Рішення № 127336745, 14.05.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2025 року м. Ужгород№ 640/12232/21

Закарпатський окружний адміністративний суду у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Командувача Національної гвардії України ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Командувача Національної гвардії України ОСОБА_2 (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 06.04.2021 №142 «Про результати службового розслідування» в частині п. 4.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 06 червня до позивача було доведено наказ №142 Командувача Національної гвардії України ОСОБА_2 «Про результати службового розслідування». Ознайомившись із наказом №142, позивач встановив, що у пункті 4-му, даного наказу, йому, заступнику командира роти по роботі з- особовим складом (6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , оголошено сувору догану, за порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої безпеки та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Позивач зазначає, що відповідно до ст.45 Закону 551-XIV визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. Згідно ст.1 Закону 551-XIV військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Приписами ст.4 Закону 551-XIV військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця зокрема додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів. Таким чином, виключною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є лише порушення військової дисципліни, невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, або ж порушення громадського порядку.

Додатково зазначає, що у оскаржуваній частині наказу відповідача під наказом МВС розуміється наказ МВС України від 06.04.2009 №150 про затвердження Порядку оренди та оплати орендованих житлових приміщень у Національній гвардії України. Вищевикладений нормативно-правовий акт регламентує порядок прийому -передачі орендованого приміщення та оплати за нього. Таким чином що неможна розуміти під «порушенням військової дисципліни» порушення будь якого нормативно-правового акту, а лише такого, який наведений вище. Враховуючи вищенаведене, просить задоволити позовну заяву в повному обсязі.

Від відповідача, Командувача Національної гвардії України ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву, представник відповідача заперечив щодо заявлених позовних вимог, зазначивши, що відповідно до ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки?визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

А тому наказом командувача Національної гвардії України від 06.04.2021 №142 за не виконання вимог пункту 3.12 Порядку, а саме, не здачі за актом прийому-передавання орендованого приміщення від користувача військової частини та порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої Збройних Сил України було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Твердження позивача щодо не доведення до відома військовослужбовця в чому полягає порушення ним військової дисципліни є безпідставним, оскільки в оскаржуваній частині наказу командувача Національної гвардії України від 06.04.2021 №142 вказано, що у ході проведення службового розслідування факт пошкодження майна в орендованій квартирі не підтвердився, однак встановлено порушення порядку оренди житлового приміщення, а саме позивачем, при звільненні орендованого житлового приміщення не здав його за актом приймання-передавання військовій частині, отже не виконав вимог пункту 5.1 договору тимчасового користуванням житловим приміщенням від 29.01.2020 №101/1 та пункту 3.12 наказу МВС.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач додатково зазначив, що за його запитом Головне управління Національної гвардії України надало належним чином засвідчену копію матеріалів службового розслідування, які стали підставою для видання оскаржуваного наказу від 06.04.2021 №142 «Про результати службового розслідування» на 121 арк. Як видно з висновку матеріалів розслідування, на такому відсутня віза посадової особи юридичної служби Головного управління НГУ. Відтак, на думку позивача, вищезгаданий висновок не міг реалізовуватись виданням наказу від 06.04.2021 №142 «Про результати службового розслідування». Вищезазначене додатково підтверджує обставину щодо протиправності дій відповідача у розрізі п.1 ч.2 ст.2 КАС України, тобто відповідач діяв не у спосіб передбачений Законом 551-XIV, всупереч встановленому Порядку, а саме - реалізував висновок матеріалів розслідування на якому відсутня віза посадової особи юридичної служби.

Окрім того, зазначає, що у матеріалах розслідування можливо, підроблені наступні документи, а саме: договір тимчасового користування житловим приміщенням №101/1 від 29.01.2020, (на цьому документі несправжня підпис полковника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також фактична дата створення даного документу не відповідає дійсності) та акт приймання-передавання орендованого житлового приміщення від 29.01.2020, (на цьому документі несправжня підпис полковника ОСОБА_3 та ОСОБА_1 а також фактична дата створення даного документу не відповідає дійсності).

