних переламів кісток та розривів внутрішніх органів, масивної крововтрати з травматичного шоку, які за своїм критерієм відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть останнього.

Порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_8 , які знаходяться у причинному зв`язку з подією та її наслідками, виразилися в тому, що він керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем «Mazda Premacy» р.н. НОМЕР_1 , при виконанні повороту ліворуч не впевнився у безпеці своїх дій та виїхавши на смугу зустрічного руху, допустив зіткнення з мотоциклом «Kawasaki» без реєстраційного номеру під керуванням ОСОБА_10 , який рухався в зустрічному напрямку, що спричинило вищевказані наслідки.

Порушення вимог п.п.10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України ОСОБА_8 згідно з висновком комплексної експертизи матеріалів і засобів звуко- та відеозапису та автотехнічної експертизи №7/537/538/539/11/1/94 КПСЕ-20 від 15.05.2020 знаходяться в причинному зв`язку з подією та її наслідками.

Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_10 .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, визнав частково, посилаючись на те , що в діях водія мотоцикла були порушення правил дорожнього руху , надав суду пояснення про те, що в день пригоди, 06.03.2020, приблизно о 15-15 він керував автомобілем "Мазда" та рухав по вул. Салтівське шосе, в напрямку пр. Льва Ландау, у м. Харкові, під`їдаючи до заїзду у двір буд № 47/2, він включив лівий показник повороту, зменшив швидкість та зайняв лівий ряд. На зустрічній полосі, на відстані приблизно 200-250 м починали рух зустрічні транспортні засоби, а саме легкові автомобілі, тому впивавшись що він нікому не заважає, почав повертати ліворуч. Під час повороту зі швидкістю приблизно 15 км\г, побачив, що по зустрічній полосі з великою швидкістю, рухається мотоцикл, водій якого починає теж маневрувати праворуч, у напрямку свого руху. Приблизно на відстані 1 м від лівого бордюру відбувається зіткнення.

Цивільний позов ОСОБА_8 визнав частково.

Захисник обвинуваченого просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 покарання, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України, звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком. Не застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_8 передбачене ч. 2 ст. 286 КК України додаткове покарання у вигляді позбавлення права керува транспортними засобами, частово задовольнити цивільний позов та скасувати арешт майна, з автомобіля Мазда .

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив , що 6 березня 2020 року сталась трагедія , ОСОБА_13, керуючи автомобілем Мазда Примаси НОМЕР_1 , при здійсненні повороту ліворуч не надав переваги мотоциклу Кавасаки, який рухався по головній дорозі. Внаслідок зіткнення загинув його син - ОСОБА_12 . Йому було лише 25 років. Особливо цинічним є те, як обвинувачений повів себе одразу після ДТП. Він не викликав швидку, не надав жодної допомоги. Це робили сторонні очевидці. Сам ОСОБА_8 навіть не вийшов з автомобіля, щоб перевірити його стан, якого він щойно смертельно травмував. Така поведінка є не просто аморальною - вона демонструє повну відсутність людяності.

Протягом усього слідства та судового розгляду обвинувачений вів себе зверхньо, намагався впливати на правоохоронців, ухилявся від відповідальності, не визнавав своєї вини, не розкаювався, не просив вибачення. За п`ять років єдиним жестом було надсилання через поштовий переказ 30 000 гривень - мізерної суми, яка не може бути визнана ні повноцінним відшкодуванням, ні щирим проявом каяття.

ОСОБА_13 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, тобто перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен був переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.

В той час як виходячи з висновку авто-технічної експертизи у даній дорожній обстановці технічна можливість запобігти ДТП, визначалася виконанням водієм ОСОБА_14 вимог п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України.

Не виконання цих вимог Правил дорожнього руху України, перебувають з технічної точки зору, у причинному зв`язку з подією даної ДТП.

Потерпілий ОСОБА_4 зазначає, що ОСОБА_8 може вжити заходів для переховування, в тому числі залишити межі території України, що ускладнить, або зробить неможливим виконання вироку суду та на виконання вимог ст. 374 КПК України, просить суд, діючи як орган судової влади, що призначає покарання та забезпечує його виконання, до набрання вироком законної сили застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою та призначити покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами 8 років та взяти під варту негайно в залі суду.

