Рішення № 127336964, 13.05.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2025 р. справа № 300/2412/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє Шевченко Наталія Павлівна до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення від 26.11.2024 за № 092850026434, зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Шевченко Наталія Павлівна звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення від 26.11.2024 за № 092850026434, зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням від 26.11.2024 за № 092850026434, відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з підстав відсутності необхідного стажу роботи в шкідливих та важких умовах праці. Так, в ході розгляду наданих позивачем документів не зараховано до пільгового стажу періоди роботи на посаді майстра ремонту устаткування з 01.07.2004 по 20.08.2024 згідно довідки виданої АТ "ДТЕК Західенерго" відокремленого підрозділу "Галремененрго" від 20.08.2024 за №06-823, у зв`язку з невідповідності зазначеній у довідці посаді записам трудової книжки та первинним документам, а також відсутності в наказах про підтвердження результатів атестації. Відповідачем встановлено страховий стаж позивача - 36 років 04 місяці 21 день та пільговий стаж за Списком №2 07 років 02 місяці 03 дні. Поряд із цім, позивач вважає, що записи у трудовій книжці є достатньою підставою для підтвердження страхового стажу на посадах за Списком №2. Просить позов задовольнити. Крім того, просив залучити до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28.04.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача заперечує проти позову та вказує, що оскаржуваним рішенням прав позивача не порушив та правомірно відмовив в призначенні пенсії на пільгових умовах з підстав відсутності необхідного стажу роботи в шкідливих та важких умовах праці. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення пенсійного віку неодноразово звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявами про призначення пенсії за віком та відповідними документами (а.с.88-91, 94-97).

За результатом розгляду заяв позивача, за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення, якими відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

19.11.2024 ОСОБА_1 повторно подав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та відповідними документами (а.с.100-103).

В зв`язку з впровадженням принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 26.11.2024 за № 092850026434 (а.с.104-105).

Зазначеним рішенням відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з підстав відсутності необхідного стажу роботи в шкідливих та важких умовах праці. Так, в ході розгляду наданих позивачем документів не зараховано до пільгового стажу періоди роботи на посаді майстра ремонту устаткування з 01.07.2004 по 20.08.2024 згідно довідки виданої АТ "ДТЕК Західенерго" відокремленого підрозділу "Галремененрго" від 20.08.2024 за №06-823, у зв`язку з невідповідності зазначеній у довідці посаді записам трудової книжки та первинним документам, а також відсутності в наказах про підтвердження результатів атестації. Відповідачем встановлено страховий стаж позивача - 36 років 04 місяці 21 день та пільговий стаж за Списком №2 07 років 02 місяці 03 дні.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Позивач вважає, що він отримав право на пільгову пенсію за віком за Списком №2 на умовах, визначених Законом №1788-XII, оскільки на момент звернення за призначенням пенсії досяг віку 55 років, мав необхідний загальний та пільговий стаж роботи.

Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на момент звернення до відповідача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах позивач досяг віку 55 років.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20 зазначено, що 03.10.2017 Верховною Радою України було ухвалено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон №1058-ІV розділом XIV-І, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:

"На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах".

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VІІІ (далі - Закон №213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом №213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, в тому числі чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Таким чином, рішенням від 23.01.2020 №1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для чоловіків після досягнення 55 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі Порядок №383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Відповідно до пункту 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі Порядок №637).

За змістом пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

В той же час, трудова книжка позивача містить усі необхідні запису щодо стажу роботи позивача зі шкідливими і важкими умовами праці.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що відповідачем протиправно не враховано стаж роботи позивача на посаді майстра ремонту устаткування з 01.07.2004 по 20.08.2024 згідно довідки виданої АТ "ДТЕК Західенерго" відокремленого підрозділу "Галремененрго" від 20.08.2024 за №06-823 до пільгового стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, отже такий стаж підлягає зарахуванню до його пільгового стажу.

Більше того, факт роботи позивача на посаді, зайнятість на якій дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, підтверджується наявними в матеріалах справи та поданими неодноразово до Пенсійного фонду документами, а саме: уточнюючими довідками від 20.08.2024, доповненням до довідки про право на пенсію на пільгових умовах від 29.11.2024, актами перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії від 04.10.2024, 30.10.2024, довідкою форми ОК-5 (а.с.34-37, 117-122).

В даному випадку, на думку суду, за наявності вищевказаних документів, відповідач беззаперечно міг встановити факт наявності у позивача достатнього пільгового стажу на посаді за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на якій дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, після зарахування вказаного періоду, пільговий стаж позивача за Списком №2 становитиме понад 17 років.

Тому, слід визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Проте відповідно до пункту 1 частини 1 даної статті пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Позивач звернувся до відповідача із черговою заявою та необхідними документами 19.11.2024, тобто в межах зазначеного тримісячного строку.

Як наслідок, з метою відновлення порушених прав позивача у спірних правовідносинах, слід зобов`язати відповідача призначити позивачу. пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 21.08.2024, зарахувавши до пільгового трудового стажу позивача за Списком №2 періоди роботи з 01.07.2004 по 20.08.2024.

Окремо суд звертає увагу сторін на те, що заявлене у поданому відзиві на позовну заяву клопотання про залучення в якості співвідповідача у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідач жодним чином не обґрунтував, що вказує на його необґрунтованість.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що в ході розгляду даної справи відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн. згідно платіжної інструкції від 08.04.2025 (а.с.14).

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 968,96 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , с. Луква, Калуський район, Івано-Франківська область, 77377) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000) про визнання протиправним та скасування рішення від 26.11.2024 за № 092850026434, зобов`язання до вчинення дій задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.11.2024 за № 092850026434.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000) призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , с. Луква, Калуський район, Івано-Франківська область, 77377) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 01.07.2004 по 20.08.2024, починаючи з 21.08.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , с. Луква, Калуський район, Івано-Франківська область, 77377) сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.