Позивач просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року прийнято справу до розгляду.

України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що 12.01.2021 року на адресу Головного управління Національної гвардії України надійшло депутатське звернення народного депутата України ОСОБА_5 , адресованого Міністрові внутрішніх справ України, щодо перевірки інформації, викладеної в скарзі громадянина України ОСОБА_6 , щодо можливого порушення його прав з боку військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

У скарзі громадянина України ОСОБА_6 наголошується, що посадові особи військової частини не здійснювали жодних дій по вирішенню питання щодо пошкодження квартири та майна військовослужбовцем військової частини ОСОБА_1

Комісія Головного управління НГУ на підставі наказу командувача Національної гвардії України від 26.01.2021 року №35 було проведено службове розслідування з перевірки фактів, викладених у депутатському зверненні народного депутата України ОСОБА_5 від 06.01.2021 №02/285/10.

Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що між військовою частиною та громадянином України ОСОБА_6 (єдиним власником) було укладено договір оренди житлового приміщення від 29.01.2020 року №101 КЕС, термін дії з 01.01.2020 року по 30.06.2020 року, а також Додаткову угоду від 24.03.2020 №1 до Договору від 29.01.2020 №101 КЕС щодо зменшення суми договору. Орендна плата здійснювалась в інтересах ОСОБА_1 .

Інформація викладена в скарзі громадянина України ОСОБА_6 , щодо порушення його прав з боку військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України не знайшла свого документального підтвердження, водночас, встановлено порушення вимог керівних документів з питань організації оренди та оплати орендованих житлових приміщень посадовими особами військової частини та ОСОБА_1 .

За наслідками службового розслідування, заступнику командира роти по роботі з- особовим складом 6-ї стрілецької роти старшому лейтенанту ОСОБА_1 , оголошено догану, за порушення вимог статті 11 абзацу 1 розділу Статуту внутрішньої служби та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 4 наказу №142 від 06 квітня 2021 року « за порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої безпеки та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України заступнику командира роти по роботі з- особовим складом 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 (Г 005865), оголошено сувору догану

Позивач не згоден з оскаржуваним наказом, звернувся з даною позовною заявою до суду.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення контролюючого органу протиправним та прийнятим в порушення норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Нормами статті 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Національну гвардію України» від 13 березня 2014 року №876-VII Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Відповідно до статті 4 Закону №876-VII Національна гвардія України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

В силу вимог частини 3 статті 9 Закону №876-VII комплектування Національної гвардії України військовослужбовцями та проходження ними військової служби здійснюються відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положення про проходження військової служби громадянами України в Національній гвардії України, що затверджується Президентом України.

Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі Дисциплінарний статут), дія якого відповідно до частини 4 преамбули поширюється в тому числі і на військовослужбовців Національної гвардії України.

Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця:

- додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;

- бути пильним, зберігати державну таємницю;

- додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

- виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;

- поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;

- не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

За приписами статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

- зауваження;

- догана;

сувора догана;

- позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

- попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);

- пониження в посаді;

- пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);

- пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);

- звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Відповідно до положень статей 83, 84 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Згідно з частиною 7 статті 85 Дисциплінарного статуту порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Наказом МВС України від 21.04.2020 №347 відповідно до частини сьомої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, частини п`ятої статті 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення військової дисципліни, попередження надзвичайних подій за участю військовослужбовців, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України (далі - Порядок №347).

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №347 цей Порядок визначає підстави, порядок проведення службових розслідувань стосовно військовослужбовців Національної гвардії України, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, права та обов`язки посадових осіб під час проведення службових розслідувань.

За визначенням, наведеним у пункті 7 розділу І Порядку №347, службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються в межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством, та визначення ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено це правопорушення, а також з`ясування інших обставин, пов`язаних з таким порушенням.