Потерпіла ОСОБА_4 надала аналогічні пояснення та просила суд призначити покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами 8 років та взяти під варту негайно в залі суду.

Представник потерпілих адвокат ОСОБА_6 підтримала позицію потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та зазначила, що висновок судово-автотехнічної експертизи № 7\537\538\539\11\1\94 КПСЄ від 15.05.2020 в частині встановлення в діях потерпілого - водія мотоциклу ОСОБА_10 , невідповідності вимогам п.п. 12.3 та 12.4 ПДР, які з технічної точки зору, знаходять у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди не може братись до уваго суду , так як вказаний мотоцикл та водій мотоциклу не був ідентифікований на відеозаписах, які були використанні при проведенні експертизи. Виходячи з відеозаписів встановити, чи вбачаються в діях водія мотоцикла Кавасакі невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які б знаходились у причинному зв`язку з настанням ДТП, не є можливим.

Вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується належними, допустимими та достовірними доказами, які безпосередньо були досліджені в судовому засіданні та які в сукупності та взаємозв`язку є достатніми для постановлення обвинувального вироку.

На вину у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України вказують:

- Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.03.2020 року , схемою до протоколу огляду місця ДТП від 06.03.2020 року, та фотоілюстрацією, де зафіксована ділянка проїзної частини за адресою : м.Харків, Салтівське шосе,47/2 , де відбулась ДТП із зображенням на схемі автомобіля Мазда та направленням його руху (т.3 а.с. 1-12);

- Висновок судово-медичної експертизи № 10-12/458-С/20 від 30.04.2020 р. відповідно до якого, у зв`язку з подією, на підставі судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_10 ,1993 р.н.,чол. ст. , у зв`язку з подіями 06.03.2020 були виявлені наступні ушкодження:

При експертизі трупу встановлені наступні тілесні ушкодження:

Голови: Забита рана в правій тім`яній області та на чолі зліва, комплекс саден з крововиливами та з забитою раною на чолі та на обличчі справа, крововиливи у м`які покрови голови в зоні проекції вказаних ушкоджень, один з яких продовжується з правої тім`яної до лівої скроневої області, де має форму квадрата зі сторонами 3 см; крововиливи під м`які оболонки на конвексі та базальній поверхні головного мозку.

Тулуба: садно на правій бічній поверхні у 115 см від підошви стопи дугоподібної форми , крововиливи у м`які тканини по задній поверхні на рівні 143-152 см від підошовної поверхні

стоп з підлеглими переламами остистих відростків 3-5 грудних хребців (дія сили справа-наліво) та на рівні 115 см від підошви стоп на площі 22x16см, з розшаруванням м`яких тканин перелами задніх відрізків 1-8 правих ребер розгинального характеру та 1-го лівого ребра у бічному відрізку згинального характеру; крововилив у плевральні порожнини (700 мл зліва 500мл справа); забій та фрагментація правої легені, подовжені крововиливи у прикореневих

відділах; розриви та розтрощення печінки в зоні задньої поверхні правої частки та в глибині органу; крововилив у черевну порожнину (400мл крові); крововилив у жирову клітковину правої надниркової залози. Вказані ушкодження виникли внаслідок ударних дій тупим

твердими предметами ( о предмети).

Кінцівок: садна на лівому передпліччі; садно в проекції правого плечового суглобу, садна на правому стегні та в проекції правого колінного суглобу (передня та передньо-зовнішня поверхня); садна та синці на правій гомілці та склепіння стопи ( переважно по передано-внутрішній поверхні); садна на передній поверхні проекції лівого колінного суглобу; садна на лівій гомілці з забитою раною та на склепінні стопи (переважно передньо-зовнішня поверхня,на задній поверхні); внутрішньо суглобовий перелам голівки великогомілкової кістки та шийки малогомілкової кістки правого колінного суглобу.

Комплекс вказаних ушкоджень виник внаслідок переважно ударних дій тупих твердих предметів та о такі безпосередньо перед настанням смерті (про це свідчить результат експертизи, виконаної у гістологічному відділенні), не виключено що під час, вказаної в постанові, дорожньо-транспортної пригоди, а саме 06.03.2020 року при травмуванні мотоцикліста внаслідок зіткнення мотоциклу з іншим транспортним засобом.

Враховуючи єдиний механізм виникнення, вище зазначений комплекс тілесних ушкоджень може бути кваліфікований за ступенем тяжкості в сукупності по критерію небезпеки для життя

як ТЯЖКІ тілесні ушкодження (згідно п.п.2.1.1а; 2.1.2; 2.1.3 л,о «Правил судово-медичного встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995г.).

Причиною смерті стали тупа травма тіла внаслідок ДТП у вигляді численних переламів кісток та розривів внутрішніх органів, масивної крововтрати з травматичного шоку.

При судово-медичній експертизі крові від трупа, виконаній у токсикологічному відділенні метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлено.

(т.3 а.с.20-24);

- Висновок судово-медичної експертизи № 13-388-С/20 від 24.04.2020 р. від трупу ОСОБА_10 ,1993 р.н.,чол. ст. відповідно до якого в маркованому об`єкті №1 ("м`які тканини з обл. перелому кісток гомілки") - вогнищевий

крововилив зажиттєвого походження, без клітинної реакції. В маркованому об`єкті №4 ("м`язи спини")

- масивний деструктивний крововилив зажиттєвого походження, без клітинної реакції. Крововилив під м`які мозкові оболонки головного мозку у "правої тім`яної та правої скроневої діл.".

В паренхімі одного з надісланих об`єктів легень масивні інтраальвеолярні крововиливи. В іншому - дрібновогнищевий субплевральний крововилив. Дефекти капсули і паренхіми печінки з

крововиливами. Субкапсулярні дрібні розриви паренхіми селезінки. Крововилив у жирову клітковину чашечки в одній з нирок.

Нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів з переважним недокрів`ям міокарду.

Коронароспазм. Вогнища альвеолярної емфіземи та дистелектазів у легенях. Помірний набряк головного мозку.

(т.3 а.с.25-26);

- Висновок судово-медичної експертизи № 16-13/647-С/20 від 07.03.2020 р. відповідно до якого, на підставі результатів судово-медичної експертизи крові трупа гр-на ОСОБА_10 ,1993 р.н.(№458С ) метиловий , етиловий , ізопропіловий, н-пропіловий ,ізобутиловий, н-бутиловий , ізоаміловий спирти не виявлено.

(т.3 а.с.27);

- Висновок судово-медичної експертизи № 14-196-С/20 від 07.03.2020 р. зразка крові від трупа гр-на ОСОБА_10 ,1993 р.н.(№10-12/458-с/20) , відповідно до якого кров від трупа гр-на ОСОБА_10 ,1993 р.н.(№10-12/458-с/20) належить до групи Вз ізогемаглютиніном анти-А;

(т.3 а.с.28);

- Протокол огляду відеозапису від 18.05.2020 року слідчим СУ ГУ НП в Харківській області майором поліції ОСОБА_15

- Висновок комплексної експертизи матеріалів засобів звуко- та відеозапису та автотехнічої експертиза № 7\537\538\539\11\1\9 КПСЕ-20 від 15.05.2020, відповідно до якої у файлах : відеофонограмі «2020_0122_091350.МР4» , що міститься на оптичному диску «PATRON CD-R» та відеограмі «ІР камера 12_ Video_ Video_ 202003061511559 _ 20200306151737_170002086.MP4», міститься на оптичному диску «TDK DVD-R» ознак монтажу не виявлено.

У даній дорожній ситуації водій автомобіля «Mazda Premacy» р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху.

У даній дорожній обстановці водій мотоциклу «Kawasaki» без

р. н. - ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху.

Невідповідності дій водія автомобіля «Mazda Premacy» р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_8 вимогам п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

У розглянутій дорожній ситуацій, в діях водія мотоциклу «Kawasaki» без р.н. ОСОБА_10 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху ,які з технічної точки зору , знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП .

Швидкість руху мотоциклу «Kawasaki» без р.н. до зіткнення з автомобілем «Mazda Premacy» р.н. НОМЕР_1 складала близько 135 км/год .

Місце зіткнення автомобіля «Mazda Premacy» р.н. НОМЕР_1 з мотоциклом «Kawasaki» без р.н. знаходиться на правій смузі руху проїзної частини вул. Салтівське шосе в бік вул. Ак. Павлова, біля кінцевого положення автомобіля «Mazda Premacy» р.н. НОМЕР_1 , в районі його передньої частини перед осипом грунту (поз.4 зображення 19). Більш точно встановити місце зіткнення вищевказаних транспортних засобів, не є можливим .

(т.3. а.с.32-43);

- Висновок автотехнічної експертизи № 7/723СЕ-20 від 27.05.2020 року , відповідно до якої на момент експертного огляду та на момент ДТП рульове керування та ходова частина автомобіля «Mazda Premacy» перебували в працездатному стані;

(т.3 а.с.50-58)

- Висновок судової транспортно- трасологічної експертизи № 7/722СЕ-20 від 27.05.2020 року , відповідно до якого в момент первинного контакту взаємне розташування транспортних засобів було таким, що автомобіль «Mazda Premacy» своєю передньою частиною, а саме, переднім бампером, контактував з лівою боковою частиною мотоцикла «Kawasaki», а саме з лівою боковою полімерною панеллю.

В момент первинного контакту кут між поздовжніми осями автомобіля «Mazda Premacy» та мотоцикла «Kawasaki» був близьким до 110°.

Місце зіткнення автомобіля «Mazda Premacy» та мотоцикла «Kawasaki» розташовувалося перед осипом ґрунту (поз. 4 на схемі до протоколу місця ДТП від 06.03.2020). Більш точно встановити, де розташовувалося місце зіткнення транспортних засобів, по зафіксованій на схемі до протоколу огляду місця ДТП слідовій інформації не представляється можливим.

(т.3 а.с.60-68)

- Висновок автотехнічної експертизи № 7/724СЕ-20 від 22.05.2020 року , відповідно до якої на момент огляду та на момент ДТП гальмівна система мотоциклу «Kawasaki» знаходилась в працездатному стані;

(т.3 а.с.69-74)

- покази свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що в день пригоди, він керуючи автомобілем та рухався по вул. Салтівське шосе, в напрямку пр. Льва Ландау, у м. Харкові. Попереду рухався автомобіль "Мазда" водій якого під`їхавши до заїзду у двір буд. № 47\2 почав з лівого ряду зі швидкістю приблизно 10-15 км\г, повертати ліворуч, та знаходився у маневрі приблизно 5-7 секунд, виїхавши на зустрічну полосу, автомобіль "Мазда" зіткнувся з мотоциклом. До пригоди мотоцикл не бачив.

Допитаний за клопотанням представника потерпілого експерт ОСОБА_17 в судовому засіданні підтвердив висновок комплексної експертизи матеріалів засобів звуко- та відеозапису та автотехнічої експертиза № 7\537\538\539\11\1\9 КПСЕ-20 від 15.05.2020 року, на підставі наданих вихідних даних, була проведена вказана експертиза № 7\537\538\539\11\1\9 КПСЕ-20.

Недопустимості досліджених доказів щодо фактичних обставин події судом не встановлено, відповідних клопотань сторонами заявлено не було.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Під час розгляду справи у суді сторона захисту не була позбавлена можливості подавати докази на захист обвинуваченого, проте не скористалась своїм правом клопотати перед судом про призначення у справі, зокрема, комісійної судової експертизи, щодо якої судом було відмовлено за клопотанням сторони обвинувачення.

Таким чином, суд вважає за необхідним взяти за основу в якості належного доказу наявності невідповідності дій водія ОСОБА_8 вимогам п.п.10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України саме висновок комплексної експертизи матеріалів засобів звуко- та відеозапису та автотехнічої експертиза № 7\537\538\539\11\1\9 КПСЕ-20 від 15.05.2020 року, оскільки цей висновок відповідає встановленим обставинам, був складений з урахуванням вихідних даних, які надали можливість надати експертам відповіді на поставлені запитання.

Оцінюючи доведеність винуватості обвинуваченого у скоєнні інкримінованого злочину, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

Аналіз вищенаведених показів обвинуваченого, потерпілих та досліджених письмових доказів у їх сукупності, які суд визнає належними та допустимими, дозволяє суду зробити висновок про те, що доведеність винуватості обвинуваченого у порушенні водієм правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій смерть, випливає із сукупності вище встановлених ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, що дозволяє суду поза розумним сумнівом дійти до висновку, що вина обвинуваченого у судовому засіданні у скоєнні злочину, зазначених у вироку доведена повністю, та органом досудового розслідування дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.2ст. 286 КК України.

Відповідно до ч.ч.1-3ст.337 КПК, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Відповідно до ст.89 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи вищевказані досліджені судом докази по кримінальному провадженню, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв`язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2019 року №13-31кс19 зазначила:

Диспозиція статті 286 КК сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.

