Рішення № 127336847, 14.05.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року Справа № 640/37700/21 Провадження №ЗП/280/549/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у м.Києві (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 28.04.2021 №114182-2409-2615.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) сторін.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч.1 ст.27, ч.3 ст.276, ст.ст.289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

14.03.2025 матеріали адміністративної справи №640/37700/21 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Новіковій І.В.

Ухвалою суду від 19.03.2025 адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він на підставі права власності володіє земельною ділянкою за видом цільового призначення для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва площею 0,1 га за адресою: м.Київ, Подільський район, провулок Олександра Бестужева, буд.1-А. Позивач зазначає, що у 12.02.2021 було проведено нормативно грошову оцінку ділянки. Позивач вказує на те, що за приписами п.274.1 ст.274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативно грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Позивач вказує на те, що рішенням Київської міської ради від 31.01.2019 №2/6658 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м.Києві» внесені зміни до ставок земельного податку для земель житлової забудови, а саме пп.1.3 п.1 Рішення Київської міської ради від 31.01.2019 №2/6658 вказано: «Внести зміни до таблиці №1 до додатку 3 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м.Києві» (в редакції Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року №1910/5974) за кодами видів цільового призначення земель: 02.01 викласти в такій редакції: Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) застосовувати ставку податку у розмірі 0,03 відсотка від нормативної грошової оцінки, яку проведено. Позивач вважає, що під час обчислення сум податку за землю необхідно застосовувати коефіцієнт зазначений в рішенні Київської міської ради від 31.01.2019 №2/6658, а саме 0,03 відсотка від нормативно грошової оцінки ділянки. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень у відзиві на позовну заяву послався на те, що згідно бази даних інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС, ОСОБА_1 перебуває на обліку, як платник податку на майно, в частині плати за землю фізичних осіб за земельну ділянку, яка знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, кадастровий номер ділянки: 8000000000:85:166:0061. Відповідач зазначає, що відповідно до прим.2 до таблиці №1 додатка 3 до Рішення Київської міської ради (у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 №1910/5974) якщо вид цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом, не внесено до Державного земельного кадастру, то застосовується ставка у відсотках від нормативної грошової оцінки відповідно до цієї таблиці, але не менше 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідач зазначає, що спірна земельна ділянка має цільове призначення «для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва», що не відповідає Класифікації видів цільового призначення земель. Відповідач вказує на те, що вид (код виду) цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.2010 №548, по вказаній земельній ділянці не внесено до державного земельного кадастру. Таким чином, відповідно до примітки 2 таблиці №1 до додатка 3 Положення застосовується ставка податку в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов таких висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно бази даних інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС, ОСОБА_1 перебуває на обліку, як платник податку на майно, в частині плати за землю фізичних осіб за земельну ділянку, яка знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, кадастровий номер ділянки: 8000000000:85:166:0061.

На виконання приписів чинного законодавства України, ГУ ДПС у м.Києві прийнято податкове повідомлення рішення від 28.04.2021 №114182-2409-2615, яким позивачу визначено до сплати грошове зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік в розмірі 33350,92 грн.

Судом встановлено, що позивачем оскаржено в адміністративному порядку податкове повідомлення рішення, проте скарга позивача залишена без задоволення, а спірне рішення без змін.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пп.269.1.1 п.269.1 ст.269 ПК України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Згідно п.271.1 ст.271 ПК України, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Під час розгляду справи судом встановлено, що земельна ділянка належна позивачу та щодо якої прийнято спірне податкове повідомлення рішення має нормативну грошову оцінку 3335092,39 грн.

Пунктом 274.1 статті 274 ПК України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Суд зазначає, що пунктом 284.1 статті 284 ПК України передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Судом встановлено, що Рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві (зі змінами та доповненнями)» встановлено ставки земельного податку (далі - Рішення №242/5629).

