Ухвала суду № 127335958, 14.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 травня 2025 року Справа 160/8855/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складів головуючого судді Златіна С.В., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, клопотання про виклик свідків та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить:

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відправлення ОСОБА_1 у військову частину НОМЕР_1 для проходження військової служби під час мобілізації.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 27 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Представником позивача подано клопотання про перехід до розгляду справи у загальному позовному провадженні.

Суд, вивчивши означене клопотання, прийшов до таких висновків.

Предметом спору у вказаній справі є визнання протиправними дій стосовно призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, відправлення ОСОБА_1 у військову частину НОМЕР_1 для проходження військової служби під час мобілізації, виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Приписами ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно п.1 ч.6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Також відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.

Суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, учасники справи реалізують, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Тому, з огляду на предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі, а також те, що КАС України відносить розгляд справи з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби до справ незначної складності, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, а відтак суд відмовляє у задоволенні означеного клопотання.

Разом з цим суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування усіх обставин справи.

Водночас, суд зазначає, що будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.

Суд зазначає, що оцінити "значення справи для сторін" і "значний суспільний інтерес" має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне "конкретизоване" пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 у справі №640/594/20, від 22.10.2021 у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 у справі №640/23385/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 тощо.

Водночас, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.

При цьому, у поданому позивачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту.

Крім того, рішенням Ради суддів України № 23 від 05 серпня 2022 р. затверджено рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану. Цим рішенням звернуто увагу суддів на недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту.

Стосовно клопотання представника про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Клопотання обгрунтовано тим, що вказані особи можуть підтвердити ті обставини, що співробітники ІНФОРМАЦІЯ_1 були проінформовані про наявність у позивача підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку з наявністю дружини з інвалідністю ІІ групи.

Суд вирішуючи клопотання позивача про виклик свідків у судове засідання зазначає наступне. Цінність свідка полягає у його без посередньому об`єктивному сприйнятті обставин справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так як вони дійсно відбувались для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Суд зауважує, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються у документах.

Згідно п.58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

Згідно п. 59 вказаного вище порядку у разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6. Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Оскільки чинне законодавство України передбачає певний порядок реалізації права особи на відстрочку від призову на військову службу: шляхом подання заяви саме у письмові формі, то суд зазначає, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти інформування комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про наявність підстав для відстрочки від призову на військову службу.

За вказаних обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків.

Стосовно клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи, то суд зазначає наступне.

Представник позивача на обгрунтування необхідності призначення даної експертизи наголошує на тому, що позивач особисто не заповнював бланк вивчення військовослужбовця, призваного по мобілізації від 04.11.2024 року та підпису не проставляв, у якому вказано освіта - середня, місце роботи тимчасово не працює, сімейний стан неодружений.

Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Згідно частин 1 та 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, необхідною умовою для призначення у справі судової експертизи, є з`ясування обставин, що мають значення для справи у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Однак, представник позивача, у поданому клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи не зазначає, яке значення даний доказ (висновок експерта) матиме для вирішення справи, які саме обставини він спростує або підтвердить, враховуючи те, що чинне законодавство України передбачає певний порядок реалізації права особи на відстрочку від призову на військову службу: шляхом подання заяви саме у письмові формі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 14.05.2025 року подав письмові пояснення, у яких зазначає, що не є належним відповідачем у справі. Належним відповідачем у справі повинен бути ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки саме цей орган приймав наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації та саме у цьому органі позивач перебував на військовому обліку; ІНФОРМАЦІЯ_1 не є юридичною особою.

За вказаних обставин, керуючись ч.3 та ч.4 ст. 48 КАС України суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості співвідповідача у справі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Згідно ч.6 ст. 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Керуючись ст. ст. 12, 48, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про виклик свідків відмовити.

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовити.

Залучити до участі у справі в якості співвідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ). Зобов`язати позивача направити співвідповідачу копію позовної заяви з додатками та надати суду докази такого направлення (фіскальний чек відділення поштового зв`язку, розписку тощо).

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати суду всі матеріали (документи) стосовно призову ОСОБА_1 на військову службу, копію наказу про мобілізацію ОСОБА_1 , інформацію про подання ОСОБА_1 заяви про відстрочку від призову на військову службу та результати розгляду даної заяви.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя С.В. Златін