Відповідно до пунктів 1-3 розділу ІІ Порядку №347 службове розслідування проводиться в разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, вимог законодавства, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів;

неправомірного застосування військовослужбовцем заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки;

порушення правил несення вартової або внутрішньої служб;

розголошення змісту або втрати службових документів;

установлення фактів дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, а також сексуальних домагань;

установлення фактів завдання шкоди державі.

Службове розслідування призначається командиром (начальником) і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини військовослужбовця.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те командира (начальника).

Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №347 службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено військовослужбовцю офіцерського складу.

За приписами пункту 1 розділу VII Порядку №347 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який має містити вступну, описову та резолютивну частини.

Відповідно до пунктів 1 -3 розділу ІХ Порядку №347 командир (начальник), який призначив службове розслідування, розглядає висновок службового розслідування, усі інші матеріали службового розслідування та затверджує його.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено у вчиненні дисциплінарного правопорушення, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, здійснюється в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає критеріям, встановленим статтею 2 частини 2 КАС України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Аналіз викладених правових норм свідчить, що на військовослужбовців Національної гвардії України поширюється дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, положення якого визначають поняття військової дисципліни як бездоганного і неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України, передбачають зобов`язання, які покладає на кожного військовослужбовця військова дисципліна, види дисциплінарних стягнень, підстави та порядок притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування.

У свою чергу підстави, порядок проведення службових розслідувань стосовно військовослужбовців Національної гвардії України, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, права та обов`язки посадових осіб під час проведення службових розслідувань регламентує Порядок №347.

Судом встановлено, що спірний наказ прийнято за наслідками службового розслідування, призначеного на підставі наказу командувача Національної гвардії України від 26.01.2021 року №35.

Висновком службового розслідування встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_1 , при звільненні орендованого житла приміщення не здав його за актом приймання-передавання військовій частині, тим самим не виконав вимоги пункту 5.1 Договору тимчасового користування житловим приміщенням від 29.01.2020 року №101/1 та пункту 3.12 Порядку.

Відповідно до пункту 3.12 Порядку оренди та оплати орендованих житлових приміщень у Національній гвардії України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №150 від 06.04.2009 при звільненні орендованого житлового приміщення військовослужбовці зобов`язані здати його за актом приймання-передавання орендованого житлового приміщення військової частини.

Суд констатує, що у матеріалах справи відсутній акт приймання-передавання орендованого житлового приміщення військової частини, який би підтверджував виконання позивачем, вимог Пункту №3 .12 Порядку оренди та оплати орендованих житлових приміщень у Національній гвардії України

Таким чином, висновком службового розслідування правомірно встановлено порушення позивачем вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої безпеки та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

У зв`язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку, що наказ командувача Національної гвардії України від 06.04.2021 №14 в частині оголошення суворої догани заступнику командира роти по роботі з- особовим складом 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , за порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої безпеки та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, винесено у відповідності до чинного законодавства.

Щодо посилання позивача на п.7 розділу VII «Порядку проведення службових розслідувань у Національній гвардії України», затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.03.2018 №188, відповідно до якого висновок службового розслідування підписується особами, які проводили службове розслідування, та візується посадовою особою юридичної служби, суд зазначає наступне.

Позивач у матеріалах справи зазначає, що за його запитом Головне управління НГУ вбачається, що там відсутня віза посадової особи юридичної служби Головного управління НГУ. Відтак, на думку позивача, вищезгаданий висновок не міг реалізовуватись виданням наказу від 06.04.2021 №142 «Про результати службового розслідування».

Однак, як встановлено судом, Наказ Міністерства внутрішніх справ України 13.03.2018 №188 на підставі якого було затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України», втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 347 від 21.04.2020, таким чином вимога, відповідно до якої висновок службового розслідування візується посадовою особою юридичної служби, на момент прийняття висновку службового розслідування від 16.03.2021 року, була відсутня.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч.2 ст.77 КАС України, обов`язок доказування покладається в даному випадку на відповідача, яким доведено правомірність своїх дій, вимоги про визнання дій протиправними не відповідають вимогам закону та обставинам справи, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Командувача Національної гвардії України ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу в частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору