Рішення № 127337697, 13.05.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2025 рокусправа № 380/25409/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 07.12.2024 винесеного начальником 5 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) капітаном ОСОБА_2 , про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в перетинанні державного кордону України;

- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 07.12.2024 винесеного начальником 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип А) лейтенантом ОСОБА_3 , про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в перетинанні державного кордону України.

Ухвалою від 23.12.2024 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_2 від 25.02.2021. Позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , як Призовник, що підтверджується Витягом із системи РЕЗЕРВ+. Матір`ю Позивача є ОСОБА_4 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи безтерміново по загальному захворюванню

07.12.2024 Позивач прибув до пункту пропуску «Шегині» з метою здійснити перетин державного кордону України на виїзд з України у супроводі своєї матері, ОСОБА_4 .

07.12.2024 начальником 5 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) капітаном ОСОБА_2 ухвалено рішення про відмову у перетинанні ОСОБА_1 державного кордону України на підставі порушення пункту 2.1 Постанови КМУ від 27.01.1995 року №57 «Про затвердження Правил перетину державного кордону громадянами України», а саме попередній супроводжуючий, який здійснював супровід, не повернувся (копія рішення додається).

Також 07.12.2024 начальником 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип А) лейтенантом ОСОБА_3 ухвалено рішення про відмову у перетинанні ОСОБА_1 державного кордону України на підставі відсутності документів, що підтверджують підстави для виїзду за кордон в період дії на території України воєнного стану у відповідності до ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» та постанови КМУ №57.

Позивач вважає спірне рішення протиправним, оскільки відповідно до абз. 4 п. 2і постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» №57 від 27.01.1995 року у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право: особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв`язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків. На підтвердження факту супроводу ОСОБА_4 позивачем надані такі документи: - паспорти громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_4 для виїзду за кордон; - свідоцтво про народження ОСОБА_1 ; довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №136762 від 03.10.2023; - пенсійне посвідчення ОСОБА_4 ; - витяги з реєстру територіальної громади; довідку про місце реєстрації. Проте документи протиправно відповідачем не були взяті до уваги.

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що станом на час виникнення спірних у цій справі відносин в Україні діяв воєнний стан та було оголошено загальну мобілізацію, а тому конституційне право громадян України на вільне залишання території України обмежувалось законодавством. Водночас законом передбачена і відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Стверджує, що норми Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так і норми Закону України «Про прикордонний контроль», Правил ґрунтується на тому, що наявність прав та обов`язків в особи має бути підтверджена певними документами, які дають уповноваженій службовій особі Держприкордонслужби прийняти обґрунтоване рішення. Проте, надані позивачем 07.12.2024 документи не дали змогу уповноваженим посадовим особам, які здійснюють прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України прийняти рішення про надання дозволу на перетин державного кордону України позивачу, тому згідно з вимогами статті 14 Закону України « Про прикордонний контроль» рішення від 07.12.2024 винесене начальником 5 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) капітаном ОСОБА_2 , про відмову ОСОБА_1 , в перетинанні державного кордону України та рішення від 07.12.2024 винесене начальником 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип А) лейтенантом ОСОБА_3 , про відмову ОСОБА_1 , в перетинанні державного кордону України є правомірними.

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_2 від 25.02.2021.

07.12.2024 позивач прибув до пункту пропуску «Шегині» з метою здійснити перетин державного кордону України на виїзд з України у супроводі своєї матері, ОСОБА_4 .

Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №136762 від 03.10.2023, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є особою з інвалідністю ІІ групи безтерміново по загальному захворюванню. Також факт наявності у ОСОБА_4 інвалідності 2 групи підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 від 01.11.2023.

На підтвердження факту супроводу ОСОБА_4 позивач надав такі документи:

- паспорти громадян України ОСОБА_1 НОМЕР_4 та ОСОБА_4 НОМЕР_5 для виїзду за кордон;

- свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 від 30.12.2000;

- довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №136762 від 03.10.2023;

- пенсійне посвідчення ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 від 01.11.2023;

- витяги з реєстру територіальної громади від 25.10.2025 № 2024/012910303 та від 02.12.2024 № 2024/014506391, відповідно до яких ОСОБА_4 має із 13.10.2023 зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 має із 25.10.2024 зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- довідку Кульчинівського старостинського округу № 227 від 18.12.2024 про місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

07.12.2024 начальником 5 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) капітаном ОСОБА_2 ухвалено рішення про відмову у перетинанні ОСОБА_5 державного кордону України на підставі порушення пункту 2.1 Постанови КМУ від 27.01.1995 року №57 «Про затвердження Правил перетину державного кордону громадянами України», а саме попередній супроводжуючий, який здійснював супровід, не повернувся.

Також 07.12.2024 начальником 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип А) лейтенантом ОСОБА_3 ухвалено рішення про відмову у перетинанні ОСОБА_5 державного кордону України на підставі відсутності документів, що підтверджують підстави для виїзду за кордон в період дії на території України воєнного стану у відповідності до ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» та постанови КМУ №57Не погодившись із цими рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку законності оспорюваних рішень та обгрунтованості доводів сторін, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Україниобумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 33 Конституції України визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Водночас,стаття 64 Конституції України визначає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Статтями 17 та 65 Конституції України установлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Цей конституційний обов`язок реалізується через проходження громадянами України військової служби відповідно до закону.

Зі змісту статті 23 Конституції Українислідує, що кожна людина має обов`язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості. З цього випливає, що людина є частиною суспільства, інтереси якого (як от національна безпека, громадський порядок, права та свободи інших людей) можуть виправдати обмеження прав людини, які не є абсолютними. Належне виконання громадянами своїх обов`язків має бути забезпечене державою.

Згідно з частиною першоюстатті 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»від 21 січня 1994 року № 3857-XII громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну.

Частиною третьоюстатті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»визначено, що тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Пунктом 6 частини першоїстатті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»від 12 травня 2015 року № 389-VIII визначено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022(далі - Указ № 64/2022), затвердженимЗаконом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжений до дня розгляду справи.

Пунктом 3 цього жУказупередбачено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями30-34,38,39,41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першоюстатті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Одночасно із введенням воєнного стануУказом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію»(далі - Указ № 65/2022), затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першоїстатті 106 Конституції Українипостановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, у подальшому строк проведення загальної мобілізації продовжений до дня розгляду справи.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»від 25 березня 1992 року№ 2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Згідно з частиною чотирнадцятоюстатті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами абзацу 4статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (частина восьмастатті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу у зв`язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв`язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеномуЗаконом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтею 22 якого визначено такий обов`язок громадян, як з`являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.

Статтею 23 цього ж Законупередбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, відповідно до абзацу 11 частини третьої призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, серед інших, не підлягають військовозобов`язані: … які мають … одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»від 21 січня 1994 року № 3857-XII не містить обмежень права вільно залишати територію України в умовах правового режиму воєнного стану, однак це не означає, що такі обмеження до вищевказаної категорії осіб не можуть застосовуватися на підставіЗакону України «Про правовий режим воєнного стану»таЗакону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які є спеціальними для цього періоду.

Аналогічний висновок міститься у постанові ВС від 18.04.2024 у справі № 260/2850/22.

За приписами частини другоїстатті 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цьогоЗаконута інших законів України, що надає підстави Кабінету Міністрів України враховувати при встановленні зазначених правил заходи воєнного стану, запровадженіЗаконами України «Про правовий режим воєнного стану»та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Загальний порядок перетину державного кордону України визначений Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995 року № 57 (далі - Правила № 57), згідно з пунктом 2 якого у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи.

