Рішення № 127337648, 09.05.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2025 рокусправа № 380/24927/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОХАУС ВЕСТ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОХАУС ВЕСТ» (місцезнаходження: 81130, Львівська область, Львівський район, с. Сокільники, вул. Скнилівська, 23, код ЄДРПОУ 43360372) (далі позивач, ТОВ «АВТОХАУС ВЕСТ»), звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) (далі відповідач, митний орган), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700062/2 від 19.09.2024, № UA209000/2024/700055/2 від 31.07.2024, №UA209000/2024/700060/2 від 06.09.2024, №UA209000/2024/700042/2 від 13.06.2024.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Не зважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості, надав документи необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Стверджує, що відповідачем при винесенні рішення про коригування митної вартості товарів на ідентичні товари митний орган визначав різну митну вартість товару. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 17.12.2024 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 30.12.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач 15.01.2025 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією встановлено ряд невідповідностей. У зв`язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. Декларантом не було надано документів, що містилися у вимозі митного органу. Відтак, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано відповідачем за першим методом. У рішенні про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Як висновок, митну вартість товару скориговано та визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. На підставі викладеного відповідач вважає, що посадові особи відомства діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 07.04.2025 суддя перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОХАУС ВЕСТ» зареєстроване у встановленому законодавством порядку 21.11.2019 (номер запису 14041020000004274), як юридична особа, за адресою: 81110, Львівська область, Львівський район, село Зимна Вода, вулиця Городоцька, будинок 16, код ЄДРПОУ 43360372, що підтверджується Інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що розміщена на офіційному сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), набуло правового статусу суб`єкта господарювання юридичної особи, як платник податків, зборів (обов`язкових платежів), знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області.

08.06.2022 між ТОВ «АВТОХАУС ВЕСТ» та Aronow.V Kfz (суб`єкт господарювання за законодавством Німеччини) укладено договір (контракт) купівлі-продажу транспортного засобу №08/2022, предметом якого була поставка транспортних засобів.

Крім цього, 11.04.2023 та 20.04.2024 між ТОВ «АВТОХАУС ВЕСТ» та ESH Logistiks sp.z.o.o укладено договори купівлі-продажу №11/04/23 та №20/04/2024, предметом яких був продаж вживаних автомобілів.

Відповідно до умов вказаних договорів Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОХАУС ВЕСТ» придбало в Aronow.V Kfz (Республіка Німеччина) та ESH Logistiks sp.z.o.o 4 автомобілі, а саме:

- вантажний автомобіль, бувший у використанні, призначений для користування на дорогах загального користування, марка RENAULT, модель - KANGOO, рік випуску 2021, модельний рік 2021, номер кузова НОМЕР_1 ;

- вантажний автомобіль, бувший у використанні, призначений для користування на дорогах загального користування, марка - RENAULT, модель KANGOO, рік випуску 2020, модельний рік 2020, номер кузова НОМЕР_2 ;

- легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка BMW, модель X5, рік випуску 2019, модельний рік 2019, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 ;

- легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка - CITROEN, модель C4 CACTUS, рік випуску - 2019, модельний рік 2019, номер кузова НОМЕР_4 .

З метою митного оформлення придбаних транспортних засобів декларант ФОП ОСОБА_1 від імені ТОВ «АВТОХАУС ВЕСТ» подав до митного органу:

- митну декларацію № 24UA209180055822U4 від 18.09.2024 на автомобіль марки - RENAULT, модель - KANGOO, рік випуску 2021, модельний рік 2021, номер кузова НОМЕР_1 , в якій вартість митна вартість імпортованого автомобіля визначена у сумі 6850,00 євро, та документи на підтвердження заявленої митної вартості;

- митну декларацію № 24UA209180048255U0 від 30.07.2024 на автомобіль марки RENAULT, модель - KANGOO, рік випуску 2020, модельний рік 2020, номер кузова НОМЕР_2 , в якій вартість митна вартість імпортованого автомобіля визначена у сумі 6030,00 євро, та документи на підтвердження заявленої митної вартості;

- митну декларацію № 24UA209180054026U9 від 05.09.2024 на автомобіль марки BMW, модель X5, рік випуску 2019, модельний рік 2019, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 , в якій вартість митна вартість імпортованого автомобіля визначена у сумі 30175,00 євро, та документи на підтвердження заявленої митної вартості;

- митну декларацію № 24UA209180039967U6 від 13.06.2024 на автомобіль марки CITROEN, модель C4 CACTUS, рік випуску - 2019, модельний рік 2019, номер кузова НОМЕР_4 , в якій вартість митна вартість імпортованого автомобіля визначена у сумі 7400,00 грн, та документи на підтвердження заявленої митної вартості.

