Рішення № 127336198, 12.05.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2025 року Справа№640/119/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 22.10.2021 року звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 8 від 29.06.2021 року, яка охоплює період з 01.1984 року по 31.12.1988 року. Листом позивачу в проведенні перерахунку пенсії було відмовлено, зазначено, що пенсія обрахована з урахуванням оптимальної заробітної плати по 2018 рік.

Посилаючись на ч.1. ст. 40 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач вважає свої права порушеними та просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у не здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 по заробітній платі з 01.1984 р. по 12.1988 р., на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 8 від 29.06.2021 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по заробітній платі з 01.1984 р. по 12.1988 р., на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 8 від 29.06.2021 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

11.05.2022 року відповідачем надано відзив по справі, зміст якого зводиться до того, що обраний період заробітної плати позивача, який застосовано при визначенні розміру пенсії, є оптимальним.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

10.04.2025 року відповідачем надано відзив по справі, аргументи якого є аналогічні наведеним у відзиві від 11.05.2022 року.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію за віком.

22.10.2021 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із відповідною заявою про перерахунок пенсії, а саме: просила здійснити перерахунок пенсії відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», враховуючи заробітну плату 01.1984 р. по 12.1988 р., на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 8 від 29.06.2021 року.

У відповідь на заяву, відповідач листом від 24.11.2021 року № 31642-31944/B-02/8-2600/21 відмовив в проведенні перерахунку, зазначив, що заробітна плата врахована по 2018 рік.

Також в листі зазначено, що враховано заробітну плату за оптимальний період з 01.01.1984 року по 31.12.1988 року. Відповідач вказав, що пенсію обчислено на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи відповідно до норм чинного законодавства.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до абзацу п`ятого підпункту 6 пункту 4, пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 Пенсійний фонд України у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає акти організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсійне забезпечення в Україні здійснюється відповідно до норм Законів України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення та інших нормативно-правових актів.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058).

Закон № 1058 є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері пенсійного забезпечення. Закон № 1058 розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, умови та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Абзацом 7 ч. 2 ст. 5 Закону № 1058 передбачено, що виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Згідно з статтею 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 цієї статті визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Законом № 1058 визначено механізм розрахунку пенсії, який передбачає пряму залежність розміру пенсії від тривалості страхового стажу та заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески до Пенсійного фонду.

Частиною 1 статті 40 Закону № 1058 визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до статті 40 Закону заробітна плата враховується для розрахунку пенсії на підставі документів про нарахування заробітної плати, виданих в порядку встановлених законом, при умові підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

Суд звертає увагу на те, що інформація, визначена в довідці про заробітну плату № 8 від 29.06.2021 року відповідає даним оригіналів первинних документів, наданим організацією для перевірки, що підтверджується Актом від 29.01.2021 року.

Враховуючи зазначене та право позивача визначити за період заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року, що регламентоване ч.1. ст. 40 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд вважає за належне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у не здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 по заробітній платі з 01.1984 р. по 12.1988 р., на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 8 від 29.06.2021 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по заробітній платі з 01.1984 р. по 12.1988 р., на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 8 від 29.06.2021 року.

Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у не здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 по заробітній платі з 01.1984 р. по 12.1988 р., на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 8 від 29.06.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по заробітній платі з 01.1984 р. по 12.1988 р., на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 8 від 29.06.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Стойка