Ухвала суду № 127333307, 13.05.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/11150/25

Провадження № 1-кс/947/6883/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 ,про проведення обшуку у кримінальному провадженні № 12024160000001449 від 04.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання сторони обвинувачення про надання дозволу на проведення обшуку, з якого вбачається, що Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024160000001449 від 04.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.10.2019 державний реєстратор виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області ОСОБА_5 , маючи право доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, розглянувши заяву ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 09.10.2019 о 14:07 за реєстраційним номером 36343284 та додані до неї документи (оформлені в простій письмовій формі договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 0812 від 08.11.2001 та акт приймання-передачі від 08.11.2001 до зазначеного договору між ТОВ «Инвестиционный дом «ГазЭнергоСтрой» та ОСОБА_6 ), маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, діючи всупереч вимогам законодавства України, з порушенням норм законодавства про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, за відсутності вичерпних правових підстав, прийняла рішення № 49135264 від 11.10.2019 та несанкціоновано змінила інформацію, яка обробляється в автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:

- відкрила розділ та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна

з реєстраційним номером 1935489151101;

- провела державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, загальної площею 76,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, у той же день, розглянувши заяву ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту о 14:10 за реєстраційним номером 36343395 та додані до неї документи (оформлені в простій письмовій формі договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 0811 від 08.11.2001 та акт приймання-передачі від 08.11.2001 до зазначеного договору між ТОВ «Инвестиционный дом «ГазЭнергоСтрой» та ОСОБА_6 ), маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, діючи всупереч вимогам законодавства України, з порушенням норм законодавства про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, за відсутності вичерпних правових підстав, прийняла рішення № 49134515 від 11.10.2019 та несанкціоновано змінила інформацію, яка обробляється в автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:

- відкрила розділ та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна

з реєстраційним номером 1935458451101;

- провела державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, загальної площею 134,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, вказаний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 01.01.2004; щодо цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правовідносини щодо укладення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень № 0811 та № 0812 від 08.11.2001 виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 року, а тому для їх врегулювання застосовуються норми Цивільного кодексу УРСР 1963 року.

Згідно з ст. 41 ЦК УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Відповідно до ст. 42 цього Кодексу угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). Угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду.

Зокрема відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 44 ЦК УРСР у письмовій формі повинні укладатись угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу (усні угоди), та окремих видів угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Згідно з ст. 45 ЦК УРСР недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.

У відповідності до ст. 47 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Статтею 224 ЦК УРСР передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 128 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

У відповідності ст. 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Додані до заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вищевказані договори купівлі-продажу нежитлових приміщень за № 0811 та № 0812 від 08.11.2001 укладені в простій письмовій формі між організацією та громадянином (ТОВ «Инвестиционный дом «ГазЭнергоСтрой» та ОСОБА_6 ), при цьому ОСОБА_6 були продані нежитлові будівлі. Відтак, з огляду на вищевказані норми ЦК УРСР в їх сукупності, щодо дотримання простої письмової форми її укладення, обов`язкове її нотаріальне посвідчення законом прямо не передбачалося.

З 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України 2003 року.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 року (із наступними мінами та доповненнями), який набрав чинності з 03.08.2004 року, речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Згідно з ст. 4 цього Закону право власності на нерухоме майно підлягає обов`язковій державній реєстрації. Пунктом 5 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об`єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

До прийняття вказаного Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 року, на момент укладення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень № 0811 та № 0812 від 08.11.2001, а також актів передачі майна за вказаними договорами була чинною Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 року за № 399/2839, яка втратила чинність згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 15 лютого 2002 року № 36 у зв`язку з прийняттям Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445.

Пунктами 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8 цієї Інструкції передбачалося, що державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об`єкти нерухомості, розташовані на всій території України. Державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації. Державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов`язковою для власників, незалежно від форми власності. Реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться на підставі правовстановлювальних документів за рахунок коштів власників нерухомого майна. Державній реєстрації підлягають тільки ті об`єкти нерухомості, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку незалежно від форм їхньої власності й при наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тими бюро технічної інвентаризації, яке проводить державну реєстрацію права власності на ці об`єкти.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 (із змінами і доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року № 157/6445, який втратив чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1844/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року № 2102/22414 «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна», повноваження щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно також були закріплені за бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до пунктів 1.9, 1.10 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 року за № 399/2839, до об`єктів нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, відносяться зокрема нежитлові будинки. У державній реєстрації об`єкта нерухомості може бути відмовлено якщо зокрема правовстановлювальний документ не передбачений цією Інструкцією.

Згідно з Переліком правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, який є додатком 1 до вказаної Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, чинної на час укладення між ТОВ «Инвестиционный дом «ГазЭнергоСтрой» та ОСОБА_6 договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень за № 0811 та № 0812 від 08.11.2001 та актів приймання-передачі до вказаних договорів, правовстановлювальними документами є зокрема договори купівлі-продажу, посвідчені державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами, або зареєстровані біржею, а також рішення судів про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна.

Тобто договір купівлі-продажу нерухомого майна укладений відповідно до закону в простій письмовій формі не був передбачений вказаною Інструкцією, як правовстановлювальний документ на підставі якого провадиться державна реєстрація права власності.

Таким чином, державний реєстратор виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області ОСОБА_5 , не маючи правових підстав, у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам діючого на час їх укладення законодавства, а саме недотримання нотаріальної форми укладених між ТОВ «Инвестиционный дом «ГазЭнергоСтрой» та ОСОБА_6 договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень за № 0811 та № 0812 від 08.11.2001, незаконно здійснила реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_6 прав власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , які належать селекційно-генетичному інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Національної академії аграрних наук України, чим заподіяла значну шкоду.

В ході досудового розслідування призначено судову оціночно-будівельну експертизу об`єкту нерухомого майна, а саме приміщення № 1-А, розташованого у будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 134,4 кв.м., реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1935458451101, проведення якої було доручено судовому експерту ОСОБА_7 .

З метою вирішення питань зазначеної експертизи, судовим експертом скеровано клопотання щодо забезпечення безперешкодного доступу до об`єкта дослідження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.03.2025 надано дозвіл на проведення огляду вищевказаного приміщення.

Слідчим у кримінальному провадженні 27.03.2025 здійснений дзвінок на номер мобільного телефону, який належить власнику зазначених приміщень ОСОБА_6 : НОМЕР_1 . В ході телефонної розмови, ОСОБА_6 повідомила, що мешкає у Житомирській області, приїхати, відчинити приміщення та прийняти участь у огляді відмовилась, надала номер телефону свого родича, який має доступ до вищевказаних приміщень - ОСОБА_8 НОМЕР_2 .

Будучи допитаною у якості свідка ОСОБА_6 показала, що приміщення № 1-А, розташоване у будинку АДРЕСА_3 їй не належить, щодо реєстрації права власності документи вона не подавала, договір купівлі-продажу не укладала, звернулась з позовною заявою до суду про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності за нею

Будучи допитаним у якості представника потерпілої юридичної особи юрисконсульт Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення ОСОБА_9 показав, що з 01.02.2015 по сьогоднішній час вищевказаним приміщенням користується обслуговуюча організація ТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс» (код ЄДРПОУ 39597363). Так, 01.02.2015 між СГІ-НЦНС та ТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс» був укладений договір на виконання послуг з обслуговування житлових будинків, споруд та прибудинкових територій (далі - договір). Відповідно до п.1.2 Додаткової угоди № 1 від 17.02.2015 до Договору від 01.02.2015, ТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс», як виконавцю надавалося право використовувати нежитлові та допоміжні приміщення у житлових будинках. Згідно Акту приймання - передачі об`єктів житлового комплексу СГІ-НЦНС на обслуговування від 01.02.2015, ТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс» прийняв 27 об`єктів, у тому числі житлові будинки за № 5 та № 71, по АДРЕСА_3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 у справі 916/2738/23 Договір від 01.02.2015 розірваний. На письмові вимоги СГІ-НЦНС звільнити нежитлові приміщення, ТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс» відповідав відмовами. Представники СГІ-НЦНС 25.07.2024 намагалися оглянути нежитлове приміщення 1-А в житловому будинку № 71 по АДРЕСА_3, доступ було заблоковано директором ТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс» ОСОБА_10 , який надав копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності згідно якого власником вищевказаного майна вказана ОСОБА_6 . Після цього вхід у приміщення було заварено сваркою представниками ТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс». Згідно відомості з Єдиного реєстру довіреностей, 04.11.2019 ОСОБА_6 видана довіреність на ОСОБА_8 , котрий займався організаційними питаннями у ТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс», є представником цієї юридичної особи, а його дружина є засновником.

На підставі вищевказаного, з метою отримання безперешкодного доступу до приміщення для огляду, слідчий у кримінальному провадженні зв`язався у телефонному режимі з ОСОБА_8 , який погодився надати доступ до приміщення та попросив надіслати відповідний лист доТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс».

Крім того, після отримання відповідного листа, 01.04.2025 робітники ТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс» здійснювали підготовку приміщень для огляду, який заплановано на 03.04.2025, шляхом зняття сварки та заміни її за запірні пристрої, що підтверджується витягом з ІІПС МВС України «Армор».

Але, 02.04.2025 від ТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс» надійшов лист за № 02/04, згідно якому приміщення № 1-А у будинку АДРЕСА_3 та приміщення АДРЕСА_5 не перебувають у власності, користуванні чи обслуговуванні ТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс», доступу до приміщень не здійснює.

Так, 03.04.2025 в ході проведення огляду, за участю судового експерта ОСОБА_7 та спеціаліста ОСОБА_11 , доступ по приміщення АДРЕСА_5, не отримано, безпосередній огляд приміщення, необхідний для проведення судової оціночно-будівельної експертизи, не відбувся.

В свою чергу, судовий експерт ОСОБА_7 сповістив, що до 07.06.2025 буде перебувати за межами України.

У зв`язку з чим винесена постанова про залишення без виконання постанову про доручення проведення оціночно-будівельної експертизи та повернення матеріалів від 25.04.2025.

Після чого, проведення судової оціночно-будівельної експертизи об`єкту нерухомого майна, а саме приміщення № 1-А, розташованого у будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 134,4 кв.м., реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1935458451101, доручено судовому експерту ОСОБА_12 (свідоцтво експерта № 1173, адреса знаходження: АДРЕСА_4 ).

Таким чином, на підставі вищевказаного, у органу досудового слідствавиникла необхідність у проведенні обшуку приміщення № 1-а розташованого у будинку АДРЕСА_3 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Іншим способом, ніж відшукати та вилучити вищевказані речі під час проведення обшуку, неможливо встановити обставини вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження та осіб, що причетні до його вчинення.

Без відшукання таких речей неможливо повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, встановити осіб, які причетні до вчинення кримінальних правопорушень, а також прийняти законне рішення у цьому кримінальному провадженні, а тому сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку

В судовому засіданні слідча клопотання про надання дозволу на проведення обшуку підтримала у повному обсязі, клопотання просила задовольнити.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши слідчого в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

Згідно ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення ЄСПЛ є обов`язковими для виконання Україною відповідно до ст.46 Конвенції.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово зазначав, що аби не суперечити ст.8 Конвенції, втручання у приватне життя повинно здійснюватися «згідно із законом», мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві для досягнення цієї мети (рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», п.42; «Шалімов проти України», п.84; «Кузнецов проти України», п.134).

У рішенні «Michaud v. France», п.94-1175, ЄСПЛ вказав, що вираз «передбачене законом» вимагає насамперед, щоб втручання ґрунтувалося на внутрішньому праві.

Згідно рішення «S. and Marper v. the UK», п.101, втручання буде таким, що є «необхідним у демократичному суспільстві», якщо воно відповідає вимогам «нагальної суспільної необхідності», зокрема є пропорційним його «законній меті», і якщо причини, наведені національними властями в його виправдання, є «суттєвими і достатніми».

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», п. 132, для винесення постанови про проведення обшуку житла чи іншого володіння особи суди відповідно до законодавства повинні переконатися в тому, що існують достатні підстави вважати, що розшукувані предмети знаходяться там».

Згідно ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Згідно ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Долученими до клопотання матеріалами в сукупності в повній мірі підтверджується наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення в рамках кримінального провадження №12024160000001449 від 04.12.2024 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, обставини кримінального правопорушення підтверджуються: матеріалами Управління СБУ в Одеській області; протоколом допиту представника потерпілого від 30.12.2024;рапортом слідчого СУ ГУНП в Одеській області; протоколом огляду приміщення; протоколом допиту свідка від 24.04.2025; протоколом допиту свідка від 15.04.2025; та іншими долученими до клопотання матеріалами.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.03.2025 надано дозвіл на проведення огляду приміщення № 1-А, розташованого у будинку АДРЕСА_3 .

03.04.2025 в ході проведення огляду, за участю судового експерта ОСОБА_7 та спеціаліста ОСОБА_11 , доступ по приміщення АДРЕСА_5 , не отримано, безпосередній огляд приміщення, необхідний для проведення судової оціночно-будівельної експертизи, не відбувся.

Після чого, проведення судової оціночно-будівельної експертизи об`єкту нерухомого майна, а саме приміщення № 1-А, розташованого у будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 134,4 кв.м., реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1935458451101, доручено судовому експерту ОСОБА_12 (свідоцтво експерта № 1173, адреса знаходження: АДРЕСА_4 ).

З метою вирішення питань зазначеної експертизи, судовим експертом скеровано клопотання щодо забезпечення безперешкодного доступу до об`єкта дослідження.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приміщення № 1-А, розташованого у будинку АДРЕСА_3 , на праві приватної власності належить ОСОБА_6 .

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що в результаті надання дозволу на проведення обшуку може бути досягнуто мету проведення такої слідчої (розшукової) дії, а саме виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення

Крім того, враховуючи обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України та його специфіку, слідчий суддя вважає, що обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей, які мають значення для досудового розслідування та про які зазначено у клопотанні, які в свою чергу в добровільному порядку отримані бути не можуть, оскільки такі речі та документи викриватимуть можливу протиправну поведінку причетних до вчинення кримінальних правопорушень осіб.

На підставі викладеного, враховуючи обґрунтованість поданого клопотання, наявність правових підстав для його задоволення, так як в результаті проведення обшуку можуть бути виявленні та вилученні речі, які будуть використані як докази в рамках кримінального провадження на підтвердження факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, а також осіб, які можуть бути причетними до їх вчинення, слідчий суддя приходить до переконання, що таке клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 223, 234, 235 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 ,про проведення обшуку у кримінальному провадженні № 12024160000001449 від 04.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України - задовольнити.

Надати слідчим, які входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні № 12024160000001449 від 04.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України та прокурорам групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні дозвіл на проведення обшуку приміщення АДРЕСА_5 , яке згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Визначити строк дії ухвали тривалістю в один місяць, який обраховувати з дня постановлення ухвали слідчим суддею.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1