Разом із митними деклараціями подано наступні документи: договір (контракт) купівлі-продажу транспортного засобу №08/2022 від 08.06.2022, договори купівлі-продажу від 20.04.2024 №20/04/24 та від 11.04.2023 №11/04/23, рахунки-фактури №480524 від 06.05.2024, №2/08/2024 від 08.08.2024, №4/07-2024 від 03.07.2024, №3/09-2024 від 03.09.2024, декларації про походження товарів, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, договори про надання послуг митного брокера, копії митних декларацій країни відправлення, цінову інформацію.

За результатами розгляду митних декларацій та доданих до них, а також надалі на вимогу митного органу документів, Львівська митниця прийняла такі рішення про коригування митної вартості товарів.

1. Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/700062/2 (МД № 24UA209180055822U4 від 18.09.2024), в якому вказано:

« … - відповідно до заявлених декларантом умов поставки (DAP- UA Львів), витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак, насправді вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається в загальну ціну товару.

У зв`язку із зазначеним, митницею здійснено аналіз задекларованих умов поставки та встановлено, що відсутні відомості які підтверджують дані умови поставки, а саме: відсутні в фактурі від 03.09.2024 № 3/09-2024 вартість товару та виокремлена вартість перевезення.

Також, відповідно до приписів ч.2 ст.53 МК України, транспортні (перевізні) документи, для підтвердження всіх числових значень митної вартості, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки. Разом з тим, відповідно до ч.6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформлені товарів за заявленою декларантом, або уповноваженою ним особою митною вартістю при неподані декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, але жодних документів та відомостей, що підтверджують усі складові транспортні витрати та відповідальну особу за перевезення, митному органу не надано.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність всіх належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові числові значення митної вартості.

Декларантом не надано відомостей які підтверджують всі складові числові значення митної вартості та всі відомості зазначені в товаросупровідних документах, а також не спростовано зазначені невідповідності.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UA205170/2024/20964 від 25.07.2024, де митна вартість товару визнана митним органом та становить 12 500.00 Євро за шт. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.»

2. Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/700055/2 (МД № 24UA209180048255U0 від 30.07.2024), в якому зазначено:

«… - пунктом 2.2 договору купівлі-продажу № 11/04/23 від 11.04.2023 передбачена 100% передоплата шляхом банківського переказу на рахунок продавця, не пізніше 14 днів після дати виставлення рахунку. Разом з тим рахунок фактура № 4/07-2024 від 03.07.2024 підтверджує, що заплачено 6030,00 Євро, проте до митного контролю банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару не надавалися;

- відповідно до заявлених декларантом умов поставки (DAP- UA Львів), витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак, насправді вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається в загальну ціну товару.

У зв`язку із зазначеним, митницею здійснено аналіз задекларованих умов поставки та встановлено, що відсутні відомості які підтверджують дані умови поставки, а саме: відсутні в фактурі від 03.07.2024 № 4/07-2024 вартість товару та виокремлена вартість перевезення.

Також, відповідно до приписів ч.2 ст.53 МК України, транспортні (перевізні) документи, для підтвердження всіх числових значень митної вартості, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки. Разом з тим, відповідно до ч.6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформлені товарів за заявленою декларантом, або уповноваженою ним особою митною вартістю при неподані декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, але жодних документів та відомостей, що підтверджують усі складові транспортні витрати та відповідальну особу за перевезення, митному органу не надано.

Декларантом не надано відомостей які підтверджують всі складові числові значення митної вартості та всі відомості зазначені в товаросупровідних документах, а також не спростовано зазначені невідповідності.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UA205170/2024/21044 від 26.07.2024, де митна вартість товару визнана митним органом та становить 10500,00 Євро за шт. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.»

3. Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/700060/2 (МД № 24UA209180054026U9 від 05.09.2024), в якому зазначено:

«… - пунктом 2.2 договору купівлі-продажу № 11/04/23 від 11.04.2023 передбачена 100% передоплата шляхом банківського переказу на рахунок продавця, не пізніше 14 днів після дати виставлення рахунку. Разом з тим рахунок фактура № 2/08-2024 від 08.08.2024 підтверджує що заплачено 30175,00 Євро, проте до митного контролю банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару не надавалися;

- відповідно до заявлених декларантом умов поставки (DAP- UA Львів), витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак, насправді вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається в загальну ціну товару.