Додатком №3 до Рішення №242/5629 затверджено Положення про плату на землю в місті Києві (у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 №1910/5974) (далі - Положення).

Згідно із пунктом 5.1 Положення ставки податку за земельні ділянки для фізичних та юридичних осіб, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюються залежно від цільового призначення землі у відсотках від їх нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці №1 цього Положення.

Відповідно до Таблиці №1 до Положення Ставки земельного податку (в редакції чинній на дату прийняття спірного ППР) для фізичних осіб за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) встановлено ставку податку (відсотків нормативної грошової оцінки) на землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва), а саме 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)3 ставка 0,030.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що його земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:166:0061 належить саме види цільового призначення із кодом 02.01, а відповідно на думку позивача розмір ставки податку мав складати 0,030 відсотка нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Водночас, згідно із приміткою 1 Таблиці №1 до Положення вид цільового призначення земель зазначається згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.2010 №548.

Приміткою 2 Таблиці №1 до Положення передбачено, що якщо вид цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548, не внесено до Державного земельного кадастру, то застосовується ставка у відсотках від нормативної грошової оцінки відповідно до цієї таблиці, але не менше 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1 ст.20 ЗК України).

За правилами частини 5 статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

У той же час, правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру врегульовано Законом України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI).

Статтею 1 Закону № 3613-VI регламентовано, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно із статтею 2 Закону № 3613-VI Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону № 3613-VI до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Аналізуючи вказані положення суд звертає увагу, що до Державного земельного кадастру включаються, серед іншого відомості про цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - Наказ №548).

Згідно із пунктом 1.1 розділу I Наказу №548 класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій» та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 №224.

КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів (п. 1.3 розділу I Наказу №548).

У той же час, розділом ІІ Наказу №548 визначено землі житлової та громадської забудови (Землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва):

02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

02.02. Для колективного житлового будівництва;

02.03. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку;

02.04. Для будівництва і обслуговування будівель тимчасового проживання;

02.05. Для будівництва індивідуальних гаражів;

02.06. Для колективного гаражного будівництва;

02.07. Для іншої житлової забудови;

02.08. Для цілей підрозділів 02.01 - 02.07, 02.09, 02.10 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду;

02.09. Для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови;

02.10. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.

Як вже було вказано судом вище Приміткою 2 Таблиці №1 до Положення передбачено, що якщо вид цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.2010 №548, не внесено до Державного земельного кадастру, то застосовується ставка у відсотках від нормативної грошової оцінки відповідно до цієї таблиці, але не менше 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки

Судом встановлено, що у Витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.02.2021 код виду цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.2010 №548 щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:85:166:0061) та яка належить позивачу на праві приватної власності не відображено.

Також, суд зазначає, що у Витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.02.2021 зазначено цільове призначення земельної ділянки «Для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва», проте відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.2010 №548, за кодом 02.01. значиться землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що свідчить про те, що цільове призначення земельної ділянки зазначене у витязі не відповідає Класифікації видів цільового призначення земель.

Таким чином, оскільки код виду цільового призначення земельної ділянки позивача не було внесено до Державного земельного кадастру, а нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3335092,39 грн., контролюючим органом обґрунтовано проведено розрахунок податкового зобов`язання на 2021 рік у відношенні 1%.

Суд додаткового вважає за необхідне вказати, що Положенням чітко врегульовано, що безпосередньо відсутність виду цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.2010 №548 має своїм наслідком застосування ставки земельного податку не менше 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тобто, у Державному земельному кадастрі має бути зазначено не тільки вид цільового призначення земельної ділянки для не застосування Примітки 2 Таблиці №1 до Положення, а і код такого виду цільового призначення згідно КВЦПЗ, таких як наприклад: 02.01, 02.02, 02.03 тощо.

При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлений був можливості звернутися до територіального органу Держгеокадастру з метою внесення відомостей щодо виду цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.2010 №548, проте таким право не скористався.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення рішення відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м.Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова