Рішення № 127332527, 22.04.2025, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа №930/642/25

Провадження №2/930/540/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2025 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Алєксєєнка В.М.

при секретарі Загребельному О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Пінг-Понг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Пінг-Понг» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором №102797019 від 14.03.2021 року у розмірі 64500 грн..

14.03.2021 р. за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб- сайті ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «МІЛОАН» Столяренко М.П. подав Заявку на отримання кредиту № 102797019. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства.

ТОВ «МІЛОАН» було направлено Відповідачу електронне повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Договору про споживчий кредит № 102797019 від 14.03.2021 р. (Кредитний договір), який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства.

Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб- сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору

Таким чином, Відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 102797019 ві 14.03.2021 р. з ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) та на підставі платіжно доручення Відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 15000 грн.

Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 23.06.2021р. згідно умов Договору відступлення прав вимоги №03Т, ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) відступлено право вимоги за Кредитним договором № 102797019 від 14.03.2021 р. на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до Відповідача.

24 січня 2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ- ПОНГ» (ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ чи/або Позивач) укладено Договір факторингу № 1/15 (Договір факторингу), у відповідності до умов якого та згідно Додатку N° 1 до Договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 102797019 від 14.03.2021р..

Згідно Додатку №1 до Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 64500 грн., із яких:

заборгованість за тілом кредиту становить 15000 грн.;

заборгованість за відсотками становить 49500 грн..

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором у розмірі 64500 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Окрім стягнення з відповідача означеної заборгованості, представник позивача просив вирішити питання розподілу судових витрат, зокрема, стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. та судовий збір, сплачений при поданні позову до суду, в розмірі 2422,40 грн..

Ухвалою суду від 24.03.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив справу розглянути без його участі, вказав, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

До початкусудового засіданнявідповідач подавдо судуписьмову заявуу якійпросить справурозглянути уйого відсутність,позовні вимогивизнає.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу за наявними у справі матеріалами, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі заповненої ОСОБА_1 14.03.2021 року анкети-заяви на кредит між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальником) за допомогою веб-сайту товариства «miloan.ua» укладено кредитний договір № 102797019, відповідно до пункту 1.1 якого позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 договору (кредит), а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Пунктами 1.2 - 1.4 означеного кредитного договору передбачено, що сума кредиту становить 15000,00 грн., кредит надається строком на 30 днів з 14.03.2021, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 13.04.2021.

Згідно з пунктом 1.5.2 кредитного договору проценти за користування кредитом становлять 4500,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3. цього договору.

Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору кредит надається позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно пункту 2.2.3. кредитного договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п.1.4, якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п.1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо).

За умовами пунктів 6.1, 6.2 кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно телекомунікаційній системі Товариства та доступний через сайт товариства.

Приймаючи пропозицію товариства про укладання кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (Правилами, Графіком розрахунків), договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною договору (п.6.3 кредитного договору).

Так, анкета-заява на кредит, графік платежів, що є додатком №1 до кредитного договору №1027977019, містять інформацію та контактні дані кредитодавця, погоджені сторонами умови кредитування, які є однаковими з умовами, передбаченими кредитним договором

Як доказ перерахування ТОВ «Мілоан» кредитних коштів відповідачу, позивач до позовної заяви долучив копію платіжного доручення від 14.03.2021 №25983439 на суму 15000,00 грн..

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1ст.1056-1ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З досліджених судом доказів встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі. Окрім цього, в анкеті-заяві на кредит міститься інформація щодо процесу оформлення та розгляду такої заяви, в якій, серед іншого, зазначено, що договір позивачем підписано 14.03.2021.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання фінансового кредиту. Зазначений договір недійсним не визнано.

Щодо переходу права вимоги до боржника від первісного кредитора до позивача суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті є договірною передачею зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Аналізуючи наведені норми права та надані позивачем докази, суд констатує, що до позивача ТОВ «ФК «Пінг-Понг» відповідно до укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача .

Вказана заборгованість відповідачем не погашена та в порядку, встановленому процесуальним законом, не спростована.

Окрім цього, 02.11.2024 відповідачу надіслано досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, однак така вимога залишилася без реагування.

За умовами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін; ч.1 ст. 530 ЦК України).

Норми статей 610, 611 ЦК України вказують на те, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини 1, 2 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження їх повернення, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, останній не надав, а позивач отримав право вимоги за таким кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовну вимогу необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Пінг-Понг» заборгованість за кредитним договором .

Судові витрати згідно з ч.1ст.133 ЦПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 цієї статті).

Положеннями частин 1, 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так,на підтвердженняпонесених витратна професійнуправничу допомогупозивач подавдо судукопії наступнихдокументів:договір пронадання правовоїдопомоги від01.11.2024№ 43657029,укладеного міжТОВ «ФК«Пінг-Понг»та адвокатомБілецьким Б.М.;додаткової угодивід 03.03.2025№102797019до договору№43657029про наданняправової допомогивід 03.03.2025;свідоцтва проправо назайняття адвокатськоюдіяльністю серіїКС №5618/10,виданого адвокатуБілецькому Б.М.17.03.2016;детального описуробіт (наданняпослуг)від 03.03.2025,виконаних адвокатомБілецьким Б.М.,що єдокументально підтверджено.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, яка розглядалась в спрощеному позовному провадженні, обсяг виконаних адвокатом робіт, який у жодне судове засідання не з`явився та не скористався правом на забезпечення його присутності у режимі відеоконференції, поданням всіх документів через систему «Електронний суд», необхідно дійти висновку про неспівмірність заявленого розміру до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн., який є завищеним.

За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для позивача.

Окрім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 128, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, згідно ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 525,526,530,551,599,610,611,615, 625 629,1050,1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "Пінг-Понг"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» заборгованість за Кредитним договором № 102797019 від 14.03.2021р. у розмірі 64500 грн..

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн..

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Пінг-Понг" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн..

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2ст.354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.М. Алєксєєнко