При цьому належить враховувати, що злочин, передбачений статтею 286 КК, є злочином із так званим матеріальним складом, і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень ПДР, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в частинах 1, 2 або 3статті 286 КК, тобто тільки такі порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причинному зв`язку.

Таким чином, об`єктивна сторона даного складу злочину включає такі обов`язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність); обстановку; суспільно - небезпечні наслідки (середньої тяжкості тілесне ушкодження - частина 1, смерть потерпілого або тяжке тілесне ушкодження - частина 2, загибель кількох осіб - частина 3; причинний зв`язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.

Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати у: 1) вчиненні дій, заборонених правилами (наприклад, керування транспортним засобом у стані сп`яніння чи без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії тощо); 2) невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (незниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки, недотримання безпечного інтервалу тощо).

Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені статті 286 КК.

Допущені особою, яка керує транспортним засобом, порушення ПДР можуть бути умовно поділені на дві групи: а) порушення, які самі собою (без порушення інших правил ПДР) не здатні викликати суспільно небезпечні наслідки, зазначені у статті 286 КК; б) порушення, які самі собою (навіть без будь-яких інших додаткових факторів) містять реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і тим самим виступають як головна, вирішальна умова, без якої наслідки не настали б і яка знеминучістю викликає (породжує) їх у конкретній ДТП, що мала місце.

Під час розгляду кримінального провадження суд зобов`язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених статтею 286 КК, тобто перебували у причинному зв`язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.

Тільки порушення ПДР, які містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого статтею 286 КК.

Велика Палата звернула увагу на те, що склад злочину, передбачений статтею 286 КК, утворює не будь- яке недотримання особою, котра керує транспортним засобом, вимог ПДР, а лише таке, що безпосередньо призвело до зазначених у цій статті наслідків.

Крім того, суд звертає увагу на те, що причинний зв`язок в автотранспортних злочинах відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями ПДР та відповідними наслідками.

Обвинувачений у своїх показаннях вказує на те, що він не спростовує подій 06.03.2020 року, тож на погляд суду це є фактичним визнанням тих обставин, що саме від дій обвинуваченого настали такі наслідки, як ДТП та смерть потерпілого. Відповідно до встановлених фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_8 перебувають у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та настання смерті ОСОБА_10 .

Суд констатує, що в діях ОСОБА_8 також наявні ознаки грубої необережності, яка виразилась у невиконанні ним п. 10.1ПДР, тобто «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

П. 10.4 «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі виїзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, …»

Аналізуючи вище викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому ОСОБА_10 та його вину у вчиненні даного кримінального правопорушення вважає доведеною.

Суд, керуючись ст. 65 КК України, при призначені покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке у відповідності до правил ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів і яке вчинено з необережності, обставини його скоєння, критичне ставлення обвинуваченого до вчинених ним дій, дії потерпілого, дані про особу обвинуваченого, зокрема, що ОСОБА_8 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має неповнолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні батьків літнього віку, офіційно працює в ТОВ «ДРОН ТЕХНОЛОДЖІ», має постійне місце проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Суд критично ставиться до каяття обвинуваченого ОСОБА_8 , вибачення обвинуваченого під час судового розгляду не містили ознак щирості, а були способом для уникнення реальної міри покарання. Разом з тим, останній висловлював вибачення виключно на загал, жодних спроб зустрічей чи спілкування із потерпілими не здійснював на протязі тривалого часу.

Таким чином, обставин , які пом`якшують відповідальність обвинуваченого судом не встановлено .

Обставин, що обтяжують відповідальність обвинуваченого судом не встановлено.

Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, форму вини, відсутність попередніх судимостей, враховуючи конкретні обставини справи, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, так як відсутні передбачені законом підстави для застосування до призначеного покарання положень ст.75,76 КК України, а також ст. 69 КК України, які б давали суду можливість прийти до висновку про звільнення обвинуваченого від відбуття покарання із випробуванням, або застосування до нього більш м`якого покарання. При цьому суд враховує позицію доводів сторони обвинувачення, потерпілих та їх представника, щодо призначення обвинуваченому міри покарання пов`язаної із позбавленням волі. Але для досягнення цілей виховання та попередження вчинення нових злочинів, враховуючи відсутність судимостей, наявність неповнолітньої дитини та батьків похилого віку , суд вважає необхідним не застосовувати максимальної санкції, яка передбачена ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує грубе порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого, що спричинило тяжкі наслідки, та приходить до висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на строк три роки.

При вирішенні питання про додаткове покарання суд виходить з того, що сторона обвинувачення просить його призначити в якості додаткового.

З досудової доповіді стосовно ОСОБА_8 , яка на вимогу суду була надана 22.11.2023 начальником Салтівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації » в Харківській області вбачається, що з урахуванням інформації, яка характеризує особистість обвинуваченого , умов його життєдіяльності , відносини в суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення , а також його імовірної небезпеки для суспільства , орган пробації вважає виправлення цієї особи без ізоляції від суспільства.

Обговорюючи законність та обґрунтованість цивільного позову, судом встановлено наступне.

Потерпілим ОСОБА_4 до початку судового розгляду був заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 234 606 гривен та моральної шкоди в розмірі 3 000 000 гривен , заподіяної злочином.

Потерпілий ОСОБА_4 уточнив позовні вимоги та просить стягнути на користь позивача ОСОБА_4 з відповідача страхової компанії_ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» витрати на поховання та витрати на придбання надгробного пам 'ятника в розмірі 56 676 гривень.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_4 з відповідача страхової компанії ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» моральну шкоду в розмірі 56 676 гривень.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_4 з відповідача ОСОБА_8 майнові витрати 74 654 гривні.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_4 з відповідача ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 2 943 324 гривен.

Ухвалою суду від 12.06.2023 року ОСОБА_5 було визнано потерпілою у вказаному кримінальному проваджені та цивільним позивачем.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Магсіа Ргетасу», р.н. НОМЕР_1 на 06.03.2020 року була застрахована в страховій компанії ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.», страховий Поліс № 168362230.

Внаслідок дорожньо-транспортної події ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило його смерть.

Зазначеним злочином ОСОБА_4 , який є потерпілим у кримінальному провадженні, заподіяна матеріальна шкода, яка складається з витрат на поховання сина:

-сплата за надання місця на цвинтарі в сумі 8 470 гривен,

-сплата за ритуальні послуги в сумі 2 410 гривен,

-придбання похоронного одягу в сумі 3 450 гривен,

-придбання гробу, хреста, похоронного набору на суму 5000 гривен,

-витрати на придбання надгробного пам`ятника на суму 131 330 гривен.

Всього витрат на суму 150 660 гривень.

Зазначені витрати підтверджуються копіями платіжних документів ,які видавались ритуальними організаціями , ФОП ОСОБА_18 .

Згідно до ст. 127 КПК України - шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за

результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою,

яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 спи 1187 ЦК України шкода , завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право

власності, інше речове майно, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого

створює підвищену небезпеку.

Частина 1 ст. 1187 ЦК України визначає1 що до джерел підвищеної діяльності належить діяльність, пов 'язана з використанням, зберіганням або утриманням

транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних,

радіоактивних, вибухово- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, якацю діяльність здійснює.

З абз.1 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної

шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна»(з наступними змінами) та абз.1 п.2 Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду

судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі за

умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України «особа має право на відшкодування

моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».

Моральна шкода полягає:

1)у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я ;

2)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

Відповідно до ч, 2 ст. 1167 ЦК України «моральна шкода відшкодовується

незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом , іншим ушкодженням здоров 'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Статтею 23 Цивільного кодексу України визначаються » основні підстави та порядок відшкодування моральної шкоди. Частиною 3 встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, а частиною 4 визначено ,що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Статтею 62 КПК України передбачено ,що цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом (на ці обставини звернула увагу Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 19.06.2019 ) в справі №465/4621/16-к, провадження № 13-24кс19.

Крім того, вищевказаною Постановою Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потеупілого до СК (МТСБУ) про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до СК (МТСБУ) із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ», не є обов`язковим.

Згідно до положень ст. 23 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, у тому числі: шкода, пов`язана шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Ст. 27.4 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» передбачено, що Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

На протязі січня - вересня 2020 року мінімальна заробітна плата складала 4 723 гривні відповідно до Закону про Держбюджет на 2020 рік.

За вищевказаних обставин суд вважає, що витрати на поховання та виготовлення пам`ятника розмірі 56 676 гривень підлягають стягненню зі страхової компанії ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.».

Відповідно до ст. 27.3. Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» передбачено відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

За таких обставин, вважаю що моральна шкода яка підлягає відшкодуванню страховою компанією ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» в межах страхової виплати складає: 12 х 4 723 = 56 676 гривень.

Відповідно до ст. 1194 ЦПК України - особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки сума витратна поховання та виготовлення пам 'ятника перевищує ліміт страхового відшкодування (12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі), вважаю, що різниця між фактичним розміром страховою виплатою 74 654 грив (131 330 - 56 676 = 74 654) повинна бути стягнута з ОСОБА_8 .

Відповідно до Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «розгляд справ, що виникають при відшкодуванні шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, має здійснюватися у точній відповідальності із законом та установлені для цього строки. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавана за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли ие було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки. - незалежно від наявності вини.

Щодо позовних вимог потерпілих до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди, суд керується наступними вимогами закону.

Відповідно до ч. 1ст. 1167 ЦК України- моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

У відповідності ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушення нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Обвинувачений та його захисник цивільний позов визнали частково .

При розгляді позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди суд виходить з такого.

Виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України, суд враховує практику Європейського Суду, зокрема рішення від 28.05.1985 року Серія А &96 справа Abdulaziz,Cabales and Balkandali v. United Kingdom, де враховано, що деякі форми моральної шкоди, зокрема емоційні страждання, за своєю природою не завжди можуть бути доведені чимось конкретним.

Відповідно до вимог ч.2ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1167, ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_8 не обирався, клопотань до суду з цього питання не надходило.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення:

- судової автотехнічної експертизи (технічного стану) №7/723СЕ-20 від 27.05.2020 року - 2451.75 грн.;

- судової автотехнічної експертизи (технічного стану) №7/724СЕ-20 від 22.05.2020 року - 2451.75 грн;

- судової транспортно-трасологічної експертизи №7/722СЕ-20 від 27.05.2020 - 7355.25 грн.;

-судової комплексної експертизи матеріалів і засобів звуко- та відеозапису та автотехічної експертизи №7/537/538/11/1/94 КПСЕ-20 від 15.05.2020 - 5230,4 грн., . слід стягнути з ОСОБА_8 на користь держави ( Отримувач: УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код доходів 24060300, п/р UA298999

у відповідності до ч. 15 ст. 615 КПК України, суд вважає за можливе обмежитися проголошенням резолютивної частини вироку з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 369-371, 373, 374, 376, ч.15 ст.615 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк - 5 (п`ять ) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 ( три ) роки.

Обрати запобіжний захід ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою у Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з 29.04.2025 року з 14-00 години , тобто з моменту його взяття під варту в залі суду.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взяти під варту негайно в залі суду та зобов`язати компетентних службових осіб Національної Гвардії України, Національної поліції України , Служби судової охорони в цій частині вжити заходи в межах їх компетенції .

Відповідно ч.2 ст.124 КПК України, стягнути із засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів за проведення:

- судової автотехнічної експертизи (технічного стану) №7/723СЕ-20 від 27.05.2020 року - 2451.75 грн.;

- судової автотехнічної експертизи (технічного стану) №7/724СЕ-20 від 22.05.2020 року - 2451.75 грн;

- судової транспортно-трасологічної експертизи №7/722СЕ-20 від 27.05.2020 - 7355.25 грн.

- судової комплексної експертизи матеріалів і засобів звуко- та відеозапису та автотехічної експертизи №7/537/538/11/1/94 КПСЕ-20 від 15.05.2020 - 5230,4 грн.,

Заявлений цивільний ОСОБА_4 - задовольнити.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_4 з відповідача страхової компанїї_ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» витрати на поховання та витрати на придбання надгробного пам`ятника в розмірі 56 676 гривен.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_4 з відповідача страхової компанії ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» моральну шкоду в розмірі 56 676 гривень.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_4 з відповідача ОСОБА_8 майнові витрати 74 654 гривен.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_4 з відповідача ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 2 943 324 гривен.

Речові докази:

-«DVD-R» диск з маркуванням «TDK » на якому знаходиться файл «ІР камера 12_Video_Video_202003061511559_20200306151737_170002086» , CD-R» диск « PATRON» на якому знаходиться відео файл «2020_0122_091350 » -зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1