У зв`язку із зазначеним, митницею здійснено аналіз задекларованих умов поставки та встановлено, що відсутні відомості які підтверджують дані умови поставки, а саме: відсутня в фактурі від 08.08.2024 № 2/08-2024 вартість товару та виокремлена вартість перевезення.

Також, відповідно до приписів ч.2 ст.53 МК України, транспортні (перевізні) документи, для підтвердження всіх числових значень митної вартості, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки. Разом з тим, відповідно до ч.6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформлені товарів за заявленою декларантом, або уповноваженою ним особою митною вартістю при неподані декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, але жодних документів та відомостей, що підтверджують усі складові транспортні витрати та відповідальну особу за перевезення, митному органу не надано.

Декларантом не надано відомостей які підтверджують всі складові числові значення митної вартості та всі відомості зазначені в товаросупровідних документах, а також не спростовано зазначені невідповідності.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № UA209200/2024/40313 від 23.08.2024 де митна вартість товару визнана митним органом та становить 34250.00 Євро за шт. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.»

4. Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/700042/2 (МД № 24UA209180039967U6 від 13.06.2024), в якому відповідачем вказано:

«… Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів 2а) (оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній митній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості) та 2б) (під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається чи пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції) статті VII ГАТТ;

- відповідно до митної декларації від 13.06.2024 № UA209180/2024/039967, декларантом на підставі ч.1.1, п. 1 "загальні положення" контракту від 08.06.2022 № 08/2022 зазначено, що умови поставки DAP - Львів, але у фактурі від 06.05.2024 № 480524 відсутні відомості умов поставки та відомостей щодо числових значень вартості транспортного засобу та вартості його перевезення. Разом з тим, відповідно до зазначеного контракту, передбачено, що продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця та оплатити на умовах DAP, Україна транспортні засоби відповідно до СПЕЦИФІКАЦІЇ, яка є додатком до цього контракту, але до митного контролю для підтвердження всіх числових значень заявленої митної вартості зазначених документів не надано.

- також відповідно до митної декларації країни експорту від 11.06.2024 № 24DE295635741376B9, в графі 18 зазначено реєстраційні номерні знаки транспортного засобу (SK61862/SK954NX), що здійснював перевезення задекларованого транспортного засобу територією Європейського Союзу, а відповідно до наявної інформації в ПІК "Інспектор", транспортний засіб, що переміщував задекларований автомобіль через митну територію України інший (ВС1334XG/HC8888IA). Зазначене свідчить про можливе перевантаження товару, заміну автоперевізника, що може свідчити про додаткові фінансові витрати, які мають бути включені до митної вартості.

Разом з тим, відповідно до ст. 335 МК України "подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю" під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості: - транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні). Але жодних документів та відомостей, що підтверджують усі складові транспортні витрати та відповідальну особу за перевезення митному органу не надано. Разом з тим, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р "Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення", для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, але до митного контролю жодного із перерахованих документів митниці не надано, а відтак в митного органу відсутні всі відомості для підтвердження всіх складових митної вартості.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність всі належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові числові значення митної вартості. Тому, враховуючи зазначені невідповідності, відповідно до ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу);

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- копію митної декларації країни відправлення.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На що декларантом не надано відомостей які підтверджують всі складові числові значення митної вартості та всі відомості зазначені в товаросупровідних документах, а також не спростовано зазначені невідповідності.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувало Інтернет посилання(https://www.mobile.de/ru/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C/Citro%C3%ABnCitroen-C4-Cactus-BlueHDi-100-S S/vhc:car,srt:price,sro:asc,ms1:5900_37_,frn:2019,frx:2019,ful:diesel,dmg:false/pg:vipcar/395019061.html) відповідно до якого митна вартість визначена митним органом на рівні 11 000,00 ЄВРО. Коригування не здійснювалось».

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості імпортованого товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень та карток відмови.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД № 24UA209180055822U4 від 18.09.2024, № 24UA209180048255U0 від 30.07.2024, № 24UA209180054026U9 від 05.09.2024, № 24UA209180039967U6 від 13.06.2024, щодо якого проведено коригування митної вартості.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ «АВТОХАУС ВЕСТ» подало разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, контракти, рахунки-проформи, рахунки-фактури, платіжні документи, договори про перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, договори на перевезення, автотранспортні накладні, коносаменти, прайс-листи.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, договори купівлі-продажу №08/2022 від 08.06.2022, №11/04/23 від 11.04.2023 та №20/04/2024 від 20.04.2024 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунки-фактури №480524 від 06.05.2024, №2/08/2024 від 08.08.2024, №4/07-2024 від 03.07.2024, №3/09-2024 від 03.09.2024 визначають вартість товару.

Додатково позивачем було надано копії митних декларацій країни відправлення.

Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Відповідно до умов договорів купівлі-продажу поставка товару відбувалася на умовах DAP Україна.

Відповідно до умов постачання DAP Правил ІНКОТЕРМС (в редакції 2020 року) на продавця покладаються обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Умови поставки DAP розшифрується «Delivered At Point» named point of destination перекладається «Поставка в пункті», вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув в зазначений пункт призначення. Згідно з умовами поставки DAP продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Ціна DAP (DAP price) означає, що контрактна (згідно з інвойсом або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що оскільки поставка транспортних засобів здійснювалась на умовах DAP Україна (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2020), то і відсутні документи, які підтверджують понесені позивачем витрати на перевезення, так як витрати на перевезення уже включені у вартість автомобіля, адже відповідно до умов постачання DAP, вони покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Для підтвердження цього позивачем подано рахунки-фактури, які підтверджують факт сплати ТОВ «АВТОХАУС ВЕСТ» сум на рахунок Aronov V. Kfz та ESH Logistiks sp.z.o.o.

Суд погоджується з такими доводами позивача та враховує, що за умовами поставки DAP витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак в дійсності вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається продавцем в загальну ціну товару. Для підтвердження митної вартості імпортованих транспортних засобів позивач надав митному органу проформи (попередні договори), рахунки фактури, експортні декларації, зовнішньоекономічні договори, які в сукупності доводили митну вартість, заявлену до митного оформлення.

В рахунках-фактурах були визначені усі істотні умови, а саме: ціна товару, порядок розрахунків, країна походження, а також посилання на контракт, згідно з яким здійснювалась поставка. По даних транспортних засобах, в рахунках-фактурах зазначено, що кошти сплачені. Відтак, суперечності в поданих для митного оформлення документах, які впливають на визначення митної вартості, відсутні. Інші зауваження, які відображені у рішеннях про коригування митної вартості товарів, а саме щодо відсутності у рахунках-фактурах інформації про вартість перевезення не впливають на визначення вартості транспортних витрат, які включені до митної вартості згідно умов зовнішньоекономічного договору (поставка (DAP. UA Львів).

Крім цього позивачем було долучено платіжні інструкції в іноземній валюті №10 від 03.09.2024, №115 від 02.07.2024, №140 від 07.08.2024, №99 від 08.05.2024 за автомобілі марки RENAULT, модель - KANGOO, рік випуску 2021, модельний рік 2021, номер кузова НОМЕР_1 ; RENAULT, модель - KANGOO, рік випуску 2020, модельний рік 2020, номер кузова НОМЕР_2 ; BMW, модель X5, рік випуску 2019, модельний рік 2019, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 ; CITROEN, модель C4 CACTUS, рік випуску - 2019, модельний рік 2019, номер кузова НОМЕР_4 .

Верховний Суд в постанові від 02 липня 2020року у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Як наслідок, доводи відповідача про недотримання позивачем положень чинного законодавства при формуванні митної вартості ввезеного товару є необґрунтованими.

Стосовно доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, суд такі не приймає до уваги, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості товару, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 року у справі №809/257/17.

В свою чергу, при прийнятті оскаржуваних рішень митним органом не було наведено жодних обґрунтувань щодо впливу на митну вартість дати виставлення рахунку.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав ставити під сумнів митну вартість товару визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці №UA209000/2024/700062/2 від 19.09.2024, № UA209000/2024/700055/2 від 31.07.2024, №UA209000/2024/700060/2 від 06.09.2024, №UA209000/2024/700042/2 від 13.06.2024 про коригування митної вартості товарів не відповідють критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3848,10 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/700062/2 від 19.09.2024, № UA209000/2024/700055/2 від 31.07.2024, №UA209000/2024/700060/2 від 06.09.2024, №UA209000/2024/700042/2 від 13.06.2024.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОХАУС ВЕСТ» (місцезнаходження: 81130, Львівська область, Львівський район, с. Сокільники, вул. Скнилівська, 23, код ЄДРПОУ 43360372) судовий збір в сумі 3848 (три тисячі вісімсот сорок вісім) грн. 10 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяР.І. Кузан