Окремі категорії груп осіб, яким дозволений перетин Державного кордону України у разі введення в Україні надзвичайного або воєнного стану, визначено пунктами 2-1 - 2-11 Правил (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так абзацом четвертим пункту 2-1 Правил № 57 передбачено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право: … особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв`язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.

Суд не заперечує право позивача на перетин кордону як особи, яка має одного із своїх батьків із числа осіб з інвалідністю II групи та спільно з нею проживає і супроводжує за кордон, проте зазначений факт не спростовує обов`язок позивача на пред`явлення на паспортний контроль усіх документів, необхідних для перетину кордону у період проведення мобілізації.

Суд зауважує, що необхідність заборони виїзду військовозобов`язаних осіб пов`язана з проведенням комплексу заходів, здійснюваних, зокрема, з метоюпосилення обороноздатності держави та захисту її території від збройної агресії. При цьому законодавцем передбачений перелік військовозобов`язаних осіб, які мають право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, у тому числі і категорія осіб, до якої належить позивач.

Частиною третьоюстатті 6 Закону України «Про прикордонний контроль»від 5 листопада 2009 року№ 1710-VI регламентовано, щопропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбаченихзакономвидів контролю на державному кордоні.

За приписами частин першої-другоїстатті 14 Закону України «Про прикордонний контроль»іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третійстатті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначенихстаттею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами 07.12.2024 позивач у пунктах пропуску для перетинання державного кордону України надав наступні документи: паспорт для виїзду за кордон громадян України ОСОБА_1 НОМЕР_4 та паспорт для виїзду за кордон громадян України ОСОБА_4 НОМЕР_5 ; свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 від 30.12.2000; довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №136762 від 03.10.2023 року; пенсійне посвідчення ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 від 01.11.2023; витяги з реєстру територіальної громади від 25.10.2025 № 2024/012910303 та від 02.12.2024 № 2024/014506391, які підтверджують спільне проживання позивача та його матері; довідку Кульчинівського старостинського округу № 227 від 18.12.2024 про спільне місце реєстрації позивача та його матері.

Проте будь-яких військово-облікових документів для перетину кордону позивач не надав.

Представник позивача у позові стверджує: «… Вважаємо, що Позивачем на підтвердження свого права перетину державного кордону України в умовах введення воєнного стану на підставі абзацу 4 пункту 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57, було надано усі необхідні документи. …».

Суд не погоджується із таким твердженням з огляду на наступне.

Станом на час виникнення спірних правовідносин, в Україні діє воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію.

Згідно із вимогамиЗакону України «Про військовий обов`язок і військову службу»на військову службу за призовом під час мобілізації можуть бути призвані громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (статті20,22цьогоЗакону).

Відповідно до абзацу двадцятого пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921, про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

Таким чином, Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних визначає перелік військово-облікових документів для призовників і військовозобов`язаних, а також свідчить про те, що законодавчі акти України вказують на відповідні військово-облікові документи з належними відмітками, які мають значення для прийняття відповідного рішення уповноваженою посадовою особою, яка здійснює прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України під час дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.

Відтак, враховуючи введення в Україні воєнного стану та проведення загальної мобілізації, беручи до уваги приписи Закону України «Про правовий режим воєнного стану»,Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»,Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,Закону України «Про прикордонний контроль», Правил № 57, суд приходить до висновку, що право громадянина на перетин кордону має бути підтверджено певними документами, які дають уповноваженій службовій особі Держприкордонслужби прийняти обґрунтоване рішення, у тому числі і відповідними військово-обліковими документами з належними відмітками.

Суд не приймає до уваги надану суду до позовної заяви роздруківку військово-облікового документу позивача із застосунку Резерв+, оскільки доказів надання такого документу під час перетину позивачем кордону суду не надано.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржувані у цій справі рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України від 07.12.2024 щодо тимчасового обмеження позивача у праві виїзду з України в умовах воєнного стану є правомірним та таким, що прийняте відповідно до вимог частини другоїстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судом не встановлено, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог, належить відмовити.

За правилами статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати на користь позивача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна