Ухвала суду № 127339769, 14.05.2025, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 травня 2025 р. м. Чернівці Справа №600/1370/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2025 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області (позивач) до ОСОБА_1 (відповідач) з такими позовними вимогами:

стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 10754,81 грн до місцевого бюджету.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченими фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості на суму 10754,81 грн. Дана заборгованість є узгодженою, однак не сплаченою в добровільному порядку.

Ухвалою суду від 03.04.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Не погоджуючись із позовними вимогами, представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовано тим, що позовна заява про стягнення боргу не містить будь-якої інформації про те, яким чином нараховано податок на нерухоме майно. Відсутні відомості у позовній заяві, станом на яку дату у ОСОБА_1 існує борг перед ГУ ДПС у Чернівецькій області, так само як і відсутня дата у розрахунку заборгованості долученому до позовної заяви. До позовної заяви не долучено копію рішення сільської ради про визначення ставок податку для об`єктів житлової нерухомості. Вказував, що право власності на вказаний житловий будинок було зареєстровано, однак у ньому ніхто не проживає та не проживав через те, що будинок не придатний для проживання. Зазначав, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою за віком та перебуває на обліку в органах ПФУ та не має можливості сплачувати податок на нерухоме майно, яке непридатне для проживання.

Разом з цим, представник відповідача просив призначити дану адміністративному справу до розгляду у загальному порядку із викликом сторін, оскільки позивач бажає приймати участь у судовому засіданні та надати пояснення безпосередньо суду.

Зазначене суд розцінює як клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно п.20 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч.2 та 3 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч.2 ст.257 КАС України).

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч.3 ст.257 КАС України).

Частиною 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ці ж категорії справ зазначено і в ч.4 ст.12 КАС України згідно з якою вони розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

З матеріалів справи видно, що спірні відносини виникли, у зв`язку із наявністю у відповідача податкового боргу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченими фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості на суму 10754,81 грн.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, перевіривши матеріали справи, враховуючи обставини викладені представником відповідача у клопотанні та характер спірних правовідносин у даній справі, суд приходить до висновку про те, що для повного та всебічного розгляду справи, відсутня необхідність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Відтак, заява представника відповідача є безпідставною та необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу представника відповідача на те, що розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, не позбавляє відповідача користуватися визначеними ст. 44 КАС України правами.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за розгляд справи за правилами загального позовного провадження, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.О. Григораш